Про визначення об’єкта оподаткування з ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення на отримання податкової консультації щодо визначення об’єкта оподаткування з ПДВ у разі отримання попередньої оплати для виконання робіт у період перебування на спрощеній системі оподаткування (ставка 5 відсотків) та закриття актів виконаних робіт у період реєстрації платником ПДВ, а також порядку формування податкового кредиту за отриманими податковими накладними від постачальників товарів/послуг, призначених для використання в ході виконання робіт, дохід за якими був визначений при перебуванні на єдиному податку, та, керуючись статтею 52 розділу II Кодексу (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство, до 01.10.2017 року перебувало на спрощеній системі оподаткування за ставкою оподаткування 5 відсотків.

У зв’язку з отриманням 20.09.2017 попередньої оплати за виконання робіт був перевищений граничний розмір доходу за результатами III кварталу 2017 року (5 млн. грн.) та з 01 жовтня 2017 року підприємство перейшло на загальну систему оподаткування та зареєструвалося платником ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.10 р. N 2755-VI (далі - Кодекс) зі змінами та доповненнями (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Кодексу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримані кошти у III кварталі 2017 року від зазначеної операції включаються до складу доходу платника єдиного податку відповідного податкового (звітного) періоду.

Щодо виникнення об'єкту оподаткування з ПДВ у зв’язку з переходом на загальну систему оподаткування та реєстрацією платником ПДВ, слід зазначити наступне.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Кодексу.

Враховуючи зазначене, якщо у платника ПДВ перша подія (зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія (закриття актів виконаних робіт) - після такої реєстрації, то податкове зобов'язання з ПДВ за другою подією (закриття актів виконаних робіт) не нараховується.

Що стосується формування податкового кредиту, то відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 193.1 статті 193 Кодекс, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, податковий кредит за отриманими податковими накладними від постачальників товарів/послуг, призначених для використання в ході виконання робіт, дохід за якими був визначений при перебуванні на єдиному податку, формується відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу .

Відповідно до пункту 198.5. статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Враховуючи те, що товари / послуги, за якими був сформований податковий кредит, були використані в операції, яка не підлягала оподаткуванню ПДВ (включені до складу доходу платника єдиного податку на дату здійснення першої події) то за отриманими податковими накладними від постачальників товарів/послуг, використаних в ході виконання робіт, має бути нараховане податкове зобов’язання за правилами визначеними пунктом 198.5 статті 198 Кодексу.

При складанні такої податкової накладної відповідно до пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276), у графі "Отримувач (покупець)" має бути зазначено власне найменування, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000". Податкова накладна має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289, передбачено відображення податкового зобов’язання, визначеного на підставі пункту 198.5 статті 198 Кодексу, у рядку 4.1 декларації з ПДВ.