• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів

Верховна Рада України  | Закон від 23.12.1997 № 771/97-ВР
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 23.12.1997
  • Номер: 771/97-ВР
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 23.12.1997
  • Номер: 771/97-ВР
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 33. Розроблення, погодження та застосування методичних настанов
1. Під час виробництва та обігу харчових продуктів оператори ринку мають право використовувати методичні настанови.
2. Дотримання положень методичних настанов свідчить про виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
3. Методичні настанови розробляються об’єднанням операторів ринку і погоджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
4. У тексті методичних настанов наводиться така інформація:
1) найменування та контактні дані (телефон, поштова та електронна адреси) об’єднання операторів ринку - розробника методичних настанов;
2) мета розроблення методичних настанов;
3) положення нормативно-правового акта, щодо якого надається роз’яснення у методичних настановах.
5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, протягом 30 робочих днів проводить аналіз проекту методичних настанов щодо:
1) відповідності методичних настанов положенням законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, а в разі відсутності таких положень - положенням документів відповідних міжнародних організацій або законодавства Європейського Союзу;
2) можливості застосування методичних настанов на практиці.
6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у разі відповідності проекту методичних настанов вимогам, визначеним частиною п’ятою цієї статті, не пізніше 30 робочих днів з дня подання проекту розробником погоджує його та розміщує на своєму офіційному веб-сайті протягом одного робочого дня з дня погодження.
7. У разі невідповідності проекту методичних настанов вимогам частини п’ятої цієї статті проект протягом 30 робочих днів з дня його подання розробником повертається розробнику на доопрацювання з аргументованим поясненням підстав.
8. Розробник проекту методичних настанов після доопрацювання зауважень може повторно подати його на погодження. Розгляд доопрацьованої редакції проекту методичних настанов здійснюється відповідно до вимог частин п’ятої - сьомої цієї статті.
( Стаття 33 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
Стаття 34. Забій тварин
1. Забороняється забій тварин, які не супроводжуються ветеринарним документом, що засвідчує здоров’я тварин.
2. Забороняється здійснювати забій свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, а також забій свійської птиці та кролів не на бійні, що має експлуатаційний дозвіл. Ця норма не стосується забою зазначених тварин в обсязі, що не перевищує трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень, за умови проведення передзабійного та післязабійного огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, а також п’яти голів свійської птиці, кролів на день.
( Абзац перший частини другої статті 34 в редакції Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.
( Частину третю статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Частину четверту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Частину п'яту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Частину шосту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Частину сьому статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Частину восьму статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Частину дев'яту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Частину десяту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Частину одинадцяту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )( Статтю 35 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
Стаття 36. Обіг харчових продуктів на агропродовольчих ринках
1. Цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, туші свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, риба, мед, яйця, молоко необроблене, сир домашнього виробництва і продукти рослинного походження можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку, державним інспектором, який знаходиться на цьому ж ринку. Не підлягають зазначеним випробуванням харчові продукти недомашнього виробництва, які супроводжуються документами, що забезпечують простежуваність продукції.
Цілі туші або частини туш, м’ясо, субпродукти парнокопитних та інших копитних тварин можуть реалізовуватися на агропродовольчих ринках, за умови що вони отримані від ідентифікованих сільськогосподарських тварин відповідно до вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин.
( Частину першу статті 36 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
2. Позначка придатності ставиться державним інспектором, який знаходиться на агропродовольчому ринку, на цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, на кожну тушу малих диких тварин та свійської птиці, кролів, щодо яких підтверджено придатність для споживання людиною, за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку. Придатність для споживання людиною продуктів рослинного походження, а також необробленого молока та сиру домашнього виробництва підтверджується державним інспектором за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії.
3. На тушах, непридатних для споживання людиною, які на підставі результатів лабораторних досліджень (випробувань) не можуть використовуватися для споживання людиною, наносяться насічки на поверхні усієї туші, що вказують на непридатність продукту для споживання людиною.
4. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але не становить безпосередньої загрози (низький ризик) для здоров’я людини, не допускається до реалізації та утилізується власником. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але становить безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров’я людини, підлягає негайному вилученню власником та утилізації або знищенню під контролем державного інспектора відповідно до законодавства.
5. Забороняється функціонування агропродовольчого ринку за відсутності акредитованої лабораторії.
Стаття 37. Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів
1. Забороняється:
1) обіг харчових продуктів на потужностях, що не відповідають вимогам санітарних заходів;
2) продаж харчових продуктів власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках;
3) обіг неперероблених туш парнокопитних та/або однокопитних тварин, на яких безпосередньо або на упаковці відсутня позначка придатності;
4) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, щодо яких не отримано експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія якого тимчасово припинена;
5) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, повідомлення про реєстрацію яких не було зроблено оператором ринку до вимог цього Закону;
6) обіг харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням, до проведення їх державної реєстрації;
7) обіг неперероблених харчових продуктів із свинини для споживання людиною без відповідних ветеринарних документів у разі підтвердження спалаху хвороб, що є небезпечними для здоров’я людей або тварин, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 867-VIII від 08.12.2015 )
8) обіг дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги, якщо про намір введення їх в обіг не повідомлено відповідно до пункту 5-1 частини другої статті 20 цього Закону;
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 1822-IX від 21.10.2021 )
9) виправлення маркування (позначка придатності) неперероблених харчових продуктів тваринного походження;
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
10) обіг води питної, маркованої як "вода природна мінеральна", якщо така вода не віднесена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, до категорії води природної мінеральної.
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
2. Забороняється також обіг об’єктів санітарних заходів, якщо ці об’єкти:
1) небезпечні;
2) непридатні до споживання;
3) неправильно марковані, крім випадків, передбачених пунктом 6 цієї частини;
( Пункт 3 частини другої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
4) незареєстровані відповідно до вимог цього Закону;
5) ввезені (переслані) на територію України контрабандно;
6) мають дату "вжити до" або мінімальний термін придатності харчового продукту, що минули.
( Частину другу статті 37 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
Харчові продукти, зазначені у пунктах 1, 2-6 цієї частини, підлягають вилученню та/або відкликанню відповідно до вимог цього Закону.
( Абзац восьмий частини другої статті 37 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
3. Об’єкти санітарних заходів, що вилучені з обігу у зв’язку з порушенням пункту 3 частини другої цієї статті, можуть бути повернуті в обіг за умови забезпечення виправлення маркування або проведення державної реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
( Частина третя статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
4. Вилучені об’єкти санітарних заходів, які неможливо повернути в обіг, використовуються для інших, ніж споживання населенням, цілей або підлягають знищенню у порядку, встановленому законом.
5. Знищення об’єктів санітарних заходів, повернення їх в обіг для споживання людиною або для інших цілей здійснюються оператором ринку за його рахунок. Порядок знищення об’єктів санітарних заходів або умови, які повинні виконуватися оператором ринку для повернення їх в обіг для споживання людиною або для інших цілей, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
6. У разі якщо будь-які небезпечні харчові продукти є частиною партії або вантажу харчових продуктів одного найменування, вважається, що всі харчові продукти цього найменування в даній партії або вантажі також є небезпечними і їх подальший обіг забороняється, якщо тільки після проведення подальшої детальної оцінки не буде доведено, що решта партії або вантажу є безпечною.
7. Якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об’єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.
У разі виробництва та/або введення в обіг сировини, отриманої в результаті забою сільськогосподарських тварин (парнокопитних та інших копитних), товарно-транспортна накладна має містити відомості про ідентифікацію тварин, що підтверджують зв’язок між тушами, напівтушами, четвертинами, відрубами та шматками м’яса і твариною або групою тварин, від яких їх було отримано.
