• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про судоустрій України

Верховна Рада України  | Закон від 07.02.2002 № 3018-III | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.02.2002
  • Номер: 3018-III
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.02.2002
  • Номер: 3018-III
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
4. Рада суддів України в період між з'їздами організовує виконання та контроль рішень з'їзду, а також вирішує питання про скликання з'їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддів України, яке затверджується з'їздом суддів України.
5. Рада суддів України:
1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;
2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;
3) здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність;
4) вирішує питання щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у випадках і порядку, передбачених цим Законом;
( Офіційне тлумачення положення пункту 4 частини п'ятої статті 116див. в Рішенні Конституційного Суду N 34-рп/2009від 22.12.2009 )
5) заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Комісії;
6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
7) має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають Конституції України та закону чи суперечать рішенням з'їзду суддів України;
8) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
6. Рішення Ради суддів України є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України.
Стаття 117. Забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування
Забезпечення роботи з'їзду суддів України, діяльності Ради суддів України, конференцій суддів та рад суддів здійснюється державною судовою адміністрацією за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з вимогами розділу VI цього Закону.
Розділ VI
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ ТА ІНШІ ПИТАННЯ СУДОУСТРОЮ
Глава 18
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ
Стаття 118. Особливості забезпечення функціонування судової влади
1. Відповідно до Конституції України фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечує держава.
2. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:
1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
Стаття 119. Система забезпечення функціонування судової влади
1. В Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України.
2. Організаційне забезпечення діяльності судів покладається на державну судову адміністрацію, що утворюється і функціонує відповідно до вимог цього Закону. Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до цього Закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.
3. Судові органи, інші органи державної влади беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності судів у випадках і порядку, передбачених цим та іншими законами.
Порядок організаційного забезпечення діяльності Конституційного Суду України встановлюється цим Законом, законом про Конституційний Суд України та іншими законами.
Стаття 120. Засади фінансування судів
1. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
2. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:
1) Верховний Суд України, Конституційний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ;
2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації.
3. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками по загальних судах і спеціалізованих судах, а також окремими рядками по місцевих судах, апеляційних судах (у тому числі Апеляційному суду України), військових судах (місцевих та апеляційних разом) та окремо по Касаційному суду України та кожному вищому спеціалізованому суду. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.
4. Державна судова адміністрація України розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Нормативи доводяться до кожного суду і повинні переглядатися не рідше одного разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду затверджується на підставі зазначених нормативів.
5. Відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду згідно з затвердженими нормативами покладається на державну судову адміністрацію. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснює Рада суддів України, а також органи державної влади, визначені законом.
Стаття 121. Порядок фінансування судів
1. Суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
2. Видатки на утримання судів не пізніше 10 числа кожного місяця перераховуються органами Державного казначейства України на рахунки Верховного Суду України, інших судових установ - головних розпорядників бюджетних коштів та на рахунки територіальних управлінь державної судової адміністрації - для фінансування органів та установ, передбачених пунктом 2 частини другої статті 120 цього Закону.
3. У разі якщо Державний бюджет України на поточний фінансовий рік не прийнято, суди фінансуються в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Стаття 122. Матеріально-технічне забезпечення судів
1. Матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, в межах кошторису на утримання даного суду. Щодо забезпечення військових судів державна судова адміністрація взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України. Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.
2. Суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих замовлень через державну судову адміністрацію. Витрати на потреби капітального ремонту, реконструкції та нового будівництва приміщень судів, а також інші капітальні витрати здійснюються через державну судову адміністрацію.
Стаття 123. Заробітна плата, побутове забезпечення та соціальний захист суддів і працівників судів
1. Розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповідно до закону про статус суддів та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений.
2. Розмір заробітної плати працівників апарату судів та працівників державної судової адміністрації, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом про державну службу, іншими нормативними актами.
( Частина друга статті 123 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Щодо дії частини другої статті 123 додатково див. Закон N 489-V від 19.12.2006, Рішення Конституційного Суду N 4-рп/2007 від 18.06.2007 )
3. Державна судова адміністрація несе видатки на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці.
