• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про ліцензування Експортно-кредитного агентства та умови провадження ним діяльності із страхування, перестрахування, надання гарантій та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України

Національний банк України  | Постанова, Інформація, Звіт, Форма типового документа, Перелік, Положення від 06.01.2023 № 1
2) забезпечує моніторинг змін до законодавства України, стандартів об’єднань, включаючи професійні об’єднання, дія яких поширюється на ЕКА, та здійснює оцінку впливу таких змін на процеси та процедури, запроваджені в ЕКА, а також забезпечує контроль за імплементацією відповідних змін до внутрішніх документів ЕКА;
3) забезпечує контроль за комплаєнс-ризиком, що виникає у взаємовідносинах ЕКА з клієнтами та контрагентами;
4) забезпечує управління ризиками, пов’язаними з конфліктом інтересів, та в разі виявлення будь-яких фактів, що свідчать про наявність конфлікту інтересів у працівників, керівників ЕКА, інформує наглядову раду ЕКА;
5) забезпечує організацію контролю за дотриманням ЕКА норм щодо своєчасності та достовірності звітності, включаючи фінансову;
6) забезпечує організацію контролю за захистом персональних даних відповідно до законодавства України;
7) надає роз’яснення, консультації керівникам ЕКА на їх запити з питань, що належать до його компетенції;
8) забезпечує своєчасне виявлення, вимірювання (оцінку), моніторинг, контроль, звітування і надання рекомендацій щодо пом’якшення комплаєнс-ризику;
9) забезпечує контроль за дотриманням норм щодо визначення переліку пов’язаних з ЕКА осіб, готує висновки стосовно комплаєнс-ризику для ухвалення рішень щодо операцій із такими особами;
10) здійснює контроль за відповідністю процедур притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ЕКА вимогам законодавства України;
11) готує та подає звіти щодо комплаєнс-ризику наглядовій раді ЕКА.
51. ЕКА розробляє, затверджує і впроваджує внутрішні документи з питань управління ризиками з урахуванням вимог цього Положення, вимог законодавства України, міжнародних стандартів та міжнародного досвіду.
52. ЕКА розробляє внутрішні документи у формі стратегій, політики, положень, порядків, процедур або іншій формі, які документально закріплюють процес управління ризиками. ЕКА має право об’єднувати окремі внутрішні документи в один або кілька документів.
53. Внутрішні документи з питань управління ризиками повинні визначати також порядок взаємодії між усіма організаційними рівнями ЕКА, включаючи рівень керівників ЕКА.
54. ЕКА на постійній основі переглядає та оновлює (актуалізує) внутрішні документи з питань управління ризиками з урахуванням змін до законодавства України, дія якого поширюється на ЕКА.
55. Внутрішні документи з питань управління ризиками повинні містити:
1) основні цілі управління ризиками;
2) перелік суттєвих ризиків із зазначенням видів діяльності та/або видів операцій, які генерують ці ризики;
3) загальні принципи управління ризиками;
4) організаційну структуру процесу управління з урахуванням розподілу функціональних обов’язків між учасниками процесу, їх повноваження, відповідальність та порядок взаємодії;
5) перелік лімітів, порядок їх установлення та контролю за їх дотриманням, процедуру ескалації порушень лімітів ризиків;
6) підходи щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення ризиків;
7) перелік та формат (інформаційне наповнення) форм звітності, порядок та періодичність / терміни їх подання суб’єктам системи управління ризиками.
56. ЕКА зобов’язане:
1) створити інформаційну систему управління ризиками, яка забезпечує агрегування даних щодо ризиків ЕКА, оперативне та коректне вимірювання ризиків як у звичайних, так і в стресових ситуаціях;
2) розробити процедури обробки даних щодо ризиків, формування управлінської звітності, політику конфіденційності та збереження такої інформації, а також доступу до неї.
57. Управлінська звітність про ризики повинна містити актуальну інформацію про ризики, своєчасно (у строки, визначені внутрішніми документами страховика) подаватися наглядовій раді ЕКА, комітетам наглядової ради ЕКА, правлінню ЕКА та іншим користувачам, які приймають рішення, та забезпечувати повне розуміння ними ситуації щодо рівня (величини) ризиків ЕКА для прийняття управлінських рішень.
58. ЕКА складає управлінську звітність про ризики, яка повинна бути:
1) точною, вивіреною та достовірно відображати рівень прийнятого ЕКА ризику;
2) комплексною - охоплювати всі види ризиків ЕКА, визначені внутрішнім документом з питань управління ризиками, та містити інформацію про концентрацію ризиків;
3) чіткою та інформативною - надавати чітку та однозначну інформацію та бути достатньо вичерпною для прийняття управлінських рішень;
4) періодичною та поширеною серед користувачів управлінської звітності про ризики із забезпеченням конфіденційності.
59. ЕКА має право визначати моделі та інструменти для вимірювання ризиків, включаючи стрес-тестування, та запроваджувати порядок відбору даних для їх використання під час вимірювання ризиків.
Моделі та інструменти, які використовує ЕКА для вимірювання ризиків, повинні будуватися на достовірних та повних вхідних даних.
60. Система управління ризиками як компонент системи внутрішнього контролю ЕКА вважається впровадженою за умови дотримання ЕКА таких вимог:
1) ЕКА визначено цілі управління ризиками, що забезпечують ідентифікацію та оцінку ризиків його працівниками;
2) ЕКА на всіх організаційних рівнях виявляє ризики, притаманні його діяльності, та здійснює заходи щодо управління такими ризиками;
3) ЕКА визначає ризик вчинення шахрайських дій працівниками ЕКА як перешкоду до досягнення встановлених цілей;
4) ЕКА аналізує та враховує у своїй діяльності зміни в ринковому та регуляторному середовищах, які можуть суттєво вплинути на систему внутрішнього контролю.
61. Національний банк під час здійснення нагляду за діяльністю ЕКА оцінює комплексність, якість та ефективність створеної ЕКА системи управління ризиками, її відповідність вимогам законодавства України та цього Положення.
62. ЕКА здійснює контроль за створеною в ЕКА системою управління ризиками шляхом:
1) запровадження та виконання заходів з контролю щодо всіх процесів та на всіх організаційних рівнях;
2) розгляду звітів, підготовлених за результатами здійснення контрольних заходів.
63. ЕКА розробляє та контролює виконання внутрішніх документів, що встановлюють:
1) види, періодичність та порядок здійснення заходів з контролю;
2) структурні підрозділи / працівників, відповідальних за проведення заходів з контролю;
3) види, періодичність та порядок підготовки звітності (управлінської, фінансової, регуляторної, податкової, іншої);
4) періодичність та порядок розгляду звітів;
5) осіб / органи управління ЕКА, уповноважених(і) здійснювати розгляд звітів.
ЕКА здійснює заходи з контролю з метою запобігання, виявлення та усунення порушень законодавства України та внутрішніх документів.
64. Заходами, виконання яких свідчить про впровадження та ефективне функціонування контрольної діяльності як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА, є такі:
1) ЕКА затвердило внутрішні документи, які регулюють питання, визначені в пункті 63 розділу VI цього Положення, та довело їх зміст до відома всіх суб’єктів внутрішнього контролю (у межах їх компетенції);
2) ЕКА визначило у внутрішніх документах види контрольної діяльності над інформаційними системами і технологіями (за потреби).
65. ЕКА зобов’язане враховувати під час розроблення та перегляду контрольних заходів:
1) зміни в ринковому середовищі та законодавстві України;
2) адекватність установлених заходів з контролю щодо кожного із суттєвих видів ризиків, визначених відповідно до розділу VI цього Положення;
3) ефективність застосованих у минулих періодах окремих видів заходів з контролю;
4) можливість моніторингу здійснення певного виду контролю.
66. Система внутрішнього контролю ЕКА може включати здійснення таких видів заходів з контролю:
1) залежно від моменту здійснення контролю:
попередній - передує виконанню дії або операції;
поточний - здійснюється під час виконання дії або операції;
подальший - здійснюється після виконання дії або операції та спрямований на виявлення недоліків, виправлення допущених помилок;
2) залежно від призначення контролю:
превентивний - спрямований на попередження порушень та ризиків;
виявляючий - спрямований на виявлення порушень та ризиків;
коригуючий - спрямований на уникнення / пом’якшення реалізованих ризиків та їх наслідків у майбутньому;
3) залежно від суб’єкта контролю:
самостійний - здійснюється працівником самостійно;
колективний - здійснюється двома (або більше) працівниками (принцип "подвійного контролю");
колегіальний - здійснюється колегіальним органом;
автоматизований - здійснюється автоматизованою інформаційною системою;
4) залежно від періодичності здійснення:
функціональний (постійний) - проводиться на постійній основі;
періодичний - проводиться згідно з установленою у внутрішніх документах періодичністю;
5) залежно від обсягів контролю:
повний - охоплює весь обсяг відповідного процесу;
портфельний - проводиться за групами функцій, операцій, договорів;
вибірковий - проводиться за окремими відібраними елементами відповідного процесу.
67. Контрольна діяльність ЕКА над інформаційними системами і технологіями визначається у внутрішніх документах та може включати:
1) контроль за збереженням цілісності та доступності інформації, яка зберігається з використанням інформаційних систем та технологій, що має право забезпечуватися шляхом резервування (копіювання) такої інформації, відновлення функцій інформаційних систем та технологій, які були пошкоджені внаслідок форс-мажорних обставин або технічних збоїв;
2) управління доступами до певних систем, технологій та/або інформації, які використовуються ЕКА;
3) контроль за інформаційними системами та технологіями під час їх придбання, розроблення або супроводження.
68. ЕКА визначає осіб, відповідальних за здійснення контрольних заходів, підготовку та опрацювання звітів про результати здійснення контрольних заходів за горизонтальною та вертикальною взаємодією та з урахуванням принципу недопущення конфлікту інтересів.
69. Суб’єкти першої лінії внутрішнього контролю ЕКА у межах компетенції:
1) здійснюють заходи з контролю, обов’язок із виконання яких визначено у внутрішніх документах ЕКА, на постійній основі та несуть відповідальність за їх належне і своєчасне виконання;
2) здійснюють оцінку ризиків, пов’язаних з їхньою діяльністю, відповідно до вимог цього Положення;
3) мають право ініціювати / брати участь у розробленні / періодичному перегляді процесу внутрішнього контролю.