( Частину сьому статті 37 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )( Частина сьома статті 37 в редакції Законів № 2042-VIII від 18.05.2017, № 1822-IX від 21.10.2021 )
( Статтю 38 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
( Статтю 39 виключено на підставі Закону № 2639-VIII від 06.12.2018 )
Розділ VII
ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ
Стаття 40. Загальні вимоги до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво та ведення записів щодо забезпечення безпечності харчових продуктів
1. З метою забезпечення безпечності первинної продукції під час здійснення первинного виробництва, перевезення, зберігання та іншого поводження з первинною продукцією в місці її виробництва та перевезення живих тварин, а також захисту здоров’я людей оператори ринку здійснюють заходи щодо:
1) управління небезпечними факторами;
2) забезпечення здорового стану рослин та тварин, які мають вплив на здоров’я людини, включаючи виконання планів державного моніторингу та контролю зоонозів та їх збудників.
2. Оператори ринку, які займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом продуктів тваринного походження:
1) підтримують потужності для виробництва та/або обігу первинної продукції та супутніх дій, включаючи потужності для зберігання та приготування кормів у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
2) підтримують обладнання, інвентар та транспортні засоби у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
3) забезпечують належний рівень чистоти тварин, які підлягають забою, та у разі необхідності чистоту тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів;
4) використовують на потужностях воду питну або воду чисту для запобігання забрудненню;
5) забезпечують допуск до виробництва та/або здійснення обігу харчових продуктів персоналу, стан здоров’я якого не становить загрози безпечності харчових продуктів та який пройшов обов’язковий медичний огляд і навчання (підготовку), що має бути документально підтверджено;
6) здійснюють ефективні заходи щодо боротьби із шкідниками;
7) зберігають та вивозять відходи та небезпечні речовини у максимально безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;
8) повідомляють з метою запобігання проникненню та поширенню хвороб, що передаються людині через харчовий продукт, компетентному органу про підозрілі спалахи хвороб, пов’язаних з появою нових тварин;
9) використовують результати досліджень (випробувань) зразків;
10) використовують ветеринарні препарати та кормові добавки відповідно до вимог законодавства.
3. Оператори ринку, які займаються збором врожаю або виробництвом продуктів рослинного походження, зобов’язані здійснювати дії, зазначені в частині другій цієї статті, крім дій, зазначених у пунктах 3, 8 та 10, а також використовувати засоби захисту рослин та біоциди відповідно до вимог законодавства.
( Частина третя статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
4. У разі отримання інформації про невідповідності потужностей вимогам Закону, виявлені під час здійснення державного контролю, оператор ринку вживає всіх необхідних заходів для усунення таких невідповідностей.
5. З метою забезпечення високого рівня безпечності харчових продуктів та швидкого реагування у разі виявлення випадків, що можуть спричинити шкідливий вплив на здоров’я людини, оператори ринку зобов’язані:
1) вести записи про заходи, які вживаються для управління небезпечними факторами, та зберігати їх протягом трьох місяців після закінчення строку придатності, мінімального терміну придатності або дати "вжити до";
( Пункт 1 частини п'ятої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
2) надавати на запит компетентного органу або операторів ринку, які отримують первинну продукцію, інформацію, передбачену цією статтею.
6. Оператори ринку, які займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом харчових продуктів тваринного походження, ведуть записи щодо:
1) виду та походження кормів;
2) ветеринарних препаратів для тварин, дати їх застосування, часу очікування, після якого дозволяється використання тварини та/або харчових продуктів тваринного походження;
3) наявності хвороб тварин, які можуть вплинути на безпечність харчових продуктів;
4) результатів досліджень (випробувань) зразків, отриманих від тварин, або інших зразків, відібраних з діагностичною метою;
5) даних стосовно проведення перевірок тварин та/або харчових продуктів.
7. Оператори ринку, які займаються збором врожаю або виробництвом продуктів рослинного походження, ведуть записи щодо:
1) використання засобів захисту рослин та біоцидів;
( Пункт 1 частини сьомої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
2) наявності шкідливих організмів чи хвороб, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів рослинного походження;
3) результатів відповідних досліджень (випробувань) зразків рослин або інших зразків.
