ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
Н А К А З
| 03.08.2010 N 126 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 жовтня 2010 р.
за N 909/18204
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів N 584 від 08.07.2016 )
Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму
Відповідно до частини третьої статті 6, статті 11, пункту 21 частини другої статті 18 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та з метою визначення критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, що додаються.
2. Департаменту взаємодії та координації системи фінансового моніторингу (Ковальчук А.Т.) спільно з Юридичним управлінням (Гаєвський І.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності через 20 днів з дати його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету фінансового моніторингу України Сахненко О.М.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
фінансового моніторингу
України
03.08.2010 N 126
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 жовтня 2010 р.
за N 909/18204
КРИТЕРІЇ РИЗИКУ
легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму
1. Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (далі - Критерії ризику) розроблені відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон) з метою виконання суб'єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, щодо здійснення ними класифікації своїх клієнтів з урахуванням Критеріїв ризику.
2. Критерії ризику використовують у своїй діяльності такі суб'єкти первинного фінансового моніторингу (далі - суб'єкти), їх відокремлені підрозділи:
банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;
товарні, фондові та інші біржі;
професійні учасники ринку цінних паперів;
компанії з управління активами;
оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;
філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень;
суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;
нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин), у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону;
інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
Усі суб'єкти, визначені в цьому пункті, вживають заходи щодо класифікації своїх клієнтів з урахуванням Критеріїв ризику.
Суб'єкти, крім зазначених в абзацах дев'ятому - тринадцятому цього пункту, забезпечують у своїй діяльності управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
3. Суб'єкти, крім зазначених в абзацах дев'ятому-дванадцятому пункту 2 цих Критеріїв ризику, розробляють власні критерії ризику з урахуванням цих Критеріїв ризику та відповідно до виду фінансових або інших послуг, що надаються суб'єктами.
4. В цьому нормативно-правовому акті терміни вживаються в такому значенні:
критерій ризику - показник, ознака, характеристика або їх сукупність, за якими здійснюється оцінка ризику;
надійні джерела - офіційні засоби розкриття інформації (включаючи інтернет-сторінки) Кабінету Міністрів України, Національного банку України, органів виконавчої влади України, міжнародні, міжурядові організації, задіяні у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
новітні технології - технологічні рішення, які забезпечують проведення операцій та/або надання послуг без безпосереднього контакту з клієнтом та не забезпечені засобами захисту інформації на змінних носіях інформації;
оцінка ризику - результат аналізу наявних відомостей та інформації про своїх клієнтів та їх діяльність, за яким визначається рівень ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. Оцінка ризику здійснюється щодо всіх клієнтів, яким надаються фінансові або інші послуги;
рівень ризику - ступінь міри ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, встановлений суб'єктом стосовно клієнта, що може набувати значень "низький", "середній" та "високий".
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі.
5. Оцінювання ризику здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.
Уперше рівень ризику визначається та фіксується суб'єктом під час встановлення ділових відносин з клієнтом. У разі якщо клієнт підпадає хоча б під один із цих Критеріїв ризику, рівень ризику такого клієнта не може визначатися як "низький".
Встановлений щодо клієнта рівень ризику переглядається суб'єктом не рідше одного разу на рік.
У разі встановлення клієнту середнього рівня ризику та виявлення тенденції щодо його зростання (включаючи досягнення високого рівня ризику) у клієнта виникає підвищений ризик проведення операцій, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
6. Оцінювання ризику за географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи здійснюється стосовно клієнта або установи країна походження та/або реєстрації яких, країна надходження чи переказу коштів яким (якими), країна розташування банку контрагента яких, країна походження, реєстрації контрагента яких є країною, про яку з надійних джерел відомо, що вона:
не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
підтримує міжнародну терористичну діяльність.
7. З метою здійснення заходів щодо класифікації клієнтів при оцінюванні ризику за географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, суб'єкт може складати власний список ризикових країн.
