Щодо порядку поновлення працівника на роботі та звільнення працівника за власним бажанням

Щодо порядку поновлення працівника на роботі.

Згідно з вимогами частини п'ятої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення працівника (частина перша статті 77 Закону України "Про виконавче провадження").

Питання, пов'язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 р. N 58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним (наприклад, пишеться: "Запис за таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі").

Отже, поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка, відповідно до цього рішення, визнається недійсною.

Після поновлення працівника на роботі оплата праці повинна провадитися згідно зі штатним розписом, що діє на підприємстві (в установі, організації) і відповідно до укладеного нового договору.

Щодо звільнення працівника за власним бажанням (стаття 38 КЗпП).

Відповідно до частини першої статті 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.