Про єдиний податок з юридичних осіб (третя група)

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію щодо нарахування та сплати єдиного податку у разі продажу основного засобу (частини будівлі), що використовувався Товариством в господарській діяльності більше 12 календарних місяців (далі - ОЗ).

Товариство запитує, (1) чи визначається дохід від продажу ОЗ як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу, та залишковою балансовою вартістю ОЗ, що склалася на день продажу з врахуванням переоцінки, проведеної 31.12.2016 р. по групі основних засобів "Будівлі та споруди"; (2) яка сума включається до доходу Товариства при визначенні обсягу доходу за рік, що дає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (далі - спрощена система).

Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Пунктом 292.2 ст. 292 Кодексу визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Юридичні особи - платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід від продажу ОЗ після їх використання більше 12 календарних місяців визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу, та залишковою балансовою вартістю цих ОЗ.

Залишкова балансова вартість визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. N 92 (зі змінами та доповненнями).

Умовою перебування на спрощеній системі є дотримання вимоги щодо неперевищення річного обсягу доходу у розмірі 5 млн. гривень.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 цієї статті.

Дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгалтерського обліку) (п. 292.13 ст. 292, пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу), який здійснюється згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. N 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за N 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, до річного обсягу доходу юридичної особи - платника єдиного податку, що дає право перебувати на спрощеній системі, включається сума доходу від операції з продажу ОЗ, яка була оподаткована єдиним податком.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.