• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про акціонерні товариства

Верховна Рада України  | Закон від 17.09.2008 № 514-VI | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 17.09.2008
  • Номер: 514-VI
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 17.09.2008
  • Номер: 514-VI
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Частина перша статті 65-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
2. Акціонер, який має намір реалізувати право продажу належних йому акцій, подає товариству письмову вимогу про обов’язкове придбання акцій. У вимозі акціонера про обов’язкове придбання акцій зазначаються його ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість голосуючих акцій товариства, які йому належать і підлягають обов’язковому придбанню, та реквізити банківського рахунка, на який необхідно перерахувати кошти за придбані акції, а також реквізити депозитарної установи, депонентом якої є такий акціонер, та реквізити його рахунку в цінних паперах, а також контактні дані такого акціонера (телефон та поштова адреса).
( Абзац перший частини другої статті 65-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
До письмової вимоги акціонером мають бути додані оригінали або копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.
( Частину другу статті 65-3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Якщо письмова вимога підписана представником акціонера, до неї мають бути додані оригінали або засвідчені у встановленому порядку копії документів, що підтверджують повноваження такого представника акціонера.
( Частину другу статті 65-3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Протягом одного робочого дня з дня отримання товариством письмової вимоги про обов’язкове придбання акцій товариство надсилає її копію особі (кожній із осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.
3. Наглядова рада товариства протягом 25 робочих днів з дня отримання товариством від першого акціонера письмової вимоги про обов’язкове придбання акцій затверджує ціну обов’язкового придбання акцій для цілей цієї статті.
( Частина третя статті 65-3 в редакції Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
4. Ціна обов’язкового придбання акцій визначається відповідно до частин п’ятої - сьомої статті 65-2 цього Закону.
5. Протягом одного робочого дня з дня затвердження ціни обов’язкового придбання акцій товариство надсилає інформацію про затверджену ціну обов’язкового придбання акцій акціонеру, який надіслав товариству письмову вимогу про обов’язкове придбання його акцій, та особі (кожній із осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.
6. Протягом 20 робочих днів з дня отримання від товариства затвердженої ціни обов’язкового придбання акцій або письмової вимоги акціонера, якщо така вимога була отримана товариством після затвердження ціни обов’язкового придбання акцій, особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або її афілійована або уповноважена особа має здійснити переказ коштів за акції, що придбаваються, на банківський рахунок, зазначений у письмовій вимозі акціонера про обов’язкове придбання належних йому акцій, за ціною обов’язкового придбання, затвердженою відповідно до частини третьої цієї статті. Акціонер, який надіслав товариству письмову вимогу про обов’язкове придбання належних йому акцій, має вчинити всі дії, необхідні для набуття особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, права власності на акції, придбання яких вимагається.
( Частина шоста статті 65-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
7. Оплата акцій, обов’язкового придбання яких особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, вимагає акціонер, здійснюється виключно у грошовій формі.
8. У разі якщо власниками пакета акцій у розмірі домінуючого контрольного пакета акцій є дві та більше особи, що діють спільно, такі особи несуть солідарну відповідальність за належне виконання ними обов’язку щодо придбання акцій акціонерного товариства на вимогу акціонерів відповідно до процедури, передбаченої цією статтею.
9. З дня надходження до товариства публічної безвідкличної вимоги від особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, відповідно до процедури, передбаченої статтею 65-2 цього Закону, та до її завершення право всіх власників простих акцій товариства вимагати обов’язкового придбання їхніх акцій відповідно до вимог цієї статті не застосовується.
10. Витрати акціонерного товариства, пов’язані з виконанням вимог цієї статті, компенсуються за рахунок особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.
( Статтю 65-3 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )( Розділ XI доповнено статтею 65-3 згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017 )
Стаття 65-4. Наслідки недотримання вимог щодо виконання обов’язків власником контрольного пакета акцій, значного контрольного пакета акцій або домінуючого контрольного пакета акцій товариства
1. Особа (особи, що діють спільно), яка прямо або опосередковано набула з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, право власності на контрольний пакет акцій товариства та не виконала обов’язки, передбачені статтями 65 і 65-1 цього Закону, має право голосу лише за акціями, що становлять 50 відсотків акцій товариства, до моменту виконання відповідних обов’язків. При цьому інші акції такого товариства, що прямо або опосередковано належать таким особам, не дають права голосу та не враховуються при визначенні кворуму до моменту виконання такими особами обов’язкових дій, передбачених статтями 65 і 65-1 цього Закону.
