Про схвалення інноваційної програми наукового парку "Київська політехніка" на 2007-2011 роки

Схвалити інноваційну програму наукового парку "Київська політехніка" на 2007-2011 роки, що додається.

Комплексний розвиток вітчизняної енергетики повинен відповідати принципам побудови енергетичних мереж згідно з прийнятою у 2005 році стратегією розвитку енергетики країн ЄС. Передбачається реабілітація та реконструкція діючих генеруючих потужностей на об'єктах енергетики (зокрема, в рамках програми реконструкції діючих енергоблоків теплових електростанцій та гідроелектростанцій), а також будівництво нових гідроакумулюючих електростанцій.

Питання розвитку енергетики повинне вирішуватися одночасно за кількома напрямами. При цьому передбачається реалізація проектів, спрямованих на:

удосконалення традиційної централізованої енергетики, включаючи створення і введення в експлуатацію додаткових генеруючих потужностей в енергосистемі;

пошук нових джерел енергії з використанням органічного палива (мала енергетика);

розвиток відновлюваних джерел енергії;

ефективне енергоспоживання, включаючи розроблення і впровадження механізму програмованого електричного навантаження споживачів;

удосконалення екологічно ефективних технологій очищення води, що застосовуються в енергетичних системах.

Під час створення нових генеруючих потужностей в енергосистемі будуть застосовані механізми децентралізованої генерації, в тому числі підключення когенераційних установок, використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.

Результатом виконання цієї програми стане істотне підвищення рівня розвитку вітчизняної енергетики, зменшення витрат природного газу і мазуту до 28 відсотків, практичне освоєння відновлюваних джерел енергії різних типів.

У рамках виконання завдань, що випливають з цього розділу, передбачено реалізацію таких проектів:

Розвиток інноваційних складових інформаційного суспільства значною мірою сприятиме формуванню цілісного інформаційного простору України відповідно до стандартів і характеристик європейського інформаційного простору та інтеграції до нього.

У рамках цього розділу вирішуються такі завдання:

розвиток Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН та її підключення до європейської науково-освітньої мережі GEANT2;

створення сегмента національної GRID-інфраструктури (суперкомп'ютерний центр, центр даних, високошвидкісна національна система передачі даних на основі мережі УРАН) для майбутнього GRID-проекту для забезпечення проведення масштабних наукових розрахунків і досліджень;

розроблення проектів інформатизації органів державного управління та місцевого самоврядування;

розроблення комплексу засобів обчислювальної техніки із захистом від електромагнітного впливу та убезпеченням користувача від побічного електромагнітного випромінювання;

створення елементів телекомунікаційних мереж на інноваційних засадах;

утворення Національного центру сертифікації електронних ключів для забезпечення електронного документообігу в Україні.

Вирішення зазначених завдань дасть змогу:

створити якісно нову науково-освітню інформаційну і телекомунікаційну мережу національного масштабу у сфері освіти і науки з підключенням її до європейської науково-освітньої мережі GEANT2;

створити сегмент національної GRID-інфраструктури для забезпечення проведення наукових досліджень, що сприятиме підвищенню ефективності та об'єднанню обчислювальних потужностей на національному і регіональному рівні;

забезпечити комплексну інформатизацію органів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження типових системних рішень, що сприятиме запровадженню нових підходів в управлінні та організації їх роботи, підвищенню оперативності і якості надання суспільних та громадських послуг;

забезпечити доступ населення до інформаційних ресурсів, зокрема цифрового телебачення, в сільській місцевості і важкодоступних районах;

забезпечити ефективне функціонування національної інфраструктури цифрового підпису, розвиток галузей електронного урядування та електронних послуг і удосконалення системи електронного документообігу.

У рамках виконання завдань, що випливають з цього розділу, передбачено реалізацію таких проектів:

Комплексний аналіз і стратегічне планування розвитку систем життєзабезпечення великих міст та регіонів потребує здійснення комплексу заходів з технологічного передбачення для визначення пріоритетів розвитку окремих галузей промисловості, стратегічно важливих компаній та економіки в цілому. За результатами технологічного передбачення розробляються стратегічні плани і програми короткострокового, середньострокового та довгострокового розвитку.

