Щодо документів, які необхідні резидентам для перерахування сум зборів та державного мита за надання офіційними органами іноземних держав послуг

У зв'язку із зверненнями комерційних банків стосовно документів, які необхідні резидентам для перерахування сум зборів та державного мита за надання офіційними органами іноземних держав послуг (реєстрацію об'єктів прав інтелектуальної власності, розгляд справ в судах тощо) повідомляємо наступне.

При здійсненні платежу з метою оплати збору (мита) за надання послуг по реєстрації об'єктів інтелектуальної власності та розгляду справи іноземним судом, резидент у платіжному дорученні, в рядку "призначення платежу" має вказати відповідний нормативно-правовий акт іноземної держави, на підставі якого здійснюється перерахування збору. Крім того, резидент зобов'язаний надати банку:

- документи, які підтверджують мету перерахування (копія контракту за яким виник спір, позовна заява, заява про реєстрацію товарного знаку та інших об'єктів інтелектуальної власності тощо);

- документ, який підтверджує розмір суми державного мита, що перераховується та в якому зазначені банківські реквізити державного органу, на адресу якого здійснюється перерахування мита (лист від відповідного державного органу іноземної країни, суду, юридичної компанії нерезидента або резидента, що представляє інтереси резидента у суді, в якому має бути зазначена сума мита, нормативний акт, на підставі якого вона визначається та банківські реквізити державного органу, на адресу якого здійснюється перерахування).

Уповноважений банк, як агент валютного контролю, проаналізувавши надані резидентом документи має пересвідчитись у правильності розміру суми збору чи державного мита, що перераховується за межі України та банківських реквізитів і тільки після цього провести відповідну операцію.

У разі здійснення операцій з перерахування іноземної валюти за надання зазначених вище послуг, на них не розповсюджуються вимоги, встановлені статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки, вказані кошти перераховуються державі, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому ці послуги не можна вважати такими, на які поширюються вимоги Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків.

Відповідно до п.4(а) ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" N 15-93 від 19.02.1993 р. операції з проведення платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зообов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати послуг, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей, не потребують отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Враховуючи те, що здійснення реєстрації об'єкту інтелектуальної власності (товарного знаку тощо) відповідним органом іноземної держави чи розгляду справи іноземними судами за своєю суттю є наданням послуг, то для перерахування суми збору за реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності, а також державного мита за подання позовної заяви, індивідуальна ліцензія Національного банку не потрібна.

У разі здійснення реєстрації об'єкту інтелектуальної власності відповідним офіційним органом іноземної держави чи розгляду справи іноземним судом, послуги надаються безпосередньо державою через її відповідні органи. При цьому слід підкреслити, що перерахування, в данному випадку іноземної валюти на виконання зобов'язань перед нерезидентом здійснюється не на підставі договору, а на підставі адміністративно-правового акта країни, в якій надаються зазначені послуги, що не суперечить ст.151 Цивільного кодексу України, де визначено, що зобов'язання виникають на підставі договору чи адміністративного акта.