• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про невідповідність даних системи електронного адміністрування ПДВ

Державна фіскальна служба України | Індивідуальна податкова консультація від 11.09.2018 № 3985/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 11.09.2018
  • Номер: 3985/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 11.09.2018
  • Номер: 3985/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
11.09.2018 N 3985/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Про невідповідність даних системи електронного адміністрування ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула щодо невідповідності даних системи електронного адміністрування ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей, оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і платою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 (далі - Порядок N 21), до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності з ПДВ, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу III Порядку N 21).
Отже, операція з відвантаження товару, за результатами якої була складена податкова накладна N 2 від 20.12.2017 р., мала бути відображена в податковій декларації з ПДВ за грудень 2017 року, а не в податковій декларації з ПДВ за січень 2018 року, як зазначено у зверненні.
Для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку реєстраційної суми платникам податків необхідно чітко дотримуватися норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.