70. Суб’єкти другої лінії внутрішнього контролю ЕКА:
1) надають пропозиції щодо вибору та визначення правлінням видів контрольної діяльності;
2) консультують правління з питань розроблення / перегляду внутрішніх документів, які визначають процес здійснення кожного з видів контрольної діяльності та окремих процедур внутрішнього контролю;
3) здійснюють контроль та моніторинг виконання суб’єктами першої лінії внутрішнього контролю заходів з контролю;
4) здійснюють контроль за дотриманням внутрішніх документів та процесів;
5) здійснюють контрольну діяльність за інформаційними системами і технологіями;
6) перевіряють відповідність внутрішніх документів ЕКА законодавству України;
7) перевіряють відповідність здійснюваних суб’єктами першої лінії внутрішнього контролю заходів з контролю за внутрішніми документами ЕКА;
8) здійснюють контрольну діяльність з недопущення конфлікту інтересів;
9) відповідають за належне та своєчасне інформування суб’єктів внутрішнього контролю щодо внутрішніх документів та внесених до них змін, які визначають процедури здійснення кожного з видів контрольної діяльності та окремих процедур внутрішнього контролю;
10) складають звіти в межах компетенції щодо реалізації контрольної діяльності / моніторингу, які мають бути подані для оцінки та розгляду наглядовою радою та правлінням (за потреби).
71. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА:
1) забезпечують впевненість наглядової ради в тому, що обрані та визначені у внутрішніх документах ЕКА заходи з контролю належним чином регламентовані, виконуються уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю, відповідають цілям ЕКА, є ефективними та достатніми для їх реалізації, шляхом проведення внутрішнього аудиту, складення звітів та подання їх на розгляд наглядовій раді та для ознайомлення правлінню;
2) надають пропозиції з питань розроблення / перегляду процесу здійснення заходів з контролю та/або окремих процедур внутрішнього контролю.
72. ЕКА зобов’язане у строки, визначені у внутрішніх документах ЕКА, проводити щорічну самостійну оцінку відповідності системи внутрішнього контролю ЕКА (далі - щорічна самооцінка) його цілям, розміру, видам діяльності, вимогам законодавства України, включаючи вимоги цього Положення, з обов’язковим урахуванням результатів здійснення контрольної діяльності та заходів з моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю ЕКА.
Результати проведеної щорічної самооцінки повинні бути викладені у формі звіту за підписом уповноваженого працівника ЕКА / керівника підрозділу, відповідального за складення такого звіту.
Звіт про результати щорічної самооцінки повинен включати оцінку за кожним компонентом системи внутрішнього контролю, визначеним у пункті 35 розділу VI цього Положення. Звіт про результати щорічної самооцінки може містити іншу інформацію, обов’язковість включення якої визначено у внутрішньому документі ЕКА.
73. ЕКА визначає у внутрішніх документах порядок здійснення суб’єктами внутрішнього контролю зовнішніх та внутрішніх комунікацій, порядок використання та отримання інформації.
74. Заходами, дотримання яких свідчить про впровадження та ефективне функціонування контролю за інформаційними потоками та комунікаціями як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА, є такі:
1) ЕКА використовує у своїй діяльності інформацію, що відповідає критеріям, які свідчать про забезпечення якості інформації, визначеним у пункті 75 розділу VI цього Положення, у визначеному внутрішніми документами порядку;
2) ЕКА проводить внутрішні комунікації, потрібні для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю;
3) ЕКА проводить зовнішні комунікації щодо питань, пов’язаних з ефективним функціонуванням системи внутрішнього контролю.
75. Критеріями, які свідчать про забезпечення якості інформації, що створюється, використовується та отримується ЕКА під час провадження своєї діяльності, є її:
1) актуальність - ЕКА забезпечує внесення змін до інформації та повідомлення заінтересованих осіб про такі зміни протягом строку, визначеного законодавством України, внутрішніми документами ЕКА, з моменту настання обставин, що спричинили необхідність їх внесення;
2) коректність - ЕКА забезпечує достовірність та повноту інформації;
3) цілісність - ЕКА зобов’язане вживати заходів, включаючи використання інформаційних систем і технологій, які спрямовані на захист інформації від спотворення, пошкодження, втрати або знищення;
4) збереження - інформація повинна зберігатися протягом усього строку її використання ЕКА, але не менше строків, визначених законодавством України та внутрішніми документами ЕКА;
5) доступність - ЕКА визначає у внутрішніх документах переліки інформації, яка є:
загальнодоступною;
з обмеженим доступом - може бути отримана та/або використана суб’єктами внутрішнього контролю виключно в межах їх повноважень;
6) достатність - рівень деталізації інформації повинен відповідати потребам внутрішніх та зовнішніх користувачів.
76. ЕКА зобов’язане визначити у внутрішніх документах порядок проведення перевірки якості інформації, включаючи її відповідність критеріям, визначеним у пункті 75 розділу VI цього Положення, достовірність джерел походження такої інформації.
Перевірка якості інформації повинна здійснюватися уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю ЕКА.
77. ЕКА зобов’язане забезпечити суб’єктів внутрішнього контролю можливістю використовувати інформаційні системи та технології, функціональні можливості яких дають змогу проводити перевірки дотримання критеріїв якості інформації, визначених у пункті 75 розділу VI цього Положення.
78. ЕКА визначає у внутрішніх документах порядок здійснення внутрішніх комунікацій за різними напрямами:
1) між суб’єктами однієї лінії внутрішнього контролю, правлінням та наглядовою радою:
за висхідною лінією підпорядкування;
за низхідною лінією підпорядкування;
2) між суб’єктами різних ліній внутрішнього контролю.
79. ЕКА визначає у внутрішніх документах способи здійснення внутрішньої та зовнішньої комунікацій з урахуванням напряму та учасників комунікацій, характеру комунікацій, питання, щодо якого здійснюються комунікації, та вимог законодавства України.
