• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України"

Президент України  | Указ від 17.09.2021 № 473/2021
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Указ
  • Дата: 17.09.2021
  • Номер: 473/2021
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Указ
  • Дата: 17.09.2021
  • Номер: 473/2021
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Указ
Президента України
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України"
Відповідно до статті 107 Конституції України та пункту четвертого частини першої статті 13 Закону України "Про національну безпеку України"
постановляю:
1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України" (додається).
2. Затвердити Стратегічний оборонний бюлетень України (додається).
3. Кабінету Міністрів України:
організувати розроблення та затвердження у тримісячний строк програмних документів, спрямованих на реалізацію положень Стратегічного оборонного бюлетеня України, та забезпечити їх належне фінансування;
інформувати щороку до 31 березня про підсумки виконання положень Стратегічного оборонного бюлетеня України.
4. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президента України від 6 червня 2016 року № 240 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України";
Указ Президента України від 22 березня 2017 року № 73"Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року "Про Державну програму розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року".
5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент УкраїниВ.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
17 вересня 2021 року
№ 473/2021
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 17 вересня 2021 року № 473/2021
СТРАТЕГІЧНИЙ ОБОРОННИЙ БЮЛЕТЕНЬ УКРАЇНИ
Додаток 1
до Стратегічного оборонного бюлетеня України,
затвердженого Указом Президента України
від 17 вересня 2021 року № 473/2021
ПЕРСПЕКТИВНА СИСТЕМА ОБ’ЄДНАНОГО КЕРІВНИЦТВА ТА ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ
Додаток 2
до Стратегічного оборонного бюлетеня України,
затвердженого Указом Президента України
від 17 вересня 2021 року № 473/2021
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
щодо організації системи управління
1. Демократичний цивільний контроль
Міністр (керівник центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу), який здійснює керівництво або спрямовує і координує діяльність військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, сил цивільного захисту, які входять або виділяють сили і засоби до складу сил оборони, забезпечує в межах своїх повноважень цивільний контроль за їх діяльністю та організовує управлінські процеси і роботу очолюваного ним міністерства (центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу).
Організацію в силах оборони заходів оборонного планування, визначення засад воєнної, військової кадрової та військово-технічної політики у сфері оборони, здійснення в установленому порядку координації діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони здійснює Міністерство оборони України.
Керівник (командувач) військового формування підзвітний (підпорядкований) міністру (керівнику центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу), який здійснює керівництво або спрямовує та координує діяльність цього військового формування.
2. Відокремлення функції з формування державної політики у сфері оборони від функції її реалізації
Міністр оборони України відповідає за формування державної політики у сфері оборони.
Головнокомандувач Збройних Сил України бере участь у реалізації державної політики у сфері оборони та відповідає за готовність Збройних Сил України до виконання покладених на них завдань, здійснює безпосереднє військове керівництво і управління застосуванням Збройних Сил України, а також переданих у його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони.
3. Відокремлення функції генерування військ (сил) від функції їх застосування
Генерування військ (сил) є основним змістом діяльності командувачів видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівників (командувачів) військових формувань інших складових сил оборони, які відповідають за укомплектування підпорядкованих їм сил і засобів особовим складом, їх оснащення та забезпечення, підготовку та готовність до виконання покладених завдань.
Застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони покладено на Командування об'єднаних сил Збройних Сил України.
4. Об'єднаний характер операцій
Усі операції в будь-якому оперативному просторі (на морі, на суші, у повітрі та в кіберпросторі як складової інформаційного простору) є об'єднаними (міжвидовими, міжвідомчими) за своєю сутністю. Вони проводяться силами і засобами об'єднаних (міжвидових, міжвідомчих) угруповань із залученням видів і родів військ (сил) Збройних Сил України та інших складових сил оборони.
5. Командні (управлінські) повноваження
Командувач (командир) ухвалює рішення, особисто здійснює управління підпорядкованими силами і засобами та несе персональну відповідальність за виконання поставлених завдань.
