Про затвердження Положення про екстрену підтримку Національним банком України ліквідності банків

Відповідно до статті 99 Конституції України, статей 7, 15, 42, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України" та статей 66, 67, 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою сприяння фінансовій стабільності банків, у тому числі стабільності фінансової системи України, Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про екстрену підтримку Національним банком України ліквідності банків (далі - Положення), що додається.

2. Національний банк України з дня набрання чинності цією постановою не розглядає клопотання і документи банків щодо надання стабілізаційних кредитів відповідно до Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13 липня 2010 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 2010 року за № 540/17835 (зі змінами) (далі - Положення № 327).

3. Повернення банками стабілізаційних кредитів, наданих Національним банком України згідно з вимогами Положення № 327, та зміна умов кредитних договорів за такими кредитами здійснюються відповідно до норм Положення № 327 та умов кредитних договорів.

4. Національний банк України до набрання чинності пункту 7 постанови Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 "Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями" (далі - постанова № 351) приймає в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором щодо екстреної підтримки ліквідності банку (далі - кредитний договір) майнові права за укладеними банком кредитними договорами за умови, що такі кредитні договори укладені не з пов'язаними з банком особами, а також:

1) заборгованість за кредитними договорами з юридичними особами, фізичними особами, у тому числі фізичними особами-підприємцями, виконання зобов'язань за якими в повному обсязі забезпечене іпотекою (крім об'єктів незавершеного будівництва) класифікована за I та II категоріями якості відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, заборгованість за кредитом обліковується за відповідним балансовим рахунком банку не менше ніж 180 календарних днів, стан обслуговування боргу протягом останніх 180 календарних днів поспіль визначений як "високий" або "добрий";

2) заборгованість за кредитними договорами з фізичними особами (згідно з реєстром укладених банком кредитних договорів) класифікована за І та II категоріями якості відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

5. До 02 січня 2017 року включно:

1) Національний банк України приймає як заставу майнові права за кредитними договорами, які одночасно відповідають вимогам, визначеним у додатку 1 Положення (розрахунок розміру кредитного ризику яких здійснюється в тестовому режимі відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови № 351 ) та пункті 4 цієї постанови;

2) обмеження, визначені підпунктом 1 пункту 55 розділу VII Положення, не поширюються на операції овернайт з банками, які мають фінансовий стан не нижче класу "Б" відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

6. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Чурія О.Є.

8. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. Це Положення розроблено відповідно до статті 99 Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про заставу", "Про іпотеку", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк) та визначає умови здійснення Національним банком екстреної підтримки ліквідності банків з метою сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності фінансової системи.

2. Національний банк здійснює екстрену підтримку ліквідності платоспроможних банків, які мають, за оцінкою Національного банку, вплив на стабільність фінансової системи, тимчасову потребу в підтриманні ліквідності для виконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами (крім пов'язаних із банком осіб) і вичерпали інші джерела підтримання ліквідності, у тому числі на міжбанківському кредитному ринку та за допомогою стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи.

3. Екстрена підтримка ліквідності банків є інструментом короткострокового покриття тимчасового дефіциту їх ліквідності, який не повинен застосовуватись як заміщення необхідної додаткової капіталізації банку або вирішення його структурних проблем.

4. Національний банк оцінює вплив банку на стабільність фінансової системи з урахуванням його кількісних та якісних параметрів діяльності, а також стану банківської та фінансової системи, макроекономічного середовища та наявності системних ризиків.

5. Екстрена підтримка ліквідності може надаватися банку за умови, що структура власності банку не визнана Національним банком непрозорою.

6. Національний банк під час прийняття рішення щодо екстреної підтримки ліквідності банку оцінює його фактичну та прогнозну платоспроможність, дотримання/недотримання плану капіталізації (за наявності програми капіталізації), а також ураховує результати аналізу бізнес-моделі банку (за наявності), проведеного відповідно до розпорядчих актів Національного банку з питань оцінки банків під час здійснення безвиїзного банківського нагляду.

