застосовування одноступеневих технологічних схем очищення природних вод, а для локальних систем з поверхневим водозабором - двоступеневих, у тому числі спрощеної аерації для знезалізнення підземних вод, пінополістиролових фільтрів для очищення води біологічним методом тощо;
3) збільшення потужності місцевих водних джерел за рахунок штучного поповнення запасів підземних вод. У цьому напрямі слід працювати тільки після еколого-економічного обгрунтування його доцільності. Системи поповнення будуть застосовуватись у найменше водозабезпечених регіонах України, насамперед, у Криму, Запорізькій, Миколаївській, Одеській і Херсонській областях, де існують природні умови для їх спорудження;
4) забезпечення сільських населених пунктів груповими і автономними системами каналізації, водовідведення та утилізації стоків:
- завершення будівництва та введення у дію групових водопроводів в комплексі з розвідними мережами, а також із забезпеченням усіх центральних садиб, освітніх, оздоровчих та побутових установ і закладів системами водовідведення та утилізації стічних вод;
- поступове усунення диспропорцій між рівнями потужності водопроводів та систем водовідведення і каналізації;
- охорона поверхневих і підземних вод від забруднення стічними водами.
5) створення спеціалізованої служби експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства. Як свідчить практика, за винятком управлінь групових і локальних водопроводів Держводгоспу та підрозділів Укрсількомунгоспу, на селі ця служба фактично відсутня. У більшості сільських населених пунктів, де є водопроводи, технічне обслуговування локальних об'єктів водопостачання та водозабірних споруд і свердловин в необхідних обсягах не здійснюється, що призводить до їх передчасного виходу з ладу, не проводиться і належний виробничо-лабораторний контроль з боку власників водопроводів.
Заходами Програми передбачається розширення мережі підприємств з експлуатації на селі об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства та матеріально-технічне зміцнення як створюваної, так і наявної виробничо-експлуатаційної бази. Важливу роль в упорядкуванні системи утримання і обслуговування систем і об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства відіграє реалізація Основних напрямів прискорення реформування житлово-комунального господарства, затверджених Указом Президента України від 19 жовтня 1999 р. N 1351, якими передбачається завершити передачу в комунальну власність відомчих об'єктів комунального господарства, у тому числі систем водопостачання і каналізації.
VI. НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Науково-технічне забезпечення реалізації Програми здійснюватиметься за рахунок цільового фінансування її заходів, шляхом впровадження науково-методичних, нормативно-правових та дослідно-конструкторських розробок, а також удосконалення системи екологічного менеджменту джерел водопостачання. При цьому робота здійснюватиметься за такими напрямами:
створення здешевлених та економічних систем сільськогосподарського водопостачання з максимальним використанням місцевих водних джерел;
повне використання потужностей групових водопроводів, які на сьогодні задіяні тільки на 40-50 відсотків, за рахунок добудови розвідних мереж та очисних споруд, створення водогосподарських комплексів з кількох групових водопроводів із застосуванням на них сучасних технологій попереднього очищення води до якості технічної та подальшим глибоким доочищенням у вузлах водовиділу до якості кондиційної питної води;
створення локальних систем водопостачання із застосуванням компактних водоочисних установок для опріснення високомінералізованих підземних вод, знезалізнення, знефторення та фторування, а також освітлення та знезараження вод;
використання економічних та ефективних технологій водопідготовки, у тому числі із застосуванням біологічних методів водоочищення, малореагентних та безреагентних технологій;
упорядкування та впровадження обліку використання питної води, створення системи моніторингу сільського водопостачання у рамках державного моніторингу вод, розроблення та впровадження раціональних нормативів водоспоживання.
За даними гідрогеологічної служби, в Україні склалася складна еколого-геологічна ситуація, яка формувалася протягом тривалого часу у процесі зростання техногенних навантажень і значного використання природно-ресурсного потенціалу. Результат робіт з оцінки стану підземних вод, виконані геологічними службами, свідчать про подальший вплив на навколишнє природне середовище викидів в атмосферу, скидів забруднених стічних вод у водойми, а також поховання твердих токсичних відходів.
