Щодо зазначення платниками в платіжних дорученнях суми податку на додану вартість

Національний банк України розглянув ваш лист щодо зазначення платниками в платіжних дорученнях суми податку на додану вартість і повідомляє.

Відповідно до статті 1090 Цивільного кодексу України зміст і форма платіжного доручення мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Національний банк України", пунктом 17 статті 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком України.

Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунка або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.

При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Згідно із пунктом 22.6 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (1) (далі - Інструкція).

(1) Затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції банк платника перевіряє відповідність заповнення вимогам додатка 8 до цієї Інструкції таких реквізитів розрахункових документів клієнтів, як "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М.П." та "Підписи платника".

Якщо розрахункові документи, в яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог, зокрема, глави 2 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.

Порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунка клієнтів (пункт 2.15 Інструкції. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

З приводу зазначення платниками в платіжних дорученнях суми податку на додану вартість, то маємо зауважити, що форма платіжного доручення не містить такого окремого реквізиту, а вимоги додатка 8 до Інструкції та відповідних її глав не потребують від платника обов'язкової вказівки суми податку на додану вартість.

Разом з цим, згідно з пунктом 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у главі 3 Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.