7. Національний банк здійснює екстрену підтримку ліквідності банку шляхом надання банку кредиту на умовах, визначених у цьому Положенні.

8. Кредит для екстреної підтримки ліквідності надається банкам для підтримки ліквідності з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами (крім пов'язаних із банком осіб).

9. Кредит для екстреної підтримки ліквідності банку надається на строк до 90 днів.

Національний банк має право прийняти рішення щодо продовження строку користування кредитом для екстреної підтримки ліквідності банку на строк до 90 днів.

10. Загальний строк користування кредитом для екстреної підтримки ліквідності банку з урахуванням усіх продовжень строку користування ним не може перевищувати одного року.

11. Кредит для екстреної підтримки ліквідності банку надається однією або кількома сумами (траншами).

Строк користування траншем не може перевищувати строку користування кредитом.

12. Процентна ставка за кожним траншем установлюється на рівні облікової ставки Національного банку, яка діє на день надання траншу, плюс два процентних пункти, і не змінюється до дати фактичного повернення цього траншу в повному обсязі, крім випадку продовження строку користування траншем.

У разі продовження строку користування траншем процентна ставка за ним установлюється на рівні облікової ставки Національного банку, яка діє на день укладення договору про продовження строку користування траншем, плюс два процентних пункти.

13. Проценти за користування кожним траншем нараховуються згідно з умовами кредитного договору щодо екстреної підтримки ліквідності банку (далі - кредитний договір), починаючи з дня надходження коштів траншу на рахунок банку і закінчуючи днем, який передує даті фактичного повернення траншу.

14. Проценти за користування кожним траншем сплачуються щомісяця та в останній день строку користування траншем.

15. Банк має право достроково повернути транші та сплатити проценти за користування ними (повністю або частково), письмово (із зазначенням терміну перерахування коштів) повідомивши про це Національний банк, але не пізніше ніж за один робочий день до дня такого дострокового повернення/сплати коштів.

Національний банк у разі настання в банку надійної ситуації з ліквідністю (за оцінкою Національного банку) має право звернутися до банку з пропозицією щодо дострокового повернення кредиту для екстреної підтримки ліквідності (повністю або частково), а банк зобов'язаний повернути кредит (повністю або частково) згідно із зазначеною пропозицією.

16. Порядок надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку складається з таких етапів:

1) надання банком до Національного банку клопотання про укладення генерального договору щодо екстреної підтримки ліквідності (далі - генеральний договір), розгляд клопотання Національним банком;

2) визначення майна/гарантій, що забезпечуватиме(уть) виконання зобов'язань за кредитним договором, та оцінка такого майна (за необхідності);

3) прийняття рішення про укладення генерального договору; укладення генерального договору;

4) прийняття рішення про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку, укладення кредитного договору, договорів застави/іпотеки/поруки;

5) надання траншів.

17. Національний банк розпорядчим актом установлює технічний порядок, який визначає порядок взаємодії Національного банку і банків під час надання кредитів для екстреної підтримки ліквідності банків, зміни умов кредитного договору, контролю за виконанням умов кредитного договору і договорів застави/іпотеки/поруки.

18. Банк, який має намір укласти з Національним банком генеральний договір, подає до Національного банку клопотання про укладення генерального договору. Клопотання має бути підписане головою правління банку та зареєстроване в банку.

19. Національний банк у разі відповідності діяльності банку вимогам, визначеним у пунктах 4, 5 розділу I цього Положення, протягом трьох робочих днів з дня отримання клопотання банку про укладення генерального договору письмово повідомляє банк про можливість подання ним документів, визначених у пункті 34 розділу IV цього Положення, а в разі невідповідності діяльності банку зазначеним вимогам повідомляє банк про залишення його клопотання без розгляду.