8. Оцінювання ризику за типом клієнта здійснюється за такими критеріями, якщо клієнт:
є публічним діячем або пов'язаною з ним особою;
є клієнтом, щодо якого існують сумніви у достовірності поданих ним документів або раніше наданих ідентифікаційних даних;
надає неправдиві ідентифікаційні дані;
не надає суб'єкту відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами суб'єкта;
не відповідає вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, що встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
є неприбутковою або благодійною організацією (крім благодійних організацій, що діють під егідою міжнародних організацій);
надає послуги з обміну валют та/або переказу грошових коштів (крім банківських установ);
є суб'єктом господарювання, що проводить лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;
має структуру, яка ускладнює процес ідентифікації справжнього власника чи вигодоодержувача;
є акціонерним товариством, яке здійснило випуск акцій на пред'явника;
є іноземним підприємством, контроль та керівництво яким здійснюється за довіреністю;
є підприємством, про яке з надійних джерел відомо, що воно не знаходиться за місцем державної реєстрації, не надає передбачену законодавством звітність та вартість його чистих активів є меншою від статутного капіталу.
Високий рівень ризику має клієнт, який включений до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, що формується Держфінмоніторингом, та клієнти, стосовно яких у суб'єкта виникають підозри, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.
9. Оцінювання ризику за видом товарів та послуг здійснюється за такими критеріями:
істотне збільшення залишку на рахунку клієнта, який регулярно знімається готівкою через касу власне клієнтом або його довіреною особою;
регулярне отримання з рахунку(ів) клієнта(ів) коштів у готівковій формі, що надходять в безготівковому вигляді від третьої(іх) особи(осіб) за умови, що отримані в готівковій формі кошти становлять 75-100% від суми, що надійшла в безготівковій формі;
безпідставне перевищення клієнтом - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем законодавчо встановленої граничної суми зняття готівкових коштів (тобто якщо документи, надані клієнтом суб'єкту, можуть свідчити, що клієнт не має права отримувати готівкові кошти понад встановлені ліміти);
переказ коштів за кордон як передплата за імпорт, якщо країна банку бенефіціара та країна резидентності бенефіціара - різні;
здійснення передплати за імпорт товарів з подальшим їх перепродажем без перетину митного кордону України;
не пов'язане прямо з діяльністю клієнта несподіване істотне збільшення сальдо на рахунку, яке згодом переводиться іншому суб'єкту або використовується для купівлі іноземної валюти (з подальшим переказом на користь нерезидента) або цінних паперів на пред'явника;
погашення кредиту клієнта за рахунок коштів із не зазначених клієнтом або невідомих джерел погашення;
істотне збільшення частки готівки, що надходить на рахунок особи, якщо звичайними для основної діяльності особи є розрахунки в безготівковій формі;
розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів особою, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму;
регулярне представлення чеків, емітованих банком-нерезидентом та індосованих нерезидентом, на інкасо, якщо така діяльність не відповідає діяльності особи, відомій суб'єкту;
наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта щодо таких операцій за змістом або за строками її проведення;
внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів або іншого майна, в тому числі неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів або індосацію платіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунки інших осіб;
взаємозалік вимог за експортно-імпортними операціями;
отримання клієнтом послуг з використанням новітніх технологій без безпосереднього контакту з ним;
представлення особою інформації, яку неможливо перевірити;
неможливість встановлення контрагентів особи, прийняття суб'єктом коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти повертаються без виконання фінансової операції у зв'язку з незнаходженням такої іншої сторони або у зв'язку з її відмовою щодо їх прийняття;
регулярне укладення особою строкових угод або використання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, що не передбачають поставки базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи;
відсутність зв'язку між характером і родом діяльності особи з послугами, за якими особа звертається до суб'єкта;