Штаб надає підтримку командувачу (командиру) в управлінні підпорядкованими силами і засобами, здійснює планування всебічного забезпечення та контроль виконання поставлених завдань.
Зазначений принцип є багаторівневим та охоплює всі рівні військового управління, зокрема воєнно-політичний.
6. Єдиноначальність управління
Управління визначеними силами і засобами здійснюється єдиним командувачем (командиром), який має відповідні повноваження та відповідальність.
7. Безперервність управління
Органи військового управління здатні реагувати на зміни обстановки і постійно впливати на підпорядковані сили і засоби для успішного виконання поставлених завдань у визначені строки.
Зазначене досягається шляхом підтримання взаємодії між органами (структурами) управління, забезпечення безперервного зв'язку та постійного володіння командувачем (командиром) обстановкою (ситуацією).
8. Чітка вертикаль управління
Для забезпечення належного керівництва та управління силами і засобами, що залучаються до проведення об'єднаних операцій, застосовується типова функціональна структура органів військового управління (J-структура). При цьому забезпечуються сумісність органів військового управління, раціональний розподіл завдань, функцій та відповідальності, визначення підпорядкованості та підзвітності, а також встановлюється порядок внутрішньої і зовнішньої взаємодії.
9. Децентралізація повноважень для виконання завдання
З метою виконання поставленого завдання в найбільш раціональний спосіб командувачі (командири) надають підпорядкованим командирам можливість виявляти розумну ініціативу та самостійно ухвалювати рішення в рамках замислу вищого командування.
Зазначений принцип охоплює всі рівні військового управління, зокрема воєнно-політичний.
10. Комплексний підхід до організації управління
Ефективне керівництво та управління всіма складовими сил оборони з метою досягнення визначених цілей та виконання функцій з оборони держави потребують встановлення системної міжвідомчої взаємодії органів управління складових сил оборони та посилення координації їх діяльності на всіх рівнях для розвитку об'єднаних спроможностей.
11. Прозорість процесу прийняття рішень
Для виконання завдань та спільних функцій щодо реалізації державної політики у воєнній сфері, сферах оборони та військового будівництва, забезпечення прозорості процесу ухвалення управлінських рішень утворюються відповідні інструменти взаємодії (комітети, комісії та робочі групи).
Досягається чітке розуміння підпорядкованими органами військового управління намірів та завдань, визначених військовим і політичним керівництвом, а також шляхів їх досягнення.
З використанням інструментів демократичного цивільного контролю підтримується необхідна обізнаність суспільства щодо оборонних завдань та шляхів використання оборонних ресурсів.
Додаток 3
до Стратегічного оборонного бюлетеня України,
затвердженого Указом Президента України
від 17 вересня 2021 року № 473/2021
МАТРИЦЯ ОСНОВНИХ СПРОМОЖНОСТЕЙ СИЛ ОБОРОНИ
1. Інституційні спроможності центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, які здійснюють керівництво, спрямовують та координують діяльність військових формувань, що входять до складу сил оборони або виділяють до них відповідні сили і засоби
Спроможності/критерії спроможності, які підлягають створенню (розвитку)Номер стратегічної цілі (завдання), в рамках якої (якого) здійснюється розвиток (набуття) спроможностіСтрок реалізаціїДержавні органи/організаційні структури, які є носіями спроможностей
система Міноборонисистема МВСДержавна прикордонна служба УкраїниСлужба безпеки УкраїниДержспецзв'язкуСлужба зовнішньої розвідки УкраїниУправління державної охорони України
Апарат МіноборониГоловне управління розвідки МіноборониДержавна спеціальна служба транспортуЗбройні Сили УкраїниАпарат МВС Національна гвардія України
Здатність забезпечувати формування та реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони та військового будівництва в мирний час та в особливий період.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3)до кінця 2023 року+ ++
Здатність забезпечувати функціонування цілісної системи менеджменту людського капіталу.№ 2 (2.1; 2.2; 2.3; 2.4; 2.5; 2.6)до кінця 2024 року++++++++++
