• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про організацію та несення служби з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України

Міністерство внутрішніх справ України  | Наказ, Журнал, Перелік, Картка, Схема, Форма типового документа, Рішення, Положення від 02.02.2016 № 74
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Журнал, Перелік, Картка, Схема, Форма типового документа, Рішення, Положення
  • Дата: 02.02.2016
  • Номер: 74
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Журнал, Перелік, Картка, Схема, Форма типового документа, Рішення, Положення
  • Дата: 02.02.2016
  • Номер: 74
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
4. Інструктаж осіб, які залучаються до перевірки служби, проводить особисто командир військової частини (підрозділу) або його перший заступник - начальник штабу (заступник).
5. Посадовим особам, призначеним для перевірки служби, видається посвідчення на право перевірки військових нарядів з охорони дипломатичних представництв (установ) установленого зразка (додаток 8).
6. Посадові особи, призначені для перевірки служби, зобов’язані знати оперативну обстановку в районі розташування дипломатичних представництв (установ), об’єктивно оцінювати виконання службових завдань, навчати та надавати практичну допомогу військовим нарядам.
7. Перевірка служби може бути відкритою та прихованою. Під час прихованої перевірки особа, яка перевіряє, веде приховане спостереження на відстані за діями лише посадових осіб військового наряду. У разі грубого порушення порядку виконання службових завдань або за необхідності надання військовому наряду негайної допомоги особа припиняє приховану перевірку, уживає заходів щодо усунення порушень та/або надає особам військового наряду відповідну допомогу.
8. Забороняється перевіряти службу шляхом прихованого наближення до військового наряду та вчинення провокаційних дій, що можуть призвести до застосування (використання) табельної вогнепальної зброї або спеціальних засобів військовослужбовцями, травмування або нещасних випадків.
9. Кожен військовий наряд перевіряється посадовими особами не менше одного разу протягом доби, при посиленні служби - не менше двох разів, у тому числі обов’язково вночі.
Норми участі посадових осіб у перевірках служби:
начальником територіального управління та його заступниками - кожен об’єкт не менше одного разу на квартал;
командиром військової частини з охорони дипломатичних представництв (установ) та його заступниками - не менше двадцяти об’єктів на місяць;
командиром військової частини змішаного складу та його заступниками - не менше двох разів на місяць кожен об’єкт, що охороняється;
офіцерами управління військової частини - згідно з графіком участі у виконанні службових завдань з охорони дипломатичних представництв (установ) та контролю за ними;
командиром батальйону та його заступниками - не менше двох разів на місяць кожен об’єкт, що охороняється;
офіцерами ротної ланки (окремих рот) - не менше чотирьох разів на місяць кожен об’єкт, що охороняється.
10. Посадові особи, які прибули для перевірки служби, зобов’язані пред’являти посвідчення на право перевірки військових нарядів з охорони дипломатичних представництв (установ), засвідчене гербовою печаткою, та службове посвідчення.
Без посвідчення на право перевірки військових нарядів з охорони дипломатичних представництв (установ) перевірку служби можуть здійснювати лише командир взводу, від якого відряджено військовий наряд, та його прямі начальники.
11. З прибуттям до військового наряду особи, яка здійснює перевірку служби, начальник військового наряду відрекомендовується. Після перевірки наявності посвідчення на право перевірки військового наряду та службового посвідчення особи, яка здійснює перевірку, начальник військового наряду доповідає про стан справ під час виконання службових завдань.
12. Під час перевірки служби перевіряються:
наявність особового складу, табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів;
знання особовим складом військових нарядів своїх обов'язків та практичне їх виконання;
готовність військових нарядів до дій при ускладненні оперативної обстановки;
справність ІТЗО;
внутрішній порядок у спорудах постів охорони порядку та службових приміщеннях;
додержання особовим складом правил носіння військової форми одягу;
наявність та порядок ведення службової документації.
13. Про результати перевірки служби особа, яка перевіряє, робить відповідний запис у патрульно-постовій відомості військового наряду з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів.
14. Посадові особи, які перевіряли службу, наступного дня доповідають у встановленому порядку про результати перевірки командирові, який призначив перевірку.
15. Штаб військової частини аналізує стан контролю за виконанням службових завдань під час роботи в підрозділах та щодня на підставі доповідей організовує роботу з усунення недоліків та вирішення проблемних питань.
8. Підбиття підсумків служби
1. Основними формами підбиття підсумків служби є загальні збори особового складу, наради за категоріями військовослужбовців.
Підсумки служби підбиваються у:
військовій частині - за квартал, півріччя та рік;
батальйоні - за місяць;
роті - за місяць;
взводі - за тиждень i місяць;
вiддiленнi - щодня;
військовому наряді - після виконання завдання.
2. Підбиття підсумків виконання службових завдань особовим складом військової частини здійснюється в системі підсумків службової діяльності, що проводить командир військової частини.
Під час підбиття підсумків оголошуються:
стан виконання службових завдань;
підрозділи, військові наряди, які досягли кращих результатів;
військовослужбовці, які відзначилися на службі;
аналіз недоліків виконання службових завдань та їх причини, заходи щодо їх усунення;
проблемні питання та шляхи їх вирішення.
3. Підсумки виконання службових завдань відображаються в наочній агітації та пропагуються всіма формами виховної роботи з особовим складом. Командири підрозділів повинні вивчати, узагальнювати і запроваджувати позитивний досвід організації та виконання службових завдань.
4. Наприкінці служби військових нарядів їх начальники виставляють у патрульно-постовій відомості оцінку кожному військовослужбовцю.
5. Після виконання службових завдань та прибуття до військової частини (підрозділу) з військовими нарядами проводиться підбиття підсумків.