Стаття 41. Гігієнічні вимоги до потужностей
1. Потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам:
1) підтримуватися в чистому та робочому стані;
2) бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів;
3) мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати;
4) забезпечуватися належним природним та/або штучним освітленням приміщення, необхідним для виробництва та/або зберігання харчових продуктів;
5) підлога повинна мати достатню дренажну систему, конструкція якої запобігатиме ризику забруднення. При відкритих та/або частково відкритих дренажних каналах рух відходів має бути з чистої до забрудненої зони.
2. Положення цієї статті не поширюються на операторів ринку, зазначених у статтях 40, 43 і 44 цього Закону.
Стаття 42. Гігієнічні вимоги до приміщень, де обробляються або переробляються харчові продукти
1. Конструкція та планування приміщень повинні забезпечувати можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями.
З цією метою приміщення, в яких харчові продукти обробляються та/або переробляються, повинні відповідати таким вимогам:
1) для стін та підлоги приміщень використовуються непроникаючі, непоглинаючі, нетоксичні та придатні до миття матеріали, або інші матеріали, які забезпечують можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями;
2) стеля (або у разі її відсутності внутрішня поверхня даху) та верхні кріплення побудовані таким чином, щоб запобігати накопиченню бруду, утворенню небажаної плісняви і відпаданню часток конструкції, зменшувати конденсат. Поверхня стелі, висота якої є належною для здійснення операцій, має бути гладкою;
3) вікна та інші отвори побудовані таким чином, щоб це запобігало накопиченню бруду. Вікна, що відкриваються назовні, у разі потреби повинні бути обладнані сіткою від комах, що легко знімається для чищення. Вікна, відкриття яких може призвести до забруднення, під час виробництва повинні бути зачинені;
4) поверхня дверей гладка та зроблена з непоглинаючих вологу матеріалів. Двері легко чистяться та у разі потреби дезінфікуються;
5) всі поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться, у разі потреби дезінфікуються та зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів;
6) залежно від типу, розміру та виду діяльності на потужностях наявні приміщення для чищення, дезінфекції і зберігання робочих інструментів та обладнання, які виготовлені з нержавіючих матеріалів, легко чистяться, мають гарячу та холодну воду.
2. У разі якщо харчові продукти знаходяться в приміщеннях для набуття ними притаманних їм традиційних характеристик (для традиційних харчових продуктів), стелі, стіни та підлога таких приміщень можуть не відповідати вимогам частини першої цієї статті стосовно властивостей матеріалів, з яких вони мають бути зроблені (непроникнення та непоглинання).
3. Положення цієї статті не поширюються на операторів ринку, зазначених у статтях 43 і 44 цього Закону.
Стаття 43. Гігієнічні вимоги до рухомих та/або тимчасових потужностей
1. Рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні відповідати таким вимогам:
1) утримуватися в чистоті та належному стані;
2) забезпечувати захист від будь-якого ризику забруднення, зокрема від шкідників та гризунів;
3) бути обладнані засобами для підтримання належної особистої гігієни;
4) поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться та дезінфікуються, зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів;
5) бути забезпечені гарячою та/або холодною питною водою у необхідній кількості;
6) мати належні засоби для гігієнічного зберігання небезпечних та/або неїстівних речовин та відходів (рідких або твердих), а також засоби для їх зберігання та подальшого поводження та/або мати відповідний договір щодо їх утилізації (знищення);
7) мати належні засоби для підтримання температури, необхідної для зберігання харчових продуктів, та її контролю;
8) забезпечувати розміщення харчових продуктів таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення.