80. ЕКА має право запроваджувати внутрішню систему повідомлення працівниками (включаючи конфіденційно) про виявлені ризики порушення вимог законодавства України та внутрішніх документів. Порядок роботи такої системи в разі запровадження повинен бути визначений внутрішніми документами та доведений до відома всіх працівників ЕКА.
81. ЕКА визначає у внутрішніх документах заходи з контролю під час здійснення зовнішніх комунікацій, включаючи порядок отримання інформації від зовнішніх користувачів, її перевірки та передавання цієї інформації в межах організаційної структури ЕКА.
82. Суб’єкти внутрішнього контролю, уповноважені здійснювати зовнішні комунікації, зобов’язані дотримуватися вимог законодавства України та внутрішніх документів ЕКА щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом.
83. ЕКА, здійснюючи внутрішню та зовнішню комунікації, зобов’язане дотримуватися критеріїв якості інформації, визначених у пункті 75 розділу VI цього Положення.
84. ЕКА має право встановити у внутрішніх документах порядок проведення оцінки якості та ефективності внутрішніх та зовнішніх комунікацій, їх впливу на ефективне функціонування системи внутрішнього контролю та на досягнення цілей його діяльності.
85. ЕКА здійснює моніторинг ефективності системи внутрішнього контролю відповідно до вимог цього Положення та внутрішніх документів з метою:
1) оцінювання якості роботи системи внутрішнього контролю за певний період часу;
2) визначення здатності системи внутрішнього контролю забезпечити досягнення цілей його діяльності, включаючи визначення ймовірності виникнення та оцінку суттєвості потенційно можливих недоліків системи внутрішнього контролю, що можуть спричинити негативний вплив на досягнення цілей;
3) розроблення заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу з метою вдосконалення системи внутрішнього контролю.
86. ЕКА обирає види заходів з моніторингу системи внутрішнього контролю, включаючи моніторинг ефективності процедур з контролю та оцінку ефективності системи внутрішнього контролю, як комбінацію поточних та періодичних заходів з моніторингу з урахуванням установлених цілей діяльності, кількості та складності видів контролю, імовірності виникнення недоліків, а також кваліфікації та досвіду працівників ЕКА.
87. ЕКА має право визначати у внутрішніх документах, крім суб’єктів третьої лінії внутрішнього контролю, також інших працівників ЕКА, уповноважених здійснювати моніторинг ефективності внутрішнього контролю.
88. Свідченням впровадження та функціонування моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА є:
1) визначення у внутрішніх документах ЕКА порядку здійснення поточних та періодичних перевірок відповідності законодавству України та внутрішнім документам якості та ефективності системи внутрішнього контролю;
2) забезпечення ЕКА належного здійснення уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю оцінювання компонентів системи внутрішнього контролю та своєчасного повідомлення про виявлені недоліки системи внутрішнього контролю та/або допущені суб’єктами внутрішнього контролю порушення і причини їх вчинення відповідальних за прийняття рішень про здійснення коригувальних заходів, усунення порушення та/або внесення змін до внутрішніх документів.
89. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА (структурний підрозділ / окрема посадова особа, визначена наглядовою радою для проведення внутрішнього аудиту) зобов’язані здійснювати загальну оцінку ефективності системи внутрішнього контролю відповідно до вимог законодавства України.
90. ЕКА здійснює обов’язкові поточні та періодичні заходи з моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю.
Поточні заходи з моніторингу здійснюються з метою оперативного виявлення та усунення недоліків системи внутрішнього контролю. Відповідальність за проведення таких заходів можуть нести суб’єкти другої лінії внутрішнього контролю в межах повноважень.
Періодичні заходи з моніторингу, включаючи оцінку ефективності системи внутрішнього контролю, здійснюються суб’єктами третьої лінії внутрішнього контролю з метою виявлення недоліків після встановлення факту події.
91. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА (структурний підрозділ / особа, на яку покладено виконання функцій внутрішнього аудиту) зобов’язані за результатами здійснення моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю складати звіти, що подаються на розгляд наглядової ради ЕКА.
Звіти, що подаються наглядовій раді ЕКА, повинні містити інформацію про виявлені недоліки системи внутрішнього контролю та порушення, аналіз причин їх виникнення, імовірні наслідки, до яких можуть призвести ці недоліки, рекомендації / пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, процесу контролю за станом виконання рекомендацій / пропозицій, затверджених раніше.
92. ЕКА забезпечує подання звітів щодо результатів моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю також працівникам, які відповідають за здійснення коригувальних заходів, та керівникам у межах визначених повноважень.
VII. Особливості передавання виконання окремих функцій та/або бізнес-процесів ЕКА спеціалізованим юридичним та/або фізичним особам на договірних умовах
93. ЕКА не має права передавати спеціалізованим юридичним та/або фізичним особам на договірних умовах (далі - аутсорсинг) функцію внутрішнього аудиту, крім окремих завдань або процесів у межах такої функції.
94. Права та обов’язки особи, відповідальної в ЕКА за виконання функції, що передається на аутсорсинг, переходять до особи, яка надає послуги за договором аутсорсингу.
ЕКА має право залучати для виконання окремих функцій або окремих завдань / процесів у межах цих функцій на умовах аутсорсингу особу, яка надає послуги ЕКА за договором аутсорсингу, відповідно до вимог, установлених у пунктах 272-278, 280, 281, 283, 294 глави 19 розділу II Положення про ліцензування, з урахуванням видів діяльності, які провадить ЕКА відповідно до статті 6 Закону про ЕКА як страховик із спеціальним статусом, а також з урахуванням особливостей, встановлених цим Положенням.