6. На кожне підбиття підсумків начальники військових нарядів готують короткі доповіді, у яких характеризують дії особового складу на всіх етапах служби, відзначають позитивні та негативні сторони дій, надають свою оцінку, уносять пропозиції щодо заохочення або вжиття заходів дисциплінарного впливу.
7. Оцінку черговим військових нарядів, начальникам військових нарядів та загальну оцінку військовому наряду визначає командир роти.
8. Загальний порядок проведення підбиття підсумків:
заслуховування чергових військових нарядів, начальників військових нарядів щодо оцінки дій військових нарядів - залучається весь особовий склад військових нарядів;
надання оцінки діям чергових військових нарядів, начальників військових нарядів щодо організації служби та загальної оцінки військовим нарядам - залучаються лише чергові військових нарядів, начальники військових нарядів;
заслуховування посадових осіб підрозділу, які здійснювали перевірку військових нарядів, - проводиться на кожному етапі підбиття підсумків;
виставляння в патрульно-постових відомостях загальної оцінки військовим нарядам.
ІІІ. Військові наряди
1. Види військових нарядів. Права та обов’язки посадових осіб військових нарядів
1. Службові завдання з охорони дипломатичних представництв (установ) виконуються військовими нарядами та за допомогою технічних засобів охорони.
2. Для виконання службових завдань з охорони дипломатичних представництв (установ) призначаються такі види військових нарядів:
пост охорони порядку;
патруль на транспортному засобі (у разі наявності дипломатичних представництв (установ), що охороняються способом патрулювання на транспортному засобі);
піший патруль (у разі наявності дипломатичних представництв (установ), що охороняються способом пішого патрулювання);
мобільна група швидкого реагування;
група посилення (у разі потреби за рішенням командира військової частини).
3. Служба військових нарядів з охорони дипломатичних представництв (установ) організовується, як правило, шляхом добового чергування.
За рішенням командира військової частини військові наряди можуть нести службу з охорони дипломатичних представництв (установ) меншої тривалості.
4. До складу військових нарядів включаються чергові військових нарядів (далі - ЧВН), начальники патрулів (на транспортних засобах, піших), старші груп, водії-радіотелефоністи, патрульні, сапери, начальники постів охорони порядку та постові за кількістю об’єктів, постів і змін.
5. Для безпосереднього виконання завдань з охорони дипломатичних представництв (установ) із складу військових нарядів призначаються начальники постів охорони порядку, начальники патруля (на транспортному засобі, пішого) та постові (патрульні).
6. Протяжність маршруту патрулювання визначається залежно від місць розташування об’єктів, що охороняються, та повинна забезпечити огляд кожного дипломатичного представництва (установи) не менше 4-6 разів на добу. Залежно від умов виконання службових завдань, стану оперативної обстановки та віддаленості одного об’єкта, що охороняється, від іншого протяжність маршруту може бути збільшена або зменшена.
7. Військові наряди підпорядковуються командирові військової частини, оперативному черговому військової частини або офіцеру з керівництва службою військових нарядів (далі - ОКСВН), ЧВН.
8. Військові наряди переходять у підпорядкування зазначеним особам з моменту подання під час розводу команди "Струнко" для зустрічі оперативного чергового військової частини або ОКСВН та виходять з їх підпорядкування з моменту подання начальником військового наряду (далі - НВН) команди "Кроком руш" для відправлення до військової частини (підрозділу) після зміни.
9. Порядок охорони, розташування постів зазначається в табелі постів.
10. Особовий склад військових нарядів свої обов’язки виконує відповідно до погодинного графіка, у якому передбачається спосіб чергування (спостереження, патрулювання), час для прийому їжі (не менше 30 хвилин) та час для відпочинку (при цілодобовому виконанні службових завдань - не більше ніж 4 години).
11. Особовий склад військових нарядів з охорони дипломатичних представництв (установ) при виконанні службових завдань зобов’язаний:
виконувати визначені завдання служби, загальні обов’язки, проявляти ініціативу та винахідливість, уміти рішуче діяти в складних умовах обстановки;
забезпечувати безпеку дипломатичного представництва (установи) та його (її) персоналу;
своєчасно застерігати громадян від учинення ними протиправних дій, звертати увагу на осіб, які, зважаючи на їх поведінку, можуть учинити правопорушення стосовно дипломатичного представництва (установи) та його персоналу;
звертати увагу водіїв транспортних засобів, що зупинилися біля дипломатичного представництва (установи), на перебування їх автомобілів у зоні, де зупинка (стоянка) заборонена. У разі ігнорування водієм правил дорожнього руху доповісти оперативному черговому військової частини або ОКСВН та після прибуття наряду ТОП організувати з ним взаємодію;
при затриманні громадян за вчинення правопорушення повідомляти їм підстави та мотиви такого затримання;
взаємодіяти з нарядами військових частин НГУ та ТОП з метою отримання від них допомоги в підтриманні громадського порядку поблизу об’єктів, що охороняються;
дбайливо та відповідально ставитися до військового майна, не допускати його втрати та псування.
12. При виконанні службових завдань особовий склад військових нарядів має право:
вимагати від громадян і посадових осіб додержання громадського порядку, припинення дій, що перешкоджають виконанню обов’язків особами військових нарядів;
перевіряти документи, що посвідчують особу, у громадян, які підозрюються у вчиненні правопорушень стосовно дипломатичного представництва (установи) та його персоналу;
переслідувати осіб, які вчинили напад на дипломатичне представництво (установу), військовий наряд або які намагалися здійснити несанкціоноване проникнення на територію дипломатичного представництва (установи) чи доставити до нього заборонені предмети, затримувати їх, складати рапорт про затримання та передавати працівникам ТОП;
негайно доповідати начальникові військового наряду (оперативному черговому військової частини або ОКСВН) про вчинення правопорушення в межах свого поста (маршруту патрулювання), затримання та/або втечу особи, яка його вчинила, а також про надзвичайні обставини (події), що виникли за межами поста.
