• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Правила від 18.02.1997 № 176
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Правила
  • Дата: 18.02.1997
  • Номер: 176
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Правила
  • Дата: 18.02.1997
  • Номер: 176
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Ручна поклажа перевозиться у салоні автобуса під наглядом пасажира.
За перевезення ручної поклажі у салоні автобуса понад норму з пасажира справляється плата за тарифом, встановленим згідно із законодавством.
У разі здавання ручної поклажі до багажного відділення транспортного засобу за її перевезення справляється плата як за перевезення багажу.
76. Багаж пасажирів перевозиться у багажному відділенні автобуса (якщо це передбачено конструкцією автобуса) за плату.
У разі відсутності багажного відділення багаж перевозиться в салоні автобуса (одна одиниця - безоплатно, решта - за плату згідно з тарифом).
Багаж, що перевозиться в салоні автобуса, повинен бути розміщений так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж салону автобуса та не блокувати доступ до основних і аварійних виходів.
Автомобільний перевізник може здійснювати перевезення багажу вантажним автомобілем. Максимальна кількість місць багажу, що приймається до перевезення, визначається автомобільним перевізником, але не може бути менше двох одиниць від одного пасажира.
77. Право на отримання багажу має пасажир, що здав його для перевезення.
78. Пасажир під час здавання багажу для перевезення має право оголосити його цінність, сплативши встановлену суму.
79. Після завершення перевезення багаж зберігається у автомобільного перевізника протягом доби без оплати. За зберігання багажу строком понад добу справляється плата за визначеним автомобільним перевізником тарифом, якщо інше не передбачено законодавством.
80. Багаж (його частина), не доставлений особі протягом 14 діб після надходження заяви про його видачу, вважається втраченим і пасажирові, що оголосив цінність багажу, повертається компенсація у зазначеному розмірі та плата, що справлялася за його перевезення.
У разі коли цінність не оголошувалася, пасажирові повертається плата, що справлялася за перевезення багажу, а розмір компенсації визначається у судовому порядку.
81. Якщо втрачений багаж знайдено протягом року з дня подання заяви про його видачу, автомобільний перевізник повинен повідомити про це пасажирові. Пасажир може одержати такий багаж протягом 30 днів, повернувши автомобільному перевізникові гроші, виплачені як компенсація за втрату багажу.
82. У разі виявлення втраченого багажу чи ручної поклажі водій зобов'язаний за участю двох свідків скласти акт довільної форми з детальним описом зовнішнього вигляду речей і здати їх разом з актом автомобільному перевізнику.
Не затребувані протягом місяця у пункті призначення багаж чи ручна поклажа вважаються знахідкою.
83. Особи з інвалідністю та інші маломобільні групи населення мають право на безоплатне перевезення технічних та інших засобів реабілітації, призначених для особистого пересування (крісла колісні, палиці, милиці, ходунки тощо), а також собак-поводирів, що супроводжують осіб з порушеннями зору.
( Пункт 83 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
84. Не допускаються до перевезень:
небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів;
зброя та тварини, крім випадків, передбачених законом.
Перелік речей, які пасажирам забороняється перевозити на маршрутах міського сполучення, встановлюється Правилами користування міським пасажирським автомобільним транспортом.
( Пункт 84 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 812 від 25.10.2017 )
85. Перевезення тварин пасажирським автомобільним транспортом здійснюється в установленому законодавством порядку.
IV. Перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення
Перевезення пасажирів та їх багажу на таксі
86. Автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, які здійснюють перевезення пасажирів та їх багажу на таксі (далі - послуги таксі), повинен дотримуватися вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів.
( Абзац перший пункту 86 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009 )
Для надання послуг таксі автомобільні перевізники, автомобільні самозайняті перевізники повинні мати зареєстровані відповідно до законодавства та обладнані відповідно до встановлених технічних вимог транспортні засоби, відповідну ліцензію.
( Абзац другий пункту 86 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009; в редакції Постанови КМ № 1089 від 04.12.2019 )
87. Автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, який надає послуги таксі, може укласти з іншим суб'єктами господарювання договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг, а з органами місцевого самоврядування - про користування стоянками таксі.
( Пункт 87 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009 )
88. Мережа стоянок таксі та вимоги до їх обладнання визначаються Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за погодженням з уповноваженими підрозділами Національної поліції.
( Пункт 88 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 161 від 22.03.2017 )
89. Послуги таксі надаються громадянам у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення (звичайне, термінове, нічне, усне, письмове чи по телефону).
90. Кількість пасажирів, що перевозиться в транспортному засобі, не повинна перевищувати його пасажиромісткість.
91. Право на позачергове перевезення на таксі надається вагітним жінкам, особам з інвалідністю, пасажирам з дітьми дошкільного віку та особам похилого віку.
( Пункт 91 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 181 від 07.02.2018 )
92. Розрахунки за послуги таксі проводяться після закінчення перевезення. На вимогу пасажира йому видається чек відповідно до оплаченої вартості проїзду.
93. У разі одночасного перевезення кількох пасажирів сума, що підлягає сплаті кожним з них, розраховується шляхом поділу загальної суми вартості проїзду на кількість пасажирів пропорційно відстані поїздки кожного. У разі зупинки таксі в дорозі з вини водія час простою пасажирами не оплачується.