Національний банк має право здійснювати оцінку роботи осіб, які за договором аутсорсингу надають послуги ЕКА з виконання ключових функцій (виконання окремих завдань або процесів у межах таких функцій), та/або ефективності виконання ключових функцій ЕКА з урахуванням аутсорсингу. Національний банк у разі виявлення за результатами проведеної оцінки порушень у роботі особи, яка за договором аутсорсингу надає послуги ЕКА з виконання ключової функції ЕКА, має право вживати заходів, визначених у пункті 291 глави 19 розділу II Положення про ліцензування.
95. ЕКА в разі передавання на аутсорсинг будь-яких функцій, окремих завдань або процесів у межах таких функцій несе повну відповідальність за дотримання вимог законодавства України, встановлених для цих функцій, окремих завдань або процесів у межах таких функцій.
96. ЕКА з числа своїх працівників призначає (покладає обов’язки) особу, відповідальну за аутсорсинг, або кілька таких осіб, якщо ЕКА передає на аутсорсинг виконання своїх функцій (крім аутсорсингу виконання окремих завдань та процесів у межах таких функцій), які повинні відповідати вимогам, установленим у пункті 286 глави 19 розділу II Положення про ліцензування.
VIII. Керівники ЕКА, ключові особи ЕКА та відповідальний працівник ЕКА
97. Керівники ЕКА, ключові особи ЕКА повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, а саме вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності.
98. Керівники ЕКА, ключові особи ЕКА повинні відповідати вимогам щодо професійної придатності, установленим у пункті 192, підпунктах 2, 3, 6 пункту 193 глави 15 розділу II Положення про ліцензування. Головний бухгалтер ЕКА повинен мати досвід роботи, пов’язаний з фінансовою або бухгалтерською діяльністю, сукупно не менше трьох років. Незалежний член наглядової ради ЕКА повинен відповідати вимогам щодо незалежності, установленим Законом про управління.
99. Оцінка ділової репутації керівників ЕКА, ключових осіб ЕКА здійснюється відповідно до розділу IV Положення про ліцензування.
100. ЕКА зобов’язане дотримуватися загальних вимог щодо призначення (обрання) на посаду керівників ЕКА, ключових осіб ЕКА та відповідального працівника ЕКА, включаючи повідомлення про таке призначення (обрання), припинення повноважень, покладення виконання обов’язків на іншу особу, установлених для страховиків у главах 60, 61 розділу IX Положення про ліцензування. Вимоги глави 62 розділу IX Положення про ліцензування щодо погодження на посади керівника, ключової особи страховика до ЕКА не застосовуються.
101. Керівники ЕКА та ключові особи ЕКА протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати встановленим законами України та Положенням про ліцензування вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності, незалежний член наглядової ради ЕКА повинен відповідати вимогам щодо незалежності, установленим Законом про управління, з урахуванням статусу ЕКА як страховика із спеціальним статусом та видів діяльності, які провадить ЕКА відповідно до статті 6 Закону про ЕКА, та особливостей, встановлених цим Положенням.
102. ЕКА має право до призначення керівників ЕКА, ключових осіб ЕКА звернутися до Національного банку з клопотанням про здійснення перевірки відповідності цієї (цих) особи (осіб) вимогам щодо професійної придатності та/або ділової репутації, установленим законодавством України з питань регулювання ринку фінансових послуг, включаючи Положення про ліцензування та це Положення, разом із документами, що підтверджують таку відповідність (далі - звернення про перевірку відповідності), визначеними в пункті 670 глави 60 розділу IX Положення про ліцензування.
103. Особа (особи), зазначена (зазначені) у пункті 102 розділу VIII цього Положення, вважається такою, що відповідає (відповідають) вимогам, установленим законодавством України з питань регулювання ринку фінансових послуг, включаючи Положення про ліцензування та це Положення, на момент подання документів, визначених у пункті 102 розділу VIII цього Положення, у разі неповідомлення Національним банком ЕКА протягом одного місяця з дня звернення про перевірку відповідності про невідповідність особи (осіб) вимогам щодо професійної придатності та/або ділової репутації, установленим законодавством України з питань регулювання ринку фінансових послуг.
104. Національний банк у разі виявлення під час розгляду звернення про перевірку відповідності інформації, що свідчить про невідповідність особи (осіб), зазначеної (зазначених) у пункті 102 розділу VIII цього Положення, вимогам щодо професійної придатності та/або ділової репутації, установленим законодавством України з питань регулювання ринку небанківських фінансових послуг, включаючи це Положення, Положення про ліцензування, у строк, визначений у пункті 103 розділу VIII цього Положення, повідомляє ЕКА про це шляхом надсилання листа, підписаного уповноваженою особою Національного банку.
105. Національний банк розглядає питання про відповідність керівників ЕКА, ключових осіб ЕКА та відповідального працівника ЕКА вимогам законодавства України в порядку, визначеному в главі 65 розділу IX Положення про ліцензування.
IX. Порядок анулювання ліцензії за заявою ЕКА та виключення ЕКА з ДРФУ
106. ЕКА зобов’язане в разі прийняття відповідно до законодавства України рішення про припинення діяльності ЕКА, на яку видана Національним банком ліцензія, включаючи припинення діяльності, розширення якої було погоджено Національним банком (далі - діяльність ЕКА), звернутися до Національного банку із заявою про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ в порядку, визначеному цим Положенням.
