Щодо коригування податкових зобовязань з ПДВ постачальником реабілітаційних послуг, які надаються фізичній особі - неплатнику ПДВ, та аналогічне за змістом звернення, надіслане до ДФС листом Головного управління ДФС у Вінницькій області

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо коригування податкових зобов'язань з ПДВ постачальником реабілітаційних послуг, які надаються фізичній особі - неплатнику ПДВ, та аналогічне за змістом звернення, надіслане до ДФС листом Головного управління ДФС у Вінницькій області, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, санаторієм на підставі тристороннього договору було надано реабілітаційні послуги фізичній особі - неплатнику ПДВ, оплата яких здійснювалася відділенням Фонду соціального страхування України. За операцією з надання таких послуг постачальником (санаторієм) відповідно до умов договору було нараховано податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою 20 відсотків та складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідну податкову накладну. Після виконання договору з постачання реабілітаційних послуг з'ясувалося, що такі послуги мали бути надані без нарахування ПДВ, оскільки особа, якій такі послуги було надано, є інвалідом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

При цьому пунктом 5.2 статті 5 розділу І ПКУ визначено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон N 996).

При цьому, зважаючи на те, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996)), при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону N 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, до складу якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ).

Згідно з пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 197.1.6 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів звільняються від оподаткування ПДВ.

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, назва та податковий номер продавця (постачальника) та покупця (отримувача) товарів/послуг (пункт 201.1 статті 201 розділу V ПКУ). У разі, якщо покупцем (отримувачем) товарів/послуг є неплатник ПДВ, податкова накладна складається у порядку, передбаченому пунктом 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307(далі - Порядок N 1307).

Пунктом 201.14 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ.

Таким чином, платник податку на дату настання події, що визначена пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, за відсутності інформації, яка б підтверджувала статус особи, визначеної з підпунктом 197.1.6 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, зобов'язаний був визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Зважаючи на те, що у випадку, описаному у зверненні, отримувачем реабілітаційних послуг є фізична особа - неплатник ПДВ, податкова накладна за операцією з постачання таких послуг мала бути складена у порядку, встановленому пунктом 12 Порядку N 1307, на неплатника ПДВ (у тому числі у випадку, коли оплата таких послуг здійснюється третьою особою - відділенням Фонду соціального страхування України).

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також обставини, за наявності яких здійснюється таке коригування, визначено статтею 192 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.