Стаття 44. Гігієнічні вимоги до транспортних засобів
1. Оператори ринку використовують лише транспортні засоби, що відповідають таким вимогам:
1) транспортні засоби та/або контейнери, що використовуються для перевезення харчових продуктів, є чистими, утримуються у належному стані, що забезпечує захист харчових продуктів від забруднення, та мають таку конструкцію, що забезпечує результативне чищення та/або дезінфекцію;
2) якщо використання транспортних засобів та/або контейнерів для перевезення нехарчових продуктів може призвести до забруднення харчового продукту, для перевезення якого вони можуть потім застосовуватися, вони використовуються тільки для перевезення харчових продуктів;
3) у разі одночасного використання транспортних засобів та/або контейнерів для перевезення харчових та нехарчових продуктів або у разі одночасного перевезення різних харчових продуктів забезпечується таке розділення продуктів, що унеможливлює їх забруднення. Для уникнення ризику забруднення забезпечується результативне очищення зазначених транспортних засобів та/або контейнерів перед кожним наступним завантаженням;
4) перевезення рідких, гранульованих, порошкових харчових продуктів здійснюється в ємностях та/або контейнерах/танкерах, передбачених для перевезення тільки харчових продуктів. Зазначені ємності та/або контейнери/танкери чітко промарковані державною мовою, що вказує на їх використання виключно для перевезення харчових продуктів, або мають маркування "тільки для харчових продуктів";
5) харчові продукти розміщуються у транспортних засобах та/або контейнерах таким чином, щоб мінімізувати ризик їх забруднення.
Стаття 45. Гігієнічні вимоги до обладнання та інвентарю
1. Оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам:
1) є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення;
2) виготовлені з матеріалів та утримуються у належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (крім тари та упаковки, що не повертається оператору ринку);
3) розміщені таким чином, що дозволяє чищення обладнання та навколишньої території.
2. Оператори ринку зобов’язані вживати такі заходи для забезпечення роботи обладнання та засобів вимірювальної техніки, що є достатніми для виробництва харчових продуктів, які відповідають вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Засоби вимірювальної техніки повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
( Частина друга статті 45 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
3. У разі використання хімічних засобів з метою запобігання корозії обладнання та контейнерів такі засоби використовуються відповідно до належної виробничої практики.
Стаття 46. Гігієнічні вимоги під час поводження з харчовими відходами
1. Оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні:
1) якомога швидше видаляти харчові відходи з приміщення, де є харчові продукти;
2) розміщувати харчові відходи у закритих контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб забезпечити максимальний рівень захисту та їх дезінфекцію;
3) дотримуватися відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення).
2. Харчові відходи знищуються відповідно до законодавства.
Стаття 47. Гігієнічні вимоги щодо постачання води
1. Оператори ринку дотримуються таких вимог щодо постачання води:
1) забезпечення постачання води питної на потужностях у кількості, яка відповідає розміру та типу потужності;
2) вода чиста може використовуватися під час обробки продуктів рибальства з незміненою цілісністю, а також для зовнішнього миття. Вода морська чиста може використовуватися для обробки живих двостулкових молюсків, голкошкірих, оболонкових і морських черевоногих. У таких випадках потужність має бути сконструйована та обладнана таким чином, щоб уможливити постачання такої води;
3) циркуляція води непитної, що використовується у системах пожежогасіння, виробництва пари, заморожування та інших цілях, здійснюється окремою чітко ідентифікованою водогінною мережею. Забороняється будь-яке з’єднання водогону з водою непитною з водогоном, через який відбувається циркуляція води питної;
4) вода, що використовується у виробництві харчових продуктів (у технологічному процесі та/або є інгредієнтом), має відповідати вимогам, установленим до води питної;
5) лід, який контактує з харчовими продуктами і може спричинити забруднення харчових продуктів, виготовляється з води питної або, якщо він використовується для охолодження продуктів рибальства, щодо яких не змінюється цілісність, - з води чистої. Лід виготовляється, утримується і зберігається в умовах, які захищають його від забруднення;
6) пара, яка прямо контактує з харчовими продуктами, повинна бути без жодних речовин, що є небезпечними для здоров’я людини або можуть спричинити забруднення харчових продуктів;
7) у разі термічної обробки харчових продуктів у герметичних ємностях оператор ринку забезпечує умови, за яких вода, що використовується для охолодження цих ємностей, не є джерелом забруднення цих продуктів.
Стаття 48. Вимоги до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами
1. Оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами:
1) на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку;
2) персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку.