107. ЕКА для анулювання ліцензії та виключення його з ДРФУ подає до Національного банку:
1) заяву про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ у довільній формі, підписану керівником ЕКА;
2) копію рішення Кабінету Міністрів України або уповноваженого ним органу управління ЕКА (далі - уповноважений орган управління ЕКА) (якщо немає інших акціонерів, крім держави), загальних зборів акціонерів ЕКА (у разі наявності інших акціонерів, крім держави) про припинення діяльності ЕКА;
3) підтвердження суб’єктом аудиторської діяльності, який має право надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, того, що невиконаних зобов’язань за договорами страхування, перестрахування, надання гарантій в ЕКА немає.
108. Національний банк приймає рішення про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ або про відмову в анулюванні ліцензії та виключенні ЕКА з ДРФУ протягом 30 календарних днів із дня отримання відповідної заяви.
Національний банк залишає заяву про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ без руху, якщо:
1) подано неповний пакет документів, необхідних для прийняття рішення про анулювання ліцензії, визначених у пункті 107 розділу IX цього Положення;
2) заява про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ подана з порушенням установлених законодавством України вимог.
Національний банк протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ надсилає ЕКА повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства України, способу/порядку й строку усунення таких недоліків, а також порядку й строків оскарження рішення про залишення заяви про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ без руху.
Заява про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду такої заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху в разі усунення ЕКА виявлених недоліків у строк, установлений Національним банком.
Національний банк не має права повторно залишити без руху заяву про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ, у якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні.
( Пункт 108 розділу IX в редакції Постанови Національного банку № 133 від 30.10.2025 )
109. Національний банк має право відмовити в анулюванні ліцензії та виключенні ЕКА з ДРФУ в разі:
1) невідповідності документів, поданих ЕКА для анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ, вимогам цього Положення;
2) недостовірності інформації та документів, поданих ЕКА до Національного банку в складі пакета документів;
3) неусунення недоліків, що були підставою для залишення заяви про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ без руху, у встановлений Національним банком строк.
( Пункт 109 розділу IX в редакції Постанови Національного банку № 133 від 30.10.2025 )
110. Національний банк невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів із дня прийняття ним відповідного рішення, визначеного в пункті 108 розділу IX цього Положення, письмово повідомляє ЕКА про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ або про відмову в її анулюванні та виключенні ЕКА з ДРФУ шляхом надсилання відповідної копії рішення в письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг").
( Пункт 110 розділу IX в редакції Постанови Національного банку № 133 від 30.10.2025 )
111. Національний банк у рішенні про відмову в анулюванні ліцензії та виключенні ЕКА з ДРФУ зазначає підстави такої відмови.
112. ЕКА після усунення причин, що стали підставою для прийняття Національним банком рішення про відмову в анулюванні ліцензії та виключенні ЕКА з ДРФУ, має право повторно подати заяву про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ і пакет документів для анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ, визначених у пункті 107 розділу IX цього Положення.
113. Національний банк не пізніше ніж протягом одного робочого дня, наступного за днем прийняття рішення про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ, вносить до ДРФУ відповідні зміни та здійснює виключення відомостей про ЕКА з ДРФУ.
114. Національний банк розміщує інформацію про прийняте рішення про анулювання ліцензії та виключення ЕКА з ДРФУ на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.
X. Порядок погодження набуття, збільшення істотної участі в ЕКА іншими особами, крім держави
115. Інші особи, крім держави, які мають намір набути або збільшити істотну участь в ЕКА, зобов’язані до набуття або збільшення істотної участі в ЕКА погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в ЕКА в порядку, визначеному в розділі VIII Положення про ліцензування для особи, яка має намір набути або збільшити істотну участь у страховику, з урахуванням статусу ЕКА як страховика із спеціальним статусом та особливостей, установлених цим Положенням.
116. Набуття або збільшення істотної участі в ЕКА іншими особами, крім держави, регулюється нормами розділів III-VI Положення про ліцензування щодо набуття, збільшення істотної участі в страховику з урахуванням статусу ЕКА як страховика із спеціальним статусом. Національний банк під час оцінки фінансового (майнового) стану таких осіб, які мають намір набути або збільшити істотну участь в ЕКА, застосовує критерії та методики оцінки фінансового стану юридичних осіб та/або майнового стану фізичних осіб, визначені в розділі V Положення про ліцензування, з урахуванням статусу ЕКА як страховика із спеціальним статусом.
117. Національний банк за результатами розгляду заяви та пакета документів, поданих для погодження набуття та/або збільшення істотної участі іншими особами, крім держави, приймає одне з таких рішень:
( Абзац перший пункту 117 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 133 від 30.10.2025 )
1) про погодження набуття та/або збільшення істотної участі в ЕКА інших осіб, крім держави;
2) про відмову у погодженні набуття та/або збільшення істотної участі в ЕКА інших осіб, крім держави.
Національний банк приймає рішення, зазначене в підпункті 1 пункту 117 розділу X цього Положення, за результатами розгляду заяви та пакета документів, поданих для погодження набуття та/або збільшення істотної участі в ЕКА іншими особами, крім держави, за умови дотримання вимог, визначених Законом про ЕКА, Положенням про ліцензування та цим Положенням. Національний банк має право прийняти рішення, зазначене в підпункті 2 пункту 117 розділу X цього Положення, у випадках, визначених у частині восьмій статті 19 Закону про страхування, з урахуванням статусу ЕКА як страховика із спеціальним статусом.