Здатність планувати, організовувати, проводити та координувати комплексні заходи, які пов'язані з розробленням, модернізацією та закупівлею озброєння і військової (спеціальної) техніки для задоволення потреб сил оборони.№ 1 (1.1; 1.3; 1.5; 1.6);
№ 3 (3.1; 3.2; 3.3)
до кінця 2023 року+++++++++++
Здатність визначати рівні воєнної загрози національній безпеці України на глобальному, регіональному та національному рівнях.№ 1 (1.1; 1.2; 1.5; 1.6)до кінця 2023 року++++++++++
Здатність організовувати та здійснювати заходи оборонного планування у силах оборони, зокрема проведення оборонного огляду.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.5; 1.6)до кінця 2022 року++++ ++ ++
Здатність до застосування програмно-проектного управління в діяльності складових сил оборони.№ 1 (1.1);
№ 3 (3.1);
№ 4 (4.1; 4.6)
–"–++++++++++
Здатність здійснювати бюджетне планування, спрямоване на задоволення потреб сил оборони та забезпечувати його узгодженість з оборонним плануванням.№ 1 (1.1)–"–+++++++++++
Спроможність організовувати і здійснювати заходи з планування оборони України та пов'язану з ним координацію діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів військового управління.№ 1 (1.2; 1.3; 1.6)до кінця 2021 року++++++++++
Здатність до планування та прозорої реалізації оборонних закупівель, узгоджених з потребами сил оборони та можливостями держави. № 1 (1.1; 1.3; 1.5; 1.6);
№ 3 (3.1; 3.2)
до кінця 2021 року+++++++++++
Здатність до впровадження державної антикорупційної політики в силах оборони.№ 1 (1.1; 1.3; 1.6);
№ 2 (2.2);
№ 3 (3.1; 3.2);
№ 4 (4.3; 4.4)
–"–++++++++++
Здатність до виконання завдань державної інформаційної політики у сфері оборони та забезпечення стійкості і адаптивності системи стратегічних комунікацій. № 1 (1.4; 1.6)до кінця 2022 року++++++++++
Здатність організовувати та забезпечувати генерування військ (сил) для їх подальшого застосування в інтересах виконання завдань з оборони держави.№ 1 (1.2; 1.3; 1.6);
№ 4 (4.1; 4.5; 4.6);
№ 5 (5.1; 5.3; 5.4; 5.5; 5.6)
–"– +++ +++++
Здатність організовувати, координувати та контролювати процес об'єднаної підготовки Збройних Сил України та інших складових сил оборони.№ 1 (1.2; 1.3);
№ 5 (5.4)
до кінця 2023 року +
Здатність визначати потребу Збройних Сил України, інших складових сил оборони у фінансових та матеріально-технічних ресурсах, аналізувати стан та проводити моніторинг використання оборонних ресурсів.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.6);
№ 4 (4.5);
№ 5 (5.7)
до кінця 2022 року +++ +++++
2. Оперативні, бойові і спеціальні спроможності сил оборони
Спроможності/критерії спроможності, які підлягають створенню (розвитку)Номер стратегічної цілі (завдання), в рамках якої здійснюється розвиток (набуття) спроможностіСтрок реалізаціїСкладові сил оборони, сили і засоби яких є носіями спроможностей
система МіноборониНаціональна гвардія УкраїниДержавна прикордонна служба УкраїниСлужба безпеки УкраїниДержспецзв'язкуСлужба зовнішньої розвідки УкраїниУправління державної охорони України
Головне управління розвідки МіноборониДержавна спеціальна служба транспортуЗбройні Сили України
Розвідувальні, аналітичні та ударні спроможності
Здатність забезпечувати безперервність збору розвідувальної інформації з різних джерел (із застосуванням існуючих та нових видів розвідки), її оброблення, аналіз та своєчасне доведення до споживачів усіх рівнів.№ 5 (5.5)до кінця 2025 року+ ++++ +
Здатність систем розвідки формувати достовірні розвідувальні оцінки з урахуванням імовірних змін у спроможностях противника, його можливих контрдій та контрзаходів.№ 5 (5.5)–"–+ ++++ +
Здатність забезпечувати автоматизацію процесів добування (збору), обробки, аналізу та відображення розвідувальної інформації.№ 1 (1.5);
№ 5 (5.5)
–"–+ ++++ +
Здатність здійснювати ефективне оцінювання широкого кола поточних, потенційних та майбутніх безпекових аспектів у короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому часових горизонтах з використанням аналітичного потенціалу органів управління розвідки, їх системної взаємодії (обміну) з правоохоронними органами України, органами державного та військового управління, науковими установами, підприємствами (організаціями) та з відповідними структурами держав - членів НАТО та держав - партнерів НАТО.№ 5 (5.5)–"–+ ++++ +
