Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на запит Підприємства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що на праві постійного користування використовує земельні ділянки промисловості та рекреаційного призначення (далі - Ділянки) за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку (далі - Оцінка) яких не виконано.

Підприємство повідомило, що обчислило та задекларувало податкові зобов'язання з Плати за 2016 та 2017 роки, які є результатом добутку площі Ділянок, як об'єкта оподаткування Платою, та розміру Оцінки одиниці площі ріллі по області проіндексовану Підприємством на коефіцієнт, встановлений для земель несільськогосподарського призначення.

Підприємство запитує про правомірність застосованого ним порядку обчислення податкових зобов'язань з Плати.

Інформація про величини середніх Оцінок одиниць площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення станом на 01.01.2018 року, а також за період 1995 - 2017 роки оприлюднена на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), а також офіційному порталі ДФС у розділі «Довідники інформація про нормативну грошову оцінку земель».

Індексація величини Оцінки до 2015 року виконувалася із застосуванням єдиного коефіцієнту для категорій земель: сільськогосподарські угіддя, землі населених пунктів та інші землі несільськогосподарського призначення.

Починаючи з 2015 року для індексації величини Оцінки застосовуються коефіцієнти, що розрізняються за категоріями призначення земельних ділянок:

З огляду на викладене, зауважимо, що запропонований Підприємством порядок обчислення розміру Оцінки має право на існування, але призводить до помилок, які пов'язані з округленнями.

Помилки округлення не виникатимуть у разі застосування Підприємством оприлюдненої величини Оцінки станом на 01.01.2015, яка індексується на кумулятивний коефіцієнт для земель несільськогосподарського призначення (1,433 х 1,060).

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).