Щодо надання в оренду нежитлового приміщення в оренду субєктом підприємницької діяльності - платником єдиного податку. Індивідуальна податкова консультація від 08.08.2018 №3463/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 08.08.2018 №3463/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК
Остання редакція від 08.08.2018. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 08.08.2018

Номер 3463/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
08.08.2018 N 3463/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК
Щодо надання в оренду нежитлового приміщення в оренду суб'єктом підприємницької діяльності - платником єдиного податку, повідомляє таке.
Відповідно до пункту 1 статті 42 Господарського кодексуУкраїни від 16.01.2003 р. N 436-IV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Право приватної власності закріплено Конституцією України та Цивільним кодексом від 16.01.2003 р. N 435-IV (статті 41 та 325), згідно з якими суб'єктами права власності є фізичні особи та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Відповідно до пункту 1 статті 320 Цивільного кодексу власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди), встановлені у главі 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексУкраїни від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачені обмеження щодо перебування на спрощеній системі для фізичних осіб - підприємців, які надають в оренду майно. Відповідно до цього фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Отже, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, то така фізична особа - підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Одночасно, фізична особа, якій належить нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення), загальна площа якого перевищує норми, встановлені пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб'єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.
Така фізична особа може надавати нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення) в оренду як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа - не суб'єкт господарювання.
Крім того, повідомляємо, якщо фізична особа - підприємець платник єдиного податку у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання (який не є платником єдиного податку) відповідно до умов договору або угоди виступає як виконавець послуг, такий підприємець повинен обрати третю групу платників єдиного податку.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
08.08.2018 N 3463/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК
Щодо надання в оренду нежитлового приміщення в оренду суб'єктом підприємницької діяльності - платником єдиного податку, повідомляє таке.
Відповідно до пункту 1 статті 42 Господарського кодексуУкраїни від 16.01.2003 р. N 436-IV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Право приватної власності закріплено Конституцією України та Цивільним кодексом від 16.01.2003 р. N 435-IV (статті 41 та 325), згідно з якими суб'єктами права власності є фізичні особи та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Відповідно до пункту 1 статті 320 Цивільного кодексу власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди), встановлені у главі 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексУкраїни від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.