13. Особовому складу військових нарядів забороняється:
відволікатися від несення служби і послабляти пильність, залишати межі поста (маршруту патрулювання), крім випадків, пов’язаних з необхідністю переслідування та затримання осіб, які здійснили напад на об’єкт, що охороняється, або на персонал представництва (установи) чи осіб військового наряду;
передавати і демонструвати будь-кому свою табельну вогнепальну зброю, спеціальні засоби;
порушувати правила ведення радіообміну, вести позаслужбові розмови по телефону, спілкуватися з власної ініціативи із сторонніми особами, якщо це не викликано службовою необхідністю;
приймати від громадян та осіб персоналу дипломатичного представництва (установи) та/або передавати їм будь-які предмети;
вступати в розмову та стосунки з персоналом дипломатичного представництва (установи), якщо вони не пов’язані з безпосереднім виконанням службових обов’язків, розкривати у відповідях на їх запитання відомості щодо осіб військових нарядів та службових обов’язків, які вони виконують;
виконувати будь-які вказівки та прохання персоналу дипломатичного представництва (установи), що не пов’язані з виконанням службових обов’язків.
14. Військовослужбовці в межах повноважень, наданих законодавчими актами, самостійно приймають рішення. У разі вчинення протиправних дій вони несуть відповідальність згідно із законодавством.
2. Черговий військового наряду
1. ЧВН призначається з числа офіцерського, старшинського та сержантського складу військової частини (підрозділу).
2. ЧВН підпорядковується командирові військової частини, оперативному черговому військової частини або ОКСВН, командирові підрозділу, від якого відряджено військові наряди, та його прямим начальникам і є безпосереднім начальником для всього особового складу постів охорони порядку свого сектору.
3. ЧВН відповідає за охорону доручених постам охорони порядку об’єктів у секторі; бойову готовність військових нарядів, якісне виконання ними службових завдань; збереження табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів, технічних засобів охорони, засобів зв'язку, сигналізації, огорожі та майна, що перебуває в користуванні постів охорони порядку; за збереження службової документації та майна згідно з описом, а також внутрішній порядок у спорудах постів охорони та службових приміщеннях.
4. Крім загальних прав та обов’язків, визначених пунктами 11-14 глави 1 цього розділу, ЧВН зобов’язаний:
знати завдання постів охорони сектору та його осіб, інструкцію ЧВН, порядок використання і правила експлуатації наявних технічних засобів охорони та засобів зв’язку, обов’язки всіх посадових осіб постів охорони порядку;
знати оперативну обстановку в районі виконання службових завдань, кожні дві години доповідати засобами зв’язку оперативному черговому військової частини або ОКСВН про її стан та негайно в разі її раптової зміни;
прийняти від попереднього ЧВН службову документацію, засоби зв’язку та інше майно;
перевірити особисто зовнішнім оглядом разом із попереднім ЧВН стан об’єктів, що охороняються;
своєчасно направляти військові наряди до місць виконання службових завдань, приймати доповіді начальників постів охорони порядку про взяття постів під охорону, про що доповідати оперативному черговому військової частини або ОКСВН;
вимагати від особового складу постів охорони порядку знання й неухильного виконання ними своїх обов’язків;
уміло і безперервно здійснювати керівництво службою постів охорони порядку, при раптовій зміні обстановки і за відсутності вказівок старшого начальника приймати самостійно рішення в межах своїх повноважень та їх реалізовувати, про що доповідати старшому начальникові;
перевіряти виконання службових завдань підпорядкованими постами охорони порядку, про що робити записи в патрульно-постових відомостях;
здійснювати заміну осіб постів охорони порядку в разі потреби, про що робити відповідні записи в патрульно-постових відомостях;
прибувати на пост у разі виклику постового або в разі ненадходження від нього у визначений час доповіді;
організовувати та проводити заходи морально-психологічного забезпечення;
у разі грубого порушення правил виконання службових завдань особовим складом військових нарядів (залишення поста, перебування в нетверезому стані або під дією наркотичних речовин, передача табельної вогнепальної зброї або спеціальних засобів іншим особам, відхилення від маршруту патрулювання, порушення погодинного графіка виконання службових завдань, неправомірні дії стосовно відвідувачів або персоналу дипломатичного представництва (установи)) уживати необхідних заходів, доповідати командирові (черговому офіцеру від керівного складу) військової частини, оперативному черговому військової частини або ОКСВН;
у разі прибуття посадових осіб для перевірки виконання службових завдань відрекомендуватися і на їх вимогу доповісти про стан справ під час виконання завдань;
після закінчення виконання службових завдань підбити підсумки, оцінити дії кожного військового наряду та після прибуття до військової частини (підрозділу) доповісти командирові підрозділу про результати. Після доповіді організувати здавання особовим складом табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів та майна.
3. Помічник чергового військового наряду
1. Для надання допомоги ЧВН у виконанні службових завдань у разі службової необхідності може призначатися помічник чергового військового наряду (далі - ПЧВН).
2. ПЧВН призначається з числа офіцерів, прапорщиків, сержантів та старшин військової частини (підрозділу).
3. ПЧВН підпорядковується весь особовий склад постів охорони порядку визначеного сектору.
