• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Національний банк України

Верховна Рада України  | Закон від 20.05.1999 № 679-XIV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.05.1999
  • Номер: 679-XIV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.05.1999
  • Номер: 679-XIV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Національний банк розраховує та оприлюднює офіційний курс гривні до іноземних валют, облікову ціну банківських металів.
( Стаття 36 в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
Стаття 37. Конвертованість гривні
Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання.
Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.
Стаття 38. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і монет
Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.
( Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 39. Вилучення з обігу банкнот і монет
Національний банк, банки України зобов'язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки (банкноти, монети).
( Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )
Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється Національним банком і регулюється відповідними нормативними актами.
Національний банк та банки не зобов'язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти та монети.
( Частина третя статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк офіційно повідомляє через медіа про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот, монет).
Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.
Розділ VI
ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Стаття 40. Регулювання розрахунків
Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням паперових та електронних документів, платіжних інструментів та готівки, а також координує організацію розрахунків.
( Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002; в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини банків та через їх власні розрахункові системи.
( Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк України визначає порядок обміну інформаційними повідомленнями та клірингу за операціями, здійсненими в межах України.
( Статтю 40 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012 )
Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку
Національний банк встановлює для банків обов’язкові правила ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.
Національний банк встановлює для небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій, пов’язаних із діяльністю з надання фінансових послуг, які не визначені міжнародними стандартами фінансової звітності, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Національний банк має право:
1) надавати методичні рекомендації щодо облікової політики для небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;
2) визначати перелік інформації, що підлягає розкриттю у примітках до фінансової звітності небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.
( Текст статті 41 в редакції Законів № 2478-VI від 09.07.2010, № 1953-IX від 14.12.2021 )
Розділ VII
ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 42. Види операцій Національного банку
Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:
1) надає кредити банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
( Пункт 1 частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 2 згідно із Законом № 2740-III від 20.09.2001; в редакції Закону № 639-VI від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року; в редакції Законів № 5411-VI від 02.10.2012, № 1586-VII від 04.07.2014 )
3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;
4)
( Дію пункту 4 частини першої статті 42 (в частині заборони купівлі цінних паперів в емітента) тимчасово зупинено - див. пункт 8 розділу XV )
купує (крім купівлі в емітента) та продає цінні папери в установленому законодавством порядку. Обмеження, встановлене цим пунктом, не поширюється на придбання цінних паперів у емітента у випадках, передбачених пунктом 3 частини другої статті 71 цього Закону;
( Пункт 4 частини першої статті 42 в редакції Закону № 5042-VI від 04.07.2012 )
5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки в закордонних банках і веде кореспондентські рахунки банків;
( Пункт 5 частини першої статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
5-1) веде рахунки умовного зберігання (ескроу) банків та інших своїх клієнтів;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;
7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000 )
8) розміщує золотовалютний резерв самостійно або через уповноважені ним юридичні особи, що надають фінансові послуги на міжнародних ринках;
( Пункт 8 частини першої статті 42 в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )( Пункт 8-1 частини першої статті 42 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )( Пункт 9 частини першої статті 42 виключено на підставі Закону № 5178-VI від 06.07.2012 )( Пункт 10 частини першої статті 42 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
11) веде рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, без оплати і нарахування відсотків;
( Пункт 11 частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;
13) веде особові рахунки працівників Національного банку;
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000 )
14) веде рахунки міжнародних організацій;
15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду;
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000 )
16) веде рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012 )
16-1) веде під час дії воєнного стану та протягом одного року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, у визначеному ним порядку та з урахуванням положень пункту 56 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України рахунки:
державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги;
для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України;
Фонду розвитку підприємництва, призначені для отримання та обслуговування позик, кредитів, грантів за програмами та проектами іноземних держав, їх урядів та уповноважених ними органів та організацій, а також міжнародних організацій та установ, які надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 16-1 згідно із Законом № 2463-IX від 27.07.2022; в редакції Закону № 3035-IX від 11.04.2023 )
17) безпосередньо взаємодіє з Центральним депозитарієм цінних паперів для забезпечення своїх операцій з цінними паперами;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012 )
18) встановлює кореспондентські відносини з міжнародними депозитаріями з метою виконання функцій в межах грошово-кредитної політики, управління державним боргом та веде рахунки депозитаріїв іноземних держав та міжнародних депозитарно-клірингових установ з метою здійснення своїх повноважень у сфері депозитарного обліку;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012; в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
19) має право здійснювати підтримку ліквідності центрального контрагента за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком, а також нараховувати відсотки на залишки коштів на рахунку центрального контрагента, відкритому в Національному банку;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012; в редакції Законів № 738-IX від 19.06.2020, № 1587-IX від 30.06.2021 )
20) веде інформаційну базу стосовно договорів, що укладаються на фінансовому ринку, у порядку, визначеному Національним банком України;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012 )
21) передає банкам банкноти і монети на зберігання та для проведення операцій з ними у порядку, визначеному Національним банком.