94. У салоні таксі дозволяється перевозити речі, які вільно проходять через дверні отвори автомобіля (без зняття обмежників), не псують і не забруднюють салон, не заважають водієві керувати автомобілем і користуватися дзеркалом заднього виду.
Перевезення тварин на таксі здійснюється відповідно до вимог законодавства.
У багажному відділенні таксі дозволяється перевезення вантажу, загальна вага якого не перевищує передбачену технічною характеристикою транспортного засобу, за умови вільного закриття та/або відкриття кришки багажника.
95. Водій таксі несе відповідно до закону відповідальність за псування або втрату прийнятого для перевезення багажу.
Особливості замовлення послуг таксі за допомогою дистанційних засобів зв'язку
96. Організація надання послуг з перевезення на таксі та легковим автомобілем на замовлення за попереднім замовленням за допомогою дистанційних засобів зв'язку здійснюється суб'єктами господарювання, які надають інформаційно-диспетчерські послуги (далі - суб'єкт господарювання), уклали відповідні договори з автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками.
Особам з порушеннями слуху суб’єкт господарювання здійснює організацію надання послуг з перевезення шляхом надсилання смс-повідомлення та/або забезпечення доступу до інформації (у разі наявності) відповідно до Технічних вимог на створення (модернізацію) офіційних веб-сайтів, що стосуються доступу до них користувачів з вадами зору та слуху.
( Пункт 96 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 181 від 07.02.2018 )( Пункт 96 в редакції Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )
97. Замовлення за допомогою дистанційних засобів зв'язку здійснюється шляхом укладення договору між суб'єктом господарювання та особою, що замовляє перевезення.
98. У разі замовлення послуги таксі необхідно визначити:
1) час і місце (адреса) подачі транспортного засобу;
2) кінцевий пункт маршруту (за бажанням замовника послуги);
3) час доставки у кінцевий пункт (за бажанням замовника послуги);
4) контактний телефон замовника послуги;
5) вартість послуги з перевезення (за бажанням замовника послуги);
6) інші основні характеристики обслуговування (за погодженням сторін).
Суб'єкт господарювання, який надає інформаційно-диспетчерські послуги, уточнює час, необхідний для здійснення перевезення, та час подачі транспортного засобу з урахуванням особливостей дорожньо-транспортної ситуації (погодні умови, період доби, можливі ускладнення під час виконання замовлення).
99. Перед укладенням договору суб'єкт господарювання повинен повідомити замовникові послуг (на його вимогу) про:
1) своє найменування та місцезнаходження;
2) адресу та номер телефону, за якими приймаються претензії щодо неналежного рівня обслуговування;
3) основні характеристики послуги (час подачі транспортного засобу, модель, номерний знак тощо);
4) ціну послуги та/або тариф на проїзд, включаючи плату за подачу транспортного засобу, умови оплати послуги;
5) порядок розірвання договору.
( Пункт 99 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009 )
100. Параметри обслуговування та подана інформація (на паперовому або електронному носії) заносяться в журнал реєстрації, форма та порядок ведення якого затверджуються Мінінфраструктури.
( Пункт 100 в редакції Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )
Журнал реєстрації повинен зберігатися протягом одного року.
101. У разі укладення договору про замовлення послуги таксі за допомогою дистанційних засобів зв'язку суб'єкт господарювання відповідає за виконання його умов та надання достовірної і своєчасної інформації про послугу.
102. Про порушення умов договору, що призвело до неможливості надання або отримання послуги таксі в обумовлений строк, суб'єкт господарювання, замовник послуг повідомляє в обов'язковому порядку іншій стороні.
103. Якщо замовлення послуги перевезення на таксі прийнято не пізніше ніж за 30 хвилин до визначеного часу його виконання і суб'єкт господарювання не має можливості забезпечити виконання замовлення, він зобов'язаний попередити про це замовника послуги не пізніше ніж за 30 хвилин до визначеного часу подачі транспортного засобу, а в разі, коли час від прийняття замовлення до його виконання становить менш як 30 хвилин, - негайно.
Перевезення легковими автомобілями на замовлення
104. Для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов'язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію.
( Пункт 104 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1089 від 04.12.2019 )
105. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб'єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.
Договір може бути укладений:
окремо на кожну послугу з визначенням часу та місця посадки пасажира (групи пасажирів), місця та орієнтовного часу прибуття, а також загального розміру оплати послуги;
на встановлений строк обслуговування з визначенням переліку обов'язків, що покладаються на автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника, виду оплати (подобова, погодинна та/або покілометрова) з можливим продовженням строку дії договору за домовленістю сторін.
Перевезення на замовлення також може здійснюватися за попередньою домовленістю між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та замовником послуг.
( Пункт 105 в редакції Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )
106. Послуги з перевезення на замовлення не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху проходження транспортного засобу особам, з якими не було попередньої домовленості про надання послуги.
Вартість послуг визначається за попередньою домовленістю між замовником послуг та суб'єктом господарювання або автомобільним перевізником.
