Питання охорони ґрунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР

Рада Міністрів Української РСР

В зв'язку з реорганізацією сільськогосподарських органів прийняти подані Міністерством сільського господарства УРСР зміни до Обов'язкового для всіх землекористувачів мінімуму заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в УРСР та до Положення про державних контролерів по охороні ґрунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 12 вересня 1960 року N 1541 (ЗП УРСР 1960 р., N 9, ст. 152). Зміни додаються.

I. До Обов'язкового для всіх землекористувачів мінімуму заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в УРСР.

Пункт 21 викласти в такій редакції:

"21. На схилах крутизною від 2 до 10 градусів підйом плантажу провадити впоперек схилів. На схилах крутизною понад 10 градусів посадку садів провадити в ями, без суцільної оранки, а підготовку ґрунту під посадку винограду провадити способами, визначеними в кожному конкретному випадку спеціальною комісією за участю агронома господарства, працівників місцевих науково-дослідних установ та агронома районного дослідно-показового господарства, після обов'язкового обстеження на місці. Негайно після підйому плантажу повинні бути нарізані протиерозійні канави і шляхи".

II. До Положення про державних контролерів по охороні ґрунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР.

Пункт 3 викласти в такій редакції:

"3. Державними контролерами по охороні ґрунтів і захисних лісонасаджень по кожному району та області можуть призначатися особи з числа працівників сільськогосподарських, лісогосподарських, водогосподарських та інших організацій і науково-дослідних установ, які мають вищу або середню сільськогосподарську освіту і спеціальні знання по запобіганню шкідливим процесам водної і вітрової ерозії ґрунтів.

Державні контролери призначаються і звільняються Міністром сільського господарства УРСР за погодженням з відповідними організаціями".

Пункт 14 викласти в такій редакції:

"14. Постанова про накладення штрафу, прийнята державним контролером, може бути оскаржена в 15-денний строк перед виконкомом районної Ради депутатів трудящих, рішення якого є остаточним".

Пункт 17 викласти в такій редакції:

"17. Виконком районної Ради депутатів трудящих в 10-денний строк з дня одержання скарги з належними документами зобов'язаний розглянути її, і своє мотивоване рішення негайно повідомити скаржникові, а також державному контролерові, яким накладено штраф".

Пункт 18 викласти в такій редакції

"18. Штрафи вносяться в місцеві відділення Державного банку СРСР і надходять в республіканський бюджет. Штрафи при несплаті їх протягом 15 днів з часу одержання порушником постанови про накладення штрафу стягуються в судовому порядку".