• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про архітектурну діяльність

Верховна Рада України  | Закон від 20.05.1999 № 687-XIV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.05.1999
  • Номер: 687-XIV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.05.1999
  • Номер: 687-XIV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
( Частина статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5496-VI від 20.11.2012, № 199-IX від 17.10.2019 )
Порядок позбавлення кваліфікаційного сертифіката визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку професійної атестації.
( Статтю 17 доповнено частиною двадцять третьою згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
Плата за проведення професійної атестації зараховується до доходів Державного бюджету України, крім випадків проведення професійної атестації на підставі делегованих повноважень саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності.
( Статтю 17 доповнено частиною двадцять четвертою згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3370-IV від 19.01.2006, № 509-VI від 16.09.2008; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011 )( Статтю 18 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012 )
Стаття 19. Проектні роботи, виконання яких не потребує наявності відповідного кваліфікаційного сертифіката
Виконання проектних робіт по створенню об'єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі:
здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю;
розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні тощо), пропозицій щодо можливості і умов забудови будь-якої земельної ділянки;
виконання робіт, що пов'язані з участю в містобудівних та архітектурних конкурсах, якщо їх умовами не передбачено інше;
проектування об’єктів, які відповідно до законодавства не потребують отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
( Статтю 19 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4220-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 )
Стаття 20. Здійснення архітектурної діяльності іноземцями та особами без громадянства
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, при здійсненні архітектурної діяльності користуються такими самими правами та несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено законами і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На території України іноземці та особи без громадянства, які не отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати роботи, визначені статтею 19 цього Закону, та брати участь у розробленні містобудівної документації, здійснювати проектування об'єктів архітектури, розробляти робочу документацію для будівництва лише на підставі договорів із фахівцями, які мають кваліфікаційний сертифікат.
( Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3370-IV від 19.01.2006, № 58-V від 01.08.2006, № 199-IX від 17.10.2019 )
Стаття 21. Здійснення архітектурної діяльності фізичними та юридичними особами України на території іноземних держав
Фізичні та юридичні особи України здійснюють архітектурну діяльність на території інших держав відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а так само до законодавства країни перебування.
Розділ V
ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ СТВОРЕННІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРИ
Стаття 22. Права архітектора
Архітектор під час проектування і будівництва об'єктів архітектури має право:
без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для визначення можливості і умов здійснення на ній будівництва об'єкта архітектури;
за дорученням замовника одержувати в установленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури;
( Абзац третій статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011 )
вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення;
за погодженням із замовником вносити в межах містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зміни до затвердженого проекту;
( Абзац п'ятий статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3038-VI від 17.02.2011 )
за дорученням замовника брати участь у підготовці договорів підряду, організації конкурсів (тендерів) з визначення підрядника на проектування та будівництво, бути представником замовника в інших випадках, визначених договором;
залучати на договірній основі до розроблення проекту інших фахівців, здійснювати керівництво цими роботами або брати участь у виконанні робочої документації;
( Абзац сьомий статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006 )
здійснювати експертизу проектної документації згідно із професійною спеціалізацією, зазначеною у кваліфікаційному сертифікаті архітектора;
страхувати свою професійну відповідальність відповідно до закону.
( Статтю 22 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006 )
Стаття 23. Права замовників
Замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право:
обирати архітектора - розробника проекту або залучати його за результатами архітектурного чи містобудівного конкурсу, обирати підрядника на будівництво або залучати його за результатами будівельного тендера;
( Абзац другий статті 23 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006 )
затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки;
( Абзац третій статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 509-VI від 16.09.2008; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011 )
здійснювати контроль і технічний нагляд за додержанням вимог містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під час проектування об'єкта архітектури, затвердженого проекту під час будівництва;
( Абзац четвертий статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008, № 3038-VI від 17.02.2011 )
залучати осіб, які мають кваліфікаційний сертифікат, для здійснення функцій замовника та інжинірингу.
( Статтю 23 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006 )
Стаття 24. Права підрядників
Підрядники на проектування і будівництво об'єкта архітектури мають право:
обирати на свій розсуд технологію, методи і спосіб розроблення та реалізації проекту об'єкта архітектури в межах державних будівельних норм і правил;
( Абзац другий статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 58-V від 01.08.2006, № 124-IX від 20.09.2019 )
виконувати робочу документацію для будівництва об'єкта архітектури відповідно до затвердженого проекту за безпосередньою участю або під авторським наглядом архітектора - автора проекту чи уповноваженої ним особи за його письмовою згодою;
( Абзац третій статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006 )
здійснювати інші дії, передбачені договорами (контрактами) підряду, у встановленому законодавством порядку.
Стаття 25. Права громадян та громадських організацій
Громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньої участі у створенні об'єктів архітектури, мають право:
одержувати в органах влади інформацію щодо підготовки і прийняття рішень з планування, забудови та реконструкції населених пунктів, окремих територій і конкретних об'єктів архітектури, додержання при цьому вимог законодавства про збереження пам'яток історії та культури, довкілля;
брати участь в обговоренні архітектурних рішень проектів у встановленому порядку;
захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об'єктів архітектури відповідно до законодавства.