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018 )
22) веде рахунки у національній валюті Центрального депозитарію цінних паперів (крім рахунків у цінних паперах) та клірингових установ;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
22-1) проводить операції з деривативними фінансовими інструментами, операції репо;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 22-1 згідно із Законом № 1811-IX від 19.10.2021 )
23) провадить діяльність торгового репозиторію відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 23 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
24) надає платіжні послуги відповідно до Закону України "Про платіжні послуги";
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
25) веде рахунки банків, які є кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, засвідчувального центру, кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, створеного Національним банком відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 2801-IX від 01.12.2022 )
Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.
Національний банк має право встановлювати плату за надані ним відповідно до закону послуги (здійснені операції).
( Статтю 42 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк має право видавати кредити працівникам Національного банку.
( Статтю 42 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 43. Участь в міжнародних організаціях
Національний банк має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, а також відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками.
Розділ VIII
ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ
Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання та нагляду
( Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2922-III від 10.01.2002, № 2473-VIII від 21.06.2018 )
Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства.
( Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )
До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать:
( Абзац перший частини другої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2922-III від 10.01.2002, № 2473-VIII від 21.06.2018 )
1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;
( Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )
2) видача, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій, здійснення валютного нагляду відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";
( Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції Законів № 2922-III від 10.01.2002, № 2473-VIII від 21.06.2018 )
3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;
4) запровадження заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";
( Частину другу статті 44 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 5480-VI від 06.11.2012; в редакції Закону № 2473-VIII від 21.06.2018 )
5) застосовування за порушення вимог валютного законодавства заходів впливу до уповноважених установ.
( Частину другу статті 44 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 5480-VI від 06.11.2012; в редакції Законів № 2473-VIII від 21.06.2018, № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
Стаття 45. Організація валютного ринку
Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до валютного законодавства.
( Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )
( Статтю 46 виключено на підставі Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
Стаття 47. Структура золотовалютного резерву
Золотовалютний резерв може включати такі міжнародно визнані резервні активи:
( Абзац перший частини першої статті 47 в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
монетарне золото;
спеціальні права запозичення;
резервна позиція в МВФ;
іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;
цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;
будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.
( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000 )
Стаття 48. Поповнення та використання золотовалютного резерву
Поповнення золотовалютного резерву проводиться Національним банком шляхом:
( Абзац перший частини першої статті 48 в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
1) купівлі монетарного золота та іноземної валюти;
( Пункт 1 статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000 )
2) отримання доходів в іноземній валюті та монетарному золоті;
( Пункт 2 частини першої статті 48 в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
3) залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів;
4) отримання монетарного золота від операцій з банківськими та дорогоцінними металами.
( Частину першу статті 48 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1811-IX від 19.10.2021 )
Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі:
1) продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу;
2) витрати по операціях із забезпечення діяльності Національного банку в межах сум, передбачених кошторисом адміністративних витрат Національного банку, та витрати, пов’язані з виробничою діяльністю Банкнотно-монетного двору;
( Пункт 2 частини другої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4395-VI від 09.02.2012, № 541-VIII від 18.06.2015; в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
2-1) витрати по операціях із золотовалютним резервом та із забезпечення виконання Національним банком його функцій;
( Частину другу статті 48 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 1811-IX від 19.10.2021 )
3) повернення валютних коштів міжнародним фінансовим організаціям, центральним банкам іноземних держав та іншим кредиторам, включаючи відсотки за користування такими коштами та інші обов’язкові нарахування;
( Частину другу статті 48 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010; в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
4) участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до статті 43 цього Закону;
( Частину другу статті 48 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )
5) забезпечення виконання зобов’язань за власними операціями Національного банку, у тому числі з деривативними фінансовими інструментами, операціями репо з міжнародно визнаними резервними активами.