Надання зазначеного повідомлення не призводить до виникнення в Національного банку будь-яких зобов'язань щодо укладення генерального договору та надання банку кредиту для екстреної підтримки його ліквідності.

20. Національний банк має право приймати в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором майно та гарантії, перелік та порядок урахування яких визначено в додатку 1 "Перелік майна/гарантій, яке(і) є прийнятним(и) для забезпечення виконання зобов’язань за кредитом для екстреної підтримки ліквідності та порядок його врахування" до цього Положення (далі - додаток 1 до цього Положення).

Національний банк має право установлювати розпорядчим актом пріоритетність майна та гарантій, які приймаються Національним банком у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Національний банк має право відмовити в прийнятті в забезпечення виконання зобов’язань банку за кредитом для екстреної підтримки ліквідності:

1) майна та гарантій, які не відповідають вимогам цього Положення та додатка 2 "Вимоги до застави за кредитом для екстреної підтримки ліквідності" до цього Положення;

1-1) нерухомого майна, яке має ознаки, визначені в додатку 3 "Ознаки неприйнятності нерухомого майна для передавання в заставу Національному банку України" до цього Положення;

2) майнових прав за укладеним банком кредитним договором з юридичною або фізичною особою, якщо Національний банк установить, що така юридична або фізична особа не спроможна забезпечити в повному обсязі виконання зобов’язань перед банком за кредитним договором у встановлений у ньому строк та/або ринкова вартість предмета(ів) іпотеки, який(і) забезпечує(ють) виконання зобов’язань за кредитним договором, укладеним банком-позичальником з юридичною особою та/або фізичною особою, є завищеною та/або якщо такий предмет іпотеки обтяжений будь-яким іншим зобов’язанням, за будь-яким іншим кредитним договором.

21. Майно, що пропонується в заставу/іпотеку Національному банку, не повинно бути обтяжене іншими зобов'язаннями.

Національний банк має право прийняти рішення щодо обов’язкового передавання в заставу разом з єдиним (цілісним) майновим комплексом корпоративних прав юридичної особи - власника єдиного (цілісного) майнового комплексу.

22. Банк, який має намір надати в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором майно, визначене в рядках 7, 8 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, ініціює залучення суб’єкта оціночної діяльності для здійснення огляду та/або незалежної оцінки майна та укладення тристороннього договору на проведення незалежної оцінки майна між банком, Національним банком та суб’єктом оціночної діяльності.

23. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше шестимісячного строку до дня його подання до Національного банку.

24. Національний банк має право вимагати рецензування звіту про оцінку майна із залученням іншого суб'єкта оціночної діяльності.

25. Суб'єкт оціночної діяльності, який залучається для здійснення незалежної оцінки вартості/актуалізації оцінки заставленого майна повинен відповідати критеріям, установленим у додатку 4 "Критерії, яким має відповідати суб'єкт оціночної діяльності" до цього Положення (далі - додаток 4 до цього Положення).

Рецензування звіту про оцінку майна можуть виконувати:

1) суб'єкт оціночної діяльності, який відповідає критеріям, установленим у додатку 4 до цього Положення;

2) експертні ради, спеціально створені саморегульованими організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегульованої організації;

3) оцінювачі, які працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах державної влади, що можуть проводити роботи з рецензування, відповідно до законодавства України.

26. Достатність обсягу майна/гарантій, що надається(ються) в забезпечення виконання зобов'язань банку за кредитним договором, визначається з урахуванням суми заборгованості за кредитом та процентів за три місяці користування ним, а також коригуючих коефіцієнтів, визначених у таблицях додатка 1 до цього Положення.

Достатність обсягу майнових прав під час проведення вибіркового правового аналізу майнових прав відповідно до пункту 30-1 розділу III цього Положення визначається шляхом розповсюдження (екстраполяції) результатів такого вибіркового правового аналізу.

Розмір коригуючих коефіцієнтів може бути змінений постановою Правління Національного банку в разі суттєвої зміни кон’юнктури ринку та/або розміру витрат, пов’язаних із реалізацією заставленого майна.