Стаття 124. Представницькі витрати судів
У кошторисах Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів передбачаються кошти на представницькі витрати.
Глава 19
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ
Стаття 125. Статус державної судової адміністрації
1. Державна судова адміністрація становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.
2. Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до цього Закону. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснюється апаратами цих судів.
3. Територіальні управління державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Територіальні управління державної судової адміністрації підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. У структурі Державної судової адміністрації України утворюється структурний підрозділ по управлінню організаційним забезпеченням військових судів.
4. Посадові особи державної судової адміністрації є державними службовцями.
5. Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в установах банку.
Стаття 126. Повноваження державної судової адміністрації
1. Державна судова адміністрація:
1) забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів України;
2) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;
3) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує необхідну потребу у спеціалістах, здійснює через Міністерство юстиції України та інші органи замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
4) веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів, готує матеріали щодо призначення, обрання та звільнення суддів;
4-1) оприлюднює інформацію щодо ініціювання питання про обрання суддів безстроково;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом N 1625-IV від 18.03.2004 )
5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;
6) організовує проходження навчальної практики в судових установах і розробляє відповідні програми;
7) організовує роботу по веденню судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції;
8) готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону;
9) виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим Законом;
10) здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів;
11) забезпечує медичне обслуговування і санаторно-курортне лікування суддів та працівників апарату судів, вживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом;
12) забезпечує у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами та іншими правоохоронними органами незалежність, недоторканність і безпеку суддів;
13) організовує та фінансує будівництво і ремонт будинків та приміщень судів, а також забезпечує їх технічне оснащення;
14) організовує впровадження в судах комп'ютеризації для судочинства, діловодства та інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу;
14-1) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;
( Частину першу статті 126 доповнено пунктом 14-1 згідно із Законом N 3262-IV від 22.12.2005 )
15) здійснює зв'язки з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;
16) організовує діяльність служби судових розпорядників;
17) разом з Радою суддів України визначає нормативи навантаження суддів у судах усіх рівнів та виробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах;
18) здійснює інші повноваження, визначені законом.
2. Державна судова адміністрація здійснює свої повноваження відповідно до Конституції України, цього та інших законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, положення про державну судову адміністрацію, рішень з'їзду суддів України та Ради суддів України.
Стаття 127. Голова Державної судової адміністрації України
1. Державну судову адміністрацію очолює Голова Державної судової адміністрації України.
( Положення частини другої статті 127 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 32-рп/2009 від 17.12.2009 )
2. Голова Державної судової адміністрації України призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України в порядку, встановленому для призначення керівників центральних органів виконавчої влади, за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Голова Державної судової адміністрації України може бути звільнений з посади також за рекомендацією з'їзду суддів України.
3. Голова Державної судової адміністрації України не має права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради господарської організації, що має на меті одержання прибутку.
4. Голова Державної судової адміністрації України:
1) керує діяльністю державної судової адміністрації, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань;
2) організовує роботу Державної судової адміністрації України;
3) призначає на посади та звільняє з посад працівників державної судової адміністрації відповідно до закону та положення про державну судову адміністрацію;
4) затверджує положення про структурні підрозділи Державної судової адміністрації України та визначає службові обов'язки працівників Державної судової адміністрації України;
5) встановлює посадові оклади працівникам державної судової адміністрації, присвоює їм ранги державного службовця відповідно до закону, застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства;
6) інформує про діяльність державної судової адміністрації Раду суддів України;
7) бере участь у підготовці пропозицій до проекту Державного бюджету України щодо фінансування судової влади;
8) здійснює інші передбачені законом повноваження.
5. Голова Державної судової адміністрації України з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження.
( Положення частини шостої статті 127 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 32-рп/2009 від 17.12.2009 )
6. Голова Державної судової адміністрації України має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Обов'язки заступників визначаються Головою Державної судової адміністрації України.
