Щодо підтвердження організаційно-правових форм нерезидентів з метою визнання операцій контрольованими

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо підтвердження організаційно-правових форм нерезидентів з метою визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Підпунктом "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу передбачено, що контрольованими операціями є господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання цього підпункту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року N 480 "Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи" (далі - Перелік).

Зазначеним Переліком визначено організаційно-правові форми нерезидентів, що не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), та відповідні держави, в яких зареєстровані такі нерезиденти як юридичні особи.

Необхідність підтвердження організаційно-правової форми нерезидента у разі її відповідності Переліку статтею 39 Кодексу не передбачено.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються неконтрольованими.

Стаття 39 Кодексу не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Водночас з урахуванням п. 103.5 ст. 103 Кодексу, ДФС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Такий документ або відповідна інформація має бути надана на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 р. N 706, зареєстрованим у Мін'юсті 03.09.2015 р. за N 1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.