Щодо права на податкову знижку

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо права на податкову знижку та повідомляє таке.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Кодексу, до яких, зокрема відноситься частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Кодексу (пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Кодексу).

Згідно п. 175.1 ст. 175 Кодексу таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу передбачено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до п. 175.4 ст. 175 Кодексу право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 Кодексу, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об'єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

Слід зазначити, що п. 175.2 ст. 175 Кодексу передбачено, що у разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого п. 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки.

Враховуючи викладене, платник податків має право на податкову знижку починаючи з календарного року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. Отже, якщо інформація про місце проживання, що відповідає адресі об'єкта житлової іпотеки, внесена до паспорту 29.12.2017 р., то право на податкову знижку виникає у платника податків за результатами 2017 року, при цьому враховуються витрати понесені протягом всього календарного року.

Разом з тим повідомляємо, що відповідно до даних ІТС "Податковий блок" та акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) за 2017 рік, проведеної працівником ГУ ДФС у м. Києві і наданого до звернення, Вами порушено вимоги пп. 6 п. 6 розділу III Інструкції щодо заповнення податкової декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року N 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року N 556), а саме: не визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року (рядок 22.2 декларації), що унеможливлює здійснення заходів з боку контролюючого органу щодо повернення сум податку на доходи фізичних осіб при використанні права на податкову знижку.

Слід зазначити, що пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу передбачено, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Отже з метою використання права на податкову знижку платник податків, який виявив помилку в поданій податковій декларації має право до кінця граничного терміну подання (за результатами 2017 року - до 31.12.2018 р.) подати звітну нову податкову декларацію з виправленими показниками.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.