4. Крім загальних прав та обов’язків, визначених пунктами 11-14 глави 1 цього розділу, ПЧВН зобов’язаний:
знати завдання постів охорони порядку свого сектору, інструкцію ЧВН та обов’язки всіх осіб постів охорони порядку;
прийняти від попереднього ПЧВН споруди постів охорони (службові приміщення, транспортні засоби) та за описом - обладнання, інвентар і майно, що знаходяться в них;
за вказівкою ЧВН перевіряти виконання службових завдань постовими, здійснювати їх заміну в разі потреби;
стежити за своєчасним харчуванням особового складу постів охорони порядку, станом технічних засобів охорони, засобів зв’язку, утриманням у справному стані обладнання, інвентарю та майна, за чистотою та порядком у спорудах постів охорони і службових приміщеннях, освітленням;
супроводжувати за вказівкою ЧВН осіб, які перевіряють виконання службово-бойових завдань;
у разі захворювання (поранення) або загибелі ЧВН виконувати його обов’язки, про що доповідати оперативному черговому військової частини або ОКСВН.
4. Начальник поста охорони порядку (начальник військового наряду)
1. Начальник поста охорони порядку (НВН) призначається з числа офіцерського, старшинського та сержантського складу військової частини (підрозділу).
2. Начальник поста охорони порядку підпорядковується командирові військової частини, оперативному черговому військової частини або ОКСВН, ЧВН, командирові взводу, від якого відряджено військовий наряд, та його прямим начальникам і є безпосереднім начальником для всього особового складу військового наряду.
3. Начальник поста охорони порядку відповідає за охорону доручених військовому наряду об’єктів, бойову готовність військового наряду, якісне виконання ним службових завдань, збереження табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів, технічних засобів охорони та засобів зв’язку, збереження службової документації та майна згідно з описом, а також внутрішній порядок у спорудах постів охорони та службових приміщеннях.
4. Крім загальних прав та обов’язків, визначених пунктами 11-14 глави 1 цього розділу, начальник поста охорони порядку зобов’язаний:
знати завдання військового наряду, інструкцію начальника військового наряду та обов’язки всіх посадових осіб військового наряду, порядок використання і правила експлуатації наявних технічних засобів охорони, засобів зв’язку;
знати оперативну обстановку в районі виконання службових завдань, кожні дві години доповідати засобами зв’язку ЧВН (оперативному черговому військової частини або ОКСВН) про її стан та негайно в разі її раптової зміни;
знати розташування приміщень дипломатичних представництв (установ), уразливі місця та особливості, наявність у них засобів охоронно-пожежної сигналізації;
прийняти за описом від начальника попереднього військового наряду службову документацію, засоби зв’язку та майно згідно з описом;
перевірити особисто зовнішнім оглядом разом з начальником попереднього військового наряду стан об’єктів, що охороняються (наявність державних символів дипломатичного представництва (установи), таблички з назвою дипломатичного представництва (установи), цілісність огорожі, дверей, вікон);
своєчасно розставити постових по місцях виконання службових завдань і доповісти про це ЧВН, оперативному черговому військової частини або ОКСВН;
робити записи в патрульно-постовій відомості про зміну військового наряду, усі виявлені недоліки на постах і доповідати ЧВН, оперативному черговому військової частини або ОКСВН;
знати місця виконання службових завдань найближчих військових нарядів, нарядів НГУ та ТОП, порядок підтримання з ними взаємодії;
контролювати виконання службових завдань постовими та експлуатацію засобів зв’язку, утримання споруд постів охорони (службових приміщень);
прибути на пост у разі виклику постового або у разі ненадходження від нього у визначений час доповіді (сигналу);
розбиратися на місці з кожним випадком грубого порушення виконання службових завдань, застосування табельної вогнепальної зброї і спеціальних засобів, припиняти правопорушення в межах своєї компетенції та негайно доповідати ЧВН, оперативному черговому військової частини або ОКСВН;
про результати виконання службових завдань (стан оперативної обстановки) доповідати ЧВН, оперативному черговому військової частини або ОКСВН через кожні дві години та негайно у разі ускладнення оперативної обстановки;
у ході служби роз’яснювати особовому складу державну важливість завдання, що виконується, вчасно доводити про зміни в обстановці;
забезпечувати своєчасний відпочинок, харчування особового складу та збереження його здоров’я, не допускати перегрівання та переохолодження;
негайно доповідати ЧВН (оперативному черговому військової частини або ОКСВН) про відхилення в поведінці військовослужбовців та вживати заходів щодо попередження негативних наслідків;
при виконанні службових завдань бути чемним, тактовним у спілкуванні з громадянами, віддавати військове вітання главі дипломатичного представництва (установи), начальникам, яким він підпорядкований, а також іншим начальникам, які прибули на пост у їх супроводі;
у разі прибуття посадових осіб для перевірки служби відрекомендуватися і на їх вимогу доповісти про стан справ під час виконання службових завдань;
після закінчення виконання службових завдань підбити підсумки, оцінити дії кожного військового наряду та після прибуття до військової частини (підрозділу) доповісти командирові підрозділу про результати. Після доповіді організувати здавання особовим складом табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів та майна.
5. Начальник патруля (на транспортному засобі, пішого)
1. Начальник патруля (на транспортному засобі, пішого) (далі - начальник патруля) призначається з числа офіцерського, сержантського та старшинського складу військової частини (підрозділу).
2. Начальник патруля підпорядковується командирові військової частини, оперативному черговому військової частини або ОКСВН, командирові підрозділу, від якого відряджено військовий наряд, та його прямим начальникам і є безпосереднім начальником для всього особового складу військового наряду.