( Пункт 106 в редакції Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )
107. Автомобільному перевізнику, який надає послуги з перевезення на замовлення, забороняється оформляти послугу та здійснювати посадку пасажира:
на шляху проходження;
на зупинках транспорту, стоянках таксі;
у місцях, не передбачених договором.
( Абзац п'ятий пункту 107 виключено на підставі Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )( Абзац шостий пункту 107 виключено на підставі Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )
108. Під час надання послуг з перевезення на замовлення не дозволяється його облаштування (повністю або частково) з відтворенням будь-яких ознак таксі.
Надання інформаційно-диспетчерських послуг під час користування послугами з перевезення пасажирів на таксі та легковими автомобілями на замовлення
109. Суб'єкт господарювання, що надає інформаційно-диспетчерські послуги, зобов'язаний забезпечити:
1) регулювання руху таксі у транспортній мережі міста;
2) прийняття та оформлення замовлень на надання послуг таксі та послуг з перевезення на замовлення;
3) оформлення з автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником договору у разі надання послуг з перевезення на замовлення;
( Підпункт 3 пункту 109 в редакції Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )
4) інформування про послуги, що надаються автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, наявний рухомий склад, ціну та/або тариф на послуги таксі;
( Підпункт 4 пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009 )
5) диспетчерське управління транспортними засобами автомобільних перевізників, автомобільних самозайнятих перевізників, які надають послуги таксі, згідно з укладеними договорами;
( Підпункт 5 пункту 109 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009 )
6) рекламу послуг таксі та послуг з перевезення на замовлення.
110. Суб'єктам господарювання забороняється:
укладати договори з автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, які не мають відповідних ліцензій;
подавати недостовірну інформацію про вартість послуг і технічні характеристики транспортного засобу.
( Пункт 110 в редакції Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )
V. Організація роботи автостанцій, продаж та переоформлення проїзних документів
111. Рішення про відкриття або закриття автостанції приймається її власником з обов’язковим інформуванням органу місцевого самоврядування, на території якого розташовується автостанція.
Організація роботи автостанції покладається на її власника.
( Пункт 111 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
112. Функціонування автостанції можливе у разі її відповідності вимогам статей 1, 28, 32, 36 Закону України "Про автомобільний транспорт" та цих Правил.
Будівлі, споруди та територія автостанцій повинні відповідати вимогам доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, установленим державними будівельними нормами, стандартами і правилами.
( Пункт 112 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
113. Власники автостанцій зобов’язані за зверненням організатора перевезень подавати інформацію про кількість виконаних автомобільними перевізниками рейсів на автобусних маршрутах, які пролягають через автостанцію.
Організатори перевезень інформують власників автостанцій про результати проведених конкурсів з перевезення пасажирів на маршрутах, які пролягають через такі автостанції, протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення організатором регулярних перевезень за такими маршрутами.
( Пункт 113 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
114. Перелік послуг, які надаються автостанцією автомобільному перевізникові, їх обсяги і вартість визначаються в договорі, укладеному між ними.
( Пункт 114 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
115. Продаж квитків здійснюється власником автостанції, автомобільним перевізником, водієм чи іншим суб’єктом господарювання, уповноваженим на це автомобільним перевізником чи власником автостанції.
( Пункт 115 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
116. За надання обов’язкових послуг, передбачених статтею 36 Закону України "Про автомобільний транспорт", з осіб, які придбавають квитки, справляється автостанційний збір, що включається до вартості квитка. За надання зазначених послуг додаткова плата з пасажира не стягується.
Розмір автостанційного збору визначається власником автостанції на підставі економічно обґрунтованого розрахунку.
Розмір автостанційного збору для пасажирів, що придбавають квитки у автомобільного перевізника, водія чи іншого суб’єкта господарювання, уповноваженого на це автомобільним перевізником, встановлюється за згодою автомобільного перевізника та власника автостанції, з території якої пасажир повинен здійснити відправлення.
Розмір автостанційного збору для пасажирів, що купують квитки у суб’єкта господарювання, уповноваженого на це власником автостанції, встановлюється в договорі, укладеному між автостанцією і таким суб’єктом господарювання.
( Пункт 116 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
117. Працівники автостанції, робота яких пов'язана з обслуговуванням автомобільних перевізників та пасажирів, повинні мати службові розрізнювальні знаки.
( Пункт 117 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 181 від 07.02.2018 )
118. У кімнаті матері і дитини надаються послуги пасажирам з дітьми віком до 14 років і вагітним жінкам.
( Пункт 118 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 181 від 07.02.2018 )
119. Право на позачергове обслуговування на автостанції мають особи з інвалідністю, громадяни похилого віку, вагітні жінки, пасажири з дітьми дошкільного віку та інші визначені законом особи.
Функції з надання допомоги особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення під час їх обслуговування на автостанціях покладаються на окремих її працівників. Особи, на яких покладено такі функції, проходять навчання щодо особливостей обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
( Пункт 119 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
120. На території та у приміщеннях автостанції можуть бути розташовані заклади торгівлі, громадського харчування, інші заклади обслуговування громадян і автомобільних перевізників за умови, що це не призводить до порушення технологічного процесу.
121. На автостанції розміщується обов’язкова візуальна інформація, яка включає:
1) зовні будівлі:
вивіску біля входу з найменуванням автостанції, відомостями про власника автостанції, графік роботи автостанції;
позначення платформ автобусів для посадки та/або висадки пасажирів;
2) всередині будівлі:
інформаційне табло із зазначенням розкладу руху автобусів, найменування автомобільного перевізника, транспортних засобів, на яких будуть здійснюватися перевезення;
прізвище, ім’я та по батькові керівника автостанції та працівника, на якого покладено функції з надання допомоги особам інвалідністю та іншим маломобільним групам населення під час обслуговування на автостанціях;
витяг із цих Правил у частині прав та обов’язків власника автостанції, автомобільного перевізника, водія та пасажира;
відомості про місцезнаходження територіального органу у справах захисту прав споживачів;
( Абзац шостий підпункту 2 пункту 121 виключено на підставі Постанови КМ № 614 від 16.06.2023 )
план автостанції із схемою евакуації людей та майна автостанції на випадок надзвичайної ситуації;
відомості про місце розташування та графік роботи кімнати матері і дитини;
схему розташування приміщень автостанції;
перелік послуг, що надаються автостанцією, та їх вартість;
перелік екстрених служб, органів контролю на автомобільному транспорті та правоохоронних органів із зазначенням контактних даних;
3) безпосередньо біля касового вікна:
прізвище, ім’я та по батькові касира;
перелік послуг, що надаються автостанцією, та їх вартість;
перелік екстрених служб, органів контролю на автомобільному транспорті та правоохоронних органів із зазначенням контактних даних;
перелік категорій громадян, які мають право на позачергове придбання квитків;
інформація про порядок повернення квитків;
перелік категорій громадян, які мають право на пільговий проїзд автомобільним транспортом;
графік роботи квиткових кас.
Візуальна інформація, розміщена на автостанції, повинна бути надрукована на матеріалах з матовою поверхнею чітким шрифтом з висотою літер не менше 15 міліметрів (60 кегль), який контрастує з фоном (на жовтому чи білому фоні - чорний чи темно-синій шрифти), та розміщена на висоті 1600 міліметрів від підлоги.
( Пункт 121 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
122. Через систему гучного мовлення надається інформація про:
час відправлення та прибуття автобусів, графік роботи квиткових кас та автостанції;
умови обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, матерів з дітьми під час обслуговування на автостанціях;
відміну рейсу чи заміну автобуса, призначення додаткового рейсу, зміни у графіку роботи квиткових кас.
( Пункт 122 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
123. Особам надається інша необхідна інформація про умови обслуговування, вартість та порядок надання послуг у довідкових службах автостанції, а у разі їх відсутності - у касах продажу квитків або у чергового автостанції.
Автостанція інформує водіїв автобусів про умови дорожнього руху на ділянках маршрутів.
124. Відповідальність за здійснення заходів із забезпечення безпеки руху транспортних засобів та переміщення пасажирів на території автостанції покладається на власника автостанції.
Власники автостанцій несуть відповідальність згідно із законом за якість та безпечність послуг, що надаються автостанціями пасажирам і автомобільним перевізникам, доступність, технічний та санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд, обладнання та території автостанції.
( Пункт 124 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
125. Автомобільний перевізник повинен подати автобус на автостанцію, де формується приміський маршрут, не пізніше ніж за 5 хвилин, міжміський або міжнародний - не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення.
( Пункт 125 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )( Пункт 126 виключено на підставі Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )( Пункт 127 виключено на підставі Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )( Пункт 128 виключено на підставі Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )( Пункт 129 виключено на підставі Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
130. Особи, що користуються пільгами з оплати проїзду автобусами міжміського та/або приміського сполучення, звертаються у квиткову касу автостанції для внесення відповідної позначки до касової відомості та отримання квитка на пільговий проїзд.
131. Припинення роботи автостанції на час перерви на обід або прибирання приміщень не допускається. Зал чекання, кімнати для відпочинку, кімнати матері і дитини повинні бути відкриті для пасажирів протягом усього робочого дня. Перерва на обід для персоналу чергової зміни автостанції організовується за змінним графіком. За наявності у приміщенні автостанції кімнат для тривалого відпочинку водіїв і транзитних пасажирів доступ до них забезпечується цілодобово незалежно від режиму роботи автостанції.
132. Графік роботи автостанцій встановлюється власником автостанції з урахуванням пасажиропотоку і повинен забезпечити можливість своєчасного продажу квитків пасажирам та відправлення автобусів.
( Пункт 132 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
133. Продаж квитків у пункті відправлення здійснюється з моменту відкриття кас, на проміжних автостанціях - з моменту надходження інформації про наявність вільних місць.
Продаж квитків припиняється за три хвилини до відправлення автобуса.
134. Каси автостанцій здійснюють переоформлення квитків до моменту видачі водію квитково-касової відомості у разі:
виникнення потреби у здійсненні поїздки автобусом, який відправляється іншим рейсом;
заміни місця, зазначеного в квитку, на інше (за наявності вільних місць).
За переоформлення квитка у строк понад одну добу до відправлення з пасажира справляється плата.
Переоформлення квитка у строк менше однієї доби до відправлення вважається поверненням квитка та придбанням іншого квитка.
135. Особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
136. У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.
Пасажир має право на повернення квитка протягом трьох діб з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.
Квитки на автобуси приміського сполучення не переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають поверненню, крім випадків, визначених пунктом 135 цих Правил.
137. Кошти, що надійшли від продажу квитків і утримуються згідно з пунктом 136 цих Правил у разі повернення квитка, сплачуються на користь суб'єкта, який здійснив їх продаж.
У разі продажу та прийому квитків на проїзд різними суб'єктами господарювання утримані кошти розподіляються між ними рівними частинами.
Частина вартості проїзду, яка утримується згідно з пунктом 136 цих Правил, справляється на користь автомобільного перевізника.
138. У разі коли пасажир не з'явився на посадку на проміжній зупинці автобуса міжміського або міжнародного сполучення, керівник автостанції (чи представник автомобільного перевізника у разі відсутності автостанції) складає акт, в якому перелічуються особисті речі, багаж і ручна поклажа пасажира. Крім керівника автостанції (або представника автомобільного перевізника) акт підписують два свідки події.
Зазначені в акті речі, багаж і ручна поклажа передаються на зберігання до камери схову автостанції (найближчої автостанції у разі здійснення зупинки не на автостанції), про що зазначається в акті.
139. Речі громадян можуть тимчасово зберігатися в стаціонарних камерах схову незалежно від наявності в них проїзних документів. За зберігання речей у камері схову з їх власника справляється плата.
140. Не дозволяється приймати на зберігання гроші, коштовності, продукти харчування, поклажу з вибуховими, отруйними, вогненебезпечними, їдкими, сморідними, наркотичними та іншими небезпечними речовинами, а також речі, що можуть забруднити камеру схову та предмети, які в ній зберігаються.
141. У разі коли пасажир втратив багажну квитанцію, що підтверджує факт здачі речей на зберігання, або забув шифр чи номер автоматичної камери схову, здана до камери схову річ видається поклажодавцеві після пред'явлення доказів належності йому такої речі з оформленням відповідного акта.
142. Строк, протягом якого зберігач зобов'язаний зберігати речі, встановлюється власником автостанції.
Дії щодо забутих, знайдених і нерозпізнаних речей регулюються Цивільним кодексом України.
За зберігання знайдених речей, а також за зберігання речей, вилучених з камер схову після встановленого строку зберігання, з їх власника справляється плата у разі їх розпізнання.
143. У разі здавання речей до камери схову з оголошенням цінності зберігач має право вимагати пред'явлення речей для визначення їх справжньої вартості.
У разі відмови пасажира пред'явити речі для огляду або незгоди з оцінкою їх дійсної вартості речі до камери схову не приймаються.
144. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у разі доведення вини зберігача.
VI. Права та обов'язки учасників транспортного процесу
145. Автомобільний перевізник зобов'язаний:
1) забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів;
2) вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки пасажирів і зберігання та/або доставки багажу згідно з договором перевезення і розкладом руху;
3) організувати проведення контролю технічного та санітарного стану автобусів чи легкових автомобілів перед початком роботи, крім автомобільного самозайнятого перевізника;
( Підпункт 3 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009 )
4) організувати проведення щозмінного передрейсового і післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, крім автомобільного самозайнятого перевізника;
( Підпункт 4 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009 )
5) видавати водіям та іншим працівникам передбачені законом документи;
6) мати документи для здійснення перевезень згідно із законодавством;
7) утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані, забезпечувати їх своєчасну подачу для посадки пасажирів і відправлення;
8) здійснювати перевезення пасажирів з використанням сертифікованих транспортних засобів відповідного типу, на які оформлені документи згідно із законодавством;
9) організовувати проїзд пасажирів до місця призначення за маршрутом без додаткових фінансових витрат пасажирів, насамперед осіб з інвалідністю, громадян похилого віку, вагітних жінок, пасажирів з дітьми дошкільного віку, у разі припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу чи настання надзвичайної або невідворотної за даних умов події;
( Підпункт 9 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 983 від 09.09.2009, № 181 від 07.02.2018 )
10) здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд;
11) надавати пасажирам достовірну і своєчасну інформацію про найменування зупинок, можливі пересадки, розмір плати за проїзд тощо;
12) компенсувати шкоду, заподіяну автомобільним перевізником та/або екіпажем здоров'ю та майну пасажирів;
( Підпункт 12 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 181 від 07.02.2018 )
13) забезпечувати попередній та поточний продаж квитків;
14) здійснювати обов'язкове особисте страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті;
15) забезпечувати перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення перевірку наявності у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовляти у міжнародному перевезенні пасажирам, які не пред'явили необхідні документи;
( Підпункт 15 пункту 145 в редакції Постанови КМ № 672 від 22.06.2011 )
16) виконувати вимоги цих Правил, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації транспортних засобів.
