Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на прибуток підприємств і ПДВ операцій з продажу продукції (послуг), виробленої суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України від 12 липня 2001 року N 2660-III "Про розвиток літакобудівної промисловості" (далі - Закон N 2660), і операцій з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 41 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 07 грудня 2017 року N 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон N 2245), який набув чинності 01.01.2018 р., тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств - суб'єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону N 2660.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов'язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств - суб'єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону N 2660 та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року N 476 (далі - Порядок N 476).

Відповідно до пункту 4 Порядку N 476 платники податку ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59. Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку "Цільове фінансування і цільові надходження".

Напрямки використання вивільнених коштів та розрахунок показників ефективності використання вивільнених коштів наведено у пункті 6 Порядку N 476.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня визначаються відповідно до ПКУ.

Отже, прибуток суб'єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону N 2660, не оподатковується податком на прибуток.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону N 996).

Отже, з питань щодо врахування ПДВ у складі кошторисної вартості дослідно-конструкторські робіт при формуванні орієнтовної ціни на такі роботи доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). При цьому продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Водночас відповідно до пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2025 року, суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону N 2660, звільняються від оподаткування ПДВ за операціями з:

ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України;

постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

У встановлений період операції з продажу продукції (послуг), виробленої зазначеними підприємствами за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

У разі порушення вимог, встановлених пунктом 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, до платників податку - суб'єктів літакобудування застосовуються норми розділу II ПКУ.

Слід зазначити, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб, а на операції.

Враховуючи викладене, операції з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що такі роботи виконуються:

виключно суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону N 2660;

для потреб літакобудівної промисловості.

При цьому у разі якщо для виконання суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону N 2660, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт для потреб літакобудівної промисловості залучаються інші суб’єкти господарювання (співвиконавці) у яких, зокрема, придбаваються товари/послуги (у тому числі комплектуючі вироби), то повідомляємо, що на операції таких суб’єктів господарювання (співвиконавців) з постачання товарів/послуг (у тому числі комплектуючих виробів) режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не поширюється, оскільки вони не є безпосередніми постачальниками результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт.

У разі, якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а саме: такі роботи виконуються суб’єктами господарювання, які не є суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону N 2660, та/або не для потреб літакобудівної промисловості, то операції з постачання таких робіт оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Операції з продажу продукції (послуг), визначені абзацом четвертим пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком за ставкою у розмірі 0 відсотків. Для застосування ставки ПДВ у розмірі 0 відс. до таких операцій продукція (послуги) має:

бути вироблена виключно суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону N 2660;

оплачуватись за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому ставка ПДВ у розмірі 0 відс. застосовується незалежно від того, чи при виробництві такої продукції (послуг) використовувалися товари/послуги, операції з ввезення яких на митну територію України або постачання на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до абзацу першого пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, чи інші товари/послуги, операції з ввезення яких на митну територію України або постачання на митній території України оподатковуються податком у загальновстановленому порядку.

У разі якщо при здійсненні операцій з продажу продукції (послуг), визначених абзацом 4 пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а саме: така продукція (послуги) вироблена суб’єктами господарювання, що не підпадають під дію норм статті 2 Закону N 2660, або оплачена не за рахунок коштів Державного бюджету України, то операції з продажу такої продукції (послуг) оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо визначення поняття "кошти Державного бюджету України" з метою застосування положень абзацу 4 пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ повідомляємо, що відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України (далі - БКУ)

Відповідно до пункту 1 статті 2 розділу І БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) - це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Водночас видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Згідно зі статтею 22 розділу І БКУ для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

При цьому головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 статті 22 розділу І БКУ та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі такого розпорядника бюджетних коштів.

При цьому одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (підпункт 38 пункту 1 статті 2 розділу І БКУ).

Отже, з метою застосування положень абзацу 4 пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ платник податку може використовувати поняття (у тому числі поняття бюджетних коштів (коштів бюджету)), визначені БКУ.