27. Національний банк приймає в заставу/іпотеку:

1) майно, визначене в рядку 7 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, - за вартістю, визначеною за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб'єктом оціночної діяльності;

2) майнові права за кредитними договорами, визначені в рядку 8 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, - за вартістю, визначеною за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб'єктом оціночної діяльності, але не більше ринкової вартості (без податку на додану вартість) предметів іпотеки (крім об'єктів незавершеного будівництва), які забезпечують виконання зобов'язань за такими кредитними договорами, з урахуванням коефіцієнтів ліквідності забезпечення, визначених відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями.

28. Національний банк за умови укладення договору поруки з власником істотної участі в банку/контролером (за його згодою) на суму кредиту та процентів за три місяці користування ним, приймає в заставу/іпотеку майно, визначене в рядках 7, 8 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, за вищим коригуючим коефіцієнтом.

29. Національний банк приймає в заставу майнові права, визначені в рядках 9, 10 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, за балансовою вартістю кредитів, визначеною банком згідно з нормативно-правовим актом Національного банку з бухгалтерського обліку.

29-1. Національний банк приймає в заставу цінні папери, визначені в рядку 3 таблиці додатка 1 до цього Положення, за справедливою вартістю, визначеною згідно з розпорядчим актом Національного банку з питань оцінки за справедливою вартістю цінних паперів резидентів, що перебувають у власності Національного банку або приймаються ним як забезпечення виконання зобов'язань.

30. Національний банк здійснює перевірку майна, що пропонується банком або майновим поручителем у заставу/іпотеку Національному банку, на предмет наявності/відсутності обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та забезпечує внесення до цих реєстрів відповідних відомостей про обтяження або припинення обтяження заставленого майна.

30-1. Національний банк має право:

1) здійснювати вибірковий правовий аналіз майнових прав за кредитними договорами, визначених у рядках 8-10 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення;

2) установлювати розпорядчим актом порядок проведення вибіркового правового аналізу майнових прав та розповсюдження (екстраполяції) його результатів.

Національний банк, якщо за результатами проведеного правового аналізу майнових прав за кредитними договорами, визначених у рядках 8-10 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, виявить правові ризики, має право вимагати від банку вжиття заходів, передбачених абзацом першим пункту 33 розділу III цього Положення.

31. Банк зобов’язаний протягом строку дії кредитного договору проводити актуалізацію оцінки вартості майна, визначеного в рядках 7, 8 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення та наданого банком у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, до закінчення строку дії звіту про оцінку такого майна, а також на вимогу Національного банку.

Національний банк протягом строку дії кредитного договору має право вимагати проведення актуалізації оцінки вартості майна, визначеного в рядках 7, 8 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, що забезпечує виконання зобов’язань за кредитним договором.

Актуалізація оцінки вартості майна здійснюється на підставі тристороннього договору на проведення незалежної оцінки майна, що має бути укладений між банком, суб'єктом оціночної діяльності та Національним банком з урахуванням вимог цього Положення.

31-1. Банк/майновий поручитель протягом строку дії договору іпотеки зобов’язаний забезпечити страхування переданого в іпотеку майна, визначеного в рядку 7 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, страховою компанією, що відповідає критеріям, визначеним у додатку 5 "Критерії, яким має відповідати страхова компанія" до цього Положення, або вжити заходів, передбачених абзацом першим пункту 33 розділу ІІІ цього Положення.

Національний банк протягом строку дії договору іпотеки має право вимагати підтвердження відповідності страхової компанії встановленим критеріям та отримувати фінансову звітність страхової компанії на останню річну звітну дату, що передається до уповноваженого органу зі здійснення нагляду за страховими компаніями, копії договорів облігаторного перестрахування.