3. Начальник патруля відповідає за охорону доручених військовому наряду об’єктів, дотримання маршрутів руху, бойову готовність військового наряду, якісне виконання ним службових завдань, збереження табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів, технічних засобів охорони та засобів зв’язку, використання транспортних засобів, збереження службової документації.
4. Крім загальних прав та обов’язків, визначених пунктами 11-14 глави 1 цього розділу, начальник патруля зобов’язаний:
знати завдання військового наряду, інструкцію начальника військового наряду, порядок використання і правила експлуатації наявних технічних засобів охорони, засобів зв’язку, обов’язки всіх посадових осіб військового наряду;
знати оперативну обстановку в районі виконання службових завдань, маршрути руху, а також розташування, уразливі місця та особливості об’єктів, що охороняються;
знати місця виконання службових завдань найближчих військових нарядів, нарядів НГУ та ТОП, порядок підтримання з ними взаємодії;
прийняти від попереднього начальника патруля службову документацію;
згідно з установленим почасовим графіком здійснювати об’їзд (обхід) об’єктів, що охороняються, та візуальний огляд їх території (перевіряти наявність державних символів дипломатичного представництва (установи), таблички з назвою дипломатичного представництва (установи), цілісність огорожі, дверей, вікон, замків), уточнювати у персоналу дипломатичного представництва (установи) (за наявності відповідної домовленості з главою представництва (установи)) стан обстановки поблизу об’єкта, про що робити запис у патрульно-постовій відомості;
під час огляду об’єктів, що охороняються, залишати водія-радіотелефоніста біля транспортного засобу для забезпечення його охорони та підтримання радіозв’язку, а також для здійснення спостереження за навколишньою обстановкою;
у разі встановлення порушень цілісності об’єкта (державних символів дипломатичного представництва (установи), таблички з назвою дипломатичного представництва (установи), огорожі, стін, дверей, вікон, замків, автомобілів представництва і установи) негайно доповісти оперативному черговому або ОКСВН, ретельно оглянути ззовні дипломатичне представництво (установу), за наявності сторонніх осіб ужити заходів щодо їх затримання;
у разі потреби за розпорядженням оперативного чергового військової частини або ОКСВН вирушати для посилення охорони об’єкта, який знаходиться поза маршрутом руху, про що зробити запис у патрульно-постовій відомості;
під час руху керувати діями водія-радіотелефоніста і стежити за дотриманням ним правил дорожнього руху та встановленої для патрулювання швидкості. У разі виникнення затримок на маршруті доповідати оперативному черговому або ОКСВН про причини затримки та про місцезнаходження;
розбиратися на місці з кожним випадком грубого порушення правил виконання службових завдань, застосування табельної вогнепальної зброї і спеціальних засобів, припиняти правопорушення в межах своєї компетенції та негайно доповідати оперативному черговому військової частини або ОКСВН;
про результати виконання службових завдань (стан оперативної обстановки) доповідати оперативному черговому військової частини або ОКСВН через кожні дві години та негайно у разі ускладнення оперативної обстановки;
у разі прибуття посадових осіб для перевірки служби відрекомендуватися і на їх вимогу доповісти про стан справ під час виконання службових завдань;
забезпечувати своєчасний відпочинок, харчування особового складу та збереження його здоров'я, не допускати перегрівання та переохолодження;
після закінчення виконання службових завдань підбити підсумки, оцінити дії кожного військовослужбовця та доповісти командирові підрозділу про результати. Після цього організувати здавання особовим складом табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів та майна.
5. Начальникові патруля забороняється:
відхилятися від зазначеного в шляховому листі маршруту руху, крім випадків надання допомоги військовим нарядам за розпорядженням оперативного чергового військової частини або ОКСВН;
передавати транспортний засіб іншим особам, які не зазначені в наряді на використання машини та в дорожньому листі;
примушувати водія-радіотелефоніста передавати будь-кому іншому керування транспортним засобом;
давати вказівки водію-радіотелефоністу, що суперечать правилам дорожнього руху.
6. Старший мобільної групи швидкого реагування, групи посилення
1. Старший мобільної групи швидкого реагування, групи посилення призначається з числа офіцерського, старшинського та сержантського складу військової частини (підрозділу).
2. Старший мобільної групи швидкого реагування, групи посилення підпорядковується командирові військової частини, оперативному черговому військової частини або ОКСВН, командирові підрозділу, від якого відряджено військовий наряд, та його прямим начальникам і є безпосереднім начальником для всього особового складу військового наряду.
3. Старший мобільної групи швидкого реагування, групи посилення відповідає за бойову готовність групи, якісне виконання нею службових завдань, збереження табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів, технічних засобів охорони та засобів зв’язку, використання транспортних засобів, збереження службової документації.
