Щодо практичного застосування вимог окремих нормативно-правових актів Національного банку України при проведенні валютних операцій на умовах "форвард"

Національний банк України у зв'язку із численними запитами банків щодо практичного застосування вимог окремих нормативно-правових актів Національного банку України при проведенні валютних операцій на умовах "форвард" роз'яснює таке.

Особливості здійснення валютних операцій на умовах "форвард" визначені пунктами 22, 23 та 24 розділу I Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281 (далі - Положення).

Згідно з вимогами пункту 23 розділу I Положення уповноважені банки та резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за операціями, зазначеними в абзаці другому пункту 10 цього розділу.

Відповідно до визначення, наведеного в пункті 4 розділу I Положення, форвардний договір - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) іноземну валюту у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого договору.

Враховуючи вищевикладене, уповноважений банк може укласти форвардний договір з клієнтом - суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності щодо продажу останнім експортної виручки в іноземній валюті, яка надійде у визначений час у майбутньому, в тому числі і тієї, яка підлягає обов'язковому продажу відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 14.09.2016 N 386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", зокрема з урахуванням вимог пункту 2 цієї постанови, а також Положення.