зарахування на рахунок особи значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону, у тому числі через касу суб'єкта, якщо діяльність особи не пов'язана з наданням послуг населенню, збором обов'язкових або добровільних платежів;
разовий продаж (купівля) особою великого пакета емісійних цінних паперів, що не включені до біржового списку;
передавання особою доручення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з суб'єктом;
набуття права власності на пакет цінних паперів, сумарна номінальна вартість яких перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону, за договорами дарування або міни;
взаємозалік вимог за операціями з цінними паперами на позабіржовому ринку;
придбання цінних паперів за рахунок коштів, які попередньо були внесені готівкою в касу професійного учасника ринку цінних паперів, або готівки, яка була переказана на рахунок професійного учасника ринку цінних паперів через банківську установу, платіжну систему;
операції з борговими фінансовими інструментами із низьким значенням рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою;
регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, якщо особа не є професійним учасником ринку цінних паперів;
проведення фінансових операцій по внесенню до статутних фондів господарських товариств цінних паперів у розмірах, що перевищують 50% статутного фонду підприємства, що реєструється;
купівля на позабіржовому ринку особами-резидентами пакетів акцій українських емітентів у осіб-нерезидентів за цінами, що перевищують їх номінальну вартість;
регулярне та циклічне здійснення фінансових операцій з купівлі-продажу активів (крім біржових операцій) без фактичної поставки активів між учасниками операції;
операції з цінними паперами, про які з надійних джерел відомо, що вони мають високий ризик бути використаними для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
сплата резидентом нерезиденту неустойки (пені, штрафу) за невиконання договору поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) або за порушення умов договору, якщо розмір неустойки перевищує 10% від суми непоставлених товарів (невиконаних робіт, ненаданих послуг);
регулярне повернення страхових платежів клієнту за договором страхування;
регулярне повернення страхових платежів на рахунок клієнта за договором страхування при надлишковому перерахуванні;
очевидна невідповідність вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу;
дострокове розірвання договору страхування з перерахуванням коштів на користь третьої особи;
сплата страхових платежів особою, яка не є страхувальником;
регулярна сплата страхових платежів за одним договором страхування із різних банківських рахунків;
збільшення страхових внесків, особливо якщо вони не передбачені страховим договором;
сплата страхових платежів у більшому розмірі, ніж передбачено страховим договором;
операція з виплати електронного переказу, в якому відсутня повна інформація про ініціатора або отримувача;
неодноразове надання кредитною спілкою голові та членам спостережної ради, ревізійної комісії, кредитного комітету та правління кредитної спілки кредитів у великому розмірі зі сплатою процентів за них менше, ніж це встановлено кредитною спілкою;
укладання договору поручительства з особою про сплату за кредит в іншій кредитній установі, у разі, якщо ця особа неодноразово укладала або мала спроби укласти такі договори за умови внесення нею цій кредитній спілці (поручителю) коштів для зарахування на депозитний рахунок та наявності непогашеного кредиту в іншій кредитній установі;
погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, якщо умови діяльності особи та інформація, якою володіє суб'єкт щодо цієї особи, не дають можливості встановити джерела походження коштів для погашення заборгованості;
неодноразове отримання кредитів від імені членів кредитної спілки та дострокове їх погашення;
регулярне одержання фінансової допомоги, у тому числі від нерезидентів, чи надання фінансової допомоги нерезидентам;
відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;
розміщення в ломбарді цінностей, зокрема дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, на суму, визначену частиною першою статті 15 Закону;
операції з необробленими діамантами, країна походження/знаходження яких не бере участь в Процесі Кімберлі;
спроба клієнта здійснити операції з нерухомим майном, на яке накладено арешт;
здійснення операцій з нерухомим майном нижче ринкової ціни;
придбання фізичною особою ювелірних або побутових виробів з дорогоцінних металів, та/або дорогоцінного каміння (однотипних виробів), та/або сертифікованого дорогоцінного каміння на значну суму коштів.
| Директор Департаменту взаємодії та координації системи фінансового моніторингу | А.Т.Ковальчук |