( Частину другу статті 48 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 1811-IX від 19.10.2021 )
Не допускається використання золотовалютного резерву для:
1) надання кредитів, гарантій та інших зобов’язань резидентам;
2) надання гарантій нерезидентам, крім використання їх для забезпечення виконання зобов’язань за власними операціями Національного банку;
3) забезпечення виконання зобов’язань за операціями третіх осіб.
( Частина третя статті 48 в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
Стаття 49. Зберігання золотого запасу
Національний банк є зберігачем державного золотого запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, інших коштовностей.
( Стаття 49 в редакції Закону № 1416-IV від 03.02.2004 )( Статтю 50 виключено на підставі Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 50. Позареалізаційні валютні доходи та збитки
Доходи та збитки Національного банку, пов'язані із зміною оцінки активів і пасивів, представлених у вигляді банківського золота та іноземної валюти, спеціальних прав запозичення, у зв'язку із змінами курсу іноземних валют та ціни золота враховуються і компенсуються у такому порядку:
1) чисті валютні доходи та збитки збалансовуються відповідною сумою на спеціальному резервному рахунку переоцінки валютних резервів у балансі Національного банку;
2) зазначені чисті доходи та збитки не враховуються при розрахунку річного доходу Національного банку.
( До Закону включено статтю 50 згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010 - діє до 1 січня 2012 року )
Розділ IX
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 51. Підзвітність
Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.
Підзвітність означає:
1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;
2) призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку;
3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;
4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку, яка подається до Верховної Ради України щороку не пізніше 1 травня;
( Пункт 4 частини другої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1052-IX від 03.12.2020 )
5) подання Президенту України та Верховній Раді України щорічного звіту про проведення грошово-кредитної політики за попередній рік.
( Пункт 5 частини другої статті 51 в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
Національний банк України щокварталу надає Президенту України та Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання банківської діяльності, інформацію про безготівкову емісію у відповідному періоді, а саме про:
( Абзац перший частини третьої статті 51 в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
проведення операцій з рефінансування банків;
проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;
проведення операцій на фондовому ринку.
( Статтю 51 доповнено частиною згідно із Законом № 1533-VI від 23.06.2009 )
Національний банк України має право подавати Президенту України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України.
( Статтю 51 доповнено частиною згідно із Законом № 3163-IV від 01.12.2005 )
Національний банк щороку, до 1 березня, надає Президенту України та Верховній Раді України інформацію, передбачену частиною третьою статті 52 цього Закону.
( Статтю 51 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3828-VI від 06.10.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018; в редакції Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
Стаття 52. Взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України
Національний банк та Кабінет Міністрів України можуть проводити взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики та державної економічної політики, зокрема щодо прогнозу основних макроекономічних показників, включаючи монетарні показники і показники валютно-курсової політики.
( Частина перша статті 52 в редакції Законів № 541-VIII від 18.06.2015, № 1811-IX від 19.10.2021 )
Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію:
1) щодо монетарних процесів та грошово-кредитного ринку;
2) передбачену частиною третьою статті 51 цього Закону.
( Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010; в редакції Законів № 541-VIII від 18.06.2015, № 1811-IX від 19.10.2021 )
Національний банк щороку, до 1 березня, надає Кабінету Міністрів України інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації, про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету. Інформація, передбачена цією частиною, надається Національним банком виключно в порядку інформування.
( Статтю 52 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1811-IX від 19.10.2021 )
Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на запит Національного банку надають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу, на монетарні процеси, грошово-кредитний ринок, включаючи щомісячну інформацію про показники доходів, видатків і дефіциту державного та зведеного бюджетів, стан державного боргу та графік платежів за ним.
( Частина статті 52 в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )( Частину п'яту статті 52 виключено на підставі Закону № 1811-IX від 19.10.2021 )
Голова Національного банку або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
( Частина статті 52 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )( Частину статті 52 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України має право подавати Кабінету Міністрів України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України.
( Статтю 52 доповнено частиною згідно із Законом № 3163-IV від 01.12.2005 )
Стаття 53. Гарантії невтручання
Не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом.
Національний банк подає звітність та надає інформацію органам державної влади та іншим державним органам у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом.
Законодавче регулювання питань, пов’язаних з виконанням Національним банком своїх функцій, установлюється або змінюється виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
( Частина третя статті 53 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )( Стаття 53 в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 54. Заборона надання кредитів державі
( Дію статті 54 тимчасово зупинено - див. пункт 8 розділу XV )
Національний банк не має права надавати кредити в національній та іноземній валюті, як прямо, так і опосередковано через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває у державній власності, на фінансування Державного бюджету України.
( Частина перша статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1811-IX від 19.10.2021 )
Національний банк не має права купувати на первинному ринку цінні папери, емітовані Кабінетом Міністрів України, державною установою, іншою юридичною особою, майно якої перебуває у державній власності.
( Стаття 54 в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
Розділ X
БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ І БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД НА РИНКАХ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
( Назва розділу Х із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019; в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
Стаття 55. Мета та сфера банківського нагляду
Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
( Частина друга статті 55 в редакції Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті, крім випадку, передбаченого статтею 33 цього Закону.
( Частина третя статті 55 в редакції Закону № 2922-III від 10.01.2002; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3394-VI від 19.05.2011, № 2491-VIII від 05.07.2018, № 1953-IX від 14.12.2021 )
Стаття 55-1. Мета державного регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг
( Назва статті 55-1 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
Головна мета державного регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, що здійснюються Національним банком, - безпека та фінансова стабільність фінансової системи, захист інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.
( Частина перша статті 55-1 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім професійної діяльності та надання супровідних послуг на ринках капіталу) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених законодавством.
( Частина друга статті 55-1 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
Державне регулювання ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України виходячи з принципу відокремлення нормативно-правового регулювання діяльності учасників цих ринків від нагляду за їх діяльністю.
( Закон доповнено статтею 55-1 згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )
Стаття 56. Акти Національного банку
Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти.
Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб.
( Частина друга статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )
Національний банк видає розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру або індивідуальної дії, які не є нормативно-правовими актами. Розпорядчі акти оприлюднюються та набирають чинності в порядку, встановленому Національним банком.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом’якшують або скасовують відповідальність.
Національний банк розробляє, розглядає та приймає нормативно-правові акти, що мають ознаки регуляторних актів, з дотриманням принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
( Частина п’ята статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019; в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )
При розробленні нормативно-правових актів, що мають ознаки регуляторних актів, Національний банк у встановленому ним порядку проводить обговорення проекту нормативно-правового акта.
( Частина статті 56 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )
До початку обговорення Національний банк проводить аналіз впливу проекту нормативно-правового акта на ринок фінансових, супровідних послуг, що включає розрахунок очікуваних витрат та вигод учасників ринку, громадян та держави внаслідок дії проекту нормативно-правового акта, крім випадків, якщо такий розрахунок неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю джерела підтвердженої інформації, що має бути використана для його проведення. Результати такого аналізу та проект відповідного нормативно-правового акта підлягають оприлюдненню на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку у встановленому ним порядку. Учасники ринку фінансових послуг мають право самостійно здійснювати аналіз впливу проектів нормативно-правових актів, розроблених Національним банком, відстежувати результативність таких актів, подавати за результатами цієї діяльності зауваження та пропозиції до Національного банку, який на підставі аналізу таких документів може прийняти рішення про необхідність перегляду нормативно-правового акта.
( Частина статті 56 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )
Обговорення проекту нормативно-правового акта проводиться в такому порядку:
1) оприлюднення проекту нормативно-правового акта на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку з метою одержання зауважень і пропозицій заінтересованих осіб. Строк для надання заінтересованими особами зауважень і пропозицій визначається Національним банком та має бути пропорційним обсягу проекту оприлюдненого нормативно-правового акта і не може становити менше 10 днів;
2) оприлюднення зауважень і пропозицій до проекту нормативно-правового акта, поданих до Національного банку за встановленою ним формою. Національний банк має право проводити обговорення отриманих зауважень та пропозицій. Спосіб обговорення, у разі його проведення, визначається Національним банком. Національний банк розглядає зауваження і пропозиції до оприлюдненого проекту нормативно-правового акта у встановлений ним строк та, в разі визначення доцільності, враховує їх у проекті нормативно-правового акта;
3) оприлюднення на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку у встановленому ним порядку узагальнених результатів обговорення із зазначенням узагальненої інформації про пропозиції, що надійшли до проекту нормативно-правового акта, та узагальненої інформації про врахування або відхилення таких пропозицій.
