Про туристичний збір

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 05.04.2019 №1485/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
Остання редакція від 05.04.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 05.04.2019

Номер 1485/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
05.04.2019 N 1485/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
Про туристичний збір
Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, надіслане Головним управлінням ДФС у Харківській області, керуючись п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство поінформувало, що є податковим агентом з туристичного збору (далі - Збір) та, посилаючись на Закон України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628), запитує (1) за якими ставками справляти Збір у 2019 році у період відсутності рішення міської ради про встановлення ставок Збору, (2) як розраховувати Збір у випадку розміщення терміном менше добі.
1. Обов'язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Кодексу покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та і перспективним планом формування територій громад (далі - Ради).
При прийнятті рішень про встановлення місцевих податків та зборів і обов'язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 Кодексу, з дотриманням критеріїв, встановленим розділом XII Кодексу, для і відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
Серед передбачених ст. 7 Кодексу елементів Збору, що обов'язково відповідно до пп. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Кодексу визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 Кодексу, частково або повністю змінено для Збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов'язань.
Таким чином для забезпечення умов справляння Збору у 2019 році встановленими Кодексом необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок Збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку і податкових агентів.
Кодексом передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
Отже, якщо Радами не прийняті рішення щодо встановлення на 2019 рік ставок Збору, які б відповідали умовам Кодексу, Збір справляється з застосуванням мінімальних ставок, визначених Кодексом.
Підпунктом 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Кодексу граничні межі ставок Збору встановлені у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Отже, мінімальним розміром ставки Збору є "0" ставка.
2. Базою справляння Збору відповідно до пп. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Кодексу є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.
Кодексом не передбачений інший, ніж доба, період проживання для визначення бази оподаткування Збором.
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. N 19, зареєстрованим в Мін'юсті 02.04.2004 р. за N 413/9012 (далі - Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами), та готелями, виконавцями цих послуг.
Відповідно до пункту 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години - 12 год. 00 хв. поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних, послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача.
Враховуючи викладене вище, відлік доби проживання розпочинається з 12 год. 00 хв. дня прибуття (заїзду) та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Кодексом не передбачений інший, ніж доба, період проживання для визначення бази оподаткування Збором та не встановлено залежність тривалості доби від фактичного терміну проживання у місці розміщення (ночівлі).
Згідно п. 52.2. ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
05.04.2019 N 1485/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
Про туристичний збір
Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, надіслане Головним управлінням ДФС у Харківській області, керуючись п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство поінформувало, що є податковим агентом з туристичного збору (далі - Збір) та, посилаючись на Закон України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628), запитує (1) за якими ставками справляти Збір у 2019 році у період відсутності рішення міської ради про встановлення ставок Збору, (2) як розраховувати Збір у випадку розміщення терміном менше добі.
1. Обов'язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Кодексу покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та і перспективним планом формування територій громад (далі - Ради).
При прийнятті рішень про встановлення місцевих податків та зборів і обов'язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 Кодексу, з дотриманням критеріїв, встановленим розділом XII Кодексу, для і відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).