Здатність до єдиного автоматизованого автономного управління технічними засобами розвідки та засобами ураження разом із комплексним застосуванням військових частин (підрозділів) розвідки Збройних Сил України, безпілотної авіації та ракетних військ і артилерії (створення та розгортання розвідувально-ударних та розвідувально-вогневих комплексів), які діятимуть в єдиному розвідувально-інформаційному середовищі.№ 1 (1.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.4; 5.5)
до кінця 2025 року+ +++
Бойові спроможності стримування
Здатність у фазі стримування воєнного конфлікту завдавати ударними засобами (оперативно-тактичними ракетними комплексами, багатофункціональними всепогодними пілотованими та безпілотними авіаційними комплексами), засобами радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони, підрозділами Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, інтегрованими в єдине інформаційне середовище, ураження критично важливих об'єктів
противника, вивід з ладу яких для противника є неприйнятним.
№ 3 (3.2; 3.3);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6)
до кінця 2030 року +
Здатність до своєчасного приведення у готовність та застосування визначеного складу сил оборони у фазі стримування воєнного конфлікту.№ 4 (4.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6; 5.7)
до кінця 2025 року++++++++
Здатність захистити власні критично важливі об'єкти інфраструктури від можливого впливу противника.№ 4 (4.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.6; 5.7)
до кінця 2030 року+++++++++
Мобільність та автономність
Здатність військових частин і підрозділів із складу сил оборони автономно виконувати бойові (спеціальні) завдання.№ 3 (3.2);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6)
до кінця 2024 року++++++++
Здатність до швидкого створення (нарощування), розгортання угруповань військ (сил) на загрозливих напрямках для виконання завдань за призначенням, стримування противника, забезпечення зосередження вогневої потужності на необхідному напрямку.№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6)до кінця 2025 року +++
Спроможності із швидкого пересування військ (сил) своїм ходом та доставки різними видами транспорту, зокрема за рахунок їх покращених характеристик.№ 3 (3.2);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6; 5.7)
до кінця 2030 року +++ +
Інформаційні технології, у тому числі електронні комунікації
Забезпечення взаємосумісності інформаційних систем сил оборони.№ 1 (1.5);
№ 3 (3.3)
до кінця 2025 року+++++++++
Здатність сил оборони розгортати мережі операцій під час виконання спільних місій (операцій). № 1 (1.5);
№ 3 (3.3)
до кінця 2030 року++++++++
Здатність до здійснення державного (відомчого) контролю за станом криптографічного та технічного захисту державних (відомчих) інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, захисту в кіберпросторі державних (відомчих) інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом.№ 1 (1.5);
№ 3 (3.2; 3.3);
№ 5 (5.1;5.6)
–"–++++++++
Спроможності для дій у ближній морській зоні
Здатність до проведення операцій для встановлення контролю над територіальними водами та поза їх межами, орієнтовно до 40 морських миль від узбережжя України самостійно та у взаємодії із державами - членами НАТО:
створення дієвої системи спостереження, розвідки та висвітлення у ближній морській зоні надводної обстановки (постійного моніторингу надводної, підводної та повітряної обстановки в межах Чорного та Азовського морів з можливістю обміну даними обстановки з національними користувачами та з державами - членами НАТО та державами - партнерами НАТО);№ 1 (1.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5; 5.6)
до кінця 2023 року + ++ +
здійснення мінно-загороджувальних дій;№ 5 (5.1)до кінця 2025 року +
ведення радіоелектронної боротьби;№ 5 (5.1)–"– + +
прикриття ближньої морської зони всіма наявними береговими засобами ураження (корабельні та берегові засоби ураження, берегова артилерія, постановка мін);№ 5 (5.1)–"– + +
забезпечення ефективного контролю над прибережними водами, річками та захисту портів України (забезпечення судноплавства у ближній морській зоні та гирлах річок, створення ефективної системи захисту портової інфраструктури);№ 5 (5.1)до кінця 2024 року + ++ +
