Індивідуальна податкова консультація з питання порядку списання заборгованості зі сплати єдиного внеску, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - акти тероризму на території Луганської області, м. Луганськ

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 05.03.2019 №885/6/99-99-17-04-15/ІПК
Остання редакція від 05.03.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 05.03.2019

Номер 885/6/99-99-17-04-15/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
05.03.2019 N 885/6/99-99-17-04-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення платника і надає індивідуальну податкову консультацію з питання порядку списання заборгованості зі сплати єдиного внеску, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - акти тероризму на території Луганської області, м. Луганськ.
Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.
За даними інформаційної системи органів ДФС станом на поточну дату за платником обліковується заборгованість, частина якої виникла у період перебування платника на території населених пунктів, де проводилась АТО.
На відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, поширюється дія Закону України від 08 липня 2014 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону N 2464 порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається виключно Законом N 2464.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону N 2464).
Порядок сплати єдиного внеску регламентовано нормами статті 9 Закону N 2464. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (пункт 12 статті 9 Закону N 2464).
Пунктом 6 статті 1 Закону N 2464 визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом ДФС у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 25 Закону N 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (пункт 7 статті 25 Закону N 2464).
Згідно з пунктом 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2464 платники єдиного внеску, вказані у статті 4 Закону N 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669), звільняються від виконання своїх обов’язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону N 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (далі - АТО) або військового чи надзвичайного стану.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом N 2464 за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов’язків, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО до платників єдиного внеску, які не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО, подали до органу доходів і зборів заяву у довільній формі, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, визначених переліком, зазначеним у Законі N 1669, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Згідно з Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. N 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. за N 1844/24376, такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Крім того, згідно зі статтею 10 Закону N 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Отже, наявність сертифіката Торгово-промислової палати України для визнання заборгованості з єдиного внеску безнадійною є обов’язковою.
Разом з тим, надані платником сертифікати Торгово-промислової палати України не містять необхідної інформації. Зокрема, у цих сертифікатах відсутній зафіксований причино-наслідковий зв’язок між фактом настання форс-мажорних обставин та їх конкретною дією на фінансово-господарську діяльність платника, а також посилання на будь-які підтвердні документи вповноважених органів.
Зокрема, скасовані положення, визначені підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 1669 щодо звільнення платників єдиного внеску від виконання обов’язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону N 2464, а також щодо списання недоїмки з єдиного внеску.
Отже, на сьогодні законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов’язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
05.03.2019 N 885/6/99-99-17-04-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення платника і надає індивідуальну податкову консультацію з питання порядку списання заборгованості зі сплати єдиного внеску, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - акти тероризму на території Луганської області, м. Луганськ.
Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.
За даними інформаційної системи органів ДФС станом на поточну дату за платником обліковується заборгованість, частина якої виникла у період перебування платника на території населених пунктів, де проводилась АТО.
На відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, поширюється дія Закону України від 08 липня 2014 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону N 2464 порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається виключно Законом N 2464.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону N 2464).
Порядок сплати єдиного внеску регламентовано нормами статті 9 Закону N 2464. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (пункт 12 статті 9 Закону N 2464).