Про визначення доходу платника єдиного податку третьої групи

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, надіслане Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи, придбало право вимоги за кредитним договором, згідно з яким Товариству передані усі права кредитора, передбачені кредитним договором, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (зміна кредитора).

Товариство запитує, чи виникає у нього дохід, який підлягає оподаткуванню єдиним податком, у тому числі, якщо створюється різниця між сумою, повернутою боржником йому, як новому кредитору, та коштами, витраченими Товариством для придбання права вимоги.

Внаслідок придбання Товариством прав вимоги за кредитним договором за правочином, згідно з яким кредитор передав Товариству свої права (відступив права вимоги), відбулася зміна кредитора у зобов'язанні, порядок якої визначений ст. ст. 512 - 518 Цивільного кодексу України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Об'єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно із п. 2 п. 292.1 ст. 291 Кодексу вважається будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Врахування витрат при визначенні доходу платника єдиного податку Кодексом не передбачено.

Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. N 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за N 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Позикодавець керується нормами Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. N 237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за N 725/4018 (далі - П(С)БО 10), та відображає надану позику у складі дебіторської заборгованості.

Відповідно до п.5 П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Отже, кошти, отримані Товариством від боржника, мають включатися до складу доходу у тому податковому (звітному) періоді, у якому ці кошти отримані.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.