( Підпункт 16 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 181 від 07.02.2018 )
146. Автомобільний перевізник має право:
1) скасовувати рейси транспортних засобів у разі виникнення обставин, які він не міг передбачити і виникненню яких не міг запобігти, з поверненням пасажирам (або замовнику послуг) коштів, сплачених ними за перевезення;
2) обмежувати або припиняти перевезення в разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;
3) припиняти рух транспортних засобів у разі виникнення загрози життю та здоров'ю пасажирів;
4) зазначати в багажній квитанції стан багажу, що має зовнішні пошкодження, або відмовлятися від його перевезення в разі заперечення пасажира проти внесення відповідної позначки;
5) вимагати від органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, замовника послуг та автостанцій виконання умов договору;
( Підпункт 5 пункту 146 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 983 від 09.09.2009 )
6) брати участь у конкурсах на перевезення пасажирів на маршрутах;
7) подавати організаторам регулярних перевезень пропозиції щодо підвищення рівня організації обслуговування пасажирів;
8) надавати пасажирам пільги щодо оплати послуг з перевезення;
9) пропонувати пасажирам додаткові послуги.
147. Водій автобуса зобов'язаний:
1) мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії;
( Підпункт 1 пункту 147 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 620 від 09.06.2011 )
2) виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації автобуса;
3) мати із собою і пред'являти для перевірки уповноваженим особам передбачені законодавством документи;
4) дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;
5) приймати, розміщувати та видавати багаж пасажирам на передбачених графіком руху зупинках;
6) стежити за виконанням пасажирами своїх обов'язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі;
7) здійснювати висадку пасажирів у разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезення;
8) вживати необхідних заходів до забезпечення безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної зупинки на залізничному переїзді;
9) перевіряти під час посадки на приміському або міжміському маршрутах наявність в осіб квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу;
10) зупиняти під час виконання рейсу в режимі маршрутного таксі автобус для посадки на вимогу в місцях зупинки громадського транспорту, а також в інших місцях, але не ближче ніж за 100 метрів від місця зупинки громадського транспорту, якщо це не суперечить Правилам дорожнього руху;
11) зупиняти автобус для посадки та висадки пасажирів на відстані не більше ніж 0,05-0,1 метра від краю проїзної частини дороги;
( Підпункт 11 пункту 147 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
12) пройти перед виїздом на маршрут медичний огляд, забезпечити перевірку технічного стану і комплектності транспортного засобу;
13) дотримуватися визначеного законодавством режиму праці та відпочинку;
14) бути охайно одягненим, чемно поводитися з пасажирами;
15) оголошувати найменування і тривалість зупинки;
16) продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса у передбачених законодавством випадках;
17) забезпечити у разі відставання пасажира від автобуса на шляху прямування збереження його ручної поклажі, багажу;
18) у разі здійснення приміських, міжміських або міжнародних перевезень надавати допомогу пасажирам з числа осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в розміщенні ручної поклажі, багажу, крісел колісних, палиць, милиць, ходунків та інших особистих речей, а також під час посадки в автобус і висадки з нього;
( Підпункт 18 пункту 147 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
19) у разі обслуговування пасажирів з числа осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення перевіряти після прибуття їх до пункту призначення, чи здійснили такі пасажири заплановану висадку та чи не забули багаж та/або ручну поклажу, особисті речі;
( Підпункт 19 пункту 147 в редакції Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
20) забезпечувати перевезення багажу в багажних відділеннях автобуса (у разі їх наявності) або розміщення так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж салону автобуса та не блокувати доступ до основних і аварійних виходів;
21) надавати допомогу особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення під час посадки в автобус і висадки з нього, у тому числі особисто піднімати та опускати механічні апарелі та механізми з метою створення умов для зручного користування зазначеним транспортним засобом особами, які пересуваються на кріслах колісних.
( Пункт 147 доповнено підпунктом 21 згідно з Постановою КМ № 181 від 07.02.2018 )
148. Водій автобуса має право:
1) вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків;
2) перевіряти під час посадки в автобус на приміських, міжміських та міжнародних маршрутах наявність квитків на проїзд і квитанцій на перевезення багажу;
3) не видавати багаж, якщо пасажир не пред'явив квитанцію на перевезення багажу;
4) не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця (крім випадків, коли в пасажира є квиток на місце в салоні);
5) відмовити у разі виконання рейсів у режимі маршрутного таксі у зупинці для посадки та/або висадки у місці, розташованому на відстані ближче ніж 100 метрів від облаштованої зупинки громадського транспорту, або на порушення Правил дорожнього руху;
6) не допускати до поїздки пасажирів, які не мають квитків або не пред'являють посвідчення встановленого зразка, що підтверджує право на пільги щодо оплати проїзду, перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, порушують громадський порядок, мають при собі небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів, створюють шум у салоні, зокрема, за допомогою технічних пристроїв.
( Підпункт 6 пункту 148 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 456 від 09.05.2023 )
149. Водію автобуса забороняється:
1) починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до повної зупинки автобуса;
2) змінювати маршрут і графік руху;
3) розмовляти з пасажирами, їсти, пити, курити під час руху автобуса;
4) продавати пасажирам квитки під час руху автобуса;
5) відмовляти пасажирам в обслуговуванні, крім передбачених законодавством та цими Правилами випадків;
6) обирати пасажирів за вигідністю їх прямування;
7) перевозити в автомобілі гострі і ріжучі предмети, пожежонебезпечні, вибухові, отруйні, їдкі, сморідні та наркотичні речовини, вогнепальну зброю без чохлів, інші небезпечні предмети;
8) перевозити тварин, крім передбачених законодавством випадків;
9) порушувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації транспортного засобу;
10) відтворювати в салоні автобуса музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон - лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів).
