Щодо деяких питань формування витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування. Індивідуальна податкова консультація від 10.11.2017 №2591/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 10.11.2017 №2591/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК
Остання редакція від 10.11.2017. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 10.11.2017

Номер 2591/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
10.11.2017 .N 2591/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань формування витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування та, з урахуванням вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.
Обов’язки платника податків встановлено ст. 16 Кодексу. Так, платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу), а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Кодексом (пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Кодексу).
Крім того зазначаємо, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Кодексу.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Не включаються до складу витрат підприємця, документально не підтверджені витрати (пп. 177.4.5 п. 177.10 ст. 177 Кодексу).
Пунктом 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, визначені цим пунктом. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Також п. 6.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88, передбачено, що первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.
Статтею 1 Закону України від 23 травня 2003 року N 852-IV "Про електронний цифровий підпис" (далі - Закон N 852-IV) визначено, що електронний цифровий підпис є різновидом електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувана.
Отже, електронний документ, який складено відповідно до вимог чинного законодавства та який містить усі необхідні реквізити, має таку ж юридичну силу, як і документ, складений у паперовому вигляді.
При цьому слід зазначити, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації, суб’єкт господарської (підприємницької) діяльності зобов’язаний за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами (п. 6 ст. 9 Закону N 996).
Разом з цим зазначаємо, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 Кодексу).
Отже, враховуючи викладене, платники податків, які здійснюють зокрема ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), у електронному вигляді, зобов’язані при проведенні перевірок надати посадовим особам контролюючого органу на їх вимогу копії документів, що належать до предмета перевірки.
При цьому копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг").
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
10.11.2017 .N 2591/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань формування витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування та, з урахуванням вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.
Обов’язки платника податків встановлено ст. 16 Кодексу. Так, платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу), а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Кодексом (пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Кодексу).
Крім того зазначаємо, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Кодексу.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.