Особа (особи, що діють спільно), яка прямо або опосередковано набула, з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, право власності на значний контрольний пакет акцій товариства та не виконала обов’язки, передбачені статтею 65-1 цього Закону, має право голосу лише за акціями, що становлять 75 відсотків акцій товариства, до моменту виконання відповідних обов’язків. При цьому інші акції такого товариства, що прямо або опосередковано належать таким особам, не дають права голосу та не враховуються при визначенні кворуму до моменту виконання такими особами обов’язкових дій, передбачених статтею 65-1 цього Закону.
Особа (особи, що діють спільно), яка прямо або опосередковано набула з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, право власності на домінуючий контрольний пакет акцій товариства та не виконала обов’язки, передбачені статтями 65-2 і 65-3 цього Закону, має право голосу лише за акціями товариства, які становлять 95 відсотків акцій товариства мінус одна акція, до моменту виконання відповідних обов’язків. При цьому інші акції такого товариства, що прямо або опосередковано належать таким особам, не дають права голосу та не враховуються при визначенні кворуму до моменту виконання такими особами обов’язкових дій, передбачених статтями 65-2 і 65-3 цього Закону.
( Частина перша статті 65-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
2. Рішення загальних зборів акціонерів, прийняті з використанням акцій, що відповідно до частини першої цієї статті не дають права голосу, та за умови невикористання яких рішення загальних зборів були б іншими, не мають юридичної сили.
( Розділ XI доповнено статтею 65-4 згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017 )
Стаття 65-5. Особливості придбання контрольного пакета акцій та домінуючого контрольного пакета акцій в приватних акціонерних товариствах
1. Статутом приватного акціонерного товариства при його створенні, а також рішенням загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства про внесення змін до статуту товариства, прийнятим більш як трьома четвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, може бути передбачено, що вимоги статті 65 цього Закону не поширюються на таке товариство або поширюються з винятками або особливостями, що мають бути визначені статутом товариства.
2. Статутом приватного акціонерного товариства при його створенні, а також рішенням загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства про внесення змін до статуту товариства, прийнятим більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості, може бути передбачено, що вимоги статей 65-2 і 65-3 цього Закону не поширюються на таке товариство або поширюються з винятками або особливостями, що мають бути визначені статутом товариства.
( Розділ XI доповнено статтею 65-5 згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017 )
Розділ XII
ВИКУП ТА ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ВИКУП АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ РОЗМІЩЕНИХ НИМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Стаття 66. Викуп акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів
1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій. Порядок реалізації цього права визначається у статуті товариства та/або рішенні загальних зборів. Рішенням загальних зборів обов'язково встановлюються:
1) порядок викупу, що включає максимальну кількість, тип та/або клас акцій, що викуповуються;
2) строк викупу;
3) ціна викупу (або порядок її визначення);
4) дії товариства щодо викуплених акцій (їх анулювання або продаж).
Строк викупу включає строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій та строк сплати їх вартості. Строк викупу акцій не може перевищувати одного року. Письмова пропозиція акціонера про продаж акцій товариству є безвідкличною.
Ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі.
( Абзац сьомий частини першої статті 66 в редакції Закону № 289-VIII від 07.04.2015 )
Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства, на яких прийнято рішення про викуп в акціонерів акцій за їхньою згодою.
( Абзац частини першої статті 66 в редакції Закону № 289-VIII від 07.04.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2210-VIII від 16.11.2017, № 738-IX від 19.06.2020 )
Товариство зобов'язане придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій, за ціною, вказаною в рішенні загальних зборів.
Правочини щодо переходу права власності на акції до товариства, вчинені протягом терміну, зазначеного в рішенні загальних зборів, за ціною, відмінною від ціни, вказаної в такому рішенні, є нікчемними.