4. Крім загальних прав та обов’язків, визначених пунктами 11-14 глави 1 цього розділу, старший мобільної групи швидкого реагування, групи посилення зобов’язаний:
знати завдання військового наряду та його осіб, інструкцію начальника військового наряду, порядок використання і правила експлуатації наявних транспортних засобів, засобів зв’язку, обов’язки всіх посадових осіб військового наряду;
знати оперативну обстановку в районі виконання службових завдань;
прийняти від попереднього старшого мобільної групи швидкого реагування службову документацію;
при отриманні встановленого сигналу до дій групи в разі ускладнення оперативної обстановки поблизу об’єктів, що охороняються військовою частиною (підрозділом), уточнити в оперативного чергового військової частини або ОКСВН завдання, довести його до особового складу групи та в найкоротший термін приступити до його виконання;
своєчасно прибувати та вживати невідкладних заходів щодо посилення охорони дипломатичних представництв (установ), попередження та припинення правопорушень біля них;
під час руху стежити за дотриманням водієм-радіотелефоністом правил дорожнього руху та керувати його діями. У разі виникнення затримок на маршруті доповісти оперативному черговому військової частини або ОКСВН про причини затримки та про місцезнаходження військового наряду;
перед прибуттям до визначеного об’єкта, що охороняється, увійти в радіозв’язок з начальником поста охорони порядку (постовим) для уточнення оперативної обстановки;
після прибуття до об’єкта, що охороняється, оцінити обстановку, прийняти рішення щодо застосування групи та організувати взаємодію з військовим нарядом, який охороняє дипломатичне представництво (установу), доповісти оперативному черговому військової частини або ОКСВН і керувати подальшими діями групи та поста охорони порядку;
у разі прибуття посадових осіб для перевірки служби відрекомендуватися і на їх вимогу доповісти про стан справ під час виконання службових завдань;
забезпечувати своєчасний відпочинок, харчування особового складу та збереження його здоров’я;
розбиратися на місці з кожним випадком грубого порушення правил виконання службових завдань, застосування табельної вогнепальної зброї і спеціальних засобів, припиняти правопорушення в межах своєї компетенції та негайно доповідати оперативному черговому військової частини або ОКСВН;
негайно доповідати оперативному черговому військової частини або ОКСВН про відхилення в поведінці військовослужбовців та вживати заходів щодо попередження негативних наслідків;
після виконання службових завдань доповісти про результати оперативному черговому військової частини або ОКСВН та командирові підрозділу;
після закінчення виконання службових завдань підбити підсумки, оцінити дії кожного військовослужбовця та доповісти командирові підрозділу про результати. Після цього організувати здавання особовим складом табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів та майна.
7. Постовий (патрульний)
1. Постовий (патрульний) призначається з числа військовослужбовців військової частини (підрозділу).
2. Постовий (патрульний) підпорядковується ЧВН, НВН, їх прямим начальникам та відповідає за надійну охорону дипломатичного представництва (установи) в межах дорученого поста.
3. Крім загальних прав та обов’язків, визначених пунктами 11-14 глави 1 цього розділу, постовий (патрульний) зобов’язаний:
знати обов’язки постового (патрульного), характеристику поста, його межі і маршрути огляду, порядок використання й правила експлуатації технічних засобів охорони та засобів зв’язку, місця стоянки автотранспорту дипломатичного представництва (установи);
знати місця виконання службових завдань найближчих військових нарядів (постів), нарядів НГУ та ТОП, порядок підтримання з ними взаємодії, а також обстановку в районі розташування об’єкта, що охороняється;
перевірити та прийняти за описом від попереднього постового об’єкт охорони (перевірити наявність державних символів дипломатичного представництва (установи), таблички з назвою дипломатичного представництва (установи), цілісність огорожі, дверей, вікон, замків, автомобілів представництва (установи)), майно, службову документацію, технічні засоби охорони та засоби зв’язку і сигналізації. Про встановлені недоліки доповісти ЧВН (НВН);
пильно охороняти свій пост, не відволікатися, нікому не передавати табельну вогнепальну зброю, спеціальні засоби;
тримати табельну вогнепальну зброю (пристрій для відстрілу патронів, споряджений гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати);
рухаючись за визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста й огорожу об’єкта, що охороняється, та доповідати засобами зв’язку про хід виконання службових завдань ЧВН (ПЧВН, НВН) в установлений термін та негайно в разі настання надзвичайних подій;
не залишати пост, поки його не змінять або не знімуть;
знати маршрути руху транспортних засобів військових нарядів;
негайно доповідати ЧВН (ПЧВН, НВН) про всі події в місцях виконання службових завдань (застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і табельної вогнепальної зброї);
уміти використовувати технічні засоби охорони та засоби зв’язку і пожежогасіння, які є на посту, знати встановлені сигнали і рішуче діяти у разі виникнення надзвичайних подій;
знати в обличчя та прізвища глав представництв (установ) (членів їх сімей);
у разі прибуття посадових осіб для перевірки служби відрекомендуватися і на їх вимогу доповісти про стан справ під час виконання службових завдань;
у разі прибуття до дипломатичного представництва (установи) мобільної групи швидкого реагування (групи посилення) відрекомендуватися старшому групи та діяти за його вказівками;
при виконанні службових завдань бути чемним, тактовним у спілкуванні з громадянами, віддавати військове вітання главі дипломатичного представництва (установи), своїм безпосереднім начальникам, а також іншим начальникам, які прибули на пост у їх супроводі.
4. Постовий (патрульний) повинен тримати пістолет (пристрій для відстрілу патронів, споряджений гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) у кобурі, автомат - у положенні "на ремінь" або в положенні приготування до стрільби стоячи.
5. У разі захворювання (поранення) постовий (патрульний) повідомляє про це ЧВН (ПЧВН, НВН) і далі виконує службові завдання на посту до його зміни.
8. Водій-радіотелефоніст
1. Водій-радіотелефоніст призначається з числа особового складу військової служби за контрактом військової частини (підрозділу) та підпорядковується начальникові військового наряду. Водій-радіотелефоніст відповідає за підготовку транспортного засобу, його постійну готовність до перевезення особового складу, за підтримання стійкого радіозв’язку з оперативним черговим військової частини або ОКСВН.