( Абзац четвертий пункту 117 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 133 від 30.10.2025 )
Рішення, зазначені в пункті 117 розділу X цього Положення, приймає Правління або Комітет з питань нагляду в разі делегування йому повноважень.
( Абзац п’ятий пункту 117 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 96 від 15.08.2025 )
XI. Особливості формування та використання страхових (технічних) резервів, інших фондів та резервів
118. ЕКА формує страхові (технічні) резерви з метою забезпечення майбутніх страхових виплат за договорами страхування (вхідного перестрахування), сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) (далі - Договори) згідно з цим Положенням.
119. ЕКА зобов’язане формувати і вести облік таких страхових (технічних) резервів:
1) резерв премій (у складі зобов’язань на залишок покриття відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності), що є оцінкою обсягу відповідальності страховика щодо:
врегулювання заявлених та незаявлених збитків (вимог) і здійснення страхових виплат за діючими Договорами за страховими випадками / гарантійними випадками, які настануть у майбутньому;
здійснення страхових виплат за діючими Договорами, що пов’язані зі страховими (перестраховими) послугами, які не включені до абзацу другого підпункту 1 пункту 119 розділу XI цього Положення та які будуть надані в майбутньому, або будь-якими інвестиційними компонентами чи іншими сумами, що не пов’язані з наданням страхових (перестрахових) послуг за Договорами та не були включені страховиком до резерву збитків;
2) резерв збитків (у складі зобов’язань за страховими вимогами відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності), що включає:
найкращу оцінку резерву заявлених, але не виплачених збитків з урахуванням вартості грошей у часі (далі - резерв заявлених, але не виплачених збитків), що є оцінкою обсягу зобов’язань ЕКА для здійснення страхових виплат, сплати коштів за Договорами за заявленими вимогами, які не врегульовані або врегульовані не в повному обсязі на дату розрахунку, включаючи витрати на врегулювання збитків;
найкращу оцінку резерву збитків, які виникли, але не заявлені, з урахуванням вартості грошей у часі (далі - резерв збитків, які виникли, але не заявлені), що є оцінкою обсягу зобов’язань ЕКА для здійснення страхових виплат, сплати коштів за Договорами, включаючи витрати на врегулювання збитків, за незаявленими вимогами на дату розрахунку;
маржу ризику в резерві збитків.
120. ЕКА формує страхові (технічні) резерви, зазначені в пункті 119 розділу XI цього Положення [включаючи страхові (технічні) резерви за договорами вихідного перестрахування та страхові (технічні) резерви за договорами гарантії], та здійснює перевірку адекватності сформованих страхових (технічних) резервів (включаючи перевірку достатності резервів збитків) відповідно до вимог, визначених Положенням про порядок формування страховиками технічних резервів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 203 (зі змінами), крім випадків та особливостей формування страхових (технічних) резервів ЕКА, зазначених у розділі XI цього Положення.
ЕКА, крім страхових (технічних) резервів, визначених у пункті 119 розділу XI цього Положення, має право прийняти рішення про запровадження та формування з початку календарного року інших видів резервів з метою забезпечення майбутніх страхових виплат, сплати коштів за Договорами.
121. ЕКА зобов’язане розподілити / згрупувати свої зобов’язання за Договорами на однорідні групи ризиків, що відповідають продуктам ЕКА. Такий розподіл / таке згрупування повинен / повинно здійснюватися на рівні, не вищому, ніж продукт ЕКА.
Зобов’язання за Договорами, якщо такі Договори покривають ризики за кількома продуктами ЕКА, розподіляються за продуктами ЕКА.
Метод розподілу зобов’язань за продуктами ЕКА визначається у внутрішньому положенні про склад страхових (технічних) резервів, правила їх формування та використання. ЕКА розподіляє зобов’язання за продуктами ЕКА пропорційно частці премії, яка мала б бути сплаченою згідно з умовами Договорів за кожним таким продуктом ЕКА, якщо метод розподілу зобов’язань не зазначено у внутрішньому положенні про склад страхових (технічних) резервів, правила їх формування та використання. Зобов’язання за договорами перестрахування розподіляються за продуктами ЕКА окремо для пропорційного та непропорційного перестрахування.
ЕКА має право розраховувати резерв збитків, які виникли, але не заявлені, на більш високому рівні агрегування, ніж продукт ЕКА, за умови подальшого розподілу такого резерву між окремими продуктами ЕКА з урахуванням вимог пункту 121 розділу XI цього Положення.
122. Формування страхових (технічних) резервів здійснюється на підставі обліку Договорів (відомостей за Договорами) і заявлених вимог.
ЕКА з метою забезпечення можливості здійснення актуарних розрахунків, проведення перевірки адекватності сформованих страхових (технічних) резервів та перевірки достатності зобов’язань за страховими вимогами зобов’язане вести облік Договорів та даних про здійснені страхові виплати / сплату коштів за договорами гарантії, зміни умов Договорів та про заявлені збитки і зміни в їх оцінках за звітний період та принаймні за останніх п’ять повних календарних років, що йому передують, а також дані про умови Договорів принаймні за всіма чинними на дату розрахунку Договорами, за Договорами, що були чинними протягом останніх трьох календарних років, та за Договорами, за якими є заявлені вимоги.
123. Розмір резерву збитків за обраними ЕКА методами повинен включати резерв витрат на врегулювання збитків, який визначається на підставі нормативу витрат чи прогнозу таких витрат, з урахуванням даних за понесеними витратами на врегулювання збитків за попередні періоди або із застосуванням актуарних методів, обраних ЕКА, але не може становити менше 3% від суми відповідного резерву.
