• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо порядку визначення зобовязань з єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи

Державна фіскальна служба України | Лист від 10.02.2017 № 223/2/99-99-12-02-03-10
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 10.02.2017
  • Номер: 223/2/99-99-12-02-03-10
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 10.02.2017
  • Номер: 223/2/99-99-12-02-03-10
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
10.02.2017 № 223/2/99-99-12-02-03-10
Щодо порядку визначення зобов'язань з єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи
Державна фіскальна служба України відповідно до звернення '...' щодо проблемних питань порядку визначення зобов'язань з єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи повідомляє. Законом України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон N 1791) виключено пункт 292-1.3 статті - 292-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), яким визначалося, що підставою для нарахування єдиного податку платниками четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Виключення зазначеної норми з Кодексу не змінює порядок справляння єдиного податку платниками четвертої групи, оскільки порядок подання податкової звітності з єдиного податку передбачає зазначення у додатку до податкової декларації (відомостях про наявність земельних ділянок) інформації про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) (пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу).
Зауважимо, що сплата єдиного податку платниками четвертої групи здійснюється за сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292-1.1 ст. 292-1 Кодексу).
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно зі статтею 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (ст. 211 Земельного кодексу України). При цьому повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 п. "б" частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").
Зазначене стосується також питання віднесення продукції, вирощеної на землях, що взяті у оренду без належного оформлення прав, до власновирощеної продукції сільськогосподарського товаровиробника. Згідно з п. 1.1 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 р. N 772, до розрахунку включаються доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті.
Разом з цим зазначаємо, що згідно з п. 2 ст. 189 Цивільного кодексу України продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 5 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (у редакції Закону N 1791) передбачена індексація нормативної грошової оцінки земель для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи з застосуванням індексу споживчих цін за 2015 рік із значенням 100 відсотків.
Індексація нормативної грошової оцінки на 2017 рік здійснюється у загальному порядку, визначеному статтею 289 Кодексу.
Враховуючи, що Кодексом не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи, при нарахуванні такими платниками єдиного податку з 1 січня 2017 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін: за 2015 рік - 100 %, за 2016 рік - 112,4 %.
Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру).
ГоловаР. Насіров