Стаття 128. Територіальні управління державної судової адміністрації
1. Територіальні управління державної судової адміністрації є територіальними органами Державної судової адміністрації України.
2. Територіальне управління державної судової адміністрації очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.
3. Структуру і штатний розпис територіального управління державної судової адміністрації затверджує Голова Державної судової адміністрації України за поданням начальника територіального управління державної судової адміністрації.
4. Територіальне управління державної судової адміністрації є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.
( Положення частини п'ятої статті 128 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 32-рп/2009 від 17.12.2009 )
5. Територіальні управління державної судової адміністрації здійснюють свою діяльність на основі положення про державну судову адміністрацію, яке затверджується указом Президента України за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим із Радою суддів України.
Глава 20
ІНШІ ПИТАННЯ СУДОУСТРОЮ УКРАЇНИ
Стаття 129. Академія суддів України
1. З метою вирішення питань забезпечення судів кваліфікованими кадрами суддів та працівників апарату при Державній судовій адміністрації України функціонує Академія суддів України. Академія суддів України є державним вищим навчальним закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів.
2. Завданнями Академії суддів України є:
1) підготовка кадрів на посади суддів із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту та відповідають вимогам, встановленим законом до кандидатів на посаду судді;
2) підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату судів;
3) проведення наукових досліджень з питань вдосконалення організації та діяльності судів;
4) вивчення світового досвіду організації діяльності судів;
5) науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України.
3. Академія суддів України здійснює свою діяльність відповідно до статуту, який затверджується Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України.
4. Академія суддів України є юридичною особою, має свою печатку та рахунки в установах банку.
Стаття 130. Апарат суду
1. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату (завідуючий секретаріатом). Завідуючий секретаріатом підпорядковується голові суду і координує свою діяльність з відповідним територіальним управлінням державної судової адміністрації.
2. Правовий статус службовців, які працюють в апараті суду, визначається законом про державну службу. За умовами матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівники апарату суду прирівнюються до відповідних категорій службовців апарату вищого, центральних або місцевих органів виконавчої влади.
( Частина друга статті 130 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Щодо дії частини другої статті 130 додатково див. Законм N 489-V від 19.12.2006, Рішення Конституційного Суду N 4-рп/2007 від 18.06.2007 )
3. Структура і штатна чисельність апаратів місцевого суду, апеляційних судів та Касаційного суду України затверджуються в установленому порядку за поданням голови суду, в межах видатків на утримання відповідного суду.
4. Структура і штатний розпис апарату Верховного Суду України та апарату вищого спеціалізованого суду затверджуються президією відповідного суду за поданням голови цього суду, в межах видатків на утримання даного суду.
5. В апараті Верховного Суду України та апараті вищого спеціалізованого суду можуть створюватися управління, відділи, інші структурні підрозділи, що здійснюють свої функції на підставі положення про відповідний підрозділ, затвердженого Головою Верховного Суду України або головою вищого спеціалізованого суду.
6. До штату апарату судів входять також помічники суддів, наукові консультанти та судові розпорядники.
7. Суди є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.
Стаття 131. Бібліотеки судів
1. Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, науковою спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки становлять друковані видання та комп'ютерні бази даних.
2. Положення про бібліотеку суду затверджується Головою Верховного Суду України.
Стаття 132. Служба судових розпорядників
1. У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, що знаходяться в суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні.
2. Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з посади головою відповідного суду.
3. Судові розпорядники забезпечуються форменим одягом, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.
4. Судові розпорядники керуються у своїй діяльності цим Законом, вимогами процесуального закону, відповідними правилами та інструкціями, розпорядженнями голови суду та судді.
5. Порядок створення та діяльності служби судових розпорядників визначається положенням, яке затверджується Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.
Стаття 133. Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах
1. Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснює судова міліція.
2. Повноваження судової міліції та порядок її діяльності визначаються законом.
3. Охорона приміщень військових судів здійснюється військовими частинами гарнізону, на території якого знаходиться відповідний військовий суд.
Стаття 134. Символи судової влади
1. Символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України та Державний Прапор України, порядок використання яких у приміщеннях судів встановлюється законом відповідно до вимог статті 20 Конституції України.
