Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Індивідуальна податкова консультація від 03.04.2018 №1355/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 03.04.2018 №1355/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК
Остання редакція від 03.04.2018. Прийняття
Реквізити
Видавник:
Державна фіскальна служба України
Тип Дата Номер Статус
Індивідуальна податкова консультація 03.04.2018 1355/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК Діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
03.04.2018 N 1355/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і повідомляє.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Пунктом 3 ст. 4 Закону N 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів, за умови, що такий адвокат не є працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.
Така особа зобов’язана дотримуватись вимог пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ щодо заборони перебування найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України").
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. відповідно до визначеної у ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).
Отже платники єдиного внеску визначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464, які не отримували дохід (прибуток) у 2017 році або окремому місяці 2017 року від такої діяльності, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2017 році - 704 грн.).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
03.04.2018 N 1355/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і повідомляє.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Пунктом 3 ст. 4 Закону N 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів, за умови, що такий адвокат не є працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.
Така особа зобов’язана дотримуватись вимог пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ щодо заборони перебування найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
beta