( Пункт 149 доповнено підпунктом 10 згідно з Постановою КМ № 456 від 09.05.2023 )
150. Водій таксі зобов'язаний:
1) здійснювати посадку пасажирів на стоянці в порядку черги, надавати право позачергового користування таксі згідно із законодавством;
2) відчиняти двері таксі, відкривати багажник та перевіряти його закриття під час посадки пасажирів;
3) повідомляти пасажирам про розмір оплати проїзду, показання таксометра на початку і в кінці поїздки та роз'яснювати порядок користування таксі;
4) здійснювати перевезення до пункту призначення за визначеним пасажиром маршрутом або найкоротшим шляхом за згодою пасажира;
5) дотримуватися визначеного законодавством режиму праці та відпочинку;
6) бути ввічливим і уважним до пасажирів;
7) мати із собою і пред'являти для перевірки уповноваженим особам передбачені законодавством документи;
8) отримувати згоду пасажира на запропонування іншим особам здійснити поїздку;
9) передавати забуті речі у міський стіл знахідок;
10) вживати заходів для своєчасної доставки пасажирів до місця призначення у разі виходу транспортного засобу з ладу (зупинити попутне таксі, викликати таксі по телефону тощо);
11) допомогти пасажирові укласти багаж;
12) видати на вимогу пасажира чек для оплати транспортної послуги;
13) виконувати договірні зобов'язання щодо подачі автомобіля, доставки пасажира, умов та розміру оплати;
14) виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації транспортного засобу.
151. Водій таксі, що є найманим працівником, крім вимог, передбачених пунктом 150 цих Правил, повинен перед виїздом на маршрут пройти медичний огляд і провести перевірку технічного стану транспортного засобу з внесенням відповідної позначки у дорожній лист.
152. Автомобільний самозайнятий перевізник, що здійснює перевезення на власному транспортному засобі, крім вимог, передбачених пунктом 150 цих Правил, зобов'язаний проходити один раз на рік медичний огляд, за результатами якого видається довідка встановленого зразка, та здійснювати технічне обслуговування транспортного засобу на станції технічного обслуговування згідно з регламентом проведення сервісного обслуговування транспортного засобу, але не рідше ніж один раз на три місяці, про що проставляється відмітка в сервісній книжці, форма якої затверджується Мінінфраструктури.
( Пункт 152 в редакції Постанови КМ № 983 від 09.09.2009 )
153. Водій таксі має право:
1) відмовити у поїздці пасажирові, який перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, порушує громадський порядок, має при собі речі, заборонені для перевезення, може забруднити салон автомобіля;
2) вимагати від автомобільного перевізника створення умов для безпечної роботи на маршруті, дотримання режиму праці та відпочинку водіїв.
154. Водію таксі забороняється:
1) відмовляти пасажирові в обслуговуванні, крім випадків, передбачених законодавством та цими Правилами;
2) пропонувати особі поїздку без згоди пасажирів, які перебувають у салоні таксі;
3) здійснювати перевезення пасажирів, якщо в автомобілі таксі відсутній або не працює таксометр;
4) перевозити групу пасажирів у кількості, що перевищує пасажиромісткість транспортного засобу;
5) установлювати за поїздку розмір плати, який не відповідає показанням таксометра;
6) обирати пасажирів за вигідністю їх прямування;
7) нав'язувати спільний проїзд кільком пасажирам або здійснювати перевезення пасажирів не найкоротшим шляхом, якщо на те відсутня їх згода;
8) перевозити в автомобілі гострі і ріжучі предмети, пожежонебезпечні, вибухові, отруйні, їдкі, сморідні, наркотичні речовини, вогнепальну зброю без чохлів, інші небезпечні предмети;
9) перевозити тварин, крім передбачених законодавством випадків;
10) брати плату з пасажирів за час простою у разі зупинки в дорозі з вини водія;
11) їсти, пити та курити під час руху;
12) порушувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації транспортного засобу;
13) відтворювати в салоні музику чи інші звукові сигнали без згоди всіх пасажирів.
( Пункт 154 доповнено підпунктом 13 згідно з Постановою КМ № 456 від 09.05.2023 )
155. Водій таксі несе відповідальність за життя і здоров'я пасажирів, псування або втрату прийнятого до перевезення багажу.
155-1. Під час здійснення пасажирського міжнародного автомобільного перевезення автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, крім обов'язків, визначених пунктами 147 і 150 цих Правил, зобов'язані перед початком такого перевезення перевірити наявність у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажирам, які на їх вимогу не пред'явили необхідні документи.