Порядок громадського обговорення містобудівної документації та проектів будівництва, а також порядок урахування в них пропозицій громадськості визначаються законом.
( Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006 )
Стаття 26. Обов'язки архітектора, інших проектувальників
Архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:
додержуватися норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;
( Абзац другий частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3038-VI від 17.02.2011 )
не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;
не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам норм і правил.
( Статтю 26 доповнено частиною другою згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3038-VI від 17.02.2011 )
Стаття 27. Обов'язки замовників та підрядників
Замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані:
доручати виконання окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, особам, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат або отримали сертифікат за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", та включені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
( Абзац другий частини першої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015; в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019 - щодо застосування див. пункт 4 розділу II )
доручати виконання будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, суб’єктам господарювання, які мають відповідну ліцензію;
( Абзац частини першої статті 27 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019 )
обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону;
забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою;
не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону;
поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
( Абзац статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006 )( Зміни до абзацу сьомого частини першої статті 27 див. в Законі № 124-IX від 20.09.2019 )
не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.
( Статтю 27 доповнено абзацом згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006 )
Замовники, крім виконання обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов'язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, власникові такого об'єкта для постійного зберігання.
( Статтю 27 доповнено частиною другою згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011 )
Стаття 28. Обов'язки власників та користувачів об'єктів архітектури
Власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані:
утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об’єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства;
( Абзац другий статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3038-VI від 17.02.2011, № 5496-VI від 20.11.2012 )
отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури;
( Абзац третій статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
у разі необхідності внесення змін до об'ємно-просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку;
( Абзац четвертий статті 28 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та паспорт об’єкта, та передавати цю документацію новому власнику.
( Статтю 28 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
Розділ VI
АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ОБ'ЄКТИ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 29. Об'єкти та суб'єкти авторського права в галузі архітектури
Відносини, що виникають під час створення і використання об'єктів архітектури як об'єктів авторського права, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про авторське право і суміжні права", цим Законом та іншими законодавчими актами України.
( Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006 )
Об'єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури.
Особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об'єкти архітектури як об'єкти авторського права, вважається автором (співавторами) цих об'єктів.
Співавторами не можуть бути особи, які подають автору об'єкта архітектури технічну, консультаційну чи організаційну допомогу або такі, що здійснюють організацію проектування і будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту), контроль за виконанням зазначених робіт.
Стаття 30. Майнові права на об'єкт архітектури
Майнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Майнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта або замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
Істотною умовою договору про створення твору містобудування є правовий режим здійснення майнових прав на містобудівну документацію з планування територій після передачі її замовнику.
( Статтю 30 доповнено частиною згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008 )
Обов'язкові умови договорів щодо розпорядження майновими правами на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права визначаються Цивільним кодексом України та Законом України "Про авторське право і суміжні права".
Автор проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції.
Використання проекту твору архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не обумовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди.
Автор об'єкта архітектури як об'єкта авторського права має право на одержання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення і використання.
Стаття 31. Особисті немайнові права автора (співавторів) об'єкта архітектури
Особистими немайновими правами інтелектуальної власності автора (співавторів) об'єкта архітектури як об'єкта авторського права є відповідні права, визначені Цивільним кодексом України, Законом України "Про авторське право і суміжні права" та зокрема:
право фотографувати, здійснювати відеозйомку відповідного об'єкта архітектури як об'єкта авторського права, крім випадків, визначених законом;
право вимагати визнання свого авторства (співавторства) шляхом зазначення належним чином свого імені на об'єкті архітектури як об'єкті авторського права, якщо це практично можливо.
( Частина перша статті 31 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006 )
Особисті немайнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права належать його автору (співавторам) незалежно від умов договору (контракту) між автором та замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює.
( Розділ VI в редакції Закону № 1407-IV від 03.02.2004 )
Розділ VII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АРХІТЕКТУРНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про архітектурну діяльність
Порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Стаття 33. Вирішення спорів, що виникають у процесі здійснення архітектурної діяльності
Спори, що виникають у процесі здійснення архітектурної діяльності, в тому числі за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, вирішуються у встановленому законом порядку.
Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім:
частин першої, другої і четвертої статті 7, які набирають чинності через два роки після створення передбаченої у статті 18 цього Закону Архітектурно-будівельної атестаційної комісії та введення в дію порядку проведення професійної атестації в архітектурній діяльності (частина друга статті 17);
частини першої статті 12, яка набирає чинності з 1 січня 2000 року.
2. До приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про архітектурну діяльність" вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування Закону України "Про архітектурну діяльність":
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про архітектурну діяльність";
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
20 травня 1999 року
№ 687-XIV