2. У разі якщо загальними зборами прийнято рішення про пропорційний викуп акцій, товариство надсилає кожному акціонеру письмове повідомлення про кількість акцій, що викуповуються, їх ціну та строк викупу. Для товариства з кількістю акціонерів понад 1000 осіб приймання пропозицій акціонерів про продаж товариству акцій здійснюється протягом не менше ніж 30-денного строку від дати надіслання акціонерам зазначеного повідомлення.
( Абзац перший частини другої статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Загальні збори можуть прийняти рішення про викуп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу в окремих акціонерів за їх згодою. У такому разі рішення має містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції, та кількість акцій певного типу та/або класу, які викуповуються у цих акціонерів.
( Частину третю статті 66 виключено на підставі Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
4. Акціонерне товариство має право за рішенням наглядової ради викупити розміщені ним інші, крім акцій, цінні папери за згодою власників цих цінних паперів, якщо це передбачено статутом товариства та проспектом або рішення про емісію таких цінних паперів.
( Частина четверта статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Стаття 67. Обмеження щодо викупу акцій акціонерним товариством
( Назва статті 67 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
1. Загальні збори акціонерного товариства не мають права приймати рішення про викуп акцій, якщо:
( Абзац перший частини першої статті 67 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
1) на дату викупу акцій товариство має зобов'язання з обов'язкового викупу акцій відповідно до статті 68 цього Закону;
( Пункт 1 частини першої статті 67 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
2) товариство є неплатоспроможним або стане таким внаслідок викупу акцій;
3) власний капітал товариства є меншим, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, або стане меншим внаслідок такого викупу;
4) товариство не задовольнило вимоги кредитора, заявлені не пізніше ніж за три дні до дати проведення загальних зборів, до порядку денного яких включено питання про викуп акцій.
( Частину першу статті 67 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
2. Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями.
Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.
3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення, що передбачає викуп акцій товариства без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане меншою ніж 80 відсотків статутного капіталу.
4. Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп акцій, звіт про результати емісії яких не зареєстровано в установленому законодавством порядку.
( Статтю 67 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 68. Обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів
1. Кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
( Абзац перший частини першої статті 68 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства;
( Пункт 1 частини першої статті 68 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів;
( Абзац третій частини першої статті 68 в редакції Законів № 289-VIII від 07.04.2015, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
2-1) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;
( Абзац частини першої статті 68 в редакції Закону № 289-VIII від 07.04.2015 )
3) зміну розміру статутного капіталу;
4) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.
( Частину першу статті 68 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
2. Кожний акціонер - власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення привілейованих акцій нового класу, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства;
( Пункт 1 частини другої статті 68 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
2) розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства;
( Пункт 2 частини другої статті 68 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
3) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.
( Частину другу статті 68 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
3. Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
4. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
Стаття 69. Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
1. Ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону.
( Абзац перший частини першої статті 69 в редакції Закону № 289-VIII від 07.04.2015 )
Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
( Абзац другий частини першої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законами № 289-VIII від 07.04.2015, № 2210-VIII від 16.11.2017, № 738-IX від 19.06.2020 )
Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.
2. Акціонерне товариство протягом не більш як п’яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов’язкового викупу акцій, про право вимоги обов’язкового викупу акцій із зазначенням:
( Абзац перший частини другої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
1) ціни викупу акцій;
2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер;
3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством;
4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій).
( Статтю 69 доповнено новою частиною згідно із Законом № 289-VIII від 07.04.2015 )
3. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.
( Частина третя статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 289-VIII від 07.04.2015 )
4. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.
( Абзац перший частини статті 69 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.
Стаття 69-1. Повідомлення про викуп публічним акціонерним товариством акцій понад порогові значення
1. Публічне акціонерне товариство, яке прямо або опосередковано набуває або відчужує власні акції, повинно розкрити інформацію про кількість таких акцій, які набуто або відчужено, у разі якщо їх кількість перевищує, зменшує або дорівнює пороговому значенню пакета акцій, у порядку, встановленому для розкриття особливої інформації відповідно до статті 41 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".
