Щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість

Комітети Верховної Ради України Лист від 02.10.2018 №04-27/10-614
Остання редакція від 02.10.2018. Прийняття
Реквізити

Видавник: Комітети Верховної Ради України

Тип Лист

Дата 02.10.2018

Номер 04-27/10-614

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
ЛИСТ
02.10.2018 N 04-27/10-614
Державної фіскальної службі України копія:
Міністерству фінансів України
У Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики з метою виконання контрольної функції, передбаченої статтею 14 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", на підставі чисельних звернень платників податків проведено аналіз практики застосування норм Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
За результатами проведеного аналізу встановлено, що Державна фіскальна служба України своїми листами-вказівками допускає зміну суті окремих прямих норм Податкового кодексу України, що призводить до порушення контролюючими органами законних прав платників податків, зокрема права на формування податкового кредиту.
Так, для врахування в роботі при організації перевірок Державна фіскальна служба України листом від 08.12.2017 року N 34124/7/99-99-14-02- 01-17 за підписом в. о. Голови Державної фіскальної служби України М. В. Продана, направила до контролюючих органів вказівки, щодо встановлення додаткових вимог для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Зокрема, зазначеною вказівкою встановлюється, що "кваліфікуючою умовою для внесення сум податку до складу податкового кредиту є саме постачання товарів/послуг" і "навіть після 1 липня 2017 року до складу податкового кредиту можуть бути віднесені лише ті суми податку на додану вартість, які відповідають податковим накладним, складеним за операціями із постачання товарів/послуг".
Такі твердження не узгоджуються з загальними правилами формування податкового кредиту, визначеними Податковим кодексом України. Зокрема, не враховується норма пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України щодо правила "першої" події визначення дати, коли у платника податку виникає право на податковий кредит, а також норма пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, відповідно до якої нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Разом з тим, абзацом третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що для покупця товарів/послуг єдиною достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, яка не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, є податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг. після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі.
Позиція Державної фіскальної служби України викладена у згаданому листі повністю повторює позицію, що була сформована в листах від 24.02.2017 року N 4757/7/99-99-14-02-02-17, від 14.08.2017 року N 21664/7/99-99-11-04-04-17 до запровадження процедури зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Єдиний реєстр) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ).
Разом з тим, принцип функціонування СЕА ПДВ полягає в тому, що система дозволяє реєстрацію податкових накладних, які в подальшому стануть підставою для формування податкового кредиту, виключно на загальну суму податку забезпечену "живими коштами" сплаченими до бюджету. Цим досягається баланс податкових зобов'язань і податкового кредиту СЕА ПДВ.
Крім того, одночасно з введенням в дію абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та з метою недопущення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних до яких або до платників податку, які їх склали, існують претензії контролюючих органів, Податковим кодексом України запроваджено процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.
Впровадження такої процедури спрямовано на недопущення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, складання яких не пов'язано з проведенням "реальних" операцій із постачання товарів/послуг, в тому числі, таких, що складені "фіктивними" платниками, з неправомірним використанням засобів електронного цифрового підпису, особами яких визнано судом винними у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України. Для виявлення таких податкових накладних законодавством запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків ( постанова КМУ від 21.02.2018 р. N 117).
Таким чином, нова система електронного адміністрування податку на додану вартість, за умови її коректного застосування, гарантує, що всі зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні є безумовною підставою для обґрунтованого формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що і передбачено абзацом третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
В умовах дії абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, убезпеченого впровадженням процедури зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, контролюючі органи повинні зосереджувати свою увагу на перевірці повноти та своєчасності нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Тобто, з введенням СЕА ПДВ та процедури зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі Податковим кодексом України було повністю змінено процедуру адміністрування податку на додану вартість при цьому не змінюючи правила формування податкового кредиту. Із зміною системи адміністрування податку на додану вартість Державна фіскальна служба України повинна була змінити і методи роботи контролюючих органів щодо перевірки повноти та своєчасності нарахування та сплати податку на додану вартість платниками цього податку, а не підлаштовувати старі підходи до нових вимог Податкового кодексу України.
Видання Державною фіскальною службою України листів-вказівок, на кшталт згаданим вище, та подальші дії контролюючих органів на підставі таких листів суперечить вимогам статей 19-1 та 20 Податкового кодексу України, оскільки посадові (службові) особи Державної фіскальної служби України законом не наділенні повноваженнями щодо встановлення правил адміністрування податків, відмінних від тих, що передбачені Податковим кодексом України.
Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, керуючись статтею 14 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" в межах виконання контрольної функції пропонує Міністерству фінансів України на підставі пункту 52.6 статті 52 Податкового кодексу України провести аналіз згаданих обставин та надати узагальнюючу податкову консультацію з питання зазначеного у цьому листі та звертає увагу керівництва Державної фіскальної служби України на недопустимість перевищення повноважень посадовими особами контролюючих органів, в тому числі, "вільного трактування" норм Податкового кодексу, їх спотворення та доповнення та на необхідність:
зміни зазначених у цьому листі методів роботи контролюючих органів щодо перевірки повноти та своєчасності нарахування та сплати платниками податку на додану вартість в умовах дії системи електронного адміністрування ПДВ;
приведення вказівок ДФС України у відповідність до вимог Податкового кодексу України;
забезпечення неухильного дотримання норм Податкового кодексу України посадовими (службовими) особами контролюючих органів у майбутньому.
Про результати розгляду цього листа та прийняті заходи у встановлений законодавством термін повідомити Комітет.
Голова КомітетуН. П. Южаніна
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
ЛИСТ
02.10.2018 N 04-27/10-614
Державної фіскальної службі України копія:
Міністерству фінансів України
У Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики з метою виконання контрольної функції, передбаченої статтею 14 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", на підставі чисельних звернень платників податків проведено аналіз практики застосування норм Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
За результатами проведеного аналізу встановлено, що Державна фіскальна служба України своїми листами-вказівками допускає зміну суті окремих прямих норм Податкового кодексу України, що призводить до порушення контролюючими органами законних прав платників податків, зокрема права на формування податкового кредиту.
Так, для врахування в роботі при організації перевірок Державна фіскальна служба України листом від 08.12.2017 року N 34124/7/99-99-14-02- 01-17 за підписом в. о. Голови Державної фіскальної служби України М. В. Продана, направила до контролюючих органів вказівки, щодо встановлення додаткових вимог для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Зокрема, зазначеною вказівкою встановлюється, що "кваліфікуючою умовою для внесення сум податку до складу податкового кредиту є саме постачання товарів/послуг" і "навіть після 1 липня 2017 року до складу податкового кредиту можуть бути віднесені лише ті суми податку на додану вартість, які відповідають податковим накладним, складеним за операціями із постачання товарів/послуг".