Щодо деяких питань перебування на спрощеній системі оподаткування. Індивідуальна податкова консультація від 07.03.2018 №929/Ч/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 07.03.2018 №929/Ч/99-99-13-01-02-14/ІПК
Остання редакція від 07.03.2018. Прийняття
Реквізити
Видавник:
Державна фіскальна служба України
Тип Дата Номер Статус
Індивідуальна податкова консультація 07.03.2018 929/Ч/99-99-13-01-02-14/ІПК Діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
07.03.2018 N 929/Ч/99-99-13-01-02-14/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула Ваше звернення щодо деяких питань перебування на спрощеній системі оподаткування, і в межах компетенції повідомляє таке.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Кодексу.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пп. 2) п. 291.4 ст. 291 Кодексу на другій групі платників єдиного податку мають право перебувати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб'єктів господарювання, зокрема фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - третьої груп.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин) (пп. 3) пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).
Водночас звертаємо увагу, що перелік підакцизних товарів визначено п. 215.1 ст. 215 Кодексу. Так, до переліку підакцизних товарів належить, зокрема пальне.
Відповідно до п. 14.1.141-1п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Реалізація пального - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абз. другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, фізична особа - підприємець, яка здійснює будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне.
Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Зауважуємо, що здійснення суб'єктом господарювання операцій з реалізації пального без їх реєстрації платниками акцизного податку тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального (п. 117.3 ст. 117 Кодексу).
Враховуючи викладене, у разі дотримання норм пп. 3) пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу фізична особа - підприємець має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, при цьому при здійсненні операцій, визначених абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зобов'язана зареєструватися платником акцизного податку.
Щодо визначення видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 повідомляємо таке.
Національний класифікатор України "Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010)" затверджено наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. N 457 із змінами, внесеними наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 р. N 530.
Зважаючи на викладене, з метою правомірності застосування коду економічної діяльності згідно з КВЕД Ви можете звернутися до Державної служби статистики України.
Зазначаємо, що відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
07.03.2018 N 929/Ч/99-99-13-01-02-14/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула Ваше звернення щодо деяких питань перебування на спрощеній системі оподаткування, і в межах компетенції повідомляє таке.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Кодексу.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пп. 2) п. 291.4 ст. 291 Кодексу на другій групі платників єдиного податку мають право перебувати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб'єктів господарювання, зокрема фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - третьої груп.
beta