( Розділ XII доповнено статтею 69-1 згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Стаття 69-2. Наслідки викупу або іншим чином набуття акціонерним товариством власних акцій
1. Викуплені відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набуті акціонерним товариством власні акції не враховуються у разі розподілу прибутку, під час голосування та для визначення кворуму загальних зборів.
2. Акціонерне товариство протягом року з дати закінчення встановленого строку викупу акцій, здійсненого відповідно до статей 66 та 68 цього Закону, або набуття іншим чином акцій повинно здійснити продаж або анулювання таких акцій.
Рішення щодо продажу або анулювання викуплених відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набутих акціонерним товариством акцій приймається загальними зборами.
3. Ціна продажу викуплених відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набутих акціонерним товариством власних акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону.
Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення про продаж викуплених відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набутих акціонерним товариством власних акцій.
4. Правочини щодо переходу права власності на викуплені відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набуті акціонерним товариством власні акції, вчинені з порушенням вимог цієї статті, є нікчемними.
5. Акції акціонерного товариства вважаються викупленими, у разі якщо вони належать іншій юридичній особі, яка контролюється таким акціонерним товариством, крім випадків:
якщо така юридична особа є інвестиційною фірмою, який провадить дилерську діяльність;
якщо така юридична особа стала власником акцій до моменту встановлення контролю над нею.
При цьому такі акції не дають права голосу на загальних зборах та не враховуються під час голосування та визначення кворуму загальних зборів.
До акцій, зазначених у цій частині, не застосовуються положення частин першої - четвертої цієї статті.
( Розділ XII доповнено статтею 69-2 згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Розділ XIII
ЗНАЧНІ ПРАВОЧИНИ ТА ПРАВОЧИНИ, ЩОДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ Є ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЬ
Стаття 70. Значний правочин
1. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.
Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.
( Абзац другий частини першої статті 70 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
У разі неприйняття наглядовою радою рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.
( Частина перша статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 289-VIII від 07.04.2015 )
2. Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.
Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Якщо наглядова рада товариства складається не менш як на одну третину з незалежних директорів, рішення, передбачені цією частиною, можуть прийматися цією наглядовою радою.
( Абзац другий частини другої статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.
( Абзац третій частини другої статті 70 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
Наглядова рада публічного акціонерного товариства або банку має право приймати рішення, передбачені абзацами другим і третім цієї частини. Якщо склад наглядової ради приватного акціонерного товариства відповідає вимогам частини четвертої статті 53 цього Закону, статутом такого товариства може бути встановлено, що рішення, передбачені абзацами другим і третім цієї частини, можуть прийматися цією наглядовою радою.
( Частину другу статті 70 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )( Частина друга статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 289-VIII від 07.04.2015 )
3. Якщо на дату проведення загальних зборів приватного акціонерного товариства неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться цим товариством у ході фінансово-господарської діяльності, загальні збори приватного акціонерного товариства (крім банку) можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися приватним акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.
( Частина третя статті 70 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 289-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
4. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.
( Частина четверта статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2994-VI від 03.02.2011 )
5. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
6. Протягом двох років з дня створення акціонерного товариства (крім створення товариства в результаті реорганізації) будь-який правочин, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства (у випадку, якщо акціонерним товариством ще не складалася річна фінансова звітність, - статутного капіталу акціонерного товариства) та стороною якого є засновник товариства, має вчинятися відповідно до вимог статті 71 цього Закону. Рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами та оприлюднюється відповідно до законодавства.
( Статтю 70 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
7. Положення цієї статті не застосовуються у разі вчинення правочинів за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до законодавства.
( Статтю 70 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Стаття 71. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість
1. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), приймається відповідним органом акціонерного товариства згідно з цією статтею, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину із заінтересованістю, перевищує 1 відсоток вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. Статутом акціонерного товариства може бути встановлене нижче граничне значення, а також можуть встановлюватися додаткові випадки віднесення правочину до правочину із заінтересованістю. Таке рішення може містити перелік умов проекту правочину, які можуть змінюватися за рішенням виконавчого органу акціонерного товариства під час вчинення правочину із заінтересованістю. У разі відсутності такого переліку умови правочину не можуть відрізнятися від умов проекту, наданого відповідно до частини четвертої цієї статті.
