Про надання розяснення

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Асоціації і надає наступні відповіді.

У зверненні Асоціація зазначає, що підприємствами лакофарбової промисловості України - членами Асоціації (далі - Підприємства) здійснюється отримання за нульовою ставкою акцизного податку або ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку окремих нафтопродуктів та компонентів моторного палива (уайт-спіриту, толуолу, ксилолу, сольвенту), які використовуються як сировина для виробництва в хімічній (лакофарбовій) промисловості.

Відвантаження або ввезення на митну територію України вищезазначених нафтопродуктів та речовин проводиться у межах обсягів квот, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 р. N 158 та від 18.12.2017 р. N 981.

Щодо необхідності створення акцизного складу та облаштування його витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками

Підпунктом 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що акцизний склад - це, зокрема, приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження- розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ст. 230 Кодексу). Ця норма набуває чинності з 01.01.2019 року.

Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який зокрема здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, резервуари, які використовуються для навантаження- розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального, не є акцизним складом та не потребують обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Щодо необхідності реєстрації Підприємств платниками акцизного податку при здійсненні операцій з отримання підакцизної сировини, яка використовується при виробництві лакофарбової продукції

Статтею 212 Кодексу визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Так, платниками акцизного податку є, зокрема виробники підакцизних товарів (продукції) (пп. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу), імпортери підакцизних товарів (продукції) (пп. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу), особи, які реалізують пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

За наявною інформацією, Підприємства отримують уайт-спірит, толуол, ксилол, сольвент за нульовою ставкою акцизного податку, або ввозять на митну територію України зазначені підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного податку в якості сировини для виробництва в хімічній (лакофарбовій) промисловості відповідно до пп. 229.4 - 229.7 ст. 229 Кодексу.

У разі, якщо Підприємства не здійснюють операцій з реалізації пального на митній території України в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а здійснюють отримання вищезазначеної підакцизної продукції в межах затверджених квот та використовують її як сировину для виробництва в хімічній промисловості, що підтверджується довідками векселедавця про її цільове використання, то за зазначеними операціями Підприємства не є платниками акцизного податку у розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Водночас повідомляємо, що відповідно до пп. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таким умов.

Якщо Підприємства не порушують вимог цільового використання отриманих за нульовою ставкою акцизного податку або ввезених на митну територію України без сплати акцизного податку окремих нафтопродуктів та компонентів моторного палива та використовують їх виключно як сировину для виробництва в хімічній промисловості, то за зазначеними операціями вони не є платниками акцизного податку в розумінні пп. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Щодо бази оподаткування податком на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 Кодексу до загальнодержавних податків належить акцизний податок.

Отже, до бази оподаткування ПДВ включається сума акцизного податку (оскільки він належить до загальнодержавних податків) незалежно від того, чи підлягає такий акцизний податок сплаті до Державного бюджету України, чи на нього розповсюджуються пільгові режими і ставки.

Щодо достатніх вимог для облаштування податкового посту

Порядок роботи податкових постів, форм довідок та журналів затверджено відповідними наказами Міністерства фінансів України, зокрема:

від 07.08.2012 р. N 899 "Про затвердження Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб'єктів господарювання, які використовують нафтопродукти, що отримуються за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку, як сировину для хімічної промисловості, форм Довідки про прогнозований обсяг нафтопродуктів, які планується використовувати як сировину для виробництва у хімічній промисловості, Довідки про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості, та Журналу обліку погашених податкових векселів";

від 27.03.20103 р. N 430 "Про затвердження Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб'єктів господарювання, які використовують речовини, що використовуються як компоненти моторних палив та отримуються за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку, як сировину для виробництва у хімічній промисловості, форм Довідки про прогнозований обсяг речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України, Довідки про цільове використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, та Журналу обліку погашення податкових векселів".

Відповідно до п. 1.4 вищезазначених Порядків роботи податкових постів, склад представників органу ДФС на податкових постах підприємств- виробників хімічної продукції затверджується відповідним наказом органу ДФС. Цим наказом також визначаються, зокрема заходи щодо матеріально-технічного забезпечення, транспортного обслуговування, інші умови, необхідні для забезпечення ефективного контролю.

Копія зазначеного наказу надсилається керівнику підприємства - виробника хімічної продукції, який у триденний строк зобов'язаний видати відповідний наказ, яким передбачено створення належних умов для ефективної роботи представників органів ДФС на податкових постах.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.