31-2. Банк до припинення застави за договором застави майнових прав зобов’язаний не здійснювати зарахування зустрічних вимог за кредитами боржників, майнові права за якими передані в заставу Національному банку, без письмового дозволу Національного банку.

32. Національний банк має право прийняти рішення про виведення частини заставленого майна з-під застави за умови достатності обсягу заставленого майна, визначеного відповідно до пункту 26 розділу III цього Положення, та подання банком клопотання з відповідним обґрунтуванням.

33. Банк зобов'язаний на вимогу Національного банку у разі зменшення вартості майна/гарантій, що забезпечує(ють) виконання зобов'язань за кредитним договором, та/або невідповідності такого майна/гарантій вимогам, установленим у розділі III цього Положення та в додатках 1 та/або 2 до цього Положення, повернути в термін, визначений кредитним договором та/або генеральним договором, частину заборгованості за кредитом пропорційно розміру зменшення вартості майна/гарантій або поповнити чи замінити їх (за погодженням із Національним банком) майном/гарантіями, визначеним(ми) у додатку 1 до цього Положення, у розмірі, достатньому для задоволення вимог Національного банку за кредитним договором з урахуванням коригуючих коефіцієнтів.

Банк зобов'язаний у разі отримання коштів від фізичних осіб у погашення (повне або часткове) заборгованості за кредитами, майнові права за якими визначені в рядках 9, 10 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення (крім кредитів, наданих у формі відновлювальної кредитної лінії), перерахувати в термін, визначений кредитним договором та/або генеральним договором, у погашення основної суми боргу за кредитом для екстреної підтримки ліквідності кошти в сумі не менше ніж добуток суми, отриманої від фізичної особи в погашення заборгованості за кредитом, та відповідного коригуючого коефіцієнта, зазначеного в таблиці 4 додатка 1 до цього Положення.

Банк зобов'язаний у разі віднесення його до категорії неплатоспроможних перерахувати у погашення основної суми боргу за кредитом для екстреної підтримки ліквідності кошти в сумі не менше ніж 100 процентів від суми, отриманої в погашення (повне або часткове) заборгованості за кредитами, майнові права за якими визначені в рядках 8-10 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення.

34. Банк, який має намір укласти з Національним банком генеральний договір, за умови отримання ним письмового повідомлення Національного банку відповідно до пункту 19 розділу II цього Положення, подає до Національного банку документи, визначені в додатку 6 "Перелік документів, що подаються банком на етапі прийняття рішення про укладення генерального договору" до цього Положення (далі - додаток 6 до цього Положення).

35. Національний банк має право відмовити банку в укладенні генерального договору в разі:

1) невідповідності діяльності банку вимогам та умовам, визначеним у пунктах 3-5 розділу I цього Положення;

2) невідповідності поданих банком документів вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, або подання банком неповного пакета документів чи виявлення факту надання недостовірної інформації;

3) ненадання або надання не в повному обсязі інформації та/або документів, зазначених у пункті 36 розділу IV цього Положення;

4) недостатності обсягу майна/гарантій, що пропонуються банком у забезпечення виконання зобов'язань за кредитом для екстреної підтримки ліквідності, для надання кредиту в обсязі, необхідному, за оцінкою Національного банку, для покриття прогнозного тимчасового дефіциту ліквідності банку (зокрема, з урахуванням песимістичного сценарію).

36. Національний банк має право вимагати від банку додаткової інформації та/або документів, необхідних для опрацювання питання щодо укладення генерального договору.

36-1. Національний банк на підставі документів, поданих банком відповідно до пункту 34 розділу IV цього Положення, проводить попередній правовий аналіз документів щодо майна/гарантій, запропонованих банком у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, та попередній аналіз наявності ознак неприйнятності такого майна/гарантій для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором.

Національний банк повідомляє банк про результати проведеного аналізу.

37. Рішення про укладення чи відмову в укладенні генерального договору приймає Правління Національного банку.