( Частина перша статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017 )
2. Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, може бути будь-яка з таких осіб:
1) посадова особа органу акціонерного товариства або її афілійовані особи;
2) акціонер, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками голосуючих акцій товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками голосуючих акцій такого акціонерного товариства);
( Пункт 2 частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
3) юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є посадовою особою;
4) інші особи, визначені статутом акціонерного товариства.
3. Особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона:
1) є стороною такого правочину або здійснює контроль над юридичною особою, яка є іншою стороною правочину;
( Пункт 1 частини третьої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 132-IX від 20.09.2019 )
2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від акціонерного товариства (посадових осіб акціонерного товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
3) внаслідок такого правочину набуває майно;
4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами).
4. Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов’язана заздалегідь поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості, направивши таку інформацію:
1) ознаки заінтересованості особи у вчиненні правочину;
2) проект правочину.
Виконавчий орган акціонерного товариства протягом п’яти робочих днів з дня отримання такої інформації зобов’язаний надати проект правочину і пояснення щодо ознаки заінтересованості наглядовій раді акціонерного товариства (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально).
5. Наглядова рада (а в разі якщо створення наглядової ради не передбачено законом та статутом акціонерного товариства, - виконавчий орган акціонерного товариства) з метою проведення оцінки правочину, щодо якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучає незалежного аудитора (аудиторську фірму), суб’єкта оціночної діяльності або іншу особу, яка має відповідну кваліфікацію. Вимоги цієї частини не застосовуються до приватного акціонерного товариства, якщо інше не встановлено його статутом.
( Частина п'ята статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
6. Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради акціонерного товариства, вона не має права голосу з питання вчинення такого правочину.
Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні правочину (далі - незаінтересовані члени наглядової ради), присутніх на засіданні наглядової ради. Якщо на такому засіданні присутній лише один незаінтересований член наглядової ради, рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається таким членом одноосібно.
Статутом акціонерного товариства може встановлюватися вимога про присутність усіх або більшості незаінтересованих членів наглядової ради на засіданні наглядової ради, на якому розглядається питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю.
7. Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю виноситься на розгляд загальних зборів акціонерів, якщо:
1) в акціонерному товаристві не створена наглядова рада;
2) всі члени наглядової ради є заінтересованими у вчиненні правочину;
3) ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину, становить не менше 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.
( Пункт 3 частини сьомої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 132-IX від 20.09.2019 )
Якщо наглядова рада прийняла рішення про відхилення правочину із заінтересованістю або не прийняла жодного рішення протягом 30 днів з дня отримання необхідної інформації, питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю може бути винесене на розгляд загальних зборів акціонерів. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено менший строк у зв’язку з незастосовуванням вимог частини п’ятої цієї статті.
8. У голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю акціонери, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.
Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено незастосування вимог цієї частини до такого товариства.
( Частина восьма статті 71 в редакції Закону № 1983-VIII від 23.03.2017 )( Частину дев'яту статті 71 виключено на підставі Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
10. Після прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, акціонерне товариство зобов’язане оприлюднити інформацію про таке рішення в передбаченому законом порядку.
Вимоги цієї частини не застосовуються до приватного акціонерного товариства, якщо інше не встановлено його статутом.
Положення цієї статті не застосовуються у разі:
1) реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 27 цього Закону;
2) викупу товариством в акціонерів розміщених ними акцій відповідно до статті 66 цього Закону;
3) виділу та припинення акціонерного товариства;
4) надання посадовою особою органів товариства або акціонером, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками голосуючих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки товариству або особам, які надають товариству позику;
( Пункт 4 частини десятої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
5) вчинення правочину за державними регульованими цінами та тарифами відповідно до вимог законодавства;
6) вчинення банками правочинів, пов’язаних з наданням банківських та інших фінансових послуг, за умови дотримання положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність.
( Частину десяту статті 71 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )( Частина десята статті 71 в редакції Закону № 1983-VIII від 23.03.2017 )
11. Солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням цієї статті, несуть особа, яка порушила вимоги цього Закону, та особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.
( Частина одинадцята статті 71 в редакції Закону № 132-IX від 20.09.2019 )
12. Правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб’єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію) є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства.