формування спроможностей з обмеження будь-яких дій противника, у тому числі недопущення можливості розгортання сил для здійснення актів агресії з морського напрямку (A2/AD).№ 5 (5.1)до кінця 2030 року + +
Охорона повітряного простору та протиповітряне прикриття важливих державних i військових об'єктів
Здатність здійснювати охорону повітряного простору та протиповітряне прикриття важливих державних i військових об'єктів, відбиття збройної агресії з повітря (прикриття Повітряними Силами у взаємодії з іншими видами, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими складовими сил оборони критично важливих об'єктів інфраструктури, угруповань своїх військ від ударів противника засобами повітряного нападу та ураження військ і об'єктів).№ 4 (4.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5; 5.6)
до кінця 2030 року +
Нарощування системи протиповітряної оборони та створення інтегрованої системи управління і розвідки.№ 1 (1.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5; 5.6)
–"– + +
Забезпечення мобільності та захищеності систем управління, розвідки та зенітного ракетного прикриття.№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5; 5.6)до кінця 2025 року ++ ++ +
Здатність здійснювати обмін інформацією про повітряну обстановку з державами - членами НАТО та державами - партнерами НАТО.№ 1 (1.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5; 5.6)
до кінця 2030 року +
Спроможності радіоелектронної боротьби
Здатність інтегрованих сил і засобів радіоелектронної боротьби, розвідки та вогневого ураження до нанесення комбінованих радіоелектронно-вогневих ударів під час операцій сил оборони (операцій об'єднаних сил).№ 5 (5.1; 5.2; 5.5; 5.6)до кінця 2030 року+ + + +
Забезпечення ефективного виконання завдань радіоелектронної боротьби у різних видах операцій та боїв шляхом створення цілісної системи радіоелектронної боротьби з уніфікованими підсистемами управління.№ 5 (5.1; 5.2; 5.5; 5.6)–"– + + +
Залучення сил і засобів радіоелектронної боротьби до кібероперацій та ведення інформаційної боротьби під час проведення операцій сил оборони (операцій об'єднаних сил).№ 5 (5.1; 5.2; 5.5; 5.6)–"– + + +
Ведення радіоелектронної боротьби з безпілотними авіаційними комплексами противника різних типів.№ 5 (5.1; 5.2; 5.5; 5.6)до кінця 2023 року +
Подавлення каналів стільникового радіозв'язку стандартів 2 - 5G.№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.5; 5.6)до кінця 2025 року +
Радіоподавлення бортових радіолокаційних станцій засобів повітряного нападу, протиповітряної оборони та головок самонаведення високоточної зброї, що використовують GPS-навігацію.№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.5; 5.6)до кінця 2030 року +
Безпека операцій
Забезпечення живучості військ (сил) зі складу сил оборони (використання імітаційних макетів озброєння і військової (спеціальної) техніки, маскувальних комплектів, укриття та введення противника в оману, застосування мультиспектральних засобів аерозольного маскування).№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6)до кінця 2025 року ++++ +
Забезпечення захисту критично важливої інформації, яка відображає характер дій військ (сил) та об'єктів, угруповань своїх військ в ході підготовки і ведення операцій сил оборони (операцій об'єднаних сил).№ 1 (1.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6)
до кінця 2030 року++++++++
Забезпечення моніторингу, оцінки космічної обстановки та оповіщення складових сил оборони про прольоти іноземних космічних апаратів розвідки та дистанційного зондування Землі подвійного призначення в інтересах підготовки і ведення операцій сил оборони.№ 5 (5.1)–"– +
Забезпечення здійснення заходів застосування засобів державного розпізнавання в інтересах підготовки і ведення операцій сил оборони.№ 5 (5.1)–"– +++
Оперативне обладнання території
Забезпечення здійснення заходів щодо підготовки місцевості та визначених об'єктів оборонної інфраструктури в межах військово-адміністративних зон (адміністративно-територіальних одиниць) з метою створення сприятливих умов для своєчасного і прихованого висування військ (сил), органів військового управління (органів управління) Збройних Сил України та інших складових сил оборони, їх розгортання, маневру, виконання завдань під час операцій (бойових дій) та ведення територіальної оборони, підвищення захисту військ (сил) та об'єктів оборонної інфраструктури, а також ускладнення дій угруповань військ (сил) противника (агресора).№ 1 (1.2);
