Щодо деяких питань оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше письмове звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та повідомляє.

Правовий порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність адвокатів в Україні, встановлюється статтею 178 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік (пункт 178.1 статті 178 Кодексу).

Пунктом 178.2 статті 178 Кодексу передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 Кодексу, тобто за ставкою 18 відс. бази оподаткування.

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної адвокатської діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Об’єктом оподаткування військовим збором (далі - ВЗ) є доходи, визначені статтею 163 Кодексу (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка ВЗ становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до пункту 178.6 статті 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. N 481 затверджено Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення.

Остаточний розрахунок ПДФО та ВЗ за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (пункт 178.7 статті 178 Кодексу).

За результатами звітного року фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 травня року, що настає за звітним, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. N 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" (зі змінами), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачують суму ПДФО та ВЗ, зазначені в поданій податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 Кодексу).

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, діяльність адвокатів.

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок встановлено у розмірі 22 відсотки відповідно до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з нормами абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону N 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (частина друга статті 6 Закону N 2464).

Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 (далі - Порядок) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до контролюючого органу за основним місцем обліку Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, згідно з таблицею 3 додатка 5 Порядку, один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним роком.

Згідно із підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 Кодексу.

При цьому, під час виплати суб'єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (пункт 178.5 статті 178 Кодексу).

Разом з тим, відповідно до підпунктів 169.4.3 пункту 169.4 статті 169 Кодексу податковий агент має право - здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.