Для підвищення якості державного управління на всіх рівнях передбачається створення системи ситуаційних центрів, які повинні забезпечити надходження найбільш точної інформації, прогнозування, розроблення і надання рекомендацій щодо сценаріїв розвитку майбутніх подій керівникам усіх рівнів для прийняття управлінських рішень з урахуванням багатофакторних ризиків, невизначеності інформації та суперечності цілей окремих підсистем управління.

Передбачається розроблення методології та інтелектуальних комплексів для моделювання процесів сталого розвитку у чотирьох вимірах: економічному, екологічному, соціальному та інституціональному. Розроблення методології дасть змогу підготувати рекомендації керівникам усіх рівнів щодо прийняття оптимальних рішень, спрямованих на забезпечення сталого розвитку великих міст, окремих регіонів та держави в цілому, створити ефективні інструменти для оптимізації транзитних транспортних потоків, підвищення ефективності функціонування банківських і біржових мереж, здійснення ефективного менеджменту фінансових та інвестиційних програм.

У рамках виконання завдань, що випливають з цього розділу, передбачено реалізацію таких проектів:

Передбачається виконання комплексу робіт, спрямованих на підвищення обороноздатності України і використання новітніх технічних засобів і систем у базових галузях економіки, за такими напрямами:

створення нового покоління радіолокаційних систем пасивного спостереження класу "Кольчуга";

створення рухомих систем спеціального призначення для дії у наземному, атмосферному та космічному просторі шляхом модернізації сімейства вітчизняних автомобілів високої прохідності "ВЕПР", виробництво серії безпілотних літальних апаратів і мікросупутників;

створення і впровадження мікрохвильових систем електромагнітної дії з метою електромагнітного впливу на електронні прилади, живі істоти тощо;

впровадження вітчизняної технології утилізації ракетного палива на основі меланжу.

Виконання робіт за зазначеними напрямами підвищить рівень обороноздатності держави та її захищеності від терористичних дій, дасть можливість створити в Україні виробництво високотехнологічних систем і забезпечить впровадження вітчизняних інноваційних розробок спеціального та подвійного призначення.

У рамках виконання завдань, що випливають з цього розділу, передбачено реалізацію таких проектів:

Передбачається здійснення заходів, спрямованих на підвищення якісних показників і покращення діяльності харчової, фармацевтичної, медичної, ветеринарної галузей шляхом виконання робіт за такими напрямами:

розроблення біотехнології для отримання іммобілізованого поліферментного бактеріолітичного препарату як основи для антисептичних засобів та харчових консервантів;

створення технології виробництва нових видів дієтичних продуктів;

розроблення повної технологічної схеми виготовлення спиртового оцту за допомогою мікроорганізмів;

використання технологій клітинної та тканинної інженерії для замісної терапії посттравматичних, онкологічних та природжених захворювань людини;

впровадження технологій виготовлення біологічно активних речовин мікробного походження мультифункціонального призначення;

забезпечення збереження стабільності навколишнього середовища.

Виконання зазначених робіт дасть змогу:

задовольнити потребу населення у продуктах харчування, що сприяють підвищенню життєвої активності та мають антиоксидантний вплив;

створити технологію виготовлення нового вітчизняного поліферментного препарату, що може бути використаний як основа для виготовлення антисептичних засобів (медичних, ветеринарних, мийних) і харчових консервантів, для утилізації промислових відходів та під час проведення аналітичних досліджень;

зменшити обсяг шкідливих викидів в атмосферу, пов'язаних з виробництвом домішок до моторного палива, на 20-30 відсотків;

зменшити витрати бензину на 10-15 відсотків за рахунок використання створених кисневмісних домішок до моторного палива;

забезпечити утилізацію шкідливих викидів.

У рамках виконання завдань, що випливають з цього розділу, передбачено реалізацію таких проектів: