Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження, не повернутої у встановлений строк у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю такого платника

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження, не повернутої у встановлений строк у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю такого платника і в межах компетенції повідомляє таке.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих таким платником на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до пп. "а" пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Разом з тим відповідно до п. 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Кодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Враховуючи викладене, положеннями пп. "а" пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не передбачено перенесення терміну подання працівником Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та повернення суми надміру витрачених коштів, отриманих таким працівником на відрядження, у разі його тимчасової непрацездатності.

Отже, сума надміру витрачених коштів, неповернутих працівником у встановлені законодавством строки, включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.