38. Генеральний договір має містити загальні принципи та процедури екстреної підтримки ліквідності банку Національним банком.

Укладення генерального договору не веде до виникнення в Національного банку будь-яких зобов'язань щодо надання банку кредиту для екстреної підтримки ліквідності.

39. Генеральний договір діє протягом одного року з дня його укладення, але в будь-якому разі до повного виконання банком зобов'язань за генеральним договором та всіма кредитними договорами, які будуть невід'ємними частинами генерального договору, якщо такі кредитні договори будуть укладені.

40. Банк, який вважає ймовірним подання ним протягом найближчих 30 календарних днів клопотання про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності, має щотижня подавати Національному банку прогноз грошових потоків банку за формою, визначеною Національним банком (базовий та песимістичний сценарії), який має містити пояснення щодо прийнятих під час його побудови припущень.

Національний банк має право вимагати від банку додаткову інформацію та/або документи, необхідні для аналізу прогнозу грошових потоків банку, а також щоденну або щотижневу інформацію про фактичні грошові потоки банку за формою, визначеною Національним банком.

41. Банк для розгляду Національним банком питання про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності має подати до Національного банку за умови укладення генерального договору та виникнення в банку фактичної потреби в такому кредиті документи, визначені в додатку 7 "Перелік документів, що подаються банком для прийняття рішення про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності" до цього Положення (далі - додаток 7 до цього Положення).

Документи щодо майнових прав за укладеними банком кредитними договорами з юридичними та фізичними особами, передбачені пунктом 11 додатка 7 до цього Положення, що були попередньо надані банком Національному банку в пакеті документів, передбачених додатком 6 до цього Положення, якщо в них не було змін, повторно Національному банку не подаються (за винятком, документів, передбачених підпунктом 2 пункту 11 додатка 7 до цього Положення).

42. Національний банк має право залишити без розгляду клопотання банку про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності і повернути банку відповідні документи в разі їх невідповідності вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, або подання банком неповного пакета документів чи виявлення факту надання недостовірної інформації.

43. Національний банк має право вимагати від банку додаткову інформацію та/або документи, які необхідні для опрацювання питання щодо надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку.

43-1. Національний банк, якщо банк надає в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором майнові права, передбачені в рядках 8-10 таблиці 1 додатка 1 до цього Положення, та якщо в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є інформація про обтяження майнових прав за укладеними банком кредитними договорами, якої недостатньо для ідентифікації таких майнових прав, звертається на підставі наданого банком письмового дозволу до обтяжувачів таких майнових прав, із запитом про надання інформації/документів, необхідних для ідентифікації таких майнових прав.

44. Національний банк для прийняття рішення про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності має право в разі потреби здійснити інспекційну перевірку банку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань проведення інспекційних перевірок.

45. Рішення про надання чи відмову в наданні кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку приймає Правління Національного банку.

46. Національний банк має право відмовити банку в наданні кредиту для екстреної підтримки ліквідності в разі:

1) невідповідності банку та/або запитуваного ним кредиту вимогам та умовам, визначеним у розділі I цього Положення;

2) невиконання банком вимог цього Положення;

3) ненадання або надання не в повному обсязі інформації та/або документів, зазначених у пункті 43 розділу V цього Положення;

4) наявності порушеного обов'язку банку, майнового поручителя, поручителя за будь-яким укладеним із Національним банком кредитним договором або іншим договором, за яким Національний банк є кредитором банку, або договором застави, іпотеки, поруки, який забезпечує виконання зобов'язань банку за кредитним договором або іншим договором, за яким Національний банк є кредитором банку;

5) установлення факту виплати банком протягом трьох місяців, що передують зверненню банку до Національного банку з клопотанням про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності, або в будь-який час після такого звернення коштів пов'язаним із банком особам;

6) якщо Національним банком буде встановлено, що надані банком пояснення причин виникнення в банку дефіциту ліквідності, обґрунтування щодо запитуваної суми кредиту, джерел його повернення, неможливості використання банком інших джерел підтримання ліквідності та/або інформація, зазначена банком у прогнозі грошових потоків, є необґрунтованими;

7) недостатності обсягу майна/гарантій, що пропонуються банком у забезпечення виконання зобов'язань за кредитом для екстреної підтримки ліквідності, для надання кредиту в обсязі, необхідному, за оцінкою Національного банку, для покриття прогнозного тимчасового дефіциту ліквідності банку (зокрема, з урахуванням песимістичного сценарію).