Прогнозні ресурси підземних вод в Україні, придатних для водопостачання, досягають приблизно 22,5 млрд. куб. метрів на рік. На початок 2000 року затверджено їх експлуатаційні запаси для питного водопостачання на 998 ділянках у кількості 5,75 млрд. куб. метрів на рік (26 відсотків прогнозованих). До забруднення підземних вод основних водоносних горизонтів призводить їх інтенсивна безсистемна експлуатація, в окремих випадках з перевищенням водовідбору над затвердженими запасами, підтягування солоних морських вод, а також перехід високомінералізованих підземних вод із нижче залягаючих водоносних горизонтів тощо. Продовжується експлуатація понад 260 водозаборів із затвердженими запасами, підземні води яких зазнали забруднення у процесі їх використання. Близько половини шахтних та трубчастих колодязів у сільській місцевості, яких всього налічується в Україні понад 2000 тис., перебуває в незадовільному санітарному стані через бактеріальне і хімічне забруднення грунтових вод відходами господарської діяльності. У воді більшої частини обстежених шахтних колодязів і в багатьох свердловинах виявлено вміст небезпечних органічних сполук (нітрити, нітрати, азот амонійний тощо), що у 3-5 разів, а в окремих випадках у 50-100 разів, перевищує допустимі санітарні норми.
У процесі реалізації Програми проводитимуться дослідження з пошуку запасів підземних вод для локальних водозаборів, розроблення вітчизняних економічних технологій опріснення мінералізованих підземних вод мембранними технологіями, організація та облаштування зон санітарної охорони нових та санація існуючих підземних водозаборів, впровадження технологій штучного поповнення запасів підземних вод, застосування нових ефективних засобів пошуку та видобутку підземних вод, які залягають на значних глибинах. Приділятиметься увага здійсненню на рівні місцевих органів виконавчої влади та органів самоврядування заходів, спрямованих на збереження та охорону підземних і поверхневих водних ресурсів.
Необхідно відзначити, що здебільшого на територіях, де планується проводити заходи з розвитку централізованого водопостачання, взагалі відсутні будь-які запаси прісних підземних вод, тому проблема водозабезпечення сільського населення розв'язуватиметься за рахунок перекидання водних ресурсів з інших регіонів. При цьому перед початком робіт із спорудження того чи іншого об'єкта централізованого водопостачання обов'язково проводитимуться (із залученням організацій і установ гідрогеологічної служби) техніко-економічні розрахунки щодо можливості використання джерел питної води з наданням переваги підземним водам відповідної якості.
До участі в науково-технічному забезпеченні виконання Програми, координація якого покладається на Держводгосп, залучатимуться профільні і спеціалізовані наукові установи Національної академії наук, Української академії аграрних наук, інших установ та організацій.
VII. ОРІЄНТОВНІ РОЗРАХУНКИ ВАРТОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ ФІНАНСУВАННЯ
Заходи, розроблені на виконання цієї Програми, здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету, а також позабюджетних фондів, коштів суб'єктів господарювання та інших джерел фінансування.
У Програмі враховано завдання та заходи з розширення обсягів будівництва і реконструкції систем питного водопостачання та систем каналізації щодо забезпечення водопостачанням населених пунктів, які користуються привізною водою, що були передбачені у Програмі водопостачання сільських населених пунктів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1992 р. N 134, та Програмі розвитку водопровідно-каналізаційного господарства України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1269.
Показники вартості робіт визначено за цінами 1997 року згідно з наданими облдержадміністраціями та водогосподарськими організаціями матеріалами, які було скориговано залежно від першочерговості заходів.
За розрахунками, для повного розв'язання "проблеми привізної води" на виконання робіт необхідно понад 2,5 млрд. гривень.
Враховуючи обмежені фінансові можливості економіки України на сучасному етапі, до Програми включено лише найневідкладніші заходи щодо забезпечення якісною питною водою сільського населення, яке проживає у регіонах з найбільш критичним рівнем водозабезпечення.
Загальну вартість заходів, передбачених Програмою на 2001-2010 роки, визначено з урахуванням як соціальних факторів, так і фінансово-економічних можливостей держави. З усієї суми коштів - 1381,5 млн. гривень - на 2001-2005 роки потрібно 291,5 млн. гривень.
