Щодо проведення банками аналізу відповідності фінансових операцій суті діяльності та фінансовому стану клієнтів, що їх здійснюють, з врахуванням джерел походження коштів клієнта, обсягів та інтенсивності здійснення таких операцій

Національний банк України, використовуючи закріплене в пункті 1 статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) право адміністративного регулювання, вважає за необхідне висловити наступні рекомендації банкам, стосовно ризиків відмивання коштів з використанням фінансових операцій щодо одержання, в результаті проведення готівкових валютообмінних операцій, фізичними особами валютних коштів, сума яких в десять і більше разів перевищує суму, визначену у частині 1 статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (далі - кошти в значних розмірах).

Банки, відповідно до частини 3 статті 64 Закону про банки, зобов'язані ідентифікувати відповідно до законодавства України клієнтів, що здійснюють операції з готівкою на суму, що перевищує еквівалент 50000 гривень. При здійсненні ідентифікації банк має право витребувати а клієнт зобов'язаний надати відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану(1).

(1) частина 5 статті 64 Закону про банки;

Для ідентифікації клієнта - фізичної особи та вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації такої особи, у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер(2).

(2) частина 7 статті 64 Закону про банки

Мають місце випадки, коли банки не ведуть анкети клієнтів, які неодноразово здійснюють операції з придбання готівкових коштів, у тому числі валютних, у значних розмірах. Під час встановлення відносин банком не з'ясовується мета та характер майбутніх ділових відносин клієнта з банком. Не здійснюється оцінка фінансового стану клієнта, як це передбачено пунктом 3.15 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 N 189. Не завжди вивчаються джерела походження коштів клієнта що були використані ним при здійсненні вказаних фінансових операцій.

Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) рекомендує звертати додаткову увагу на готівкові валютообмінні операції(3). Схеми фінансових операцій з придбання готівкових коштів були опрацьовані також Державним комітетом фінансового моніторингу України.

(3)FATF, Report on Money Laundering Typologies, 1999 - 2000, 3 February 2000, p. 5;

(4) Типології легалізації злочинних коштів в Україні в 2004 - 2005 роках, затверджені наказом Держфінмоніторингу України від 27.12.2005 N 249, стор. 36-39.

Фінансові операції щодо обміну готівкових валютних коштів у значних розмірах можуть використовуватись з протиправною метою, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, шахрайства або бути однією з складових легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Вказане збільшує репутаційний ризик.

Враховуючи викладене, банкам належить проводити аналіз відповідності вказаних фінансових операцій суті діяльності та фінансовому стану клієнтів, що їх здійснюють, з врахуванням джерел походження коштів клієнта, обсягів та інтенсивності здійснення таких операцій.

За результатами цієї роботи, у відповідності до ст. 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", банки мають встановлювати наявність/відсутність мотивованої підозри щодо здійснення клієнтом зазначених фінансових операцій з метою відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та вживати визначених законодавством заходів.