47. Сума кредиту для екстреної підтримки ліквідності визначається на підставі прогнозного обсягу відпливу грошових коштів для виконання зобов'язань банку перед його вкладниками та іншими кредиторами (крім пов'язаних з банком осіб) протягом строку користування кредитом, зменшеного на прогнозний обсяг грошових надходжень банку за той самий період, з урахуванням необхідності дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів у Національному банку.

Сума кредиту для екстреної підтримки ліквідності визначається з урахуванням необхідності забезпечення достатності обсягу майна/гарантій, яке(і) надаються в забезпечення виконання зобов'язань банку за кредитом, відповідно до вимог пункту 26 розділу III цього Положення.

Прогнозні обсяги відпливу грошових коштів та грошових надходжень протягом строку користування кредитом визначаються на підставі базового сценарію прогнозу грошових потоків банку.

48. Після прийняття рішення про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку Національний банк укладає з банком кредитний договір, договори застави, іпотеки, поруки.

49. Банк може подавати Національному банку заяви на отримання траншів відповідно до умов укладених з Національним банком кредитного договору та генерального договору.

Разом із заявою на отримання траншу банк подає актуалізований станом на дату подання такої заяви прогноз грошових потоків банку (базовий та песимістичний сценарії) за формою, визначеною Національним банком, який має містити пояснення щодо прийнятих під час його побудови припущень, обґрунтування запитуваної суми траншу та строку користування ним і відображати джерела повернення кредиту.

50. Національний банк має право вимагати від банку додаткову інформацію та/або документи, необхідні для опрацювання питання щодо надання траншу.

51. Транш надається в межах суми кредиту на строк, що не перевищує строку користування кредитом, за таких умов:

1) запитувана сума траншу не повинна перевищувати прогнозний обсяг відпливу грошових коштів для виконання зобов'язань банку перед його вкладниками та іншими кредиторами (крім пов'язаних із банком осіб) протягом двох найближчих тижневих інтервалів, зазначених у поданому банком базовому сценарії прогнозу грошових потоків, зменшений на прогнозний обсяг грошових надходжень банку за той самий період, з урахуванням необхідності дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів у Національному банку;

2) банк забезпечує достатність обсягу майна/гарантій, наданого(их) у забезпечення виконання зобов'язань банку за кредитом для екстреної підтримки ліквідності банку, відповідно до вимог пункту 26 розділу III цього Положення, з урахуванням запитуваного траншу;

3) банк не має інших джерел підтримання ліквідності (у тому числі за рахунок залучення коштів на міжбанківському кредитному ринку та за допомогою стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи) в обсязі, достатньому для виконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами (крім пов'язаних з банком осіб), що має бути підтверджено банком у заяві на отримання траншу;

5) структура власності банку не визнана Національним банком непрозорою.

52. Рішення про надання чи відмову в наданні траншу приймає уповноважена посадова особа Національного банку, яка відповідно до розпорядчих актів Національного банку наділена такими повноваженнями (далі - уповноважена особа). Рішення приймається з урахуванням рекомендацій Кредитного комітету Національного банку протягом трьох робочих днів з дня отримання Національним банком заяви банку на отримання траншу.

За рекомендацією Кредитного комітету питання про надання чи відмову в наданні банку траншу може бути внесене на розгляд Правління Національного банку. У такому випадку строк прийняття рішення про надання чи відмову в наданні траншу може бути подовжений до п'яти робочих днів після дня отримання Національним банком заяви банку на отримання траншу.

