• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо надання податкової консультації

Державна фіскальна служба України | Індивідуальна податкова консультація від 31.05.2019 № 2497/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 31.05.2019
  • Номер: 2497/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 31.05.2019
  • Номер: 2497/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
31.05.2019 N 2497/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) повідомляє.
Чи має право підприємство скасувати реєстрацію книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) та припинити їх використання на підставі власного розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не буде здійснюватися? Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до Закону N 265, наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року N 547 затверджено "Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)" (далі - Порядок застосування РРО) та "Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій" (далі - Порядок ведення КОРО).
Пунктом 2 розділу III Наказу N 547 передбачено, що суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги ОРО та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: "Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється". Такі суб'єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу II Порядку ведення КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб'єкта господарювання, зокрема у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо).
Таким чином, у разі прийняття суб'єктом господарювання розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється, суб'єкт господарювання вправі скасувати реєстрацію КОРО до такого РРО, та не вести її з дати скасування (до дати скасування ведення КОРО у разі проведення розрахункових операцій є обов'язковим).
Чи має право підприємство не роздруковувати паперові Z-звіти, а зберігати їх тільки в електронному виді протягом терміну, визначеного пунктом 44.3.статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до абзацу 7 пункт 6 глави 4 розділу II Порядку ведення КОРО, у випадку відмови від КОРО? В разі необхідності роздруковувати Z-звіти в паперовому вигляді у випадку відмови від застосування КОРО, прошу повідомити про порядок та місце їхнього зберігання?
Пунктом 9 статті 3 Закону N 265 передбачено суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Крім того, у абзаці 7 пункту 6 глави 4 розділу II Порядку ведення КОРО зазначено, що суб'єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.
Наразі порядок та місце зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) не передбачено.
Яку відповідальність може понести підприємство згідно з чинним законодавством у разі відмови від друку Z-звітів на паперових носіях, зберігаючи їх тільки в електронному вигляді?
Відповідно до статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення" порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тягне за собою накладення штрафу:
на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штраф:
на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.