Щодо камеральних перевірок

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 05.04.2019 №1455/6/99-99-12-02-01-15/ІПК
Остання редакція від 05.04.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 05.04.2019

Номер 1455/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
05.04.2019 N 1455/6/99-99-12-02-01-15/ІПК
Щодо камеральних перевірок
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо проведення контролюючим органом камеральної перевірки, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.
Щодо питань визначення предмету камеральної перевірки, періоду протягом якого може проводиться камеральна перевірка та строки її проведення
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до абзацу другого пункту 76.3 камеральна перевірка предметом якої є своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.
Щодо питань, які стосуються проведення камеральної перевірки у випадку порушення платником податку правил сплати розстроченого податкового боргу
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є податковим боргом.
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (пункт 100.2 статті 100 Кодексу).
Пунктом 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. N 574визначено, що, строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Отже, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати платником податку сум розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань або податкового боргу, яка проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.
Щодо питання розрахунку штрафних санкцій у випадку порушення платником податку правил сплати розстроченого податкового боргу
У разі встановлення за результатами камеральної перевірки порушення строків сплати платником податку сум розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань або податкового боргу, платник податку несе відповідальність відповідно статті 126 Кодексу.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
05.04.2019 N 1455/6/99-99-12-02-01-15/ІПК
Щодо камеральних перевірок
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо проведення контролюючим органом камеральної перевірки, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.
Щодо питань визначення предмету камеральної перевірки, періоду протягом якого може проводиться камеральна перевірка та строки її проведення
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до абзацу другого пункту 76.3 камеральна перевірка предметом якої є своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.
Щодо питань, які стосуються проведення камеральної перевірки у випадку порушення платником податку правил сплати розстроченого податкового боргу
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).