2. Крім загальних прав та обов’язків, визначених пунктами 11-14 глави 1 цього розділу, водій-радіотелефоніст зобов’язаний:
знати конструкцію, технічні можливості та правила експлуатації закріпленого за ним транспортного засобу;
перед виїздом на маршрут перевіряти технічний стан транспортного засобу, звертаючи особливу увагу на справність агрегатів, вузлів, приладів та систем, що впливають на безпеку руху;
знати і точно дотримуватися правил дорожнього руху, сигналів регулювання та управління;
при роботі на транспортному засобі дотримуватися встановленої форми одягу, мати при собі посвідчення водія, службове посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та шляховий лист;
уміти керувати транспортним засобом у будь-який час доби, за різних дорожніх та погодних умов;
знати найкоротші маршрути проїзду до інших об’єктів, що охороняються. У разі потреби за розпорядженням оперативного чергового військової частини або ОКСВН вирушати для посилення охорони дипломатичних представництв (установ), які знаходяться поза маршрутом руху;
уміти користуватися маршрутною картою, схемою маршруту та орієнтуватися на місцевості, знати особливості встановлених маршрутів і не допускати самостійного відхилення від них;
при огляді або посиленні військовим нарядом об’єктів, що охороняються, залишатися біля транспортного засобу, спостерігати за навколишньою обстановкою та підтримувати радіозв’язок з оперативним черговим військової частини або ОКСВН;
знати i точно дотримуватися правил i порядку ведення переговорів засобами радіозв’язку. Уважно стежити за сигналами, що надходять, i розпорядженнями та своєчасно доповідати начальникові патруля;
запобігати поломкам та несправностям, у разі їх установлення доповідати про це оперативному черговому військової частини або ОКСВН;
після зміни та повернення зі служби доповідати черговому парку і командирові підрозділу про результати виконання завдання, технічний стан транспортного засобу та дорожньо-транспортні пригоди (у разі їх скоєння).
3. Водію-радіотелефоністу забороняється:
використовувати транспортний засіб з метою, не пов’язаною з виконанням завдань військового наряду, а також передавати керування ним іншим особам, включаючи тих, кому він підпорядкований;
приймати вантажі та перевозити в автомобілі сторонніх осіб;
залишати автомобіль без нагляду;
перевищувати встановлені швидкості руху;
самостійно виключати радіостанцію під час виконання службових завдань, вести особисті переговори.
9. Сапер мобільної групи швидкого реагування
1. Сапер мобільної групи швидкого реагування призначається зі складу інженерно-саперної групи підрозділу (військової частини), підпорядковується старшому групи та відповідає за підтримання спеціальних засобів у постійній бойовій готовності, правильне прийняття рішення щодо проведення розвідки об’єкта, що охороняється, у разі загрози вибуху та виконання заходів із пошуку вибухонебезпечних предметів і дій з попередження вибуху.
2. Сапер мобільної групи швидкого реагування зобов’язаний:
перед виконанням службових завдань перевірити наявність спеціальних засобів згідно з описом, про результати перевірки доповісти командирові підрозділу та старшому мобільної групи швидкого реагування;
у разі отримання сигналу про загрозу вибуху на об’єкті охорони уточнити завдання у старшого мобільної групи швидкого реагування, завантажити до транспортного засобу спеціальні засоби та вибути в складі групи до об’єкта;
при прибутті на об’єкт, що охороняється, оцінити обстановку і доповісти своє рішення старшому мобільної групи швидкого реагування щодо пошуку вибухонебезпечних предметів;
у разі отримання дозволу на вхід на територію об’єкта, що охороняється, для пошуку вибухонебезпечних предметів провести їх пошук та у разі виявлення організувати охорону до прибуття фахівців вибухо-технічного підрозділу державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Національної поліції України;
при виконанні завдань щодо пошуку вибухонебезпечних предметів постійно дотримуватися заходів безпеки.
3. Для виконання необхідних заходів саперу мобільної групи швидкого реагування дозволяється залучати осіб військових нарядів.
10. Розвід військових нарядів
1. Розвід військових нарядів проводиться з метою перевірки готовності військових нарядів до виконання службових завдань.
Місце і час розводу визначає командир військової частини.
2. На розвід шикується весь особовий склад військових нарядів і оркестр, який прибуває на місце розводу за 10 хвилин до початку.
У військових частинах, де немає оркестру, а також при температурі повітря -10 -оС i нижче залучають одного - двох барабанщиків або використовують аудіозаписи для музичного супроводження розводу.
3. Розвід військових нарядів проводиться командиром військової частини або його заступниками. Час розводу не повинен перевищувати 30 хвилин.
4. Після прибуття на місце розводу кожен командир пiдроздiлу доповідає оперативному черговому (черговому) військової частини.
5. Для розводу військових нарядів на службу особовий склад шикується по військових нарядах у розгорнутому строю (у першій шерензі - начальники військових нарядів у другій та подальших шеренгах - інші особи військових нарядів).
6. Оркестр (барабанщики) шикується на правому фланзі на вiдстанi трьох кроків праворуч від командира першого підрозділу з охорони дипломатичних представництв (установ).
За тилом строю військових нарядів шикується автотранспорт, який залучається до виконання службових завдань. Якщо місце проведення розводу не дає змоги шикувати автотранспорт за тилом строю, місце та порядок шикування автотранспорту визначаються командиром військової частини.
7. Для перевірки військових нарядів командир військової частини (визначена командиром військової частини посадова особа) за потреби розводить шеренги на один крок одна від одної та разом з оперативним черговим (черговим) військової частини або ОКСВН перевіряє склад, готовність військових нарядів до несення служби, зовнішній вигляд та екіпіровку особового складу, знання ним посадових обов’язків і дає вказівки щодо усунення виявлених недоліків.
8. Після перевірки готовності до виконання службових завдань i визначення військовим нарядам та командирам підрозділів завдань командир військової частини віддає наказ.