№ 4 (4.1; 4.2; 4.3; 4.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6; 5.7)
до кінця 2025 року +++++ +
Здатність Збройних Сил України, інших складових сил оборони до взаємодії з державними органами влади та приватним сектором, спрямованої на організацію здійснення заходів оперативного обладнання території, їх ресурсного забезпечення, недопущення втрати чи заподіяння невиправної шкоди важливим об'єктам оборонної інфраструктури з урахуванням дії негативних чинників будь-якого походження (воєнного, техногенного, природного, інформаційного, соціально-політичного тощо).№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 1.5);
№ 4 (4.1; 4.2; 4.3; 4.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6; 5.7)
до кінця 2023 року++++++++
Територіальна оборона
Здатність органів військового управління (органів управління) сил оборони організовувати, а сил і засобів (військових частин, органів, загонів, підрозділів) сил оборони - виконувати завдання територіальної оборони з:
реагування та здійснення заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або/чи угруповання об'єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройній агресії проти України;№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)до кінця 2025 року +++++ +
участі у підготовці громадян України до національного спротиву;№ 1 (1.1; 1.2; 1.3);
№ 2 (2.1; 2.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)
до кінця 2030 року++++++ +
надання допомоги в захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;№ 1 (1.1; 1.2; 1.3);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)
–"–++++++ +
посилення охорони та захисту державного кордону;№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)до кінця 2025 року ++++
забезпечення заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах;№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)–"– +++++ +
забезпечення створення умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління;№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)до кінця 2030 року ++++++ +
забезпечення створення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)до кінця 2025 року +++ +
боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями противника (агресора) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.7)–"– +++++ +
здійснення охорони та оборони важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об'єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення;№ 4 (4.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)
–"– +++ + +
підтримання правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.7)–"–+++++++++
здійснення заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)–"– +++ +
участі в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та протидію інформаційним операціям противника (агресора).№ 1 (1.4);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4)
до кінця 2030 року ++++++
Рух опору
Здатність перешкоджати діям військ (сил) противника (агресора).№ 1 (1.2; 1.3);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4)
–"– + + +
Здатність до виконання завдань у ході проведення спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій.№ 1 (1.2; 1.3);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4)
до кінця 2024 року + + +
Завчасне формування осередків руху опору та набуття ними відповідних спроможностей.№ 1 (1.2; 1.3); № 2 (2.1);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4)
до кінця 2030 року+ + + +
Здійснення заходів щодо підготовки громадян України до руху опору.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3);
№ 2 (2.1; 2.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3)
–"–+ + + +
Асиметричні та непрямі дії
