Про надання розяснення

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), розглянула звернення та з урахуванням висновків викладених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 р. по справі N 820/1871/17 і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Таким чином, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, в тому числі витрат на проїзд працівника до місця відрядження напередодні або з місця відрядження до місця постійної роботи у разі затримки, якщо це погоджено з роботодавцем і дати на транспортних квитках не збігаються з датами, визначеними у наказі про відрядження, за умови наявності підтвердних документів, передбачених абзацами 2 - 3 пп. "а" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Зауважуємо, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 р. по справі N 820/1871/17 колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції, які викладені у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 р. у справі N 820/1871/17.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 р. у справі N 820/1871/17, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно "…..".