Збитки, завдані акціонерному товариству внаслідок вчинення такого правочину (у тому числі різниця між ціною правочину та ринковою ціною), відшкодовуються солідарно особою, заінтересованою у вчиненні товариством такого правочину, а також членами наглядової ради товариства, які проголосували за надання згоди на вчинення такого правочину (у разі надання наглядовою радою згоди на вчинення правочину).
( Статтю 71 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 132-IX від 20.09.2019 )( Стаття 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2994-VI від 03.02.2011; в редакції Закону № 289-VIII від 07.04.2015 )
Стаття 72. Вчинення значного правочину та правочину, щодо якого є заінтересованість, з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення
1. Значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
2. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.
( Текст статті 72 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011; стаття 72 в редакції Закону № 289-VIII від 07.04.2015 )
Розділ XIV
ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
Стаття 73. Ревізійна комісія (ревізор)
1. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності приватного акціонерного товариства загальні збори можуть обирати ревізійну комісію (ревізора).
( Абзац перший частини першої статті 73 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
В приватних акціонерних товариствах з кількістю акціонерів, що не перевищує 100 осіб, може запроваджуватися посада ревізора або обиратися ревізійна комісія, а в товариствах з кількістю акціонерів більше 100 осіб може обиратися лише ревізійна комісія.
( Абзац другий частини першої статті 73 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 289-VIII від 07.04.2015, № 2210-VIII від 16.11.2017 )( Абзац третій частини першої статті 73 виключено на підставі Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Статутом приватного акціонерного товариства можуть бути передбачені вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу ревізійної комісії, порядку її діяльності, а також повноваження (компетенція) ревізійної комісії (ревізора).
( Абзац четвертий частини першої статті 73 в редакції Законів № 2994-VI від 03.02.2011, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п'ять років.
2. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):
1) член наглядової ради;
2) член виконавчого органу;
3) корпоративний секретар;
4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності;
5) члени інших органів товариства.
Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.
3. Права та обов'язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом, а також договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).
( Абзац перший частини третьої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2994-VI від 03.02.2011 )
Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу.
Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу у випадках, передбачених цим Законом, статутом або внутрішніми положеннями товариства.
Стаття 74. Перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року
1. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства. Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або положенням про ревізійну комісію.
( Частина перша статті 74 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011 )
2. За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про:
підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період;
факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.
Стаття 75. Аудитор
1. Річна фінансова звітність публічного акціонерного товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором (аудиторською фірмою).
( Частина перша статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
2. Посадові особи товариства зобов'язані забезпечити доступ незалежного аудитора (аудиторської фірми) до всіх документів, необхідних для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності товариства.
( Частина друга статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
3. Незалежним аудитором (аудиторською фірмою) не може бути:
1) афілійована особа товариства;
2) афілійована особа посадової особи товариства;
3) особа, яка не є незалежною від товариства, що підлягає перевірці. Вимоги до забезпечення незалежності аудитора встановлюються законодавством України, що регулює аудиторську діяльність.
( Пункт 3 частини третьої статті 75 в редакції Закону № 2258-VIII від 21.12.2017 )( Частина третя статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
4. Аудиторський звіт, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію, передбачену частиною другою статті 74 цього Закону.
( Частина четверта статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017; в редакції Закону № 2258-VIII від 21.12.2017 )
5. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає (укладають) з визначеним ним (ними) аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
( Абзац перший частини п'ятої статті 75 в редакції Закону № 2994-VI від 03.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Витрати, пов'язані з проведенням перевірки, покладаються на акціонера (акціонерів), на вимогу якого проводилася перевірка. Загальні збори акціонерів можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат акціонера (акціонерів) на таку перевірку.
6. Товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору (аудиторській фірмі) можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.
( Абзац перший частини шостої статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше ніж 10 відсотків голосуючих акцій товариства, може проводитися не частіше двох разів на календарний рік.
( Абзац другий частини шостої статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства, виконавчий орган товариства на вимогу такого акціонера (акціонерів) зобов'язаний надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів протягом п'яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту аудитора (аудиторської фірми).