Здатність протидіяти переважаючим силам противника з істотно нерівним військовим потенціалом шляхом застосування визначених сил та засобів по найбільш вразливих об'єктах противника з використанням маневру, раптовості, нетрадиційних (спеціальних) дій, а також із застосуванням дипломатичних, інформаційних та економічних інструментів держави одночасно з використанням методів та інструментів впливу, які важко передбачити або неможливо нейтралізувати, з метою завдання противнику (агресору) неприйнятних втрат.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 1.6);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4)
–"–+ ++++ +
Здатність здійснювати вплив на фізичний та морально-психологічний стан противника шляхом використання нестандартних підходів, оперативних та технічних рішень, інновацій, несподіваності та організаційної вишуканості.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 1.6);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4)
до кінця 2030 року+ ++++ +
Спроможності з ведення протиборства в інформаційному просторі та кіберпросторі
Здатність до проведення інформаційних заходів оборони держави.№ 1 (1.4);
№ 5 (5.1; 5.3; 5.4)
–"–+ ++++++
Створення системи кібероборони для ведення протиборства в інформаційному просторі (включаючи кіберпростір).№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.6);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6)
до кінця 2024 року +++++++
Здатність до забезпечення ефективного кіберзахисту власної інформаційної інфраструктури (критичної інформаційної інфраструктури), проведення превентивних дій щодо виявлення, реагування на кібератаки та інциденти кібербезпеки, усунення їх наслідків в умовах ведення противником кіберрозвідки та інтенсивного кібервпливу (кібератак).№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.6);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6)
до кінця 2024 року++++++++
Здатність до ведення кіберрозвідки та кібердорозвідки в інформаційно-телекомунікаційних мережах та системах державного, приватного і військового призначення (об'єктів критичної інфраструктури) противника для здобуття інформації про кіберінфраструктуру противника, її призначення, місцезнаходження, технологічні процеси, уразливість, встановлення прихованого контролю, перехоплення та дешифрування керуючих і ресурсних даних та інформації.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.5; 1.6);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6)
–"–+ + ++ +
Здатність до підготовки та проведення скоординованих демонстраційних кібердій (кібервпливу) у кіберпросторі щодо запобігання виникненню воєнних конфліктів, стримування та відсічі воєнній агресії в кіберпросторі.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5)
–"– + +++
Здатність організовувати підготовку та проводити кібердії (кібервпливи, кібератаки) із застосуванням усіх видів кіберзброї або захоплення (виведення з ладу, отримання контролю), заподіяння шкоди (каскадний ефект), порушення функціонування об'єктів критичної та інформаційної інфраструктури противника з одночасним приховування слідів своєї діяльності в кіберпросторі.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.5);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5)
до кінця 2025 року + +++
Застосування апаратно-програмних комплексів кібербезпеки, засобів з кіберзахисту, кіберзброї для вирішення завдань кіберборотьби.№ 1 (1.1; 1.2; 1.3; 1.5);
№ 3 (3.1; 3.2; 3.3);
№ 5 (5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5)
до кінця 2025 року +++++++
Спроможності з медичного забезпечення
Здатність організовувати та здійснювати управління медичним забезпеченням на відповідних рівнях.№ 1 (1.6);
№ 4 (4.6)
до кінця 2030 року+++++++++
Здатність ефективно проводити лікувально-профілактичні (лікувально-евакуаційні), санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, медичну розвідку, заходи медичного захисту особового складу від впливу уражаючих факторів радіаційного, хімічного та біологічного походження.№ 1 (1.6);
№ 4 (4.1; 4.6);
№ 5 (5.2; 5.3; 5.4)
–"–+++++++++
Здатність здійснювати забезпечення новими зразками за номенклатурою медичного майна.№ 3 (3.1; 3.2; 3.3);
№ 4 (4.2)
до кінця 2030 року++++++++
Здатність ефективно застосовувати новітні зразки медичної та спеціальної техніки, зокрема евакуаційно-транспортні засоби, які технічно сумісні із засобами збройних сил держав - членів НАТО, для виконання спільних завдань з медичного забезпечення.№ 2 (2.5);
№ 3 (3.1; 3.2; 3.3);
№ 4 (4.6);
№ 5 (5.2; 5.3; 5.4)
–"–+++++