• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у вигляді частки у статутному капіталі товариства

Державна фіскальна служба України | Індивідуальна податкова консультація від 03.01.2019 № 27/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 03.01.2019
  • Номер: 27/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 03.01.2019
  • Номер: 27/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
03.01.2019 N 27/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у вигляді частки у статутному капіталі товариства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахування фактичних обставин, які викладені у листі.
Згідно з ст. 23 Закону України від 06 лютого 2018 року N 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон N 2275) у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається.
До відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника застосовуються правила ст. 24 Закону N 2275, відповідно до частини дев'ятої якої за погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна.
Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника (частина десять ст. 24 Закону N 2275).
Положення частин восьмої - одинадцятої ст. 24 Закону N 2275 застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов'язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства (частина тринадцять ст. 24 Закону N 2275).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення таким платником операцій з цінним паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 ПКУ, згідно з пп. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Підпунктом 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, дохід, що нараховується (виплачується) товариством фізичним особам (спадкоємцям) у вигляді коштів або майна, включається до їх загального річного оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Водночас юридична особа виконує функції податкового агента лише в частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у податковому розрахунку за формою N 1ДФ.
Фізична особа зобов'язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.