( Частина статті 56 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )
Національний банк не проводить обговорення проектів нормативно-правових актів:
1) з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, мобілізації та демобілізації, у тому числі розроблених на виконання функцій, визначених пунктом 20 частини першої статті 7 цього Закону, а також з питань запровадження та здійснення заходів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб;
2) розроблених на виконання функцій, визначених пунктами 3 і 30 частини першої статті 7 цього Закону;
3) з питань реалізації грошово-кредитної політики, здійснення валютного регулювання та валютного нагляду (включаючи запровадження заходів захисту), визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті, а також заходів, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України, у тому числі розроблених відповідно до вимог розділів IV-VIII цього Закону;
4) з питань нагляду та застосування заходів впливу за порушення законодавства, в тому числі у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
5) що містять державну таємницю;
7) що передбачають внесення змін, які стосуються внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті нормативно-правового акта без зміни його змісту.
( Частина статті 56 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )
У разі якщо проект нормативно-правового акта одночасно містить норми, передбачені пунктами 1, 2, 6, 7 частини дев’ятої цієї статті, та норми, спрямовані на правове регулювання інших відносин, обговоренню підлягають виключно норми, не передбачені пунктами 1, 2, 6, 7 частини дев’ятої цієї статті. При цьому опублікуванню підлягає весь проект нормативно-правового акта.
( Частина статті 56 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )
У разі якщо проект нормативно-правового акта одночасно містить норми, передбачені пунктами 3-5 частини дев’ятої цієї статті, та норми, спрямовані на правове регулювання інших відносин, обговоренню підлягають виключно норми, не передбачені пунктами 3-5 частини дев’ятої цієї статті. При цьому опублікуванню підлягає проект нормативно-правового акта, крім норм, передбачених пунктами 3-5 частини дев’ятої цієї статті.
( Частина статті 56 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )
Національний банк, у разі визначення ним доцільності, має право обговорювати проекти нормативно-правових актів, передбачені частиною дев’ятою цієї статті.
( Частина статті 56 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )
Нормативно-правові акти Національного банку (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом) набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті. Офіційним опублікуванням нормативно-правового акта Національного банку вважається перше опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань - "Офіційному віснику України", газетах "Урядовий кур’єр", "Голос України" або перше розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.
Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню та доводяться до відома юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Національним банком.
Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності у порядку, встановленому цими актами.
Акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.
( Стаття 56 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2388-VI від 01.07.2010, № 1586-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )
Стаття 57. Доступ до інформації
Для здійснення своїх функцій Національний банк має право безоплатно одержувати від фінансових установ, учасників фінансових груп та юридичних осіб, які авторизовані Національним банком або є інфраструктурами фінансового ринку, а також від осіб, стосовно яких Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд відповідно до законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та інших законів України, інформацію про їх діяльність та пояснення щодо отриманої інформації і проведених операцій.
( Частина перша статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2922-III від 10.01.2002, № 3024-VI від 15.02.2011, № 3394-VI від 19.05.2011; в редакції Законів № 79-IX від 12.09.2019, № 1953-IX від 14.12.2021 )
Для підготовки грошово-кредитної, фінансової статистики, статистики платіжного балансу, міжнародної інвестиційної позиції, зовнішнього боргу, банківської статистичної інформації та аналізу фінансової стабільності, а також аналізу та прогнозу динаміки макроекономічних, грошово-кредитних, валютних та фінансових показників Національний банк має право безоплатно отримувати необхідну інформацію від органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання усіх форм власності.
( Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002; в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )
Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Стаття 58. Пруденційні нормативи та буфери капіталу
( Назва статті 58 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів, забезпечення фінансової надійності банків Національний банк у визначеному ним порядку встановлює для банків, банківських груп, підгруп банківських груп, філій іноземних банків обов’язкові пруденційні нормативи, зокрема щодо капіталу (нормативи достатності капіталу та коефіцієнт левериджу), ліквідності, кредитного ризику, інвестування та буферів капіталу.
( Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2922-III від 10.01.2002, № 79-IX від 12.09.2019; в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
З метою забезпечення відповідності діяльності небанківських фінансових установ вимогам законодавства для виявлення потенційних ризиків у їхній діяльності, а також мінімізації таких ризиків Національний банк у визначеному ним порядку встановлює для таких осіб пруденційні вимоги, у тому числі пруденційні нормативи.
( Статтю 58 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )
Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.
Стаття 59. Резерви забезпечення ризиків
Національний банк у межах своїх повноважень визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків, інших фінансових установ, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків, цих фінансових установ.