2. Суддя відправляє правосуддя в мантії, на якій закріплюється суддівський нагрудний знак встановленого зразка. Зразки мантії та нагрудного знака затверджує Рада суддів України.
Стаття 135. Посвідчення судді, народного засідателя, присяжного
1. Професійні судді, а також народні засідателі і присяжні мають посвідчення встановленого зразка.
2. Зразки посвідчення судді, посвідчення народного засідателя та посвідчення присяжного затверджуються Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України.
3. Посвідчення суддів, обраних безстроково, підписує Голова Верховної Ради України. Посвідчення голів судів та їх заступників, призначених на посаду Президентом України, підписує Президент України. Посвідчення суддів загальних судів, призначених на посаду вперше, підписує Голова Верховного Суду України, а суддів спеціалізованого суду, призначених на посаду вперше, - голова відповідного спеціалізованого суду.
4. Посвідчення народних засідателів і посвідчення присяжних підписує голова суду, в якому здійснюють правосуддя народний засідатель або присяжний.
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності і вводиться в дію з 1 червня 2002 року, крім положень, зазначених у пункті 2 цього розділу.
2. Положення цього Закону, що стосуються організації та здійснення повноважень спеціалізованих адміністративних судів, а також суддівського самоврядування щодо вказаних судів вводяться в дію після утворення системи адміністративних судів відповідно до цього Закону.
3. Після набрання чинності цим Законом:
1) районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів продовжують діяти як місцеві загальні суди і здійснюють судочинство у кримінальних і цивільних справах, а також у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, віднесених процесуальним законом до їх підсудності, у встановленому законом порядку, до введення в дію відповідних процесуальних законів, якими встановлюється новий порядок судочинства, відповідно до цього Закону;
2) Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні військові суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України продовжують діяти як апеляційні загальні суди та здійснювати судочинство у кримінальних і цивільних справах, а також у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, віднесених процесуальним законом до їх підсудності, у встановленому законом порядку, до введення в дію відповідних процесуальних законів, якими встановлюється новий порядок судочинства відповідно до цього Закону.
Цивільні справи за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, не розглянуті Верховним Судом України до 1 січня 2007 року, в тому числі за якими Верховним Судом України витребувано справи, передаються для розгляду і вирішення відповідно до глави 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу України до колегії суддів відповідних апеляційних судів, склад яких формується президіями цих судів.
( Підпункт 2 пункту 3 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 697-V від 22.02.2007 )
Апеляційним судам при здійсненні відповідно до цього Закону функції касаційної інстанції підсудні цивільні справи після їх перегляду в апеляційному порядку:
апеляційним судом Автономної Республіки Крим - апеляційному суду Запорізької області;
апеляційним судом Вінницької області - апеляційному суду Львівської області;
апеляційним судом Волинської області - апеляційному суду Закарпатської області;
апеляційним судом Дніпропетровської області - апеляційному суду Автономної Республіки Крим;
апеляційним судом Донецької області - апеляційному суду міста Києва;
апеляційним судом Житомирської області - апеляційному суду Вінницької області;
апеляційним судом Закарпатської області - апеляційному суду Івано-Франківської області;
апеляційним судом Запорізької області - апеляційному суду Одеської області;
апеляційним судом Івано-Франківської області - апеляційному суду Рівненської області;
апеляційним судом Київської області - апеляційному суду Дніпропетровської області;
апеляційним судом Кіровоградської області - апеляційному суду Миколаївської області;
апеляційним судом Луганської області - апеляційному суду Київської області;
апеляційним судом Львівської області - апеляційному суду Хмельницької області;
апеляційним судом Миколаївської області - апеляційному суду Херсонської області;
апеляційним судом Одеської області - апеляційному суду Харківської області;
апеляційним судом Полтавської області - апеляційному суду Сумської області;
апеляційним судом Рівненської області - апеляційному суду Чернівецької області;
апеляційним судом Сумської області - апеляційному суду Черкаської області;
апеляційним судом Тернопільської області - апеляційному суду Волинської області;
апеляційним судом Харківської області - апеляційному суду Луганської області;
апеляційним судом Херсонської області - апеляційному суду Кіровоградської області;
апеляційним судом Хмельницької області - апеляційному суду Житомирської області;
апеляційним судом Черкаської області - апеляційному суду Чернігівської області;
апеляційним судом Чернівецької області - апеляційному суду Тернопільської області;
апеляційним судом Чернігівської області - апеляційному суду Полтавської області;
апеляційним судом міста Києва - апеляційному суду Донецької області;
апеляційним судом міста Севастополя - апеляційному суду Автономної Республіки Крим.
