Щодо порядку оподаткування доходу у вигляді спадщини, отриманого громадянином України, який постійно проживає на території Німеччини та перебуває на консульському обліку як нерезидент

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення …щодо порядку оподаткування доходу у вигляді спадщини, отриманого громадянином України, який постійно проживає на території Німеччини та перебуває на консульському обліку як нерезидент, і в межах компетенції повідомляє.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 розділу ІV ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Статус резидента в Україні визначається відповідно до положень п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Водночас п.п. "в" п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України.

Відповідно до п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка 18 відс., визначена п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

При цьому дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 -1підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 -1підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до ст. 3 ПКУ податкове законодавство України складається, зокрема, з чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 ПКУ.

Зауважуємо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.