9. Розвід військових нарядів на службу закінчується проходженням урочистим маршем без руху автотранспорту. Після проходження урочистим маршем проводиться посадка особового складу в транспортні засоби, водії та старші транспортних засобів шикуються перед технікою для отримання наказу командира військової частини або його заступника щодо здійснення маршу до місць виконання службових завдань.
10. Після віддання наказу щодо здійснення маршу за командою "На місця" особовий склад військових нарядів i водії займають свої місця в автомобілях. За командою "Заводь" водії заводять i прогрівають двигуни автомобілів. За командою "Руш" усі автомобілі починають рух у тому порядку, у якому вони перебували на мiсцi.
11. Рух автомобiлiв з особовим складом з військової частини до місця служби i назад проводиться тільки за затвердженим командиром військової частини маршрутом. При перевезенні військових нарядів на спеціально обладнаних для перевезення особового складу транспортних засобах старшими призначаються офіцери.
( Пункт 11 глави 10 розділу IIIв редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 230 від 29.03.2019 )
12. Під час руху автомобiлiв у колоні обов’язки начальника колони виконує офіцер, призначений командиром військової частини. Офіцер розміщується в головному автомобілі. Напрямним i тим, що замикає, призначаються автомобілі, якими керують найдосвiдченiшi водії, як правило, зі складу військовослужбовців військової служби за контрактом.
13. Під час руху автомобiлiв у колоні швидкість не повинна перевищувати 40 км/год, дистанція між ними встановлюється начальником колони залежно від швидкості та умов руху. Уночі швидкість руху в колоні знижується, дистанція між автомобілями збільшується.
14. Начальник колони, старші автомобiлiв, у тому числі прямі начальники, не мають права віддавати водіям розпорядження, які суперечать правилам дорожнього руху.
ІV. Служба військових нарядів
1. Порядок несення служби військовими нарядами
1. Особовий склад військових нарядів з прибуттям до місць виконання службових завдань повинні виконати заходи щодо прийняття/здавання об’єкта, що визначені їх інструкціями, з урахуванням особливостей дипломатичного представництва (установи).
2. За 30 хвилин до зміни попередній військовий наряд готує до передачі пости охорони порядку, стислу інформацію про оперативну обстановку, події, порушення, що мали місце, та одержані розпорядження, інформацію про місцезнаходження глави дипломатичного представництва (установи).
3. Начальник нового військового наряду (постовий) разом з начальником попереднього військового наряду (постовим) шляхом обходу, зовнішнього огляду перевіряють стан об’єктів.
Під час прийняття/здавання об’єкта особлива увага звертається на обстановку навколо об’єкта, наявність державних символів дипломатичного представництва (установи), таблички з назвою дипломатичного представництва (установи), цілісність огорожі, дверей, вікон, замків, автомобілів представництва (установи), що охороняється, наявність у ньому (ній) іноземців та громадян України, а також перевіряється наявність майна в споруді поста охорони і в службовому приміщенні згідно з описом майна, наявність службової документації.
4. Службова документація поста охорони порядку складається із патрульно-постової відомості, довідки про дипломатичне представництво (установу), главу представництва (установи), персонал представництва (установи), списку службових автомобілів дипломатичного представництва (установи), інструкції осіб поста охорони порядку, погодинного графіка виконання службових завдань військовослужбовцями, номерів телефонів правоохоронних органів, з якими здійснюється взаємодія, зразків посвідчень на право перевірки, витягу із Закону України "Про Національну гвардію України" (щодо застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї), зразків рапортів про передачу затриманого (додаток 9), інструкції щодо дотримання заходів безпеки під час виконання службових завдань.
( Пункт 4 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно зНаказом Міністерства внутрішніх справ № 230 від 29.03.2019 )
5. Службова документація патруля складається із патрульно-постової відомості, погодинного графіка огляду об’єктів, що охороняються, маршрутної картки (додатки 10, 11 ), інструкції осіб патруля, списку телефонів правоохоронних органів, з якими здійснюється взаємодія, зразків посвідчень на право перевірки, витягу із Закону України "Про Національну гвардію України" (щодо застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї), зразків рапортів про передачу затриманого, інструкції щодо дотримання заходів безпеки під час виконання службових завдань.
( Пункт 5 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно зНаказом Міністерства внутрішніх справ № 230 від 29.03.2019 )
6. Службова документація мобільної групи швидкого реагування складається із планів та схем дій групи в разі ускладнення оперативної обстановки на об’єктах, що охороняються, інструкції осіб групи, списку телефонів взаємодії, зразків посвідчень на право перевірки, витягу із Закону України "Про Національну гвардію України" (щодо застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї), зразків рапортів про передачу затриманого, інструкції щодо дотримання заходів безпеки під час виконання службових завдань.
( Пункт 6 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно зНаказом Міністерства внутрішніх справ № 230 від 29.03.2019 )
7. Службова документація сектору охорони складається із патрульно-постової відомості сектору охорони та службової документації постів охорони порядку.
Службова документація групи посилення не опрацьовується (особовий склад вноситься до патрульно-постової відомості об’єкта).
8. Після прийняття/здавання поста охорони біля споруди постові по черзі доповідають своїм начальникам військових нарядів про зміну. Після доповіді постовий приступає до виконання своїх обов’язків.
9. Про виставлення (зняття) постових ЧВН або НВН робить запис у патрульно-постовій відомості.
10. Про зміну військового наряду та недоліки, обстановку в районі виконання службових завдань, результати приймання об’єктів під охорону начальник військового наряду доповідає ЧВН (оперативному черговому військової частини або ОКСВН) засобами зв’язку, про що робить відповідний запис у патрульно-постовій відомості військового наряду, що заступає.