Щодо ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме винами столовими та в межах компетенції повідомляє.

Товариство цікавить питання щодо ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями (винами столовими іноземного виробництва), згідно з переліком, вказаним у зверненні.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481). Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом.

Правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні регулює Закон України від 16 червня 2005 року N 2662 "Про виноград та виноградне вино" (далі - Закон N 2662). Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Статтею 1 Закону N 2662 вино визначається як алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних.

Згідно з статтею 1 Закону N 2662 вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Відповідно до статті 6 Закону N 2662 не допускаться випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об'ємних, сортових - 9,5 і марочних - 10 відсотків об'ємних. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових не допускається.

Під роздрібною торгівлею відповідно до статті 1 Закону N 481 розуміється діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Статтею 15 Закону N 481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Разом з цим, на роздрібну торгівлю винами столовими поширюються вимоги статей 15-2 та 15-3 Закону N 481 щодо обмеження продажу та споживання. Відповідно до статті 17 Закону N 481 за порушення норм Закону, зокрема статті 15-3, передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів.

З урахуванням викладеного, здійснювати роздрібну торгівлю без наявності ліцензії столовими винами іноземного виробництва, зазначених у зверненні, можливо лише за умови відповідності такої продукції поняттю "вина столові" у розумінні законодавства України. Також повідомляємо, що статтею 17 Закону N 481 передбачено застосування фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультація.