Про затвердження Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України

До пункту "а" належать, крім того, незалежно від ступеня порушення функції: відсутність, повне зведення або нерухомість двох пальців однієї кисті, I та II пальця правої кисті; анкілоз кистьового суглоба; дефекти та деформації кисті внаслідок застарілих вивихів, остеохондропатії та остеомієліт кісток кистьового суглоба; ушкодження ліктьової і променевої артерій (або кожної з них окремо) з порушенням кровообігу кисті і пальців або з розвитком ішемічної контрактури дрібних м'язів кисті; ушкодження загальних долонних гілок серединного або ліктьового нервів із помірним розладом іннервації двох і більше пальців (анестезія, гіпестезія та інші розлади).

За відсутність 1 пальця необхідно вважати відсутність нігтьової фаланги, інших пальців - двох фаланг.

За відсутність фаланги необхідно вважати відсутність 2/3 фаланги.

До пункту "б" належать, крім того, незалежно від ступеня порушення функції: відсутність, повне зведення або нерухомість одного з пальців лівої кисті; третього, четвертого або п'ятого пальців правої кисті.

Під час оцінки придатності до виконання польотів, при дефектах структур кисті і пальців, не зазначених у цьому пункті, необхідно враховувати ступінь збереження функції кисті, що дає змогу виконувати необхідні дії в кабіні ПС і з парашутом.

Фахові навички в цих випадках визначаються на льотному тренажері.

Постанова виноситься за участю льотчика-інструктора, парашутиста-інструктора при позитивних результатах медичної, льотної (службової) характеристик із складанням акта перевірки виконання функціональних обов'язків за фахом, який затверджує командир частини.

Кистьовий суглоб - комплекс суглобів, який з'єднує кисть із передпліччям і містить променево-зап'ястний, зап'ястний, міжзап'ястні, зап'ястно-п'ястні та міжп'ястні суглоби, а також дистальний променево-ліктьовий суглоб.

Пункт "а" передбачає, крім того, незалежно від ступеня порушення функції: набуті деформації стоп, що ускладнюють ходіння, носіння взуття і використання спеціального спорядження (плоскостопість III ступеня незалежно від наявності екзостозів, викривлення стоп), плоскостопість II ступеня з артрозом таранно-човноподібного з'єднання з екзостозами та больовим синдромом.

Пункт "б" передбачає, крім того, незалежно від ступеня порушення функції: плоскостопість II ступеня з артрозом таранно-човноподібного з'єднання I стадії без больового синдрому, особи ЛС звільняються від навчально-тренувальних парашутних стрибків. Курсанти, парашутисти - непридатні.

Вірогідно ступінь плоскостопості встановлюється рентгенологічно. Виконуються профільні знімки стоп у положенні стоячи під навантаженням.

Плоскостопість I ступеня, а також II ступеня без артрозу в таранно-човноподібних з'єднаннях не є підставою для застосування цієї статті і не перешкоджає навчанню у ВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу.

Пункт "а" передбачає відсутність кінцівки до будь-якого рівня, відносне вкорочення руки або ноги до 2 см.

Пункт "б" передбачає вкорочення руки або ноги менше ніж на 2 см.

Пункт "а" передбачає, крім того, незалежно від ступеня порушення функції: інфекційний спондиліт незалежно від характеру перебігу, травматичну спондилопатію (хвороба Кюммеля), спондилолізний спондильолістез II - III ступенів, деформуючий спондильоз шийного відділу хребта з порушенням функції або нестабільністю; деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного і поперекового відділів хребта із значним або помірним порушенням функцій або больовим синдромом; фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 2 - 3 мм і більше); обмежений деформуючий спондильоз (ураження тіл трьох та більше хребців) та міжхребцевий остеохондроз (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків) з больовим синдромом; спондильозний спондильолістез I ступеня (зміщення на 1/4 частини поперекового діаметра тіла хребця) з больовим синдромом; множинні фіброзно-хрящові вузли з больовим синдромом.

Спондильоз анатомічно виявляється дзьобоподібними розростаннями, які охоплюють усю окружність замикальних пластинок, і деформацією тіл хребців. Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром під час фізичних навантажень повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями по медичну допомогу, які записуються в медичних документах оглянутого.

Ступінь сколіозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному та в горизонтальному положеннях, на підставі виміру кутів сколіозу (за методикою Ліппмана-Коба): I ступінь - 1° - 10°, II ступінь - 11° - 25°, III ступінь - 26° - 50°, IV ступінь - більше 50° (за В. Д. Чакліним).

До пункту "б" належать, крім того, незалежно від ступеня порушення функції: незначні анатомічні і функціональні зміни хребта за відсутності больового синдрому; поширений або обмежений деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз без больового синдрому.

Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними, рентгенологічними, а за необхідності - іншими сучасними дослідженнями.

Для оцінки об'єму рухів хребта необхідно керуватися таблицею:

Морфологічні зміни хребців, виявлені під час планових рентгенологічних досліджень, у вигляді загострень, потовщень внутрішнього краю, поодиноких шипоподібних розростань без клінічних проявів не є підставою для застосування цієї статті.

Незначно виражені юнацькі викривлення хребта (до 5 - 8°), а також сакралізація або люмбалізація 1 куприкового хребця без корінцевих змін не є перешкодою до льотного навчання.

Особи, у яких виявлено захворювання нирок, підлягають стаціонарному обстеженню.

Стаття передбачає хронічні захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієлонефрит, амілоїдоз нирок тощо) з порушеннями функцій будь-якого ступеня або без порушень функцій.

Помірними порушеннями функцій нирок вважаються: стійка незначна еритроцитурія, лейкоцитурія, зниження відносної густини сечі за пробою Зимницького (менше 1020), зниження секреторного або екскреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше ніж на 30 %, на видільних урограмах поява контрасту пізніше двадцятої хвилини, рівень клубочкової фільтрації >90 мл/хв  L124 мл/хв, рівень креатиніну крові >0,110 L 0,123 ммоль/л.

Незначними порушеннями функцій нирок вважаються: приходяща еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія протягом 1,5 - 2 місяців за нормальних показників рівня клубочкової фільтрації та рівня креатиніну крові, на екскреторних урограмах поява контрасту пізніше десятої хвилини.

Курсанти ВНЗ, які здійснюють підготовку ЛС, після перенесеного гострого гломерулонефриту визнаються непридатними до льотного навчання.

Особам ЛС (персоналу з керування БпАК та УПР, парашутистам), які перенесли гострий нефрит, надається відпустка для лікування (за станом здоров'я). Допуск до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом) можливий через один рік після одужання, надалі вони підлягають огляду в ГЛЛК протягом наступних трьох років.

Пункт "а" передбачає наявність конкременту в чашечко-мисковій системі нирок, сечовивідних шляхах, сечовому міхурі (рекомендується оперативне лікування або літотрипсія), рецидив каменеутворення (утворення каменя в тому самому органі, в тому самому боці протягом одного року).

Після самостійного відходження конкременту, видалення каміння нирок, сечоводів, сечового міхура, після літотрипсії ЛС (персоналу БпАК, УПР, парашутистам) надається відпустка для лікування (за станом здоров'я).

Пункт "б" передбачає стан після самостійного відходження конкременту, оперативного лікування, дистанційної ударно-хвильової або контактної літотрипсії, камінь у "відшнурованій" чашечці нирки (синдром Фролея); порушення водно-сольового обміну за типом оксалатурії, уратурії, фосфатурії без больового синдрому та порушення функції нирок.

Прийняття постанови ГЛЛК про придатність до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом) можливе не раніше ніж через три місяці після завершення лікування за відсутності больового синдрому при повному відновленні функції нирок.

Пункт "а" передбачає гідронефроз II - III стадій, нефроптоз III стадії незалежно від функції нирок і наявності патологічних змін сечі; односторонній або двосторонній нефроптоз I стадії з порушенням видільної функції нирок і патологічних змін сечі; відсутність однієї нирки, видаленої через захворювання незалежно від ступеня функції нирки, що залишилася; набута кіста нирки з порушенням функції; вторинний пієлонефрит, хронічні хвороби сечовидільної системи (цистит, уретрит) з рецидивним перебігом (загострення два і більше разів на рік, яке потребує стаціонарного лікування), стриктури уретри, які потребують одного чи більше на рік бужування.

Пункт "б" передбачає нефроптоз I - II стадій без порушення функції нирки, больового синдрому і патологічних змін сечі, після встановлення даного діагнозу, особи ЛС підлягають огляду ГЛЛК протягом трьох років; множинні (дві та більше) кісти нирки, поодинока кіста нирки розміром до 2 см без порушення функції нирки; хронічні хвороби сечовидільної системи (цистит, уретрит) з нечасто рецидивним перебігом за хороших результатів лікування.

Стадія нефроптозу визначається рентгенологічно у вертикальному положенні особи, яку оглядають: I стадія - опущення нижнього полюса нирки на 2 хребці, II стадія - на 3 хребці, III стадія - більше ніж на 3 хребці.

Стосовно захворювання чоловічих статевих органів за показниками особам, яких оглядають, пропонується хірургічне лікування. За незадовільних результатів лікування або відмови від нього огляд проводиться за пунктом "а".

Пункт "а" передбачає доброякісну гіперплазію передміхурової залози III - IV стадій; хронічні, часто рецидивні (більше двох разів на рік) простатити; рецидивну (після повторного хірургічного лікування) односторонню або двосторонню водянку оболонок яєчка або сім'яного канатика; відсутність статевого члена.

Пункт "б" передбачає доброякісну гіперплазію передміхурової залози II стадії; камені передміхурової залози при безсимптомному перебігу; хронічні, нечасто рецидивні простатити за хороших результатів лікування.

ЛС (персонал з керування БпАК, УПР, парашутисти, курсанти), які страждають водянкою яєчка чи сім'яного канатика, підлягають оперативному лікуванню. За відмови від операції - визнаються непридатними.

Відсутність одного яєчка після видалення щодо неспецифічного захворювання, поранення або інших пошкоджень не є підставою для застосування цієї статті, не перешкоджає вступу до ВНЗ.

Під час медичного огляду жінок з хворобами молочної залози обов'язково проводиться огляд мамолога і за необхідності - мамографія.

Під час визначення ступеня порушення функції необхідно ураховувати ступінь змін у молочних залозах; поширеність патологічного (одно- або двостороннього) процесу; наявність локалізованих ділянок ущільнення, кістозних змін; вираженість больового синдрому при пальпації, вираженість нагрубання молочної залози; частота та тривалість загострення захворювання та ефективність проведеного лікування.

Наявність гіпертрофії молочних залоз із больовим синдромом при доброякісних дисплазіях молочної залози дає підстави вважати їх такими, що заважають носінню стандартного одягу та льотного спорядження.

Пункт "а" передбачає дифузну кістозну мастопатію, яка часто загострюється і потребує хірургічного втручання або тривалого консервативного лікування; доброякісну дисплазію молочної залози з проліферацією епітелію з больовим синдромом; крім того, дисплазію або атипову гіперплазію молочної залози, кісту молочної залози більше 2 см незалежно від функції.

До пункту "б" належить односторонній процес у молочній залозі з нечастими загостреннями.

Передбачає хронічні запальні хвороби яєчників, маткових труб, тазової клітковини, очеревини, матки, шийки матки, піхви і вульви.

До пункту "а" належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів зі значними та помірними клінічними проявами, з порушенням менструальної функції, частими (два та більше разів на рік) загостреннями.

Діагноз має бути встановлений у стаціонарних умовах.

До пункту "б" належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів із незначними проявами та нечастими загостреннями.

До пункту "а" належать ендометріоз зі значними та помірними клінічними проявами, що потребують стаціонарного лікування (необхідно ураховувати ступінь поширеності процесу, вираженості больового синдрому та порушення менструальної функції, відсутність стійкого ефекту від консервативного лікування); повне випадіння матки або піхви (випадінням матки вважається такий стан, коли у положенні стоячи (або лежачи при потугах) уся матка виходить за межі статевої щілини назовні, вивертаючи за собою стінки піхви); свищі із залученням статевих органів (сечостатеві, кишково-статеві) за незадовільних результатів лікування або відмови від нього; тільки органічно не зумовлені кровотечі, які призводять до анемії; стійкі розлади оваріально-менструальної функції зі значними клінічними проявами за незадовільних результатів лікування (у тому числі, пов'язані з менопаузою).

До пункту "б" належить незначне опущення стінок піхви; рубцеві та спайкові процеси в області малого таза без порушення функції та больового синдрому.

ЛС після операційних видалень доброякісних новоутворень допускається до виконання польотами не раніше ніж через 12 місяців після завершення лікування. Після ендоскопічного видалення доброякісних новоутворень допускається до виконання польотами не раніше ніж через 6 місяців після завершення лікування.

У менструальний період жінки з числа осіб ЛС, парашутистів підлягають звільненню від виконання польотів, стрибків із парашутом.

Вагітні незалежно від терміну вагітності непридатні до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом). У разі досягнення терміну вагітності 30 тижнів надається відпустка згідно із законодавством.

До виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом, навчання) жінки можуть бути допущені не раніше ніж через 12 місяців після пологів за рішенням ГЛЛК відповідно до рішення лікаря-гінеколога за умови закінчення годування груддю.

У разі вагітності, яка закінчилась абортом або передчасними пологами, медичний огляд можливий не раніше ніж через три місяці за висновком ГЛЛК відповідно до рішення лікаря-гінеколога.

До пункту "а" належать уроджені вади розвитку нервової системи, ока, вуха, обличчя та шиї; уроджені вади серця, пороки з недостатністю кровообігу будь-якої стадії, аортальні вади серця, інші вроджені вади серця, вроджені вади розвитку великих артерій, вен; вади розвитку бронхолегеневого апарату та плеври з дихальною недостатністю будь-якого ступеня; природжені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози та інші) з больовим синдромом; деформація грудної клітки з порушенням функції зовнішнього дихання; аномалії щелепно-лицевої ділянки, органів травлення з клінічними проявами і порушенням функції; деформація таза з обмеженням рухів кульшових суглобів; відсутність однієї нирки; поодинока кіста, полікістоз, дистопія, дисплазія, подвоєння нирок та їх елементів, підковоподібна нирка, аномалії сечоводів та сечового міхура з порушенням функції будь-якого ступеня. Калиткова або промежинна гіпоспадія; варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги більше ніж на 2 см; О-подібне викривлення ніг при відстані між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше ніж 9 см; X-подібне викривлення ніг при відстані між внутрішніми кісточками великогомілкових кісток більше ніж 9 см; іхтіоз уроджений, рецесивний (чорний і чорніючий) і домінантний (простий); спадкові кератодермії долонь, які порушують функцію кистей, а також підошов, які ускладнюють ходіння і носіння стандартного взуття; затримка яєчок у черевній порожнині, пахових каналах або біля зовнішніх отворів; затримка одного яєчка в черевній порожнині; рецидивні дермоїдні кісти куприка, після неодноразового (більше трьох разів) радикального хірургічного лікування.

До пункту "б" належать нефіксоване викривлення хребта без клінічних проявів; уроджені аномалії нирок без порушення функції; затримка одного яєчка в паховому каналі або біля зовнішнього отвору; варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги менше ніж на 2 см; полікістоз або поодинока кіста нирки розміром до 2 см без порушення функції нирок.

Сакралізація V поперекового або люмбалізація I крижового хребця, незрощення дужок зазначених хребців, гіпоспадія білявінцевої борозни, додаткова долька селезінки без порушення функції не є підставою для застосування цієї статті.

Передбачає наслідки травм, поранень (більше року з моменту отримання травми, поранення) області голови та шиї, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузія) та інших зовнішніх чинників.

До пункту "а" належать дефекти та деформації кісток черепа, щелепно-лицьової ділянки після поранень і травм; анкілози скронево-нижньощелепних суглобів; хибні суглоби нижньої щелепи, контрактури щелепно-лицевої ділянки; наслідки проникних та закритих травм головного мозку, що виявляються в порушеннях нервово-психічної діяльності, розладах чутливості, рухів та координації; посттравматичні кісти головного мозку, травматичні арахноїдити; наслідки травматичного пошкодження горла, трахеї, гортані, які ускладнюють дихання з незначним порушенням функції зовнішнього дихання.

До пункту "б" належать наслідки травм головного мозку, за яких мають місце окремі розсіяні органічні ознаки або явища незначно вираженої вегето-судинної нестійкості без порушення рухових, чутливих, координаційних та інших функцій нервової системи за хорошого загального самопочуття та хорошого перенесення комплексу функціональних проб-навантажень.

За наявності емоційно-вольових або інтелектуально-мнестичних розладів, які виникли внаслідок травми головного мозку, медичний огляд проводиться із застосуванням статті 12 Переліку хвороб.

До пункту "в" належить факт травми головного мозку (понад рік після перенесеної травми, поранення) за відсутності порушень функцій нервової системи. Факт лікування з приводу травми головного мозку або її наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами.

За наявності наслідків ураження центральної нервової системи від дії зовнішніх чинників (радіоактивне опромінювання, низькі та високі температури, світло, підвищений або знижений тиск повітря, води, інші зовнішні чинники) медичний огляд проводиться за пунктами "а", "б", "в" або залежно від ступеня порушення функцій.

Після лікування гострої черепно-мозкової травми особам, яких оглядають ЛЛК, надається відпустка з подальшим оглядом. Після використання відпустки особи ЛС (персонал із керування БпАК, УПР, парашутисти) визнаються непридатними до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом).

Допуск до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом) після гострої черепно-мозкової травми можливий не раніше ніж через 12 місяців після отримання травми з обов'язковим проведенням клініко-психологічних досліджень, комп'ютерної томографії та магнітнорезонансної томографії головного мозку, електроенцефалографії, реоенцефалографії, вестибулометричних, ортостатичних проб, огляду офтальмологом (очне дно, гострота зору, поле зору).

Надалі особи з такими наслідками підлягають стаціонарному обстеженню протягом двох років.

