Про затвердження Положення про державних контролерів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР

Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити Положення про державних контролерів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР, що додається.

2. Вважати такими, що втратили чинність:

а) Положення про державних контролерів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 12 вересня 1960 р. N 1541 (ЗП УРСР 1960 р. N 9, ст. 152);

б) зміни до Положення про державних контролерів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР, внесені постановою Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1961 р. N 1283 (ЗП УРСР 1961 р. N 9, ст. 112).

1. Закон "Про охорону природи Української РСР", прийнятий третьою сесією Верховної Ради Української РСР п'ятого скликання 30 червня 1960 року, зобов'язує всіх землекористувачів використовувати відведені їм землі з додержанням правил раціональної їх експлуатації.

Користувачі землями сільськогосподарського призначення зобов'язані використовувати їх так, щоб запобігати шкідливим процесам водної і вітрової ерозії грунтів, добиваючись неухильного зростання їх родючості. Під час розробки надр повинні провадитись необхідні заходи по охороні земної поверхні і розташованих на ній будівель, споруд, водоймищ і насаджень від шкідливого впливу гірничих виробіток.

Цим Законом встановлено також, що всі ліси Української РСР використовуються для задоволення потреб народного господарства і служать водоохоронним, грунтозахисним, полезахисним та іншим спеціальним цілям.

Особи, винні в порушенні правил охорони природи, підлягають відповідальності, встановленій діючим законодавством, і з них стягуються збитки, заподіяні їх незаконними діями.

2. Охорона грунтів і захисних лісонасаджень від ерозії та контроль за проведенням заходів по відновленню родючості і продуктивному використанню еродованих земель в Українській РСР здійснюються Міністерством виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР, обласними управліннями виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів через сітку державних контролерів.

3. Державними контролерами по охороні грунтів і захисних лісонасаджень, за поданням відповідних міністерств, відомств і їх органів на місцях, можуть призначатись особи з числа працівників системи Міністерства виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР, раднаргоспів, лісогосподарських, водогосподарських та інших організацій і науково-дослідних установ, які мають вищу або середню сільськогосподарську освіту і спеціальні знання по запобіганню шкідливим процесам водної і вітрової ерозії грунтів.

Державні контролери, незалежно від того, в якому відомстві, організації або установі вони працюють, в частині виконання ними обов'язків, що випливають з цього Положення, підпорядковуються Міністерству виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР та його обласним управлінням і призначаються та звільняються: контролери по районах і територіальних виробничих управліннях - начальниками обласних управлінь виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів, а контролери по областях - Міністерством виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР.

4. Державні контролери при виконанні своїх службових обов'язків мають право користуватися безплатно попутним транспортом підприємств, радгоспів, колгоспів та інших організацій - користувачів землею або захисними лісонасадженнями.

5. Державні контролери по охороні грунтів і захисних лісонасаджень в разі необхідності скріплюють свої документи печаткою територіального виробничого колгоспно-радгоспного (радгоспно-колгоспного) управління або райвиконкому.

6. Державним контролерам по районах і територіальних виробничих управліннях видаються посвідчення встановленого зразка за підписом начальника обласного управління виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів, а державним контролерам по областях - за підписом Міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР.

7. Державні контролери по охороні грунтів і захисних лісонасаджень стежать за здійсненням заходів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень і, зокрема, наглядають за тим, щоб:

а) всі землекористувачі використовували відведену їм землю з додержанням правил раціональної її експлуатації і виконували заходи по організації боротьби з ерозією грунтів, регламентовані постановою Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1960 року N 638 "Про організацію боротьби з ерозією грунтів на території УРСР" (ЗП УРСР 1960 р. N 4, ст. 63), "Обов'язковий для всіх землекористувачів мінімум заходів по боротьбі з ерозією грунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в УРСР", затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 вересня 1960 р. N 1541 (ЗП УРСР 1960 р. N 9, ст. 152) та постанову Ради Міністрів УРСР від 21 лютого 1961 року N 205 "Про додаткові заходи по захисту грунтів від водної і вітрової ерозії" (ЗП УРСР 1961 р. N 2, ст. 28);

б) колгоспи, радгоспи, установи та інші організації, в користуванні яких є землі сільськогосподарського призначення, використовували їх так, щоб запобігати шкідливим процесам водної і вітрової ерозії грунтів, та добивались неухильного зростання родючості цих земель;

в) в процесі розробки надр провадились необхідні заходи по охороні земної поверхні від шкідливого впливу гірничих виробок та щоб всі підприємства і відомства сумлінно виконували свої обов'язки по відновленню родючості грунтів на землях, що були зайняті під гірничі або будівельні роботи;

г) усі ліси Української РСР використовувались для задоволення потреб народного господарства, а також служили водоохоронним, грунтозахисним, полезахисним та іншим спеціальним цілям.

8. Державні контролери:

а) здійснюють контроль у справі планування і фінансування заходів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень та вживають заходів, спрямованих на ослаблення і припинення водної та вітрової ерозії грунтів на земельних угіддях, що перебувають в користуванні колгоспів, радгоспів, підсобних господарств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкованості;

б) періодично перевіряють стан наявних протиерозійних захисних і водорегулюючих насаджень, меліоративних і гідротехнічних споруд на землях всіх землекористувачів, включаючи землі міст і селищ міського типу;

в) здійснюють контроль за станом полезахисних лісонасаджень, за додержанням встановлених правил рубок лісонасаджень і вивозки лісу, особливо в гірських районах Карпат і Криму;

г) контролюють додержання колгоспами, радгоспами, підсобними господарствами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами правил добування піску, глини, крейди, мергелю та інших загальнопоширених копалин у місцях, де є загроза утворення або поширення ярів, водомиїв, обвалів берегів річок і водоймищ;

д) контролюють додержання колгоспами, радгоспами, установами та організаціями необхідного режиму в справі використання під випасання худоби земель, що зазнають водної і вітрової ерозії.

