Стосовно практичного застосування деяких норм чинного законодавства, в частині поділу підприємств за критеріями їх розмірів: мікропідприємства, малі, середні або великі підприємства для цілей оподаткування та визначення тривалості перевірок

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації стосовно практичного застосування деяких норм чинного законодавства, в частині поділу підприємств за критеріями їх розмірів: мікропідприємства, малі, середні або великі підприємства для цілей оподаткування та визначення тривалості перевірок, та повідомляє таке.

Щодо поділу підприємств для цілей оподаткування зазначаємо, що відповідно до пункту 46.2 статті 46 Кодексу, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до пункту 46.2 статті 46 Кодексу платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід'ємною частиною.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені положеннями Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон).

Пунктом 2 статті 2 Закону, в редакції Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2164-VII "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо удосконалення деяких положень", що набрав чинності 01.01.2018 року, для підприємств встановлені критерії щодо їх належності до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.

Так, мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - до 350 тисяч євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро;

середня кількість працівників - до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро;

середня кількість працівників - до 50 осіб.

Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 40 мільйонів євро;

середня кількість працівників - до 250 осіб.

Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро;

середня кількість працівників - понад 250 осіб.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.

Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Що стосується поділу підприємств за критеріями їх розмірів для визначення тривалості перевірок, повідомляємо, що відповідно до підпункту 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу до великих платників податків відносяться юридичні особи або постійні представництва нерезидентів на території України, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.

При цьому, нормами Кодексу не визначені поняття суб'єкта малого та середнього підприємництва. Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. У зв'язку з цим, для визначення тривалості перевірок цих суб'єктів господарювання застосовуються норми пункту 3 статті 55 Господарського кодексуУкраїни.

Так, суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва.

При цьому, нормами статті 82 Кодексу визначено строки проведення документальних планових та позапланових перевірок з прив'язкою до вищенаведених категорій суб'єктів господарювання.

Так, тривалість документальних планових перевірок не перевищує 30 робочих днів для великих платників податків (з можливістю їх продовження на 15 робочих днів), щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів (з можливістю їх продовження на 5 робочих днів), інших платників податків - 20 робочих днів (з можливістю їх продовження на 10 робочих днів).

Тривалість документальних позапланових перевірок не перевищує 15 робочих днів для великих платників податків (з можливістю їх продовження на 10 робочих днів), щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів (з можливістю їх продовження на 2 робочі дні), інших платників податків - 10 робочих днів (з можливістю їх продовження на 5 робочих днів).

Враховуючи вищенаведене, для визначення ТОВ відповідної категорії підприємства для цілей оподаткування та для встановлення можливої тривалості перевірок, товариству доцільно керуватися критеріями, наведеними вище.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.