124. Доходи від очікуваної реалізації регресних вимог та суброгацій не враховуються ЕКА під час розрахунку страхових (технічних) резервів.
125. ЕКА здійснює розрахунок страхових (технічних) резервів на підставі та з дотриманням внутрішнього положення про склад страхових (технічних) резервів, правила їх формування та використання [далі - Внутрішнє положення про страхові (технічні) резерви].
Внутрішнє положення про страхові (технічні) резерви розробляється відповідно до вимог, визначених у главі 17 розділу IV Положення про вимоги до системи управління страховика щодо змісту внутрішньої політики формування страхових (технічних) резервів страховика, з урахуванням особливостей, зазначених у розділі XI цього Положення.
ЕКА визначає у Внутрішньому положенні про страхові (технічні) резерви драйвери (ключі) розподілу (алокації) резерву премій та резерву збитків (включаючи непрямі витрати на врегулювання збитків) на однорідні групи ризику, що відповідають продуктам ЕКА.
Внутрішнє положення про страхові (технічні) резерви затверджується наглядовою радою ЕКА та повинне бути письмово підтверджене відповідальним актуарієм.
ЕКА подає Внутрішнє положення про страхові (технічні) резерви до Національного банку / вносить зміни до Внутрішнього положення про страхові (технічні) резерви відповідно до вимог, визначених у главі 17 розділу IV Положення про вимоги до системи управління страховика щодо порядку подання до Національного банку внутрішньої політики формування страхових (технічних) резервів та особливостей внесення до неї змін.
126. Документи, що містять відомості, потрібні для розрахунку страхових (технічних) резервів, підлягають зберіганню протягом строку відповідальності ЕКА (строку для подання вимоги ЕКА за подією, що має ознаки страхового / гарантійного випадку), але не менше п’яти років із дати повного виконання зобов’язань за Договорами.
127. ЕКА складає річний актуарний звіт та проміжні актуарні звіти згідно з вимогами щодо наповнення річного актуарного звіту та проміжного актуарного звіту відповідно до Положення про вимоги до системи управління страховика.
ЕКА аналізує в актуарному звіті розвиток портфеля ЕКА окремо за кожним продуктом ЕКА.
128. Результати розрахунку страхових (технічних) резервів, актуарний звіт за результатами здійснення розрахунків страхових (технічних) резервів, підписаний відповідальним актуарієм та уповноваженою особою ЕКА, зберігаються ЕКА протягом трьох років із дати їх затвердження.
XII. Норматив достатності капіталу та платоспроможності
129. ЕКА зобов’язане на будь-яку дату дотримуватися НДКП, встановленого в розділі XII цього Положення.
ЕКА для визначення дотримання НДКП розраховує суму прийнятних активів та значення цього нормативу відповідно до вимог цього Положення.
ЕКА під час визначення дотримання НДКП не враховує активів, отриманих ЕКА для реалізації державних програм, визначених Кабінетом Міністрів України, та зобов’язань, для виконання яких виділені відповідні активи з метою реалізації таких державних програм.
( Пункт 129 розділу XII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 133 від 30.10.2025 )
130. Сума прийнятних активів ЕКА може включати активи, перелік та обмеження до яких встановлені в пунктах 131, 132 розділу XII цього Положення.
131. До суми прийнятних активів ЕКА включаються:
1) грошові кошти на поточних рахунках, кошти на рахунках умовного зберігання (ескроу) та банківські вклади (депозити), розміщені (відкриті) у національній валюті або в іноземній валюті, дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими рахунками та вкладами (депозитами), розміщені в системно важливих банках, визначених Національним банком відповідно до Положення про порядок визначення системно важливих банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 863 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 червня 2019 року № 79) (зі змінами);
2) облігації внутрішньої державної позики України, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими цінними паперами, якщо право власності ЕКА на такі цінні папери підтверджено документально відповідно до законодавства України;
3) корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими цінними паперами за умови, що:
право власності ЕКА на такі цінні папери підтверджено документально відповідно до законодавства України;
така гарантія передбачена в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та немає інформації щодо невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом цінних паперів своїх зобов’язань протягом п’яти останніх років;
такі цінні папери перебувають у біржовому списку;
в умовах розміщення (проспекті цінних паперів та/або рішенні про емісію цінних паперів, та/або інших документах, що підтверджують умови розміщення цінних паперів) повинно визначатися, що грошові виплати як сплата доходу та/або погашення цінних паперів здійснюються через депозитарну систему України;
4) активи з права користування відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 16 "Оренда" у розмірі, що не перевищує розміру відповідного орендного зобов’язання.
132. Сума прийнятних активів не включає:
1) активів, розміщених у банку, щодо якого прийнято рішення Національного банку про віднесення його до категорії неплатоспроможних;
2) активів, розміщених у контрагентів, які зареєстровані та/або перебувають на території населених пунктів територіальних громад, включених до територій активних бойових дій або територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), за умови, що стосовно відповідного населеного пункту не визначено дати завершення бойових дій / дати завершення тимчасової окупації;
3) прав вимоги до осіб, до яких Радою національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а також активів таких осіб;
4) активів, щодо яких законами України, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або на підставі договору встановлено заборону розпоряджатися та/або користуватися (обтяження) або заборону відчуження, крім випадків, коли обмеження встановлено з метою виконання страхових зобов’язань / зобов’язань за договорами гарантії ЕКА в розмірі, не більшому, ніж сума сформованих страхових (технічних) резервів;