2. Забороняється допускати до безпосереднього виробництва харчових продуктів та до обігу харчових продуктів персонал, який має медичні протипоказання до роботи з харчовими продуктами та/або хворіє, та/або є носієм хвороб, що можуть передаватися через харчові продукти та/або через відповідні технологічні процеси, а також якщо існує вірогідність прямого чи непрямого забруднення харчових продуктів.
Персонал потужностей, зазначений в абзаці першому цієї частини, який може перебувати в контакті з харчовими продуктами, повинен негайно повідомити про це оператора ринку.
( Статтю 48 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
Стаття 49. Гігієнічні вимоги до харчових продуктів
1. Оператори ринку дотримуються таких вимог:
1) забороняється прийняття об’єктів санітарних заходів (крім живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною;
2) первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення;
3) харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу;
4) ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами;
5) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров’ю споживачів;
6) потужності з виробництва, обробки, транспортування, зберігання, первинного пакування перероблених харчових продуктів повинні мати такі приміщення, в яких є умови для забезпечення одночасного роздільного зберігання перероблених харчових продуктів та неперероблених харчових продуктів, якщо кількість приміщень не дозволяє зберігати в кожному окремому приміщенні тільки неперероблені харчові продукти або тільки перероблені харчові продукти;
( Пункт 6 частини першої статті 49 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
7) якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров’ю споживачів;
8) розморожування харчових продуктів здійснюється таким чином, щоб мінімізувати ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів у харчових продуктах. Під час розморожування харчові продукти утримуються при температурі, яка не спричиняє ризик здоров’ю споживача. Якщо рідина, яка виникає внаслідок розморожування, може спричинити ризик здоров’ю, вона зливається у безпечний спосіб. Після розморожування харчові продукти утримуються у спосіб, що мінімізує ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів;
9) небезпечні та/або неїстівні речовини, включаючи корми для тварин, чітко маркуються та зберігаються в окремих безпечних контейнерах.
Стаття 50. Гігієнічні вимоги до пакування харчових продуктів, включаючи первинне пакування
1. Оператори ринку під час здійснення пакування харчових продуктів, включаючи первинне пакування, зобов’язані забезпечити дотримання таких вимог:
1) матеріали, які використовуються для пакування, включаючи первинне пакування, не повинні бути джерелом забруднення;
2) матеріали для первинного пакування зберігаються у спосіб, який унеможливлює їх забруднення;
3) пакування, включаючи первинне пакування, здійснюється у спосіб, що унеможливлює забруднення продуктів та цілісність упаковки.
2. Матеріали, які використовуються для пакування, включаючи для первинного пакування, що використовуються повторно, повинні легко чиститися і в разі необхідності дезінфікуватися.
Стаття 51. Гігієнічні вимоги під час термічної обробки
1. Вимоги цієї статті поширюються на харчові продукти, які вводяться в обіг у герметичних упаковках (контейнерах).
2. Будь-який процес термічної обробки, що використовується для переробки необробленого харчового продукту або для подальшої переробки обробленого харчового продукту, повинен:
1) включати нагрівання кожної частини харчового продукту, що обробляється, до визначеної температури протягом визначеного періоду часу;
2) запобігати забрудненню харчового продукту під час переробки.
3. Оператори ринку забезпечують відповідність процесів термічної обробки, які вони застосовують, визначеним результатам шляхом регулярних перевірок встановлених основних параметрів (температура, тиск, цілісність пакування, мікробіологічні показники).
Розділ VIII
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Стаття 52. Ввезення харчових продуктів для власного споживання в Україну
1. Забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника.
( Статтю 53 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Статтю 54 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Статтю 55 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Статтю 56 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Статтю 57 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Статтю 58 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Статтю 59 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
Стаття 60. Умови, які застосовуються до вантажів з харчовими продуктами, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України
1. Вантажі з харчовими продуктами, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, при переміщенні через митний кордон України супроводжуються оригіналами міжнародних сертифікатів або інших документів, якщо такі документи вимагаються країною призначення. Міжнародні сертифікати або інші документи видають державні інспектори, державні ветеринарні інспектори або уповноважені особи.