Зокрема, у 2001-2010 роках передбачається здійснити:
продовження будівництва групових водопроводів з системами водовідведення - 514 млн. гривень;
будівництво нових групових і локальних водопроводів з водовідведенням та каналізацією - 603 млн. гривень;
реконструкцію групових і локальних водопровідних систем вартістю - 62,2 млн. гривень;
будівництво локальних об'єктів сільської каналізації - 164 млн. гривень;
реалізацію інших заходів (науково-технічне і методичне забезпечення Програми, паспортизація джерел і об'єктів сільського водопостачання, пошук джерел підземних вод, штучне поповнення запасів підземних вод, розвиток виробничо-експлуатаційних баз) - 38,3 млн. гривень.
Орієнтовні обсяги будівництва і реконструкції об'єктів централізованого водопостачання у комплексі з системами водовідведення у селах, які користуються привізною та неякісною водою, у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року (за рахунок коштів державного бюджету) наведено у додатках 2-6.
Передбачається можливість щорічного коригування Програми у частині обсягів запланованих робіт залежно від умов їх фінансування та інфляційних процесів, а також внесення до окремих її розділів додаткових заходів (у разі потреби).
VIII. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ, ПРАВОВЕ, ФІНАНСОВЕ, НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
До початку реалізації завдань Програми повинні бути визначені джерела її фінансування та розроблено механізм виділення цільових коштів на виконання пріоритетних завдань на державному і місцевому рівні, а також розроблено схему взаємозв'язку всіх ланок управлінської, науково-технічної та господарської діяльності, спрямованої на забезпечення населення якісною питною водою та раціональне використання водних ресурсів.
Організаційна робота щодо виконання визначених Програмою заходів і робіт покладається на Держводгосп та його територіальні органи, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації.
Контроль та аналіз виконання завдань Програми, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, інших джерел, забезпечуватимуть Мінекономіки, Мінекоресурсів, Мінфін, Держводгосп, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві органи виконавчої влади.
Удосконалення нормативно-правової бази здійснюватиметься шляхом прийняття нових законодавчих актів (закон про питну воду тощо), внесення в установленому порядку змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, а також здійснення контролю за впровадженням затверджених та розробленням нових нормативних актів.
IX. ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАХОДИ ТА КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ СІЛЬСЬКОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
З метою підвищення рівня забезпечення сільського населення якісною питною водою передбачається також здійснити:
своєчасне інформування і залучення громадськості до розв'язання екологічних і соціальних проблем села та виконання завдань Програми;
підвищення рівня професійної підготовки працівників, діяльність яких пов'язана з використанням та охороною водних ресурсів, а також здійснення підготовки кадрів для експлуатації об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства у сільській місцевості;
висвітлення в засобах масової інформації проблем забезпечення якісною питною водою сільських жителів і бережливого ставлення до водних ресурсів.
X. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Реалізація заходів, передбачених Програмою, сприятиме налагодженню централізованого водопостачання більшості сільських населених пунктів, які через природні умови або техногенні причини на сьогодні вимушені користуватися привізною та неякісною водою (цифрові показники наведено в поданій нижче таблиці).
Забезпечення сіл, які користуються привізною та неякісною водою, централізованим водопостачанням
Виконання завдань Програми у повному обсязі дасть змогу розв'язати проблеми, пов'язані з використанням привізної води, захворюванням населення унаслідок вживання неякісної питної води, створити умови подальшого розвитку централізованого водопостачання і водовідведення у сільській місцевості та забезпечити задовільні соціально-побутові умови життєдіяльності на селі.
Додаток 1
до Програми
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ
сільських населених пунктів, які користуються привізною та неякісною водою
Додаток 2
до Програми
ЗАГАЛЬНІ ОБСЯГИ
першочергових робіт та заходів з будівництва та реконструкції об'єктів централізованого водопостачання та водовідведення у сільських населених
пунктах, які користуються привізною та неякісною водою,
на 2001-2005 роки і прогноз до 2010 року
Додаток 3
до Програми
ОБСЯГ
робіт з будівництва та реконструкції магістральних водоводів групових водопроводів для сільських населених пунктів, які користуються привізною та неякісною водою, на 2001-2005 роки і прогноз до 2010 року за рахунок державного бюджету