( Підпункт 2 пункту 3 розділу VII доповнено абзацами згідно ізЗаконом N 697-V від 22.02.2007 )
Цивільні справи за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, подані до Верховного Суду України після 1 січня 2007 року, а також касаційні скарги, подані до Верховного Суду України до 1 січня 2007 року, за якими проведено попередній розгляд відповідно до статті 332 Цивільного процесуального кодексу України, розглядаються та вирішуються Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України відповідно до глави 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
( Підпункт 2 пункту 3 розділу VII доповнено абзацом згідно ізЗаконом N 697-V від 22.02.2007 )
3) президії апеляційних судів формуються відповідно до вимог цього Закону у тримісячний строк і здійснюють передбачені ним повноваження президії апеляційного суду;
4) Апеляційний суд України утворюється відповідно до вимог цього Закону у шестимісячний строк і здійснює повноваження щодо розгляду в апеляційному порядку справ, віднесених до його підсудності процесуальним законом, з моменту, визначеного відповідним процесуальним законом;
( Підпункт 5 пункту 3 розділу VII втратив чинність, як такий, що визнаний неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
5) Касаційний суд України утворюється відповідно до вимог цього Закону у шестимісячний строк і здійснює повноваження щодо розгляду справ, віднесених до його підсудності процесуальним законом, з моменту, визначеного відповідним процесуальним законом;
6) Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні господарські суди, Вищий господарський суд України продовжують діяти відповідно як місцеві спеціалізовані суди, апеляційні спеціалізовані суди, вищий спеціалізований суд і здійснюють судочинство у господарських справах, віднесених до їх підсудності Господарським процесуальним кодексом України, у встановленому законом порядку;
7) президія та Пленум Вищого господарського суду України формуються у тримісячний строк відповідно до вимог цього Закону і здійснюють передбачені ним повноваження президії та Пленуму вищого спеціалізованого суду;
8) судді всіх судів загальної юрисдикції здійснюють повноваження судді відповідного суду, передбачені цим Законом, до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
Щодо суддів, переведених на посади до судів нижчого рівня, які утворюються відповідно до цього Закону, зберігаються існуючі на момент переведення умови матеріального, соціально-побутового та медичного забезпечення судді - до внесення відповідних змін до закону про статус суддів.
Голови всіх судів та їх заступники (крім Голови Верховного Суду України та його заступників), обрані чи призначені на посаду голови суду або заступника голови суду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження, визначені цим Законом, до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені, але не довше п'яти років;
9) Верховний Суд України здійснює передбачені цим Законом повноваження Верховного Суду України. До законодавчого визначення суду, який буде здійснювати повноваження касаційної інстанції у цивільних справах, його утворення і початку діяльності перегляд цих справ у касаційному порядку здійснює Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
( Абзац перший підпункту 9 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Кодексом N 1618-IV від 18.03.2004 )
Судові палати Верховного Суду України утворюються та називаються відповідно до вимог цього Закону;
10) Президія Верховного Суду України формується відповідно до вимог цього Закону у тримісячний строк і здійснює передбачені ним повноваження Президії Верховного Суду України;
11) Пленум Верховного Суду України здійснює передбачені цим Законом повноваження Пленуму Верховного Суду України у складі та в порядку, визначених цим Законом;
12) Голова Верховного Суду України, обраний на посаду до набрання чинності цим Законом, здійснює передбачені ним повноваження Голови Верховного Суду України до обрання Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому цим Законом, але не довше двох років;
13) Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України, обрані (призначені) на зазначені посади до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження відповідно Першого заступника та заступників Голови Верховного Суду України, передбачені цим Законом, до призначення на ці посади в порядку, встановленому цим Законом, але не довше трьох років;
14) Голови судових палат Верховного Суду України, призначені на посади до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження голови судової палати Верховного Суду України, передбачені цим Законом, до закінчення строку, на який вони призначені, але не довше трьох років. Заступники голів судових палат, призначені на посаду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження заступника голови судової палати Верховного Суду України, передбачені цим Законом, до закінчення строку, на який вони призначені, але не довше п'яти років;
15) судові палати Верховного Суду України з питань юрисдикції спеціалізованих судів утворюються у складі не більше дванадцяти суддів кожна.