( Правила доповнено пунктом 155-1 згідно з Постановою КМ № 672 від 22.06.2011 )
156. Пасажир таксі має право:
1) на високоякісне та безпечне перевезення;
2) вибирати на свій розсуд будь-яке таксі, що перебуває на стоянці;
3) вимагати від водія:
виконання вимог Правил дорожнього руху, цих Правил та законодавства про захист прав споживачів, проведення розрахунку згідно з показаннями таксометра та видачі йому чека;
здіснення перевезення без підсадки інших пасажирів;
здійснення перевезення найкоротшим шляхом;
4) визначати шлях прямування до пункту призначення;
5) перевозити на руках дитину дошкільного віку на задньому сидінні;
6) звертатися до автомобільного перевізника та інших організацій з вимогою роз'яснити порядок надання транспортних послуг і їх оплати;
7) на компенсацію заподіяної шкоди.
157. Пасажир таксі зобов'язаний:
1) виконувати вимоги цих Правил;
2) здійснювати посадку та висадку з правого боку тільки після повної зупинки транспортного засобу;
3) під час руху не відволікати увагу водія від керування транспортним засобом;
4) не допускати дій, які загрожують безпеці перевезення та дорожнього руху;
5) не курити і не відкривати вікон у салоні без погодження з водієм та іншими пасажирами;
6) оплатити у разі виходу транспортного засобу з ладу частину вартості проїзду згідно з показаннями таксометра;
7) розрахуватися з водієм у повному обсязі після закінчення поїздки, у тому числі у разі її припинення за власним бажанням, а в разі зупинки за власною потребою - оплатити частину перевезення, що здійснене, згідно з показаннями таксометра та внести аванс на час чекання за домовленістю (якщо в межах такого часу пасажир не з'явився, перевезення вважається закінченим);
8) під час міжнародного автомобільного перевезення мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'являти їх на вимогу автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника.
( Пункт 157 доповнено підпунктом 8 згідно з Постановою КМ № 672 від 22.06.2011 )
158. Пасажир автобуса зобов'язаний:
1) мати при собі квиток на проїзд, квиток (квитанцію) на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток;
( Підпункт 1 пункту 158 в редакції Постанови КМ № 812 від 25.10.2017 )
2) займати зазначене у квитку місце, зберігати квиток до кінця поїздки і пред'являти в розгорнутому вигляді на вимогу осіб, що мають право здійснювати контроль;
3) здійснювати посадку (висадку) лише після повної зупинки автобуса;
4) оплатити перевезення багажу та ручної поклажі згідно з вимогами цих Правил;
5) мати візові та еміграційні документи (під час міжнародних перевезень);
6) під час міжнародного автомобільного перевезення мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх автомобільному перевізнику на його вимогу;
( Пункт 158 доповнено новим підпунктом 6 згідно з Постановою КМ № 672 від 22.06.2011 )
7) завчасно подати сигнал водієві відповідним дзвінком або усно в разі виходу на зупинці "На вимогу";
8) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди надати можливу допомогу потерпілим і повідомити про це органам Національної поліції;
( Підпункт 8 пункту 158 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 161 від 22.03.2017 )
9) повідомити водієві про виявлені забуті речі, документи та цінності;
10) виконувати вимоги цих Правил та Правил користування міським пасажирським автомобільним транспортом.
( Пункт 158 доповнено підпунктом 10 згідно з Постановою КМ № 812 від 25.10.2017 )
159. Пасажир автобуса має право:
1) на безпечне і високоякісне перевезення;
2) висувати вимоги до автомобільного перевізника щодо виконання ним умов договору перевезення;
3) перевозити тварин у встановленому законодавством порядку;
4) перевозити безоплатно одну одиницю багажу в разі поїздки на маршруті міського або приміського сполучення за умови, що його розміри не перевищують 100 х 50 х 30 сантиметрів, вагою до 20 кілограмів;
5) гарантовано перевозити дві одиниці багажу з оплатою згідно з тарифом за кожну з них та безоплатно перевозити одну одиницю ручної поклажі у салоні транспортного засобу в разі поїздки на маршруті міжміського або міжнародного сполучення;
6) безоплатно перевозити ручну поклажу в кількості не більш як дві одиниці на міських та приміських маршрутах;
7) безоплатно перевозити з собою одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;
( Підпункт 8 пункту 159 виключено на підставі Постанови КМ № 181 від 07.02.2018 )
9) оголошувати цінність багажу;
10) отримувати від автомобільного перевізника, водія, працівника автостанції інформацію про послуги з перевезень;
11) на компенсацію заподіяної шкоди.
160. Пасажирам автобуса (таксі) забороняється:
1) під час руху відволікати увагу водія від керування;
2) відчиняти двері транспортного засобу до повної його зупинки;
3) перешкоджати зачиненню дверей;
4) розміщувати багаж у тих місцях, де це перешкоджає вільному пересуванню пасажирів уздовж салону;
5) здійснювати поїздку без оплати її вартості або без пред'явлення посвідчення особи встановленого зразка (у разі наявності права на пільги щодо проїзду);
6) робити виправлення у квитку і передавати його іншій особі;
7) перевозити багаж та ручну поклажу на сидінні;
8) користуватись аварійним обладнанням без потреби;
9) порушувати громадський порядок;
10) курити в салоні транспортного засобу.
( Правила із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1919 від 18.10.99, в редакції Постанови КМ № 141 від 29.01.2003, № 1184 від 26.09.2007 )