9. На земельних угіддях, які відведено для спеціальних потреб, заходи по охороні грунтів і захисних лісонасаджень здійснюють відповідні міністерства і відомства. При виявленні на цих угіддях порушень законодавства про охорону грунтів і захисних лісонасаджень, зазначеного в п. 7 цього Положення, державні контролери зобов'язані повідомити про це відповідні міністерства і відомства для вжиття належних заходів.

10. Здійснюючи контроль по охороні грунтів, державні контролери мають право:

а) безперешкодно обслідувати колгоспи, радгоспи та інші підприємства, організації і установи, в користуванні яких є земельні угіддя, з метою перевірки стану виконання ними заходів щодо ослаблення і припинення водної і вітрової ерозії грунтів та правильності використання еродованих земель. В разі встановлення порушень правил про охорону грунтів, контролер, при обов'язковій участі керівника колгоспу, радгоспу, господарства, підприємства, організації і установи, що перевірялися, складає відповідний акт (протокол) і вживає заходів до усунення виявлених порушень;

б) одержувати від усіх землекористувачів необхідні матеріали, що стосуються заходів по боротьбі з ерозією грунтів, використання еродованих земель, а також заходів по догляду за захисними насадженнями і гідротехнічними та меліоративними спорудами;

в) вимагати від керівників господарств усунення виявлених недоліків і порушень діючого законодавства про охорону грунтів і захисних лісонасаджень;

г) вносити на обговорення і вирішення правлінь колгоспів, директорів радгоспів і підсобник господарств, адміністрації підприємств, установ і організацій пропозиції про запровадження, у відповідності з діючим законодавством, дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників, які порушують обов'язкові заходи по боротьбі з ерозією грунтів, а також пропозиції про заохочення працівників і спеціалістів сільського господарства, які відзначилися при виконанні протиерозійних заходів;

д) передавати відповідним виконкомам місцевих Рад депутатів трудящих, а в необхідних випадках - і органам прокуратури матеріали і акти (протоколи) з своїми висновками про порушення законодавства про охорону природи Української РСР, заходів по боротьбі з ерозією грунтів і продуктивному використанню еродованих земель, обов'язкового для всіх землекористувачів мінімуму заходів по боротьбі з ерозією грунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель Української РСР, а також про порушення правил охорони грунтозахисних лісових насаджень, захисних гідротехнічних і меліоративних споруд та іншого законодавства про охорону грунтів і зелених лісонасаджень;

є) подавати до адміністративних комісій при виконавчих комітетах районних, міських Рад депутатів трудящих матеріали на порушників законодавства про охорону грунтів і захисних лісонасаджень для накладання на них адміністративних стягнень (пункт 11 цього Положення).

11. За порушення законодавства про охорону грунтів і захисних лісонасаджень накладаються в адміністративному порядку штрафи - на службових осіб у розмірі до 10 крб. та на громадян - до 5 крб. (якщо порушення не мають ознак кримінального злочину, передбаченого ст. 159 або 160 Кримінального кодексу УРСР) .

Штрафи накладаються адміністративними комісіями при виконкомах районних, міських Рад депутатів трудящих на підставі протоколів (актів) про порушення, що подаються державними контролерами по охороні грунтів і захисних лісонасаджень, - у відповідності з Положенням про адміністративні комісії при виконкомах районних, міських Рад депутатів трудящих Української РСР (пункт 15 додатка N 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 3 січня 1962 року N 10; ЗП УРСР 1962 р. N 1, ст. 6).

12. Державні контролери по охороні грунтів і захисних лісонасаджень:

а) проводять серед населення пропаганду законодавства про охорону природи Української РСР, про охорону грунтів від ерозії, пропаганду обов'язкового для всіх мінімуму заходів по боротьбі з ерозією грунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в УРСР та інших правил і положень про охорону природи, грунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР. У цій своїй діяльності контролери опираються на місцеві товариства охорони природи та інші громадські і державні організації, членам яких контролери читають лекції на теми охорони природи, грунтів і зелених лісонасаджень, інструктують їх у цих питаннях і дають потрібні консультації через газети, радіо та іншим шляхом;

б) беруть активну участь в нарадах і семінарах спеціалістів сільського, лісового і водного господарства, керівників колгоспів, радгоспів, товариств охорони природи, а також на зборах землекористувачів і роз'яснюють їм заходи по організації боротьби з ерозією грунтів та більш продуктивному використанню еродованих земель;

в) беруть участь в засіданнях ради територіального виробничого управління та нарадах, при обговоренні виконкомами обласних Рад депутатів трудящих звітів керівників територіальних виробничих управлінь, обласних організацій, господарств і підприємств, у користуванні яких є земельні угіддя, і дають цим працівникам потрібні поради і настанови, спрямовані на успішну боротьбу з ерозією грунтів, а також допомагають їм розробляти плани на майбутнє по цих питаннях.

13. Державні контролери двічі на рік подають звіти про свою діяльність: державні контролери територіальних виробничих управлінь (1 січня і 1 липня) - обласним управлінням виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів, а державні контролери по областях (15 січня і 15 липня) - Міністерству виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР.