Щодо обчислення середньої заробітної плати

<...>

Відповідно до частини другої статті 23 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною третьою статті 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Зазначена норма передбачає, що між роботодавцем та працівником, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання виробничих або службових обов'язків. Якщо працівник після закінчення зазначеного періоду не приступить до виконання виробничих або посадових обов'язків, трудові відносини з ним мають бути припинені.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку. Укладаючи строковий трудовий договір, працівник надає добровільну згоду на його припинення у визначений сторонами у трудовому договорі строк.

В такому випадку, у разі закінчення строку трудового договору, укладеного з працівником, його дія може бути припинена.

Обмеження щодо звільнення працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються на звільнення працівників за ініціативою роботодавця (крім ліквідації підприємства, установи, організації).

Щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2015 р. № 100

З метою недопущення зниження середньої заробітної плати, у зв'язку з підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок, окладів пунктом 10 вищезазначеного Порядку передбачено, що у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.

У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (в тому числі мобілізованому працівнику), за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

<...>