Формування Судової палати в господарських справах Верховного Суду України здійснюється в межах його штатної чисельності протягом трьох місяців. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України формується в межах його штатної чисельності після утворення Вищого адміністративного суду України відповідно до вимог цього Закону.
Протягом п'яти років до складу судових палат Верховного Суду України у справах спеціалізованих юрисдикцій можуть бути призначені судді, стаж роботи яких у відповідних апеляційних судах становить менше п'яти років;
16)
( Абзац перший підпункту 16 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Кодексу N 2747-IV від 06.07.2005 )
Формування системи адміністративних судів здійснюється протягом трьох років;
17) формування списків народних засідателів відповідно до цього Закону здійснюється не пізніше шести місяців, а формування списків присяжних - у строк, визначений процесуальним законом, що передбачає участь присяжних у здійсненні правосуддя;
18) кваліфікаційні комісії суддів і Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснюють передбачені цим Законом повноваження до сформування цих комісій відповідно до вимог цього Закону, але не довше шести місяців (Вища кваліфікаційна комісія суддів України - не довше одного року);
19) ради суддів та Рада суддів України формуються та здійснюють повноваження відповідно до вимог цього Закону;
20) державна судова адміністрація утворюється згідно з цим Законом до 1 січня 2003 року. До утворення державної судової адміністрації зберігається існуючий порядок організаційного забезпечення та фінансування діяльності судів.
До 1 січня 2003 року фінансування і матеріально-технічне забезпечення місцевих та апеляційних судів здійснюються в обсязі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік".
4. Кабінету Міністрів України:
до 1 вересня 2002 року забезпечити Апеляційний суд України, Касаційний суд України, Державну судову адміністрацію України та територіальні управління державної судової адміністрації службовими приміщеннями, транспортом, іншими необхідними для їх функціонування матеріально-технічними ресурсами;
щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України окремим рядком виділення коштів на здійснення судово-правової реформи до завершення формування системи судів відповідно до цього Закону та запровадження в повному обсязі нового порядку судочинства згідно з вимогами Конституції України;
у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти та забезпечити перегляд відомчих нормативних актів; затвердити положення про порядок оплати праці народних засідателів і присяжних; внести на розгляд Верховної Ради України протягом трьох місяців після набрання чинності цим Законом проекти законів про внесення змін до відповідних законів з метою їх узгодження з цим Законом.
5. Комітету Верховної Ради України з питань правової політики у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус суддів", що випливають із цього Закону.
6. Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом:
Закон України "Про судоустрій" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1981 р., додаток до N 24, ст. 357; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 35, ст. 508; 1994 р., N 26, ст. 204; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р., N 50, ст. 436; 2001 р., N 9, ст. 38, N 40, ст. 191);
Закон України "Про господарські суди" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 36, ст. 469; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст. 455, N 48, ст. 661; 1993 р., N 33, ст. 348; 1997 р., N 18, ст. 124; 2001 р., N 40, ст. 194), крім пункту 8 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення";
Закон України "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 22, ст. 140; 2001 р., N 40, ст. 192);
Закон України "Про органи суддівського самоврядування" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 22, ст. 138; 2001 р., N 33, ст. 181).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 7 лютого 2002 року
N 3018-III