• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства

Державна фіскальна служба України | Індивідуальна податкова консультація від 08.07.2019 № 3144/6/99-99-12-01-04-15/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 08.07.2019
  • Номер: 3144/6/99-99-12-01-04-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 08.07.2019
  • Номер: 3144/6/99-99-12-01-04-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
08.07.2019 N 3144/6/99-99-12-01-04-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (в редакції з 01.07.2019 р., далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням змін, внесених до Кодексу, Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) при використанні пального для власних потреб та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У запиті Товариство поінформувало, що являється сільгоспвиробником, основним видом діяльності якого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД: 01.11).
В процесі здійснення своєї господарської діяльності Товариство придбаває та використовує лише для власних потреб споживання пальне (дизельне пальне) і має дві ємності для його зберігання загальним об'ємом 8 кубічних метрів, а саме: має в наявності ємність об'ємом 5 кубічних метрів та ємність об'ємом 3 кубічних метри.
За період своєї господарської діяльності Товариство більше 80 кубічних метрів дизельного пального не придбаває і не зберігає.
Товариство крім використання дизельного пального для власного споживання інші операції з реалізації пального не здійснює, а тому не являється платником акцизного податку.
В 2019 році Товариство, з урахуванням фінансових можливостей, також планує отримати (придбати) дизельного пального не більше 80 кубічних метрів.
З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати роз'яснення з наступних питань:
- чи вважатимуться з 01.07.2019 р. за вищеописаних умов в розумінні норм Закону N 2628 місця зберігання пального Товариства акцизним складом;
- чи буде Товариство вважатися розпорядником акцизного складу, платником акцизного податку;
- чи потрібно Товариству реєструватися в Системі електронного адміністрування реалізації пального, проводити інвентаризацію обсягів залишку пального та надавати у визначений термін Акт інвентаризації обсягів залишку пального до контролюючого органу.
Нормами Закону N 2628 внесено ряд змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Тобто, для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Кодексом передбачено, що забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу платники податку зобов'язані з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та той факт, що Товариство має дві ємності для зберігання дизельного пального загальним об'ємом 8 кубічних метрів та планує його отримати (придбати) у 2019 році не більше 80 кубічних метрів, яке використовує лише для власних потреб споживання, у відповідності до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу приміщення або територія, де розташовані такі ємності не є акцизним складом, Товариство не вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.
Слід зазначити, Законом N 2628 внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 р. N 481/95-ВР " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01.07.2019 р.
Зокрема, ст. 15 Закону N 481 встановлено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.