Міжнародні сертифікати та інші документи, які вимагаються країною призначення щодо вантажів з рибними продуктами, видають державні інспектори, державні ветеринарні інспектори, капітани рибоморозильних чи рибопромислових суден, які плавають під Державним прапором України, або інші уповноважені особи.
2. Міжнародні сертифікати або інші документи видаються на основі зазначених у цій частині фактів та даних, які:
1) є результатом позапланового заходу державного контролю, який здійснюється за зверненням оператора ринку з метою встановлення відповідності вантажів з харчовими продуктами вимогам країни призначення, якщо такі вимоги доведені до компетентного органу та/або містяться у передекспортних міжнародних сертифікатах, виданих компетентним органом;
2) документально підтверджені іншими особами, які уповноважені компетентними органами та діють під їхнім наглядом, за умови що такі факти та дані можна перевірити;
3) є результатом застосування операторами ринку власних систем і процедур, зокрема, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках і використовуються у сукупності з результатами планового заходу державного контролю.
3. Видача міжнародних сертифікатів або інших документів для вантажів з харчовими продуктами, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, здійснюється виключно за зверненням оператора ринку.
Видача міжнародних сертифікатів або інших документів для вантажів з харчовими продуктами, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, здійснюється протягом одного робочого дня з дня звернення оператора ринку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, крім випадку, якщо в країні призначення вантажу вимагають проведення лабораторних досліджень (випробувань) перед відправленням зазначеного вантажу. У такому разі та за відсутності результатів лабораторних досліджень (випробувань) строк видачі міжнародного сертифіката або іншого документа може бути продовжено до дня отримання результатів зазначених лабораторних досліджень (випробувань).
4. Міжнародні сертифікати або інші документи для вантажів з харчовими продуктами видаються за формою, узгодженою компетентним органом України та компетентним органом країни призначення, або за формою, встановленою країною призначення, а в інших випадках - за формою, встановленою у порядку, зазначеному в частині восьмій цієї статті.
5. На вантаж з харчовими продуктами, щодо якого на момент відправлення з потужності походження не визначена країна призначення та/або невідомий кінцевий транспортний засіб, яким він буде транспортуватися до цієї країни, може бути виданий передекспортний міжнародний сертифікат, який у порядку, зазначеному у частині восьмій цієї статті, замінюють на міжнародний сертифікат.
У разі наявності форм міжнародних сертифікатів, узгоджених компетентним органом України та компетентним органом країни призначення, або форм міжнародних сертифікатів, встановлених країною призначення, передекспортні міжнародні сертифікати за змістом повинні відповідати цим формам.
6. Міжнародні сертифікати або інші документи для вантажів, що вивозяться (пересилаються) за межі митної території України, заповнюють українською мовою та/або англійською мовою, або мовою країни призначення.
7. Якщо інше не встановлено законом, розмір плати, що стягується з оператора ринку на користь компетентного органу за видачу міжнародного сертифіката та/або передекспортного міжнародного сертифіката на вантаж з харчовими продуктами, становить 0,05 місячного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату відповідного звернення оператора ринку.
8. Порядок видачі міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення для вантажів з харчовими продуктами, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
( Стаття 60 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2042-VIII від 18.05.2017, № 2718-IX від 03.11.2022; в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
Розділ IX
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 61. Міжнародне співробітництво України у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів
1. Міжнародне співробітництво України у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів здійснюється шляхом:
1) участі в роботі відповідних міжнародних організацій;
2) укладання міжнародних угод, включаючи двосторонні угоди про взаємне визнання санітарних заходів;
3) гармонізації законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів з документами відповідних міжнародних організацій;
4) адаптації законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів з відповідним законодавством Європейського Союзу.
Розділ X.
( Розділ X виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
Розділ XI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
( Статтю 64 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Статтю 65 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
Стаття 66. Відшкодування шкоди (збитків)
1. Відшкодування операторами ринку заподіяної шкоди (завданих збитків) здійснюється в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", іншими законодавчими актами.
( Частину другу статті 66 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
23 грудня 1997 року
№ 771/97-ВР