До пункту "а" належать стани після свіжого перелому, вивиху тіла або тіл хребців (до одного року після травми); стани після травматичного пошкодження (струс, забій, здавлення мозку та інші) до одного року після травми; компресійний проникний перелом або вивих тіла хребця; компресійні переломи тіл хребців I ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом і кіфотичною деформацією хребців II ступеня; наслідки перелому дужок, відростків хребців за наявності незначних порушень функцій хребта і больового синдрому після лікування; наслідки травматичного пошкодження спинного мозку, за яких у неврологічному статусі виявляються незначні розлади рухових або чутливих функцій у поєднанні з вегетосудинною нестійкістю; наслідки пошкоджень нервових сплетінь, нервів, за яких функції кінцівки незначно порушуються (пошкодження одного променевого або ліктьового нерва, якщо знижена сила розгиначів кисті або обмежена її флексія, тощо).

До пункту "б" належать компресійні переломи одного чи двох хребців I ступеня компресії за відсутності спінальних і корінцевих проявів без обмеження рухів у хребті (через один рік після отримання травми); наслідки травм спинного мозку без порушення рухових, чутливих та інших функцій нервової системи (через один рік після отримання травми); віддалені наслідки пошкоджень нервів, коли їхні функції повністю відновлені, а незначно виражені чутливі порушення, які містяться в зоні іннервації пошкодженого нерва, майже не обмежують функцію кінцівки.

Особи ЛС, які перенесли компресійний перелом одного чи двох хребців, травму спинного мозку, підлягають звільненню від навчально-тренувальних стрибків, парашутисти - непридатні.

Після лікування отриманих переломів остистих або поперечних відростків хребця, травм або поранень нервів, нервових корінців та сплетінь ЛС (персоналу з керування БпАК, УПР, парашутистам) надається відпустка для лікування (за станом здоров'я). Подальший допуск до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом) можливий не раніше ніж через чотири місяці. Надалі особи з такими наслідками підлягають огляду ГЛЛК протягом двох років.

До пункту "а" належать стани і наслідки поранень, травм бронхо-легеневого апарату з дихальною недостатністю будь-якого ступеня; резекція стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишки; відсутність нирки, селезінки, статевого члена; чужорідне тіло в корені легені, у серці або навколо великих судин; видалені частки легені або сегмента частки легені; резекція частини нирки й інших органів; наслідки поранень і травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, органів таза з незначними порушеннями функцій органів та систем.

До пункту "б" належать стани (але не раніше ніж через 12 місяців після закінчення лікування з приводу поранень або травм) після перенесених атипових резекцій легень без дихальної недостатності, торакотомій або лапаротомій з метою зупинення кровотечі, ліквідації пневмо- або гемотораксу, ушивання ран кишечника, шлунка, печінки з одужанням.

Після видалення одного яєчка внаслідок поранення або травми особи ЛС за графами II - VI Переліку хвороб можуть бути визнані придатними.

Оцінка придатності до виконання польотів за явних дефектів кісток, хрящів, м'язів, сухожиль і суглобів виноситься залежно від функціонального стану опорно-рухового апарату (обсяг рухів, м'язова сила, наявність атрофії м'язів, довжина кінцівок), льотної спеціальності осіб, яких оглядають, досвіду їх роботи за наявного дефекту, типу ПС, на якому вони виконуватимуть польоти, та характеру роботи, що виконується.

До пункту "а" належать стани після перелому кісток таза; діафізарні та метафізарні переломи довгих трубчастих кісток після завершення лікування, включаючи і відпустку через хворобу; металеві конструкції після переломів кісток; наслідки центрального вивиху головки стегнової кістки з порушенням функції (у тому числі анкілоз та деформуючий артроз); стани після вивиху суглобів нижньої кінцівки.

Пункт "б" передбачає допуск до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом) після закінчення лікування з приводу переломів довгих трубчастих кісток, кісток таза з деформацією тазового кільця, вивиху суглобів нижньої кінцівки не раніше ніж через 12 місяців за відсутності функціональних порушень та больового синдрому. При неускладнених переломах зовнішньої кісточки променевої кістки в типовому місці, кісток кисті, стопи, ключиці, які потребують для повного відновлення функції менше чотирьох місяців, особи, яких оглядають за графами II - VII Переліку хвороб, можуть бути визнані придатними до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом, навчання). Зрощені ізольовані переломи окремих кісток таза без деформації тазового кільця, розтягнення, перенапруження капсульно-зв'язкового апарату суглобів, травми м'язів, сухожилків за наявності об'єктивних даних без порушень функцій, що не перешкоджають носінню льотного одягу та використанню спеціального спорядження, не є підставою для застосування цієї статті.