53. Національний банк має право відмовити банку в наданні траншу в разі:

1) наявності хоча б одного з фактів, визначених у пункті 71 розділу IX цього Положення;

2) невиконання банком будь-якої умови надання траншу, визначеної в пункті 51 розділу VI цього Положення;

3) ненадання або надання не в повному обсязі інформації та/або документів, зазначених у пунктах 49, 50 розділу VI цього Положення;

4) установлення факту виплати банком протягом трьох місяців, що передують зверненню банку до Національного банку з клопотанням про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності, або в будь-який час після такого звернення коштів пов'язаним із банком особам;

5) якщо Національним банком буде встановлено, що надані банком обґрунтування та пояснення щодо запитуваної суми траншу, джерел повернення кредиту, неможливості використання банком інших джерел підтримання ліквідності та/або інформація, зазначена банком у прогнозі грошових потоків, є необґрунтованими. У такому випадку Національний банк може запропонувати банку скоригувати запитувану суму траншу та/або строк користування ним та подати до Національного банку оновлену заяву на отримання траншу.

54. Національний банк надає транш не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про надання траншу.

Національний банк у разі прийняття рішення про відмову банку в наданні траншу не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє про це банк з обґрунтуванням причин відмови.

55. Національний банк з метою зниження ризику ліквідності банку встановлює обмеження та вимоги щодо діяльності банку на строк дії кредитного договору, зокрема щодо:

1) обмеження здійснення активних операцій обсягом (у розрізі валют), що склався на дату прийняття рішення Правління Національного банку про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку. Таке обмеження не поширюється на операції за зобов'язаннями з кредитування, які виникли до дати прийняття рішення Правління Національного банку, операції овернайт з банками, клас яких визначений не нижче ніж другий відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань визначення розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями-1, та операції з депозитними сертифікатами Національного банку;

2) заборони здійснення активних операцій з пов'язаними з банком особами та особами, які пов'язані з ними юридичними та/або економічними взаємозв'язками, або мають спільні джерела доходів, або мають спільні джерела повернення кредитів. Таке обмеження не поширюється на операції з надання кредитів овердрафт працівникам банку за зарплатними проектами;

3) заборони здійснення інвестицій та придбання цінних паперів. Таке обмеження не поширюється на операції з придбання цінних паперів, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя;

4) заборони викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством України щодо обов'язкового викупу банком акцій власної емісії;

5) заборони здійснення викупу або дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії, за винятком випадку, коли таке погашення відбувається за погодженням з Національним банком, та випадків, передбачених договорами публічної оферти;

6) заборони розподілу капіталу в будь-якій іншій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу банку, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років і випадків, установлених законодавством України;

7) заборони виплати дивідендів акціонерам/учасникам банку, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;

8) заборони дострокового повернення коштів пов'язаним із банком особам (крім спрямування достроково повернених коштів на збільшення капіталу банку);

9) заборони виплати інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які не є складовою частиною основної та додаткової заробітної плати;

10) заборони придбання без погодження з Національним банком основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій, крім тих, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя;

11) заборони укладання депозитних договорів, що передбачають авансову виплату процентів.

56. Національний банк має право встановлювати додаткові обмеження та вимоги щодо діяльності банку.

57. Національний банк на період користування банком кредитом для екстреної підтримки ліквідності запроваджує процедуру особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначає куратора.

58. Зміна умов кредитного договору здійснюється шляхом унесення змін до нього на підставі клопотання банку, яке має містити обґрунтовані пояснення необхідності таких змін.

59. Клопотання про продовження строку користування кредитом/траншем має бути подано банком не пізніше ніж за 10 робочих днів до настання дати повернення кредиту/траншу та містити обґрунтовані пояснення причин, які призвели до неспроможності банку забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком.